№ 816/905/17 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2020 року

Київ

справа №816/905/17

адміністративне провадження №К/9901/5382/17, № К/9901/5383/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (суддя Супрун Є.Б.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (судді Жигилій С.П., Перцова Т.С., Дюкарєва С.В.), на ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року у справі № 816/905/17 за позовом ОСОБА_1 до голови Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни, судді Оржицького районного суду Полтавської області Гришка Олександра Яковича, Оржицького районного суду Полтавської області про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до голови Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни (далі - відповідач-1), судді Оржицького районного суду Полтавської області Гришка Олександра Яковича (далі - відповідач-2), Оржицького районного суду Полтавської області (далі - відповідач-3), в якому просив:

- зобов`язати Оржицький районний суд Полтавської області зареєструвати наказ ОСОБА_1 від 03 травня 2017 року «Про виконання обов`язків голови Оржицького районного суду та про вибори суддів на адміністративну посаду» в номенклатурній справі Оржицького районного суду Полтавської області по кадровому діловодству;

- скасувати всі рішення, прийняті зборами суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2017 року № 13;

- скасувати наказ від 03 травня 2017 року судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В. про виконання повноважень голови суду та встановлення щомісячних доплат.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до прийнятого ним наказу від 03 травня 2017 року «Про виконання обов`язків голови Оржицького районного суду та про вибори суддів на адміністративну посаду» він приступив до виконання обов`язків голови суду з 03 травня 2017 року на період до обрання (призначення) голови суду, призначив на 13 травня 2017 року збори суддів щодо проведення виборів суддів на адміністративну посаду голови суду, визнавши недійсним попереднє оголошення про збори суддів, призначені на 03 травня 2017 року. Проте, двоє суддів Оржицького районного суду Полтавської області, всупереч прийнятому позивачем наказу, таємно провела збори суддів, на яких обрали головою суду Грузман Т.В. та прийняли ряд рішень, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування усіх рішень, прийнятими зборами суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2017 року № 13.

Закриваючи провадження у справі в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився й апеляційний суд, про те, що спір, предметом якого є рішення органу суддівського самоврядування, не є публічно-правовим і не підлягає під визначення справи адміністративної юрисдикції. За висновком судів попередніх інстанцій, скарги на рішення органів суддівського самоврядування (зборів суддів, конференцій суддів, з`їзду суддів України, Ради суддів України), а також скарги на дії, бездіяльність і рішення головуючих на зборах суддів, конференціях суддів, з`їзді суддів України та їх членів (делегатів), голови, його заступників і членів Ради суддів України, пов`язані з діяльністю органів суддівського самоврядування, розглядаються самими органами суддівського самоврядування згідно із законом, що визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, та внутрішніми актами, які регламентують їх діяльність.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимоги щодо зобов`язання Оржицького районного суду Полтавської області зареєструвати наказ від 03 травня 2017 року «Про виконання обов`язків голови Оржицького районного суду та про вибори суддів на адміністративну посаду» в номенклатурній справі Оржицького районного суду Полтавської області по кадровому діловодству, а також вимоги щодо скасування наказу від 03 травня 2017 року судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В. про виконання повноважень голови суду та встановлення щомісячних доплат - залишено без задоволення.

Приймаючи зазначені судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зборами суддів Оржицького районного суду Полтавської області, проведеними у порядку встановленому законом, головою суду було обрано Грузман Т.В. Порядок денний зборів суддів доводився до відома всіх суддів Оржицького районного суду, проте лише ОСОБА_1 відмовився від підпису, факт чого засвідчений керівником апарату Кропивкою В.К. Отже, станом на 03 травня 2017 року єдиною повноважною особою видавати накази від імені голови Оржицького районного суду Полтавської області була Грузман Т .В. , а тому вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 06 липня 2017 року Полтавський окружний адміністративний суд виправив описку, допущену в даті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, а саме замість дати винесення « 27 червня 2017 року» зазначив « 04 липня 2017 року».

Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог позивач зазначає, що 03 травня 2017 року виконував обов`язки голови Оржицького районного суду Полтавської області та саме його наказ про призначення зборів суддів на 13 травня 2017 року є чинним, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що збори суддів проведено законно, оскільки такі були призначені ще 04 квітня 2017 року. Скаржник стверджує, що збори суддів проведено з порушенням процедури, оскільки про скликання зборів суддів його повідомлено не було, а також вони не скликалися на вимогу не менше третини загальної кількості суддів Оржицького районного суду Полтавської області. Позивач уважає, що внаслідок прийняття незаконного рішення зборами суддів та видання безпідставного наказу він перестав виконувати обов`язки голови суду.

Крім цього, скаржник вказує, що в суді першої інстанції ним було заявлено клопотання про розгляд справи, призначений на 27 червня 2017 року, без його участі, однак у цей день суд справу не розглянув і про перенесення її розгляду на 04 липня 2017 року позивача не повідомив. Позивач уважає, що розгляд справи без його участі є відмовою у доступі до правосуддя. У той же час, апеляційним судом взагалі не надано оцінку даній обставині.

Ухвалою від 16 листопада 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

На підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII зазначену касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Білоус О.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Окремо позивач подав касаційну скаргу на ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ця касаційна скарга мотивована тим, що в спірних правовідносинах збори суддів і голова суду діяли як суб`єкти владних повноважень та здійснювали владні управлінські, а не самоврядні функції, а відтак, спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративного суду. Скаржник уважає необґрунтованими посилання судів першої та апеляційної інстанцій на постанову Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 17 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці щодо позовів до органів суддівського самоврядування», оскільки із прийняттям Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у законодавстві відбулися зміни. Зокрема, зазначений Закон змінив концептуальний підхід до оцінки ролі суддівського самоврядування та зовнішньо-управлінського характеру їх рішень у частині обрання суддів на адміністративні посади.

Решта доводів касаційної скарги є аналогічними тим, що викладені в попередній касаційній скарзі.

Ухвалою від 03 січня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року в даній справі.

Відповідачі - голова Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В., суддя цього суду Гришко О.Я. та Оржицький районний суд Полтавської області відзивів на касаційні скарги позивача не надіслали.

У силу положень частини четвертої статі 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

05 червня 2019 року відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 04 червня 2019 року № 596/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Ухвалою від 27 лютого 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Зборами суддів Оржицького районного суду Полтавської області (протокол № 17 від 29 квітня 2015 року) головою суду терміном на два роки обрано Грузман Т.В.

У зв`язку із закінченням повноважень Грузман Т.В. на посаді голови суду, нею 04 квітня 2017 року прийнято рішення про проведення виборів суддів на адміністративну посаду, які призначено на 03 травня 2017 року о 10 годині. До порядку денного зборів суддів було включено лише одне питання - проведення виборів суддів на адміністративну посаду в Оржицькому районному суді Полтавської області.

Відповідно до пункту 3.4 Положення про збори суддів Оржицького районного суду Полтавської області, затвердженого рішенням зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 21 березня 2017 року № 10, рішення про проведення 03 травня 2017 року зборів суддів було доведено до відома суддів повідомленням від 04 квітня 2017 року № 01-3/5/2017, що підтверджується підписами голови суду Грузман Т.В. та судді цього суду Гришка О.Я . Позивач від підпису на повідомленні відмовився, що засвідчено керівником апарату Кропивка В.К.

Оголошення про проведення виборів суддів на адміністративну посаду в Оржицькому районному суді Полтавської області також було опубліковано на сайті «Судова влада України» 04 квітня 2017 року о 15 год 54 хв.

Крім того, про проведення зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області було поінформовано Раду суддів України листом від 11 квітня 2017 року № 01-13/6/17.

03 травня 2017 року, у перший робочий день після закінчення повноважень голови суду Грузман Т.В., в Оржицькому районному суді Полтавської області проведено збори суддів, участь в яких приймали двоє з трьох працюючих у цьому суді суддів - Грузман Т.В. та Гришко О.Я., у якості спостерігачів - заступник керівника апарату суду Рибачова В.В. та консультант із судової статистики Мазняк І.С. Суддя ОСОБА_1 на збори не з`явився, про причини неявки не повідомив.

За результатами таємного голосування головою Оржицького районного суду Полтавської області строком на три роки обрано суддю Грузман Т.В. (протокол зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2017 року № 13). Протокол зборів суддів підписано головуючою Грузман Т.В. та секретарем Гришко О.Я.

На підставі протоколу зборів суддів, головою Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В. у порядку статей 20, 24, 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» видано наказ від 03 травня 2017 року № 5(ОС)с «Про виконання обов`язків голови суду та нарахування виплати за перебування на адміністративній посаді», пунктом 1 якого суддя Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В. приступає до виконання обов`язків голови цього суду строком на три роки з 03 травня 2017 року по 02 травня 2020 року включно, як така, що обрана на зборах суддів. Пунктом 2 наказу Грузман Т.В. встановлено нарахування виплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в розмірі 10% від посадового окладу з 03 травня 2017 року по 02 травня 2020 року.

Вважаючи рішення зборів суддів та наказ голови суду незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Статтею 130-1 Конституції України визначено, що для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до закону діє суддівське самоврядування.

Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 126 Закону № 1402-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов`язані зі здійсненням правосуддя.

До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо: 1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; 2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист професійних інтересів суддів, у тому числі захист від втручання в їхню діяльність; 3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення; 4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом; 5) призначення суддів Конституційного Суду України; 6) обрання суддів до складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

Згідно із частинами другою та третьою статті 127 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Пленум Верховного Суду; 2) Раду суддів України; 3) з`їзд суддів України.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.

Визначення зборів суддів міститься у статті 128 Закону № 1402-VIII та означає зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

У частині п`ятій указаної статті окреслені повноваження зборів суддів. Так, збори суддів:1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.

За частиною одинадцятою статті 128 Закону № 1402-VIII збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.

Аналіз наведених положень чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що збори суддів Оржицького районного суду Полтавської області є органом суддівського самоврядування, який обговорює питання внутрішньої діяльності суду та приймає колективні рішення з обговорюваних питань.

Оцінюючи доводи скаржника стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Разом із тим, правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо скасування його рішення. Суд адміністративної юрисдикції не має компетенції щодо розгляду такого спору з огляду на те, що відповідні скарги розглядаються самим органом суддівського самоврядування згідно із Законом № 1402-VIII та внутрішнім актом, який регламентує діяльність такого органу.

Ураховуючи викладене, збори суддів Оржицького районного суду Полтавської області не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень.

Така ж правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17.

За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування усіх рішень, прийнятими зборами суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2017 року № 13 на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) є правильним.

При цьому Верховний Суд зауважує, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв`язку із чим суд першої інстанції правильно не зазначив, до юрисдикції якого суду належить вирішення цієї справи.

Перевіривши доводи скаржника стосовно неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень по суті заявлених позовних вимог, Суд зазначає наступне.

У статті 20 Закону № 1402-VIII визначено порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад. Так, адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом. Обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається. Перебування судді на адміністративній посаді в суді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду, передбачених цим Законом.

Рішенням зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 21 березня 2017 року № 10 затверджено Положення про збори суддів Оржицького районного суду Полтавської області (далі - Положення), згідно із пунктом 3.1 якого збори суддів скликаються головою Оржицького районного суду (особою, яка в установленому законом порядку виконує обов`язки голови суду), за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів, які працюють у суді.

Пунктами 3.2, 3.3 Положення визначено, що збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці. Голова суду (особа, яка в установленому законом порядку виконує обов`язки голови суду) визначає дату, час та місце проведення зборів, схвалює попередній порядок денний (перелік питань, що виносяться на розгляд зборів суддів), а також осіб, які відповідають за підготовку окремих питань порядку денного (доповідачів, співдоповідачів).

Відповідно до пунктів 3.4 Положення, про день, час та місце скликання зборів та питання, які виносяться на їх розгляд, учасники зборів повідомляються не пізніш як за три робочі дні до дати проведення зборів. Інформація про день, час і місце проведення зборів розміщується на офіційному веб-сайті суду, а також шляхом повідомлення кожного судді уповноваженою особою апарату суду (у письмовому порядку, у телефонному режимі та таке інше).

На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадськості, представники засобів масової інформації, інші особи (пункт 3.5 Положення).

За пунктами 4.6, 4.7, 4.9 Положення, збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів, які працюють у суді. Судді беруть участь у зборах особисто. При наявності кворуму голова суду оголошує про відкриття зборів. З числа суддів, присутніх на зборах, шляхом відкритого голосування обираються головуючий зборів та секретар зборів. Секретарем зборів суддів може бути обраний працівник апарату суду (керівник апарату суду або заступник керівника апарату), крім зборів суддів для проведення таємного голосування. Головуючий на зборах та секретар зборів вважаються обраними, якщо за кожного з них проголосувала більшість суддів присутніх на зборах.

Рішення щодо обрання на адміністративні посади або звільнення з цих посад, а також про обрання делегатів на з`їзд суддів України та на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються лише таємним голосуванням (пункт 4.25 Положення).

Пунктом 5.1 Положення визначено, що згідно Рішення Ради суддів України № 76 від 04 листопада 2016 року збори суддів Оржицького районного суду Полтавської області повідомляють про заплановане проведення виборів суддів на адміністративні посади у суді для надання можливості представникові Ради суддів України бути присутнім під час таких виборів. Голова суду, його заступники, обираються на посади зборами суддів Оржицького районного суду Полтавської області із числа суддів цього суду строком на два роки, але не більш як на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у суді.

Збори з обрання суддів на адміністративні посади проводяться не пізніше одного місяця з дня закінчення повноважень голови суду, його заступника чи відкриття вакансії адміністративної посади з інших підстав (пункт 5.2).

Згідно із пунктами 5.3, 5.7, 5.14 та 5.18 Положення, голова суду, його заступник, обираються на альтернативній основі, при вільному висуненні кандидатур. Таємне голосування з обрання суддів на адміністративні посади здійснюється у порядку, встановленому пунктами 4.29-4.42 цього положення, з урахуванням особливостей, встановлених розділом 5 цього положення. Обраним на відповідну посаду вважається суддя, за якого проголосувала більшість від кількості суддів, які працюють у відповідному суді. Рішення зборів про обрання суддів на адміністративні посади підписується головуючим на зборах та секретарем зборів, скріплюється гербовою печаткою суду. Копія рішення надсилається до Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України.

Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Верховний Суд погоджується, що призначення зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області, їх проведення та оформлення результатів голосування відбулося у відповідності до вимог Закону № 1402-VIII та Положення.

Твердження позивача про порушення його права на участь у зборах суддів не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 повідомлявся про проведення 03 травня 2017 року о 10 годині зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області з питання виборів суддів на адміністративну посаду, однак від підпису на повідомленні відмовився.

До того ж, зміст виданого позивачем наказу суперечить його твердженням про необізнаність щодо проведення зборів суддів, оскільки в пункті 3 цього наказу зазначено про визнання недійсним попереднього оголошення про збори суддів Оржицького районного суду Полтавської області на 03 травня 2017 року о 10 годині.

Також Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на те, що саме він 03 травня 2017 року виконував обов`язки голови суду у відповідності до частини третьої статті 24 Закону № 1402-VIII, а тому його наказ від 03 травня 2017 року «Про виконання обов`язків голови Оржицького районного суду та про вибори суддів на адміністративну посаду» є чинним.

Частиною третьою статті 24 Закону № 1402-VIII закріплено, що у разі відсутності голови місцевого суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Водночас, станом на час видання позивачем наказу, визначені частиною третьою статті 24 Закону № 1402-VIII обставини не настали, адже дату проведення зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області визначено ще 04 квітня 2017 року, а 03 травня 2017 року зборами суддів обрано голову суду.

Крім того, Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані аргументи скаржника з приводу безпідставного, на його думку, обрання Грузман Т.В. головою Оржицького районного суду Полтавської області строком на три роки, позаяк у силу положень частини третьої статті 20 Закону № 1402-VIII голова місцевого суду обирається на посаду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

Частиною другою статті 24 Закону № 1402-VIII обумовлено, що голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

Тож головою суду Грузман Т.В. у відповідності до закону видано наказ від 03 травня 2017 року № 5(ОС)с «Про виконання обов`язків голови суду та нарахування виплати за перебування на адміністративній посаді».

Ураховуючи обсяг установлених обставин справи у співвідношенні з правовими положеннями, що регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказу голови Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В. від 03 травня 2017 року № 5(ОС)с та зобов`язання зареєструвати наказ від 03 травня 2017 року «Про виконання обов`язків голови Оржицького районного суду та про вибори суддів на адміністративну посаду» не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, є невмотивованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про розгляд справи 27 червня 2017 року без його участі. Відповідачі також просили розглядати справу без участі їх представників. Тож суд, за наявності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи без їхньої участі, на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в чинній на той час редакції) розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Повний текст постанови складено 04 липня 2017 року. Відтак, посилання позивача на те, що його не було викликано в судове засідання на 04 липня 2017 року є безпідставними.

На підставі зазначеного вище Верховний Суд констатує, що доводи касаційних скарг ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Тому, зважаючи на правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, Суд дійшов висновку, що судові рішення у цій справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, а отже, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на відсутність документального підтвердження судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року - залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.

3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року - залишити без задоволення.

4. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду