ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 817/1540/17
адміністративне провадження № К/9901/53139/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у складі судді Зозулі Д.П. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у складі колегії суддів: Капустинського М.М., Моніча Б.С., Охрімчук І.Г. у справі №817/1540/17 за позовом ОСОБА_1 до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинення певних дій,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. 17 жовтня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати накази начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24.10.2016 №553-АГ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення «суворої догани» та від 01.03.2017 №60-АГ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення «догани»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 24.03.2017 №102-ОС в частині звільнення з військової служби за підпунктом «и» пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та наказ від 10.05.2017 №172-ОС в частині виключення із списків особового складу загону та зняття з усіх видів забезпечення прапорщика ОСОБА_1 ;
- поновити позивача на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Мар`їнка» ІІ категорії оперативно-бойової прикордонної комендатури «Курахівка» Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальне і грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року клопотання Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинення певних дій - залишено без розгляду.
3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року залишено без змін ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
4.1. ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.
4.2. У березні 2017 року позивачу під підпис було оголошено накази начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, якими до нього застосовано дисциплінарні стягнення від 01.03.2017 №60-АГ «догана» та від 24.10.2016 №553-АГ «сувора догана».
4.3. Крім того 05 березня 2017 року начальником Краматорського прикордонного загону полковником ОСОБА_2 в ході бесіди доведено, що враховуючи не зняті дисциплінарні стягнення накладені наказами начальника загону («догана» від 01.03.2017 №60-АГ та «сувора догана» від 24.10.2016 №553-АГ), попереджує позивача про дострокове припинення контракту та звільнення в запас ЗС України згідно з пунктом "и" частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», про що ОСОБА_1 поставлено підпис про ознайомлення.
4.4. 24 березня 2017 року позивач ознайомився із поданням до звільнення з військової служби в запас, у якому додатково був ознайомлений із наказами начальника загону («догана» від 01.03.2017 №60-АГ та «сувора догана» від 24.10.2016 №553-АГ) та проінформований про підстави звільнення, про що поставив особистий підпис.
4.5. У подальшому, 10 травня 2017 року, під особистий підпис, позивач був ознайомлений з наказом начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №172-ос «По особовому складу» про його звільнення з військової служби.
5. Уважаючи накази відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накази про звільнення протиправними позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
6. Задовольняючи клопотання відповідача та залишаючи позовні вимоги без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач був обізнаний з оскаржуваними наказами, проте без поважних причин у встановлений Кодексом адміністративного суду України та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України строк не звернувся до суду для їх оскарження.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про визнання поважними причини пропуску звернення до суду.
8. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судом першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваного судового рішення неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права.
8.1. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій дана невірна оцінка обставинам справи, оскільки ним пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому відповідно наявні підстави для його поновлення.
9. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
9.1. На обґрунтування відзиву вказує, що оскаржувані судові рішення суду першої і апеляційної інстанцій постановлені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
10. Відповідно до частин 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
11. Згідно з частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
12. Відповідно до пункту 15 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
13. У силу статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
14. Пунктом 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
15. У відповідності до норм чинного законодавства, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду особі належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
16. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача ознайомлено із оскаржуваними наказами начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, яким застосовано до позивача дисциплінарні стягнення від 01.03.2017 № 60-АГ «догана» та від 24.10. 2016 №553-АГ «сувора догана».
18. Факт ознайомлення ОСОБА_1 із накладеними дисциплінарними стягненнями підтверджується аркушем попередження військовослужбовця про дострокове припинення (розірвання) контракту у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. У даному аркуші попередження зазначено, що 05.03.2017 начальником Краматорського прикордонного загону полковником ОСОБА_2 в ході бесіди доведено, що враховуючи не зняті дисциплінарні стягнення накладені наказами начальника загону («догана» від 01.03.2017 №60-АГ та «сувора догана» від 24.10.2016 №553-АГ), попереджує про дострокове припинення контракту та звільнення в запас ЗС України за статтею 26 частини 6 пункту "и" згідно з Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», про що позивач ознайомився та поставив підпис.
19. Крім того, в матеріалах справи наявні докази того, що 24.03.2017 позивач ознайомився із поданням до звільнення з військової служби в запас, у якому додатково був ознайомлений із наказами начальника загону («догана» від 01.03.2017 №60-АГ та «сувора догана» від 24.10.2016 №553-АГ) та проінформований про підстави звільнення, про що поставив особистий підпис.
20. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.05.2017 відповідно до наказу № 172-ос «По особовому складу» начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Із вказаним наказом позивач ознайомився 10.05.2017, про що зазначив «з даним наказом не згодний» та поставив особистий підпис.
21. Більш того позивач звертався до суду з оскарженням наказів відповідача та згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2017 у справі № 805/2083/17, яка набрала законної сили 11.07.2017, позовну заяву ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Краматорського прикордонного загону про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді - повернуто позивачеві.
22. Таким чином, вищезазначеним рішенням суду підтверджується, що позивач на момент звернення до Донецького окружного адміністративного суду знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що виникли у зв`язку із звільненням з військової служби.
23. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 551 (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
24. Відповідно до статті 62 Дисциплінарного статуту ЗСУ, на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання із звільненням з військової служби у запас.
25 Щодо кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина 3 статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
26. Згідно з частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
27. Статтею 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
28. Водночас відповідно до статті 88 Дисциплінарного статуту ЗСУ, що є спеціальним нормативно-правовим актом у правовідносинах щодо притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
29. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України.
30. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
31. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду, оскільки позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом не надано належних та допустимих доказів та не наведено обставин, які б свідчили про неможливість подання ним позову у визначений законом строк. Натомість відповідачем надано докази обізнаності позивача з оскаржуваними вище наказами.
32. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
33. З огляду на встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставин, доводи позивача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального не знайшли свого підтвердження.
34. Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами попередніх інстанцій висновків є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
35. Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без розгляду, оскільки позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом не надано належних та допустимих доказів та не наведено обставин, які б свідчили про неможливість подання ним позову у визначений законом строк. Натомість відповідачем надано докази обізнаності позивача з оскаржуваними вище наказами.
36. За таких умов, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
37. Доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду у зв`язку із неналежною правовою допомогою наданою позивачу чи його стресовим станом, ураховуючи тривалість пропуску строку, відхиляються судом, як безпідставні та необґрунтовані.
38. Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
39. Частиною 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанцій - залишенню без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
41. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
42. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі №817/1540/17 за позовом ОСОБА_1 до Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинення певних дій - залишити без змін.
43. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Cуддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко