ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2022 року
м. Київ
справа № 817/1705/17
адміністративне провадження № К/9901/15105/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України
на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року (головуючий суддя Іваненко Т.В.)
у справі №817/1705/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід-Енерго»
до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області
про зобов`язання вчинити певні дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-Схід-Енерго» звернулось до суду з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області про зобов`язання вчинення певних дій.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 позов задоволено повністю.
3. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.
4. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України повернуто скаржнику без розгляду.
4.1. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням норм підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), статті 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), відповідачу апеляційну скаргу слід було подати через суд першої інстанції. Проте, оскільки таку апеляційну скаргу подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, то вона підлягала поверненню скаржнику без розгляду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018, в якій просить її скасувати і передати справу для подовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права. Зокрема, скаржник наголошує, що підпункт 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачає альтернативу щодо порядку подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, як це передбачено статтею 297 КАС України, або через суд першої інстанції.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін. Зазначив, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Згідно з частиною 1 статтею 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
8. Водночас, підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
9. Частиною 1 статті 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017, тобто, до набрання чинності новою редакцією Кодексу) визначено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
10. Отже, аналіз норми підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України дозволяє стверджувати, що структура першого речення цієї норми допускає її множинне тлумачення.
11. Європейський Суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо ("VOLOVIK v. UKRAINE", №15123/03, §45, ЄСПЛ, 06.12.2007).
12. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
13. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії" (<…>), заява №55782/00, ECHR 2002-VIII; "Гору проти Греції" (№3) (Gorou v. Greece (no. 3)), заява №21845/03, від 22.06.2006; "Михолапа проти Латвії", заява №61655/00, від 31.05.2007).
14. У справах "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви №23759/03 та 37943/06, рішення від 14.10.2010 та "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява №39766/05, рішення від 07.07.2011, Суд дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
15. З огляду на наведене, Верховний Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
16. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.
17. Верховним Судом неодноразово розглядались справи щодо подібних правовідносин, у яких було висловлено аналогічну правову позицію, а саме: від 19.07.2018 у справі №640/20036/17, від 26.09.2018 у справі №826/8873/16, від 20.12.2018 у справі №815/1402/18.
18. Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
19. Таким чином, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення порушив норми процесуального права, а саме, статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, що є підставою для його скасування та направлення справи для продовження розгляду.
20. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення.
21. При цьому, враховуючи пункти 1 та 2 Указу Президента України від 29.12.2017 №455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах», за якими постановлено ліквідувати: <…> Житомирський апеляційний адміністративний суд. <…> Утворити: <…> Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місцезнаходженням у місті Львові, Верховний Суд направляє цю справу до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 349 351 355 356 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.
Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі №817/1705/17 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді С.Г. Стеценко
С.М. Чиркін