ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 817/1887/16

адміністративне провадження № К/9901/39833/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Мацький Є.М., судді - Капустинський М.М., Шидловський В.Б.)

у справі №817/1887/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Рівненській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ввезений на митну територію України транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 на момент митного оформлення використовувався до п`яти років, а тому його митне оформлення здійснено у відповідності до вимог законодавства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року (головуючий суддя - Гломба Ю.О. ), адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Рівненській області форми «Р» від 28 жовтня 2016 року №0000351302 та №0000361302;

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області форми «Ф» від 08.11.2016 №98-17;

- присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1 408,39 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив про безпідставність посилань контролюючого органу на лист офіційного дилера виробника Mercedes-Benz в Україні ТОВ «Західно-український автомобільний дім» від 04.01.2016 №01/01, в якому зазначено, що дата першої реєстрації транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 є 25.02.2009, оскільки інформація отримана від офіційного дилера не є інформацією, отриманою від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів. Також суди зазначили, що вказана інформація не може бути визнана судом документально підтвердженою інформацією, отриманою від уповноважених органів іноземних держав про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірності відомостей, що в них містяться, які надійшли від уповноважених органів іноземних держав у розумінні п. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 351 МК України. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та вимоги.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу задоволено частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийняти у цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову. В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року залишено без змін.

Скасовуючи постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, суд апеляційної інстанції прийняв до уваги надану відповідачем інформацію офіційного дилера ТОВ «Західно-український автомобільний дім» від 04.01.2016 за вхідним №01/01, згідно з якою дата первинної реєстрації автомобіля марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 є 25.02.2009. Таким чином, невірне зазначення декларантом дати первинної реєстрації транспортного засобу, а саме 31.08.2010 призвело до заниження розміру акцизного податку через незастосування коефіцієнта 40 при його розрахунку як для автомобіля, що використовувався понад 5 років.

Не погодившись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив його скасувати в частині скасування постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, а в іншій частині постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року залишити без змін; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 у справі №817/1887/16 залишити без змін. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що використана контролюючим органом під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень інформація офіційного дилера виробника не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню, що помилково не було враховано судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 серпня 2015 року через митний пост «Рівне - центральний» Рівненської митниці за митною декларацією №204050001/2015/010914 здійснено митне оформлення автомобіля марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2 148 см3.

Загальна фактурна вартість 69 508,85 грн (або 3 000 євро), заявлена декларантом загальна митна вартість в сумі 91 056,59 грн (або 3 930 євро).

Під час митного оформлення автомобіля сплачено наступні платежі: мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами (код платежу - 121) 10% - 9 105,66 грн; додатковий імпортний збір на товари, що ввозяться на митну територію України фізичними особами (код платежу - 122) 5% - 4 552,83 грн; податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами (код платежу - 128) 20% - 21 142,09 грн; акцизний податок (код платежу - 185) 0,02 EUR - 995, 37грн.

На підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області №618 від 30.09.2016, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 1 ч. 2 ст. 351 352 Митного кодексу України, посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України з поданням митної декларації від 03.08.2015 №204050001/2015/010914, за результатами якої складено акт №249/17-00-13-02/ НОМЕР_3 від 18.10.2016 (дал - Акт перевірки).

Відповідно до вказаного Акта перевірки контролюючий орган зафіксував порушення позивачем вимог ст. 257 ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України; п. 190.1 ст. 190, пп. 215.3.52 п. 215.3 ст. 215, п. 218.1 ст. 218, пп. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 28 жовтня 2016 року №0000351302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на 9 704,83 грн, з яких за основним платежем - 7 763,86 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 940,97грн та №0000361302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок з товарів (транспортні засоби, крім мотоциклів і велосипедів), ввезених на митну територію України фізичними особами на 48 524,13 грн, у тому числі за основним платежем - 38 819,30 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 704,83 грн. (а.с.10,11).

Також відповідачем сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 08.11.2016 №98-17, згідно з якою станом на 08.11.2016 сума податкового боргу платника за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 79 501,52 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку, що зазначені у митній декларації дата виготовлення та дата початку використання транспортного засобу (31.08.2010) відрізняються від даних, отриманих від офіційного дилера виробника Mercedes-Benz Даймлер АГ ТОВ «Західно-український автомобільний дім» від 04.01.2016 за вхідним №01/01 (25.02.2009), та відповідно на момент митного оформлення даного автомобіля згідно з 215.3.52 Податкового кодексу України необхідно застосовувати коефіцієнт 40 до ставки акцизного податку (автомобіль використовувався з 5 до 8 років).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості (частина п`ята статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Пунктом 8 частини першої статті 336 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно з частиною першою статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи (частина третя статті 345 Митного кодексу України).

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (частина шоста статті 345 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-другої статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться, зокрема, у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

За змістом підпункту 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України акцизний податок нараховується в залежності від терміну використання (експлуатації) транспортних засобів, та об`єму двигуна а саме: термін експлуатації автомобілів до 5 років за кодом 8703 31 90 10 згідно з УКТ ЗЕД нараховується у розмірі 1,367 євро за 1 куб. см; термін експлуатації автомобілів більше 5 років за кодом 8703 31 90 30 згідно з УКТ ЗЕД нараховується у розмірі 1,761 євро за 1 куб. см.

Відповідно до підпункту 14.1.163 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перша реєстрація транспортного засобу - це реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Згідно з підпунктом 14.1.251 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України транспортні засоби, що використовувалися, - це транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388.

Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування (вводу в експлуатацію) транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до митної декларації від 03 серпня 2015 року №204050001/2015/010914 на митну територію України ввезено транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 906/633 CDI, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2 148 см3, загальна кількість місць включаючи місце водія -3, тип кузова - фургон. Датою реєстрації вказаного автомобіля зазначено 31 серпня 2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу, виданого уповноваженим органом Німеччини.

Відповідно до реєстраційного посвідчення на транспортний засіб, виданого уповноваженим органом Великої Британії, дата першої реєстрації імпортованого позивачем автомобіля є 31 серпня 2010 року.

Щодо інформації, отриманої відповідачем від офіційного дилера виробника Mercedes-Benz в Україні ТОВ «Західно-український автомобільний дім» від 04.01.2016 №01/01, яка оформлена у вигляді таблиці без посилання на витяг з баз даних виробника у вигляді копії карти даних та vehicle information, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що така інформація у розумінні частини другої статті 351 Митного кодексу України не є інформацією, отриманою від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів та не може бути визнана документально підтвердженою інформацію, отриманою від уповноважених органів іноземних держав про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірності відомостей, що в них містяться, які надійшли від уповноважених органів іноземних держав.

Відповідно до статті 71 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (частина перша).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга).

Проте всупереч вимогам вказаної норми відповідач не надав належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушень митного та податкового законодавства України, отриманих у результаті вжиття передбачених статями 351 352 Митного кодексу України заходів щодо отримання до проведення перевірки від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про неавтентичність поданих позивачем документів чи недостовірності відомостей, що в них містяться.

Частиною 1 статті 345 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 345 349 352 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року скасувати, залишивши в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова