ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 817/1943/17
адміністративне провадження № К/9901/53834/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів»
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 (суддя Недашківська К.М.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 (колегія у складі суддів Франовської К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)
у справі № 817/1943/17
за позовом Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
до Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2017 року Дубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів», в якому просило стягнути суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з квітня по листопад 2017 року у загальному розмірі 14785 грн 90 коп.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.02.2018, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018, позов задоволено.
3. 20.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Дубенський завод гумово-технічних виробів" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дубенському районі з 01.01.2011 як платник єдиного внеску.
6. Працівникам ПАТ "Дубенський завод гумово-технічних виробів" призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсії, уточнюючих довідок про характер та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
7. У січні, жовтні та листопаді 2017 року органами Пенсійного фонду відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та виплачених за період з квітня по листопад 2017 року.
8. Зазначені витрати відповідачем не були відшкодовані, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 14785,90 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
9. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на адресу відповідача надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначена сума боргу в добровільному порядку сплачена не була, а тому вона підлягає примусовому стягненню.
10. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що існують розбіжності між сумами, вказаними в розрахунках, та сумами, відображеними у протоколах про призначення пенсії, про що підприємство не було повідомлене. Крім того, відповідач вказував, що позивач не має достатніх повноважень на подання позову про стягнення заборгованості.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не оскаржив розрахунки у встановленому законом порядку, а тому вони є узгодженими та обов`язковими для виконання, тобто вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.
Також зазначив, що Дубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області наділене адміністративною процесуальною правоздатністю щодо звернення до суду з адміністративним позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
12. Щодо розбіжностей у розмірах призначених пенсій та пенсій, зазначених у розрахунках, то позивач повідомляв відповідача про зміни у розмірах пенсій шляхом надсилання розрахунків, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
13. У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що Законом № 1058-ІV та Законом №400/97-ВР не визначено право Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Також зазначає про те, що позивачем жодного разу та по жодному пенсіонеру не повідомлялося про зміну розміру пенсій, встановленню доплат та не надано таких доказів до суду першої інстанції.
14. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
16. Статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
17. За змістом п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
18. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом..
19. Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція № 21-1) встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
20. Відповідно до пункту 6.1. Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону 1058-IV.
21. Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
22. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
23. При цьому, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
24. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
25. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції № 21-1).
26. Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства.
27. При цьому, колегія суддів зазначає, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.
28. До того ж, колегія суддів вказує на те, що органи Пенсійного фонду зобов`язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання підприємству розрахунку.
29. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постанові від 28.11.2019 у справі №460/3113/18, правовідносини якої є подібними.
30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підтверджується наявність у відповідача зобов`язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонерам, яке відповідачем виконане не було.
31. Вказані розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції №21-1. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №1058-IV та Інструкції №21-1, не оскаржені відповідачем, а тому вони є узгодженими та є обов`язковими для виконання.
32. Розрахунками також підтверджується дотримання позивачем вимог п. 6.7 Інструкції №21-1 щодо повідомлення відповідача про зміну розміру пенсій та виплата пенсій особам, чиї прізвища зазначені в розрахунках, що спростовує доводи скаржника про не повідомлення про зміну розміру пенсій.
33. Щодо доводів скаржника про те, що не визначено право Пенсійного фонду України звертатись до суду з позовом про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, колегія суддів зазначає, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
34. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №805/473/17-а дійшла висновку, що «органи Пенсійного фонду України мають законодавчо визначені повноваження звертатися до суду із такими позовами; відносини, що стали підставою позову виникають незалежно від волі платника внеску; в цих відносинах бере участь орган державної влади; ці відносини здійснюються за методом влади і підпорядкування; метою вступу органу Пенсійного фонду України у ці відносини є публічний інтерес, а саме - забезпечення безперебійного функціонування пенсійної системи України. Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а тому спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, і їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.»
35. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
36. Отже, враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.
37. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. Судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дубенський завод гумово-технічних виробів» залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 817/1943/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб