ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 817/2357/16

адміністративне провадження № К/9901/2034/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Дубровицький держспецлісгосп» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (головуючий суддя: Зозуля Д.П. )та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (колегія суддів у складі: Капустинського М.М., Моніча Б.С., Охрімчук І.Г.) у справі за позовом Заступника прокурора Рівненської області до Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Дубровицький держспецлісгосп», третя особа - Державна екологічна інспекція у Рівненській області, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Рівненської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Дубровицький держспецлісгосп" про визнання протиправними дій щодо видачі лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №456350 від 07.07.2016 в частині проведення рубки догляду - прорідження в кварталі 21 виділ 14 на площі 4,7 га та зобов`язання анулювати лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №456350 від 07.07.2016 в частині проведення рубки догляду - прорідження в кварталі 21 виділ 14 на площі 4,7 га.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що внаслідок перевірки, яка проводилась Державною екологічною інспекцією у Рівненській області виявлено порушення п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, п.п. 4, 11, 13 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених Постановою КМ України від 12.05.2007 №724. В основу виявлених порушень покладено висновки про проведення відповідачем рубки догляду-прорідження в кварталі 21 виділ 14 на площі 4,7 га на підставі лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №456350 від 07.07.2016 року, що не передбачена матеріалами лісовпорядкування на 2016 рік. Прокурор вважає такі дії відповідача протиправними та посилаючись на норм статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 року №2806-IV вбачає підстави для анулювання лісорубного квитка.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Дубровицький держспецлісгосп" щодо видачі лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 456350 від 07.07.2016 в частині проведення рубки догляду-прорідження в кварталі 21 виділ 14 на площі 4,7 га.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що суди при вирішенні спору дійшли помилкових висновків без урахування фактичних обставин даної справи та з безпідставним ігноруванням положень законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 9 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як установлено судами, з 24.10.2016 по 11.11.2016 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Рівненській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Дубровицький держспецлісгосп", за наслідками якої складено акт, в якому зафіксовано, серед іншого, виявлене порушення, а саме: "Квартал 21 виділ 14 - лісова площа 23,00 га. На площі 4,7 га лісокористувачем проведено рубку догляду-прорідження. Матеріалами лісовпорядкування вказаний вид рубки на лісовій ділянці в кварталі 21 виділ 14, обсягів робіт, а також порядку і способів їх проведення не визначено. Насадження на даній лісовій ділянці зріджене та відповідно до матеріалів лісовпорядкування, повнота якого становить 0,5. Однак, посадовими особами ДП СЛАП "Дубровицький держспецлісгосп" видано спеціальний дозвіл - лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №456350 від 07.07.2016 на проведення рубки догляду-прорідження в кварталі 21 виділ 14 на площі 4,7 га. До рубки призначено та зрізано 76 дерев породи сосна, масою деревини 24 куб.м, з них ділової - 7 куб.м, дров`яної - 13 куб.м, хворосту і сучків - 4 куб.м. Проведення рубки догляду (прорідження) в кварталі 21 виділ 14 на площі 4,7 га суперечить вимогам пп. 2.3 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України, пп. 4, 11, 13 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених Постановою КМ України від 12.05.2007 №724". (а.с. 11-22).

Листом від 17.11.2016 за №2593/05-10/16 Державною екологічною інспекцією у Рівненській області направлено вказаний акт перевірки до прокуратури Рівненської області.

Листом від 28.11.2016 за 05/2-1053 вих. №16 прокуратура Рівненської області звернулась до Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Дубровицький держспецлісгосп" з проханням надати у строк до 30.11.2016 інформацію щодо того, чи здійснювалось анулювання лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №456350 від 07.07.2016 в частині проведення рубки у кварталі 21 виділ 14 (а.с.24).

У відповідь на зазначений лист листом від 12.12.2016 за вих.№154 Державне підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Дубровицький держспецлісгосп" повідомило прокуратуру Рівненської області, що лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №456350 від 07.07.2016 анульований не був, так як згідно матеріалів лісовпорядкування у кварталі 21 виділ 14 повнота насадження складає 0,5, але фактично в натурі вона становить 0,85, що зафіксовано в акті про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування від 15.06.2016, складеному у присутності представника лісовпорядної партії - провідного інженера таксатора Мажари В.М. (а.с. 25-26).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що має місце протиправність дій відповідача щодо видачі лісорубного квитка від 07.07.2016 серії 02 ЛКБ №456350 в частині проведення рубки догляду-прорідження в кварталі 21 виділ 14 на площі 4,7 га.

Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно положеннями ст. 17 Лісового кодексу України передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Статтею 19 Лісового кодексу України закріплено права та обов`язки постійних лісокористувачів.

Так, постійні лісокористувачі мають: 1) право самостійно господарювати в лісах; 2) виключне право на заготівлю деревини; 3) право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; 4) право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; 5) право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства.

Постійні лісокористувачі зобов`язані: 1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; 2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; 3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; 4) вести первинний облік лісів; 5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; 8) забезпечувати безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.

Законом можуть бути передбачені й інші права та обов`язки постійних лісокористувачів.

Відповідно до ст. 45 Лісового кодексу України, лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Статтею 46 указаного Кодексу закріплено, що лісовпорядкування передбачає: 1) відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації; 2) виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів; 3) інвентаризацію лісового фонду України з визначенням породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; 4) виявлення деревостанів, що потребують рубок, з метою поліпшення якісного складу лісів; 5) обґрунтування поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; 6) обчислення розрахункової лісосіки, обсягів використання інших видів лісових ресурсів; 7) визначення обсягів робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення; 8) ландшафтні, ґрунтові, лісотипологічні, лісобіологічні та інші обстеження і дослідження лісових природних комплексів; 9) виявлення типових та унікальних природних комплексів, місць зростання та оселення рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного і рослинного світу і підлягають заповіданню, включенню до екологічної мережі; 10) упорядкування мисливських угідь; 11) забезпечення державного обліку лісів і державного лісового кадастру; 12) проведення науково-дослідних робіт з метою забезпечення науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, охорони, захисту та відтворення лісів; 13) складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням; 14) участь у розробленні програм охорони, захисту, використання та відтворення лісів; 15) ведення моніторингу лісів; 16) інші лісовпорядні дії.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства (ст.47 Лісового кодексу України).

Згідно статті 48 Лісового кодексу України, у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

У відповідності до частин 1, 3, 6 статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що здійснення спеціального використання лісових ресурсів, у тому числі в частині видачі лісорубних квитків, повинно здійснюватися постійним лісокористувачем на основі матеріалів лісовпорядкування.

Верховний Суд у постанові №817/1855/17 від 17.08.2021 також вже висловлював думку, що підставою для використання лісових ресурсів є матеріали лісовпорядкування, а спеціальним дозволом для таких рубок є лісорубний квиток.

Так, пунктом 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007р. №724 (далі Правила №724), передбачено, що підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. У разі проведення зазначених рубок у деревостанах, не запроектованих лісовпорядкуванням, власники лісів і постійні лісокористувачі повідомляють про це орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації.

Пунктом 13 указаного Порядку передбачено, що відбір дерев для рубок освітлення і прочищення провадиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду на всій площі.

Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев провадиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.

Рубки проріджування при повноті деревостану 0,7, а прохідні рубки - 0,8 і нижче не проектуються.

Як установлено судами, лісорубний квиток від 07.07.2016 серії 02 ЛКБ №456350 виданий Державним підприємством "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємством "Дубровицький держспецлісгосп" з метою здійснення вибіркової вирубки на площі в рахунок прорідження 2016 року на підставі матеріалів лісовпорядкування 2016 року та передбачає вирубку, серед іншого, у кварталі 21 виділ 14 на площі 4,7 га деревини масою 24 куб.м, нормативною вартістю 277,00 грн. .

Однак, як установлено судами, матеріалами лісовпорядкування вказаний вид рубки на лісовій ділянці в кварталі 21 виділ 14, обсяги робіт, а також порядку і способів їх проведення не визначено. Насадження на даній лісовій ділянці зріджене, його повнота становить 0,5.

При цьому, як установлено судами, у матеріалах справи відсутні відомості щодо повідомлення Державним підприємством "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємством "Дубровицький держспецлісгосп" Рівненської обласної державної адміністрації про проведення зазначеної вище вирубки.

Разом з цим, посилання відповідача на акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування від 15.06.2016, складений комісією за участі працівників Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємством "Дубровицький держспецлісгосп", із залученням представника лісовпорядної партії - провідного інженера таксатора Мажари В.М. у присутності лісника обходу №9 Галушко О.В. є безпідставним з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.6 цих Методичних вказівок, дійсно, передбачено, що у разі, якщо у процесі відведення лісосік встановлено, що деревостани не можуть бути відведені в рубку через виявлені розбіжності з даними лісовпорядкування (невірне визначення віку, переважаючої породи, повноти тощо), складається акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування (додаток 1), який направляється органам Держлісагентства для затвердження.

Відповідно до наявного у матеріалах справи наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 25.09.2013 №272, визнано таким, що втратив чинність наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 №9 "Про затвердження Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, затверджені Наказом Державного агентства лісових ресурсів України".

Отже, Верховний Суд погоджується з висновком про те, що акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування від 15.06.2016, складений згідно Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, що затверджені Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 №9, на увагу не заслуговує.

При цьому судами вірно зазначено , що доводи відповідача щодо відновлення у такому разі чинності попередніх наказів Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010р. №403 "Про підвищення якості відведення лісосік" та Державного агентства лісових ресурсів України від 18.07.2011 №508 "Про внесення змін до наказу Держкомлісгоспу від 22.11.2010 №403", є суперечливими, оскільки наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 25.09.2013 №272 цього не передбачено, а за загальним правилом, втрата чинності нормативним актом означає, що він припиняє свою дію з моменту винесення відповідного нормативного акта про його скасування, а не з моменту його первісного прийняття.

Таким чином в діях відповідача наявні порушення вимог пунктів 2, 3 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України, пунктів 4, 11, 13 Правил поліпшення якісного складу лісів, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №724.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Не дають підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до положень статті 350 КАС України, Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Дубровицький держспецлісгосп» залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 червня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук