№ 817/837/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2023 року

м. Київ

справа № 817/837/18

адміністративне провадження № К/9901/4943/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 червня 2018 року у складі судді Друзенко Н.В. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у складі колегії суддів: Коваля Р.Й. (головуючий), суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В. у справі за позовом Мінприроди до Товариства з додатковою відповідальністю «Рівненський завод будівельних матеріалів» (далі - ТДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів», Товариство відповідно) про припинення права користування надрами,-

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Мінприроди звернулося з позовом, у якому просило:

- припинити право користування надрами, надане ТДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів» спеціальним дозволом на користування надрами № 998 від 22 липня 1997 року, який було надано з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли марки « 75» - « 100» з Басівкутського родовища.

2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 1 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.

2.1 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, суб`єкт владних повноважень не надав суду жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував те, що Товариство користувалося надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення, тобто факту вчинення відповідачем дій, які були б підставою для припинення права користування надрами відповідно до пункту 4 частини першої статті 26 Кодексу України про надра.

При цьому, сам факт неподання Товариством висновку державної екологічної експертизи для продовження дії спеціального дозволу на користування надрами на вимогу Мінприроди не може розглядатися як доказ існування визначених у пункті 4 частини першої статті 26 Кодексу України про надра обставин.

2.2 Суд апеляційної інстанції, погодився з таким висновком суду першої інстанції та додав, що на час звернення до суду з позовом (лютий 2018 року) дія спеціального дозволу на користування надрами закінчилась (22 липня 2017 року) і Товариство не користується надрами, що виключає припинення права користування надрами за пунктом 4 частини першої стаття 26 Кодексу України про надра, а відтак предмет спору відсутній.

3. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини справи, що мають значення для вирішення справи:

3.1 13 жовтня 1994 року ТДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів» зареєстроване як юридична особа; основний вид його господарської діяльності - виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини (код КВЕД 23.32).

3.2 22 липня 1997 року Державна служба геології та надр України видала Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами за № 998 на видобування суглинків, придатних для виробництва цегли марки « 75» - « 100», з Басівкутського родовища, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, 3,0 км на південь від м. Рівне, площею 32,0 га, строком дії до 22 липня 2017 року.

3.3 У січні та березні 2017 року ТДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів» зверталося до Державної служби геології та надр України із заявами про продовження строку дії Спецдозволу з доданими до них документами.

3.4 Наказом Мінприроди за №106 від 3 березня 2017 року «Про погодження надання надр у користування» введено в дію протокол засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди за №15 від 2 березня 2017 року, де було прийнято рішення: «відповідно до пункту «е» частини першої статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та з метою об`єктивного розгляду питання щодо погодження продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, звернутися до суб`єкта господарювання ТОВ «Рівненський завод будівельних матеріалів» з метою надання інформації стосовно наявності висновку державної екологічної експертизи, щодо запланованої діяльності, а також інші документи дозвільного характеру в сфері охорони навколишнього природного середовища».

3.5 Наказом Мінприроди за №163 від 13 квітня 2017 року «Про погодження надання надр у користування» введено в дію протокол засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди за №20 від 13 квітня 2017 року, яким оформлено рішення Комісії щодо відмови у погодженні надання Товариству надр у користування на підставі абзацу шостого пункту 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування.

3.6 Не погодившись із рішеннями Мінприроди, Товариство оскаржило їх до суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2017 року у справі № 817/995/17 позов Товариства задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано наказ Мінприроди від 13 квітня 2017 року №163 «Про погодження надання надр у користування» в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Мінприроди №20 від 13 квітня 2017 року.

Визнано протиправним і скасовано рішення Державної служби геології та надр України, яке оформлене листом від 1 червня 2017 року № 12625/03/12-17 та зобов`язано Державну службу геології та надр України продовжити Товариству дію Спецдозволу.

За результатами апеляційного перегляду постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нову, якою позов задоволено частково.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України, Мінприроди повторно розглянути заяву Товариства від 23 березня 2017 року № 01/056 щодо продовження дії спеціального дозволу та видачі спеціального дозволу на користування надрами, з прийняттям рішення відповідно до вимог Закону України від 6 вересня 2005 року №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-IV), Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року№615 та висновків суду апеляційної інстанції, викладених у цій постанові.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова набрала законної сили 31 січня 2018 року.

3.7 8 лютого 2018 року Мінприроди звернулося до суду з позовом про припинення права користування надрами, наданого Товариству Спецдозволом, з підстав недотримання суб`єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами.

Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:

4. Позивач подав касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 червня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року. Просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

4.1 Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - статтю 26 Кодексу України про надра. На переконання позивача відсутність у користувача надр висновку державної екологічної експертизи та свідоме ухилення відповідача від виконання вимог діючого законодавства свідчить про відсутність природоохоронних заходів та свідчить про свідоме створення небезпеки для навколишнього природного середовища, життя, здоров`я та майна людей таким суб`єктом господарювання.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить суд касаційної інстанції залишити скаргу без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 червня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року залишити без змін. На підтвердження доводів відзиву зазначає, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи правильно застосували норми матеріального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин.

8. Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

9. Статтею 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

10. Згідно статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

11. Відповідно до абзацу третього статті 14 цього Кодексу надра надаються у користування, серед іншого, для видобування корисних копалин.

12. Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

13. Пунктом 4 частини першої статті 24 Кодексу України про надра передбачено, що користувачі надр мають право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

14. Частиною восьмою статті 16 Кодексу України про надра визначено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

15. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком №615.

16. Згідно з пунктом 23 цього Порядку право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

17. Підстави припинення права користування надрами передбачені статтею 26 Кодексу України про надра.

18. Так, відповідно до зазначеної статті право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

19. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право користування надрами припиняється органом, який надав відповідний дозвіл, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку.

20. Аналогічні висновки щодо застосування вказаної норми права висловлені Верховним Судом України у постановах від 25 червня, 19 вересня 2011 року, 10 грудня 2013 року, 11 листопада 2014 року (справи №№36а11, 164а11, 21-450а13, 21-482а14, відповідно).

21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою звернення Мінприроди з вимогою припинити право користуватися надрами ТДВ "Рівненський завод будівельних матеріалів", було невиконання останнім вимоги щодо надання висновку державної екологічної експертизи, у зв`язку з чим встановлено недостатність природоохоронних заходів для підтримання екологічного стану навколишнього середовища при користуванні надрами з боку товариства.

22. Підставою для припинення права користування надрами відповідача позивач уважає норму пункту 4 частини першої статті 26 Кодексу України про надра.

23. Ураховуючи, що суб`єкт владних повноважень не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що ТДВ «Рівненський завод будівельних матеріалів" користувалося надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення, Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову Мінприроди у задоволенні позову.

24. Сам факт неподання ТДВ "Рівненський завод будівельних матеріалів" висновку державної екологічної експертизи для продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, на вимогу Мінприроди не може розглядатися, як доказ існування визначених у пункті 4 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, обставин.

25. Крім того, вказана вимога Мінприроди визнана протиправною в судовому порядку.

26. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить із того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

27. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. У зв`язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України (у редакції до 8 лютого 2020 року) є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 327 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 червня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін