ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 817/919/17

адміністративне провадження № К/9901/38141/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Друк» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року (суддя Комшелюк Т.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (головуючий суддя Шидловський В.Б., судді: Мацький Є.М., Шевчук С.М.) у справі №817/919/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Друк» до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-Друк» (надалі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2017 року № 0003111401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт документальної перевірки та відповідь на заперечення складені з неправомірними висновками, припущеннями, помилками та неточностями і має місце вільне трактування чинного податкового законодавства. Позивач зазначає, що на офіційний запит відповідача ним були надані всі документи, які підтверджують правомірність поданої податкової звітності. Вважає, що податковий орган безпідставно не прийняв до уваги Договір заміни сторони у зобов`язанні від 20 вересня 2008 року, а тому неправомірно відніс вартість придбаного майна по Контракту до безнадійної заборгованості. Посилається на пропущення відповідачем строків давності щодо визначення сум грошових зобов`язань.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із правомірності спірного податкового повідомлення-рішення з підстав наявності у позивача безнадійної кредиторської заборгованості по неоплачених товарах, отриманих від Harge Enterprises Limited (Великобританія) в сумі 6 235 267,91грн. Суд дійшов висновку, що строк давності, передбачений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України при визначенні відповідачем сум грошових зобов`язань не пройшов.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Просить розглянути справу за участю представника скаржника.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Відповідач вказує, що судами не враховано копію договору заміни сторони у зобов`язанні від 20 вересня 2008 року та копію повідомлення позивача про заміну сторони в зобов`язанні. Вважає, що контролюючий орган вийшов за межі перевіряємого періоду, оскільки первісний кредитор був ліквідований 01 жовтня 2008 року, то заниження доходу мало місце в 2008 році, а не в 2014 році. Зазначає, що фотокопії, здійснені перевіряючими під час перевірки не можуть вважатись допустимими доказами в судовому процесі. Посилається на те, що контракт від 13 грудня 2004 року №04.12.13 та додаткові угоди до нього є діючими, що свідчить про відсутність підстав для визнання кредиторської заборгованості безнадійною. Зауважує про пропущення відповідачем строку давності, при визначенні відповідачем сум грошових зобов`язань.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом у січні-лютому 2017 року була проведена планова виїзна перевірка товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року, за наслідками якої був складений акт від 24 лютого 2017 року № 64/17-00-14-01/32354597 (надалі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 1 237 691 грн.

На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням рішення Державної фіскальної служби України від 24.05.2017 року №11134/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення 26 травня 2017 року № 0003111401, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 402 935 грн, з яких 1 122 348 грн за податковими зобов`язаннями та 280 587 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування та доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), що визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2014 року встановлено його заниження на суму 6 235 268 грн (вказана сума виправлена відповідачем у відповіді на заперечення до акту перевірки), яке відбулось внаслідок встановлення факту наявності у позивача кредиторської заборгованості по рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" станом на 01 січня 2014 в сумі 2743251,62 грн (400 125,00 Евро), яка неоплачена на кінець перевіряємого періоду 30 вересня 2016 року. Кредиторська заборгованість в бухгалтерському обліку не перераховувалась на курс Євро на дату балансу і відображена по курсу на момент отримання товару.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 грудня 2004 року між позивачем (Покупець) та Harge Enterprises Limited (Великобританія), (Продавець) був укладений Контракт №04.12.13 (надалі - Контракт), предметом якого є поставка обладнання для виготовлення паперових прямокутних пакетів ТРІУМФ 2Б. Загальна вартість контракту 400 124,00 Євро.

За умовами контракту Покупець здійснює оплату протягом 90 днів з моменту отримання товару. Країна відправлення Германія. Відвантаження товару здійснює Windmoller & Holscher Postfach 1660-49516 Lengerich, Германія. Всі спори та суперечки, які виникають у зв`язку з виконанням даного Контракту, підлягають передачі на розгляд та остаточне вирішення в Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (пункт 9.1 Контракту). При виконанні Контракту сторони керуються матеріальним та процесуальним правом України (пункт 10.1 Контракту). Всі зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у випадку їх оформлення в письмовій формі і підписання уповноваженими на те представникам сторін (пункт 10.2 Контракту). Ні одна із сторін не має права передавати права, обов`язки, а також і іншу комерційну інформацію по даному контракту ні повністю ні частково третім особам, за виключенням тих випадків по яким є письмова згода сторін (пункт 10.3 Контракту). Даний договір діє з 13 грудня 2004 року до 12 грудня 2005 року (пункт 11.1 Контракту). Даний контракт набирає законної сили з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання (пункт 11.2 Контракту).

Додатковою угодою від 14 червня 2004 року № 1 сторони домовились внести зміни до контракту, а саме: оплата здійснюється протягом трьох років з моменту отримання товару покупцем. Контракт діє з 13 грудня 2004 року по 31 грудня 2007 року.

Додатковою угодою від 30 грудня 2017 року № 2 визначено, що оплата здійснюється протягом 6 років з дня отримання товару.

Товар отримано позивачем 22 квітня 2005 року.

Позивачем до матеріалів справи надані копії договору заміни сторони у зобов`язанні по вказаному Контракту від 20 вересня 2008 року, повідомлення про заміну сторони у зобов`язанні що відбулося від 22 вересня 2008 року, додаткової угоди № 3 про продовження дії контракту.

Відповідно до вказаного договору, укладеного в м.Панама, Harge Enterprises Limited (Великобританія) острів Джерсі) Первісний кредитор в особі директора Атакана Йилмаза та Jollibee corporation (Панама) - Новий кредитор в особі директора та президента Георгія Ламбріанідес, згідно статті 512 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає Новому кредитору всі права та обов`язки, належні Первісному кредитору, а Новий кредитор приймає всі права та обов`язки належні Первісному кредитору котрі виникнули у нього згідно контракту від 13 грудня 2004 року № 04.12.13 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета Друк» (Україна) - Боржник. За передані права та обов`язки за Основним договором, Новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 400 125,00 Євро. Новий кредитор зобов`язується протягом 90 банківських днів після отримання вимоги від первісного кредитора про оплату Договору перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок Первісного кредитора грошову суму, визначену у пункті 2.1 Договору. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 23 грудня 2014 року, але в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання сторонами за цим договором.

Відповідачем до суду першої інстанції надана фотокопія Договору заміни сторони у зобов`язанні від 23 грудня 2009 року № 2312/09-1, укладеного в м. Київ між тими самими сторонами, фотокопія додаткової угоди № 3.

Судами встановлено, що Договір заміни сторони у зобов`язанні від 23 грудня 2009 року був наданий під час перевірки позивачем, а в подальшому на офіційний запит відповідача надав інший примірник Договору, датований 20 вересня 2008 року. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність такого Договору суперечить укладеному основному Контракту, оскільки пунктом 10.3 зазначеного Контракту виставлена умова, відповідно до якої ні одна із сторін не має права передавати права, обов`язки, а також і іншу комерційну інформацію по даному контракту ні повністю ні частково третім особам, за виключенням тих випадків по яким є письмова згода сторін. Встановлено відсутність згоди позивача на укладення Договору заміни сторони у зобов`язанні.

Первісний кредитор по Контракту - Harge Enterprises Limited (Великобританія) острів Джерсі) ліквідовано 01 жовтня 2008 року, Договір заміни сторони у зобов`язанні №2312/09-1 укладений 23 грудня 2009 року між вже ліквідованим на той момент підприємством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду справи в силу приписів частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість, зокрема, це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Сума заборгованості одного платника податку перед іншим платником податку, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно з абзацом 15 пункту 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" від 7 лютого 2013 року № 73 (із змінами і доповненнями) зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" від 31 січня 2000 року (із змінами і доповненнями), якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином, якщо резидент не розраховується за придбані товари, то при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у бухгалтерському обліку сума заборгованості перед нерезидентом включається до складу доходів та враховується при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку.

Стаття 36 Податкового кодексу України встановлює обов`язок платника податку самостійно декларувати свої податкові зобов`язання та визначати відповідність проведення ним операцій.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України при визначенні об`єкта оподаткування у складі інших доходів враховуються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Постановою Національного банку України від 04 грудня 2015 року №863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено заборону уповноваженому банку здійснювати за дорученням клієнта-резидента купівлю іноземної валюти/перерахування коштів у гривнях на користь нерезидента, а резиденти виконують такі зобов`язання за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики) коштів в іноземній валюті

Враховуючи, що судами встановлено, що у позивача відсутні експортні операції чи інші операції, що передбачають надходження валютних коштів, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що позивач фактично не мав можливості і законних підстав провести оплату по переведеному боргу як для первісного, так і для нового кредитора.

З аналізу наведених норм вбачається, що несплачена за контрактом безнадійна кредиторська заборгованість є безповоротною фінансовою допомогою та враховується при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника, що заниження доходу мало місце в 2008 році, а не в 2014 році з огляду на таке.

Оскільки основний Контракт передбачає його виконання на підставі матеріального права України, то відповідно до положень Цивільного кодексу України, термін позовної давності становить три роки та розпочинається, в даному випадку, з моменту спливу строку виконання, а саме з дати отримання товару.

Враховуючи, що судами встановлено отримання товару позивачем 22 квітня 2005 року та граничний термін оплати згідно договору 22 квітня 2011 року (6 років з урахуванням угоди № 2 від 13 грудня 2004), термін позовної давності по Контракту від 13 грудня 2004 року № 04.12.13 сплив 22 квітня 2014 року.

З урахуванням зазначених обставин суди дійшли вірного висновку, що позивач 22 квітня 2014 року мав би списати безнадійну кредиторську заборгованість по неоплачених товарах, отриманих від Harge Enterprises Limited (Великобританія) в сумі 6235267,91грн (400 125,00 Євро* 15,5833 грн).

Верховний Суд погоджується з висновками судів, що посилання позивача на сплив строків давності щодо визначення сум грошових зобов`язань не заслуговують на увагу з огляду на приписи пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України з урахуванням того, що судами встановлено, що декларація з податку на прибуток за 2014 рік подана 27 лютого 2015 року, документальна перевірка проводилась в період з 23 січня 2017 року по 17 лютого 2017 року, за наслідками якої був прийнятий акт перевірки від 24 лютого 2017 року.

Крім вказаного вище порушення, відповідачем встановлені також і інші порушення, які вплинули на визначену суму грошового зобов`язання по податку на прибуток. Разом з тим інші порушення позивачем не оскаржуються.

З урахуванням наведених норм та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів про обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення та відсутності підстав для його скасування.

Суд зазначає, що відповідачем в касаційній скарзі не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів стосовно укладання договорів та додаткових угод, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета-Друк» залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі №817/919/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник