ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2020 року
м. Київ
справа №818/1761/16
адміністративне провадження №К/9901/34113/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 818/1761/16
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Сумської області про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді Перцової Т.С., суддів Дюкарєвої С.В., Жигилія С.П.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Сумської області (далі - відповідач) з вимогою зобов`язати Прокуратуру Сумської області здійснити перерахунок заробітної плати за період з 04 травня 2012 року по 14 липня 2015 року згідно з вимогами статей 106 107 108 Кодексу законів про працю України.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працював в прокуратурі, де ніс службу в нічний час, святкові, неробочі та вихідні дні, а також в надурочний час. Водночас, як зазначає позивач, під час оплати праці відповідач особливостей несення ним служби не врахував, у зв`язку з чим його заробітна плата була визначена без урахування положень статей 106 107 108 Кодексу законів про працю України.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що в період з 10 травня 2012 року по 14 липня 2015 року позивач працював на посаді прокурора Відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Прокуратури Сумської області.
4. Коло посадових обов`язків позивача було визначено Розподілом обов`язків у Відділі приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації, виконання яких передбачалося у неробочий час Прокуратури Сумської області, а саме: у робочі дні - з 18 год до 09 год наступної доби, напередодні святкових і неробочих днів - з 17 год до 09 год наступної доби, а у вихідні, святкові та неробочі дні - цілодобово.
5. Водночас оплата праці позивача відбувалася на загальних підставах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», від 07 травня 2008 року № 425 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам органів прокуратури та про їх медичне обслуговування», та складалася із посадового окладу, доплати за класний чин, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії та щомісячної надбавки за вислугу років.
6. 10 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до прокурора Сумської області з вимогою перерахувати та виплатити йому заробітну плату за період з 05 травня 2012 року по 14 липня 2015 року згідно з вимогами законодавства про працю (статей 106 107 108 100 Кодексу законів про працю України), провівши нарахування за роботу в надурочний час, у святкові та неробочі дні та нічний час.
7. Листом Прокуратури Сумської області № 18-213 вих-16 від 08 червня 2016 року позивача повідомлено, що заробітна плата йому нараховувалася і виплачувалася згідно із штатним розписом Прокуратури Сумської області на підставі табелів обліку використання робочого часу, складених Відділом роботи з кадрами, та у межах відповідних кошторисних призначень, а розрахунки по заробітній платі проведені своєчасно та в повному обсязі.
8. Уважаючи, що відповідач проводив нарахування та виплату йому заробітної плати з порушенням вимог трудового законодавства, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено:
10. 9.1. зобов`язано Прокуратуру Сумської області здійснити перерахунок і виплату заробітної плати ОСОБА_1 за роботу в період з 10 травня 2012 року по 14 липня 2015 року відповідно до вимог статей 106 107 108 Кодексу законів про працю України.
11. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що позивач, відповідно до графіків, залучався до роботи в неробочі, вихідні та святкові дні - цілодобово, а по будням - з 18 год по 09 год наступної доби.
12. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що оплата його робочого часу мала відбуватися з особливостями, передбаченими статтями 106 107 108 Кодексу законів про працю України: в надурочний час - у подвійному розмірі годинної ставки; у святковий і неробочий день - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; у нічний час - у підвищеному розмірі, установлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
13. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
14. Приймаючи протилежне рішення, суд апеляційної інстанції керувався тим, що питання щодо оплати праці працівників органів прокуратури, їхнього матеріального та соціального забезпечення як державного органу, що фінансуються з бюджету, здійснюється у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
15. Водночас постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», від 07 травня 2008 року № 425 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам органів прокуратури та про їхнє медичне обслуговування» не містять положень, яким би установлювалися підстави та порядок виплати прокурорам компенсації за роботу в нічний та надурочний час, святкові та неробочі дні.
16. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що особливості оплати праці за роботу в нічний та надурочний час, святкові та неробочі дні, установлені статтями 106 107 108 Кодексу законів про працю України, до оплати праці прокурорів не застосовуються.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
17. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що висновок апеляційного суду про відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах положень 106 107 108 Кодексу законів про працю України є безпідставним.
19. Позивач доводить, що передбачені вказаними статтями особливості оплати праці в нічний та надурочний час, святкові та неробочі дні є компенсацією за працю в особливих умовах, що не залежить від волі роботодавця.
20. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.
21. Відповідач наполягає на тому, що структура заробітної плати, умови та порядок її виплати установлюються спеціальним законодавством, яким не передбачено компенсації прокурорам за роботу в надурочний, нічний час, святкові дні, неробочі дні.
22. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
23. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
24. 05 березня 2018 року касаційну скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
25. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М, Данилевич Н.А.
26. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 28 квітня 2020 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
27. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
28. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
29. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
32. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
34. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Загальні засади оплати праці визначені в Кодексі законів про працю України (далі - КЗпП України), частинами першою, п`ятою статті 106 якого передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
36. Відповідно до статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
37. Згідно із статтею 108 КЗпП України робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
38. Водночас відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
39. Правові засади організації і діяльності прокуратури в України на момент виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (далі - Закон №1789-XII).
40. Відповідно до статті 49 Закону №1789-XII заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Надбавки за вислугу років встановлюються також іншим працівникам прокуратури (спеціалістам, службовцям, робітникам). Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України.
41. Пунктами 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - Постанова КМУ №268) керівника органів прокуратури надано право у межах затвердженого фонду оплати праці:
- установлювати:
а) керівникам підрозділів, спеціалістам і службовцям посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів;
б) заступникам керівників, заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, посадові оклади на 3-7 відсотків нижче передбаченого схемою посадового окладу відповідного керівника;
в) надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи
г) спеціалістам і службовцям (крім заступників керівників органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів, керівників структурних підрозділів та їх заступників) доплату: за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу (у разі відсутності внаслідок тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у відпустці у зв`язку з вагітністю і пологами, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку); за виконання обов`язків тимчасово відсутнього керівника або заступника керівника структурного підрозділу;
ґ) посадові оклади окремим працівникам, посади яких не передбачені цією постановою, на рівні посадових окладів відповідних категорій спеціалістів та службовців;
- здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці;
- надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу);
- виплачувати працівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови:
а) надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - у розмірі 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу;
б) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу;
в) надбавку за почесне звання «заслужений» - у розмірі 5 відсотків посадового окладу.
42. Тотожні за змістом порядок та умови оплати праці працівників прокуратури були визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (далі - Постанова КМУ №505).
VI. Позиція Верховного Суду
43. Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства у взаємозв`язку з установленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оплата праці працівників органів прокуратури, їхнє матеріальне й соціальне забезпечення як державного органу, що фінансуються з бюджету, здійснюється відповідно до Закону №1789-XII у порядку та розмірах, встановлених Постановами КМУ №268 та №505, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
44. Суд зазначає, що оплата праці працівників прокуратури має свої специфічні особливості, в тому числі у частині їхнього правового регулювання. Якщо положення Закону №1789-XII встановлюють і регулюють види складових заробітної плати, то положення актів Кабінету Міністрів України врегульовують порядок, умови і розмір таких виплат.
45. Указані нормативно-правові акти не передбачають виплату працівникам органів прокуратури України компенсації за роботу в нічний час, святкові, неробочі та вихідні дні, а також в надурочний час, що свідчить про відсутність підстав для її виплати.
46. Аналогічна правова позиція в тотожних за змістом правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 26 травня 2020 року в справі №820/1267/16 і Суд не вбачає підстав відступати від неї під час розгляду цієї справи.
47. Суд апеляційної інстанції правильно відхилив посилання позивача на положення статей 106 107 108 КЗпП України, як такі, що не підлягають застосуванню в спірних правовідносинах.
48. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
49. Правовідносини, які виникають під час проходження публічної служби, за наявності спеціального законодавства регулюються останнім.
50. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі №21-8а15.
51. Отже, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у цій справі і погоджується з його висновками про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
52. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
53. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
54. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
VII. Судові витрати
56. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
57. Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
58. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
59. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі №818/1761/16 залишити без змін.
60. Судові витрати не розподіляються.
61. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
Н.В. Шевцова