ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року

м. Київ

справа № 818/1989/17

провадження № К/9901/54714/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 (головуючий суддя Григоров А.М., судді Подобайло З.Г., Тацій Л.В.)

у справі №818/1989/17

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

третя особа - кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,

про визнання протиправним та часткове скасування наказу.

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, за участі третьої особи кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якій просив суд, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати протиправними та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07.11.2017 №221 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1. від 23.01.2013 №000840, що прийнятий на підставі листа кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 26.10.2017 №17/706.

2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі №818/1989/17 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі №818/1989/17 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 скасовано, позов задоволено, визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07.11.2017 №221 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1. від 23.01.2013 №000840.

4. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру з постановою суду апеляційної інстанції не погодилася, тому звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі №818/1989/17 і залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 у справі №818/1989/17.

5. До Верховного Суду від позивача надійшли пояснення по справі, в яких зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.10.2017 №21-18-0.3-12066/2-17 повідомлено Держгеокадастр, що на державну реєстрацію земельної ділянки подано розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ "Сумиагропромбуд" за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами на території Привільської сільської ради та Білокопитівської сільської ради Глухівського району Сумської області.

Повідомлено, що така технічна документація розроблена всупереч вимог ст. 79-1 ЗК України, якою передбачено, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення та ст. 22 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

7. Підставою для розробки технічної документації зазначено рішення органу виконавчої влади - Сумської обласної ради "Про надання гірничого відводу ПрАТ "Сумиагропромбуд" на розробку Північної ділянки Заруцького родовища крейди".

8. Згідно з витягом з протоколу засідання від 23.10.2017 № 10 кваліфікаційною комісією відповідача ухвалено звернутися до Держгеокадастру з поданням про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифікату інженера - землевпорядника ОСОБА_1 .

9. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07.11.2017 № 221 анульовано кваліфікаційні сертифікати, у тому числі сертифікат від 23.01.2013 №000840 інженера - землевпорядника ОСОБА_1.

10. Листом від 10.11.2017 №31-28-0.23-17456/2-17 ОСОБА_1 повідомлено про анулювання кваліфікаційного сертифікату.

11. ОСОБА_1 не погодився з вказаним наказом в частині анулювання його сертифікату, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Держгеокадастром за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності однієї із підстав, визначених ст. 68 Закону України "Про землеустрій". Своєю чергою, відповідач діяв із дотриманням встановленої процедури, а наказ від 07.11.2017 в частині анулювання виданого ОСОБА_1 кваліфікаційного сертифікату прийнятий за наявності визначених законодавством підстав та з урахуванням встановлених обставин порушення.

13. Суд апеляційної інстанції з місцевим адміністративним судом не погодився і зробив висновок про те, що на підставі лише листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.10.2017 № 21-18-0.3-12066/2-17 про порушення позивачем вимог законодавства неможливо встановити наявність вини сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_1 в грубому порушенні вимог положень нормативно-правових актів, нормативно технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

14. На думку колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду, Кваліфікаційною комісією було порушено вимоги ст. 61-1 Закону України «Про землеустрій» та Порядку роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, відповідно до яких за наявності підстав для анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є обов`язковим для розгляду Кваліфікаційною комісією.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

15. У касаційній скарзі відповідач наголошує, що допущені позивачем порушення законодавства при розробленні документації з землеустрою унеможливлюють подальше затвердження проектної документації та виготовлення правовстановлюючих документів на землю, тобто реалізацію прав на землю замовником документації. Враховуючи викладене, наявні правові підстави вважати, що позивачем грубо порушено вимоги положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а тому є підстави, визначені ст. 68 Закону України "Про землеустрій" для позбавлення його кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

16. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково застосував положення ст. 61-1 Закону України «Про землеустрій» в розумінні, що державний нагляд у сфері землеустрою має здійснюватися шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що відповідач не керується вказаним Законом, із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та не здійснював у цьому випадку перевірку суб`єкта господарювання на предмет дослідження його господарської діяльності.

17. Крім того, скаржник посилається на неузгодженості висновків суду апеляційної інстанції в мотивувальній та резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції.

18. Позивач у своїх поясненнях наголошує, що факт порушення норм законодавства ОСОБА_1 ні Головним управлінням Держгеокадастру, ні Кваліфікаційною комісією не досліджувався взагалі, а також зазначає, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі № 818/1942/17 встановлено, що земельна ділянка "Північна ділянка Заруцького родовища крейди" площею 23,9 га, що зазначена в спеціальному дозволі на користування надрами від 15.12.2003 №3298 вважається сформованою незалежно від присвоєння її кадастрового номера, тому державна реєстрація земельної ділянки, враховуючи що вона не внесена до Державного реєстру земель, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

20. За змістом положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Повноваження Держгеокадастру та Кваліфікаційної комісії у спірних правовідносинах регулюються, зокрема Земельним кодексом України, законами України "Про землеустрій", "Про державну експертизу землевпорядної документації", наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів" від 28.07.2017 № 392, яким затверджено Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста (далі - Порядок № 392).

22. Відповідно до п. "ж" ч. 1 ст. 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає, зокрема, складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

23. Пунктом 1 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 26 вказаного Закону розробниками документації із землеустрою є фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Згідно з п. "а" ч. 2 ст. 28 Закону України "Про землеустрій", розробники документації із землеустрою зобов`язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

24. Статтею 60 Закону України "Про землеустрій" визначено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Частиною 3 ст. 66 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Відповідно до ч.ч. 19 - 21 ст. 66 Закону України "Про землеустрій" кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:

а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;

б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;

в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до ст. 68 цього Закону;

г) на підставі свідоцтва про смерть.

Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.

Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

25. За змістом ч.ч. 1-2 ст. 68 вказаного Закону винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом. Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), зокрема, з підстав грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою (абзац 2 частини 2 статті 68 Закону №858-IV).

26. Водночас, в силу приписів ч.ч. 7-8 ст. 61-1 Закону України "Про землеустрій", під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою. За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов`язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

27. Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець наділив Держгеокадастр повноваженнями здійснювати державний нагляд у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії. Кваліфікаційна комісія, у свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, в яких зафіксовані порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

28. Колегія суддів зауважує, що законодавець розмежував два окремі випадки внесення подання про позбавлення (анулювання) кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, а саме: за наслідком розгляду актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 61-1 Закону України "Про землеустрій"); за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою (ст. 68 Закону України "Про землеустрій").

29. Слід наголосити, що жодною вищенаведеною нормою не встановлено заборони для центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері землеустрою, на звернення до Кваліфікаційної комісії саме як до органу державної влади у порядку ст. 68 Закону України "Про землеустрій", як і не встановлено ст. 61-1 цього Закону імперативного припису щодо здійснення останнім державного нагляду виключно шляхом проведення планових та позапланових заходів.

30. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №806/290/16, від 23.01.2020 у справах №804/5700/16 та №821/1216/17, від 30.01.2020 у справі №806/3290/17 та від 30.03.2020 у справі №140/2220/18, від 14.05.2020 у справі №803/164/17.

31. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника внаслідок того, що листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 10.10.2017 №21-18-0.3-12066/2-17 повідомлено Держгеокадастр, що на державну реєстрацію земельної ділянки подано розроблену позивачем технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ "Сумиагропромбуд" за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами на території Привільської сільської ради та Білокопитівської сільської ради Глухівського району Сумської області. Повідомлено, що дана технічна документація розроблена всупереч вимог ст. 79-1 ЗК України, та ст. 22 Закону України "Про землеустрій".

32. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

33. Підпунктом 25-6 п. 4 цього Положення встановлено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань вносить до відповідної кваліфікаційної (екзаменаційної) комісії подання про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника, інженера-геодезиста кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), а оцінювачів - кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

26. Таким чином, колегія суддів вважає помилковими висновок суду апеляційної інстанції в тій частині, що відповідачем не було дотримано порядку позбавлення позивача кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.

Відповідне питання повинно було вирішуватись саме в порядку, визначеному ст. 61-1 Закону України «Про землеустрій», тобто за результатами проведеної перевірки та виключно на підставі акта перевірки, розглянутого на засіданні Кваліфікаційної комісії.

27. Щодо встановлення факту вчинення позивачем грубого порушення нормативно-правових актів, слід керуватися таким.

28. Закон України "Про землеустрій" не дає визначення грубого порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів.

Поняття "грубе порушення суб`єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів", яке застосоване законодавцем у ст. 68 Закону України "Про землеустрій", має оціночний характер, а тому для з`ясування характеру порушення слід досліджувати допущене порушення у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків. У кожному конкретному випадку воно повинно встановлюватися, виходячи з об`єктивних та суб`єктивних ознак вчиненого діяння.

29. Колегія суддів також враховує, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до ст. 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну:

охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан);

правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної;

правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням;

попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція);

процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння;

виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права;

каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесенні ним додаткових втрат, зокрема, й анулювання кваліфікаційного сертифікату.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 803/1122/17, від 05.03.2019 у справі №814/1049/18.

30. Верховний Суд наголошує, що ключовим питанням, яке має бути з`ясовано у цій справі, є наявність або відсутність грубого порушення норм чинного законодавства, вчиненого позивачем.

31. Суд першої інстанції вбачав грубе порушення у тому, що технічну документацію, розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Відділу у Глухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області через Глухівський ЦНАП на державну реєстрацію земельної ділянки. Розробник в пояснювальній записці зазначив підставу розробки технічної документації рішення органу виконавчої влади (Сумської обласної ради) про надання гірничого відводу.

32. На думку відповідача і суду першої інстанції, рішення відповідно до вимог норм ст. ст. 22 і 79-1 Закону України «Про землеустрій» не може бути підставою для розроблення технічної документації з землеустрою, оскільки ст. 22 Закону України «Про землеустрій» прямо передбачено необхідність отримання дозволу на розроблення документації з землеустрою. Також в порушення вимог законодавства замість проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач розробив технічну документацію з землеустрою щодо встановлення її меж в натурі.

33. Натомість у матеріалах справи є копія рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №818/1942/17, яка була надана до суду апеляційної інстанції. Вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, зокрема, встановлено, що земельна ділянка "Північна ділянка Заруцького родовища крейди" відповідно до даних Державної служби геології та надр України існує з 1956 року. Використання земельної ділянки ПрАТ "СУМИАГРОПРОМБУД" відбувається на підставі спеціального дозволу на використання надр від 15.12.2003 №3298. Земельна ділянка "Північна ділянка Заруцького родовища крейди" площею 23,9 га, що зазначена в спеціальному дозволі на користування надрами від 15.12.2003 №3298 вважається сформованою незалежно від присвоєння їй кадастрового номера.

34. Суд апеляційної інстанції долучив до матеріалів справи копію рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі №818/1942/17, яке не надавалося під час розгляду справи у суді першої інстанції та не досліджувалося Сумським окружним адміністративним судом при вирішенні питання наявності у ОСОБА_1 грубого порушення норм законодавства.

При цьому, суд апеляційної інстанції взагалі не досліджував обставин, встановлених судовим рішенням у справі №818/1942/17, а також того чи такі обставини спростовують порушення, провина за які була покладена на позивача.

35. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин постанову суду апеляційної інстанції не можна вважати обґрунтованою.

37. Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

38. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 242 345 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 у справі №818/1989/17 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя В.М. Кравчук