ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року
м. Київ
справа №818/2004/17
адміністративне провадження № К/9901/65921/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Шишова О.О.,
суддів - Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС, Сумської митниці ДФС про визнання дій неправомірними та визнання посвідчення нечинним, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Лях О.П., суддів Перцової Т.С., Яковенка М.М.)
У С Т А Н О В И В:
1. ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовною заявою до Чернігівської митниці ДФС та Сумської митниці ДФС, в якій просив:
1.1. - визнати неправомірними дії Чернігівської митниці ДФС щодо пропуску на митну територію України автомобіля КІА SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 ;
1.2. - визнати неправомірними дії Сумської митниці ДФС щодо здійснення митного контролю і митного оформлення автомобіля КІА SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 для вільного обігу на митній території України за кодом товару 87032390, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 UA 805180/2017/003063 від 07.03.2017,
1.3. - визнати нечинним посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 07.03.2017 р., видане Сумською митницею ДФС;
1.4. - стягнути судовий збір.
2. На обґрунтування позовних вимог та додаткових поясненнях позивач серед іншого зазначив, що пропуск транспортного засобу на територію України та митне оформлення повинно бути проведено з обов`язковим витребуванням митним органом документів, що підтверджують дотримання встановлених законом обмежень щодо їх переміщення через митний кордон України, в тому числі сертифіката відповідності. Проте, відповідачами здійснено пропуску належного йому транспортного засобу на митну територію України та розмитнення з порушенням норм чинного законодавства, оскільки сертифікат відповідності транспортного засобу екологічним нормам не було витребувано, а тому дії відповідачів щодо пропуску транспортного засобу на митну територію України та щодо його розмитнення є неправомірними і, як наслідок, видане посвідчення про реєстрацію транспортного засобу не відповідає вимогам закону.
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2017 року позовні вимоги задоволені. Визнано неправомірними дії Чернігівської митниці ДФС щодо пропуску на митну територію України автомобіля КІА SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 . Визнано неправомірними дії Сумської митниці ДФС щодо здійснення митного контролю і митного оформлення автомобіля КІА SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 для вільного обігу на митній території України за кодом товару 87032390, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 UA 805180/2017/003063 від 07.03.2017 р. Скасовано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 07.03.2017 р., видане Сумською митницею ДФС. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
3.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами порушено процедури митного оформлення відповідного транспортного засобу, оскільки довідка ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг» не може підтверджувати відповідність автомобіля до вимог «ЄВРО-5». При цьому, суд першої інстанції вказав, що зі змісту зазначеної довідки вбачається її видача лише за результатами попереднього аналізу супровідних документів та наявності в ОС інформації, проте жодним чином сам автомобіль не досліджувався та не зроблено стверджувального висновку про відповідність зазначеного автомобіля до вимог «ЄВРО-5».
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про відмову у задоволені позовних вимог.
4.1. Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час пропуску автомобіля позивача на митну територію України та митному оформленні за наявності усіх необхідних документів митні органи діяли в межах повноважень та чинного законодавства.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати постанову суду апеляційної інстанції, у зв`язку із невірним розумінням судом апеляційної інстанції вимог статті 3 Закону України Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів та залишити постанову суду першої інстанції в силі.
5.1. У касаційні скарзі позивач посилається на те, що в розумінні п. 2 статті 2 та статті З Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрацію транспортних засобів» таку довідку вважати не можна, оскільки з системного аналізу положень даного Закону, постанови КМУ від 09 червня 2011 року № 738 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання», прийнятої на виконання Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних ТЗ, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року з поправками 1995 року, та з метою адаптації законодавства України у сфері забезпечення безпеки експлуатації ТЗ до законодавства Євросоюзу і до законодавчого врегулювання, пункту 10 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 р. №1388 (з наступними змінами) слідує, що на час ввезення позивачем автомобіля єдиними законодавчо визначеними підставами для пропуску (переміщення), видачі дозволу на реєстрацію для вільного обігу та реєстрації ТЗ були лише сертифікат відповідності, виданий згідно з порядком затвердження конструкції ТЗ, їх частин та обладнання виданий уповноваженими органами, призначеними Міністерством інфраструктури, свідоцтво про визнання іноземного сертифіката та свідоцтво про реєстрацію ТЗ з відповідним записом.
6. Чернігівська митниця ДФС та Сумська митниця ДФС скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення зазначило, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін..
7. Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного в м.Єреван 25.02.2017, є власником легкового автомобілю SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 . (а.с.78)
9. З метою ввезення автомобіля на митну територію України його було знято з державної реєстрації, що підтверджується довідкою №1705496 від 25.02.2017 р., виданої Службою дорожньої поліції Республіки Арменія. (а.с.9)
10. 02.03.2017 року Чернігівською митницею ДФС здійснено пропуск зазначеного транспортного засобу на територію України, складено акт про проведення огляду від 02.03.2017 року, Уніфіковану митну квитанцію МД-1 про внесення позивачем грошової застави в розмірі 49157,91 грн. як суму податків і зборів, що підлягають сплаті при ввезенні транспортного засобу на митну територію України з метою вільного обігу, та митну декларацію типу «TP 81 АА» №UA102040/2017/170545. (а.с.10-11, 33, 35)
11. При цьому, під час пропуск зазначеного транспортного засобу на територію України та митного оформлення, митним органом взято до уваги довідку ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «Юг» №0357/4-17 від 01.03.2017 року про те, що по результатах попереднього аналізу супровідних документів та наявності в ОС інформації, вищевказаний автомобіль належить до екологічного класу «ЄВРО-5». Дану довідку було додано до митної декларації. (а.с.34)
12. Після доставки транспортного засобу в м. Суми Сумською митницею ДФС здійснено митний контроль і митне оформлення транспортного засобу, що ввозиться для вільного обігу на митній території України за кодом товару 87032390, що підтверджується митною декларацією форми МД-2 UA 805180/2017/003063 від 07.03.2017 р. (а.с.12)
13. Під час митного оформлення транспортного засобу позивачем сплачені остаточні суми податків та зборів, загальна сума яких, з урахуванням суми грошової застави, склала 77313,88 грн.
14. За результатами митного оформлення Сумською митницею ДФС позивачу видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 від 07.03.2017 р. (а.с. 13)
15. У подальшому, реєструючим органом - Територіальним сервісним центром 5942 - листом №31/18-5942-891 від 20.06.2017 р. в реєстрації транспортного засобу відмовлено у зв`язку з ненаданням документів, передбачених Порядком державної реєстрації, в тому числі сертифікату відповідності. (а.с.14)
16. Не погодившись із діями митного органу, позивач звернувся до суду, вважаючи, що останні є протиправними та незаконними.
17. Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
18. З огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд указує на таке.
19. Відповідно до частини першої статті 197 Митного кодексу України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України.
20. Згідно з частиною другою статті 197 Митного кодексу України переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України
21. Абзацом 4 п.2 статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» передбачено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу державну реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8703 згідно з УКТ ЗЕД (2371-14), як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5» з 1 січня 2016 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно.
22. Статтею 3 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» зазначено, що документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
23. Крім того, відповідно до п. 6, ч. 1 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 06.05.2015р. № 451 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015р. за № 546/26991) внесено зміни до Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 лютого 2005 року № 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 травня 2005 року за № 466/10746 ( із змінами) а саме, виключено розділ 9 « Дорожні транспорті засоби, їх складові частини та приладдя», тобто відмінено з 01.01.2016 обов`язкову сертифікація КТЗ в державній системі сертифікації, а також визнано таким, що втратив чинність, наказ Держстандарту від 17.01.97 N 23 "Про затвердження Правил обов`язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя", зареєстрований у Мін`юсті 11 лютого 1997 року за N 29/1833 (із змінами).
24. У наданій позивачем довідці від 01.03.2017 № 0357/4-17, видану ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ», (зареєстрованим органом з сертифікації товарів та послуг в Системі УкрСЕПРО), якою підтверджується відповідність даного автомобіля екологічним нормам «ЄВРО-5», вона видана для цілей митного оформлення та для ввезення на митну територію України саме цього автомобіля. (КІА SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 )
25. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у митниці не виникло жодних сумнівів щодо належності вищевказаної довідки, як документа, що підтверджує відповідність даного автомобіля екологічним нормам «ЄВРО-5», оскільки вона була видана уповноваженим органом із сертифікації в державній системі сертифікації 1111 «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ», який був призначений та уповноважений відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.08.2014 № 928 «Про призначення та уповноваження органів із сертифікації в державній системі сертифікації і внесення змін у додаток до наказу Мінекономрозвитку України від 20.11.2012 N 1326».
26. Тобто, органами доходів і зборів не було витребувано сертифікат відповідності екологічним стандартам з підстав відсутності повноважень у посадових осіб митниці на такі дії, а також у зв`язку з поданням позивачем довідки від 01.03.2017 № 0357/4-17, видану ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ», що повністю узгоджується з Законом України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», в якому зазначено, що документом, який засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню).
27. Щодо митного контролю та митного оформлення автомобіля КІА SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.
28. Так, відповідно до частини першої статті 334 Митного кодексу України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
29. Відповідно до частини третьої статті 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для Ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
30.Частина третя статті 53 Митного кодексу України вказує, що разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
31. Відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
32. Відповідно до частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
33. Частиною шостою статті 53 Митного кодексу України зазначено, що Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
34. Тобто у митниці ДФС не було правових підстав затребувати документи, які не передбачені вищевказаними нормами, а отже митне оформлення автомобіля КІА SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 було здійснене відповідності до чинного законодавства України.
35. Стосовно посилань позивача про проведений ним «системний аналіз» положень Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрацію транспортних засобів», постанови Кабінету міністрів України від 09 червня 2011 року № 738, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 07.09.1998 № 1388, відповідно до якого підставами пропуску транспортного засобу позивача та видачі свідоцтва про реєстрацію повинні бути лише сертифікат відповідності, свідоцтво про визнання іноземного сертифіката та свідоцтво про реєстрацію ТЗ з відповідним записом, суд зазначає що предметом спору є дії саме митного органу а не територіального органу з надання сервісних послуг МВС
36. Відповідно до статті 3 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» зазначено, що документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб ("ЄВРО-2" - "ЄВРО-6" або іншому рівню).
37. Тобто вищевказаний Закон фактично розширяє права громадянина та надає правову можливість, окрім сертифіката, подавати інший документ, який підтверджує відповідність транспортного засобу екологічним стандартам, за умови, що даний документ виданий згідно із законодавством України.
38. При цьому частина четверта статті 3 Митного кодексу України передбачає, що у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
39. У касаційній скарзі жодним чином не спростовано належність довідки від 01.03.2017 № 0357/4-17, яка була подана до митного органу самим позивачем, оскільки вона видана відповідно до законодавства України, уповноваженим органом із сертифікації в державній системі сертифікації ПП «Науково-виробничий центр оцінки відповідності «ЮГ», який був призначений та уповноважений відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.08.2014 № 928 «Про призначення та уповноваження органів із сертифікації в державній системі сертифікації і внесення змін у додаток до наказу Мінекономрозвитку України від 20.11.2012 N 1326».
40. Також, необґрунтованим є посилання позивача, що дії Сумської митниці ДФС та Чернігівської митниці ДФС є неправомірними у вигляді покладення на позивача надмірного тягара-витрат ним значних коштів за розмитнення автомобіля та у відсутності можливості реєстрації та використання транспортного засобу на території України за призначенням, що свідчить про порушення права позивача на мирне володіння своїм майном.
41. Відповідно до п.23 частини першої статті 4 Митного кодексу України митне оформлення це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
42. Частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
43. Необхідно зауважити, що позивачем через уповноваженого представника до Сумської митниці ДФС було подано митну декларацію, №ИА805180/2017/003063 від 07.03.2017 з метою поміщення товару - автомобіль КІА SPORTAGE, 2.4L, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1 у митний режим імпорт та як наслідок випуску його у вільний обіг.
44. Відповідно до частини третьої статті 75 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна зокрема:
1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;
2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів У країни обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.?
На виконання вищевказаної норми, позивачем разом з митною декларацією були подані товаросупровідні документи, та сплачені митні платежі за митне оформлення даного транспортного засобу.
45. Тобто, своїми діями провести митне оформлення транспортного засобу, позивачем було подано необхідні документи для поміщення товару у митний режим імпорт та добровільно сплачені усі необхідні митні платежі, отже твердження ОСОБА_1 про покладення на нього митницею «тягара-витрат» щодо сплати митних платежів є абсолютно необґрунтованим.
46. Ураховуючи вищевикладене суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що під час пропуску автомобіля позивача на митну територію України та митному оформленні за наявності усіх необхідних документів митні органи діяли в межах повноважень та чинного законодавства.
47. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
48. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
49. Керуючись статтями 343 349 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у цій справі залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Шишов
Судді Н.Є. Блажівська
І.В. Дашутін