ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа №818/450/17

адміністративне провадження № К/9901/30351/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 (колегія суддів: Перцова Т.С., Жигилій С.П., Чалий І.С.) у справі №818/450/17 за позовом Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій,

УСТАНОВИВ:

Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», в якому просило суд стягнути з відповідача борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 1 та № 2 за березень 2017 року в сумі 2077352,06 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 позов задоволено повністю.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 113977,80 грн.

Прийнято в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про стягнення боргу з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 113977,80 грн. відмовлено.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.12.2017 залишено без змін.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2564 (дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн. 50 коп. та на проведення експертизи в розмірі 5492 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 17 коп.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що сума витрат, що підлягає відшкодуванню за березень 2017 року, визначена у розрахунках від 17.03.2017 № 423, які отримані відповідачем нарочно, і складає за списком № 1- 817856,90 грн, за списком № 2 - 1259495,16 грн. Оскільки вказана сума заборгованості відповідачем добровільно відшкодована не була, вона заявлена до відшкодування в судовому порядку. Вказує, що факт понесення відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підтверджується розрахунками, в яких зазначається прізвище, ім`я та по батькові кожного пенсіонера та сума отримуваної ним пенсії, а також сума витрат на її доставку, яка стягується підприємствами зв`язку. Вказані розрахунки були отримані відповідачем, однак, останнім не подано на них заперечень з приводу сум або осіб, включених до цих розрахунків, та не оскаржено ці розрахунки до суду, а отже, ПАТ «СМНВО» фактично узгодило такі розрахунки. При цьому, факту наявності у нього заборгованості відповідач не заперечує. Вказує, що видатки на відшкодування витрат на проведення експертизи у органу пенсійного фонду не передбачені, а експертиза проводилася за клопотанням відповідача.

Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2019 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив відмовити в її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні від всіх учасників, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Сумському ОУПФ.

Сумським об`єднаним УПФУ направлено на адресу ПАТ «СМНВО» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон № 1058), в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 та п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2.

Загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам ПАТ "СМНВО" за списком № 1, яка підлягала відшкодуванню відповідачем Сумському об`єднаному УПФУ за березень 2017 року, склала 817 856,90 грн., за списком № 2 за березень 2017 року - 1 259 495,16 грн.

У зв`язку з несплатою вказаної суми в добровільному порядку, Сумське об`єднане УПФУ звернулось до суду з цим позовом про стягнення з ПАТ «СМНВО» заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за березень 2017 року в розмірі 2077352,06 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за березень 2017 року, яка складає 2 077 352,06 грн., на момент розгляду справи відповідачем не сплачена, що підтверджується матеріалами справи.

Скасовуючи в частині постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволені позову в розмірі 113977,80 грн., апеляційний суд послався на висновки судово - економічної експертизи.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

За приписами частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

За таких обставин, відповідач зобов`язаний відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати на доставку та виплату пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пунктів "а", «б-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" або відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2006 року за № 64/8663 (далі по тексту - Інструкція № 21-1).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції № 21-1 (в редакції, чинній на час виникнення спірних проавовідносин) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (п.6.1 Інструкції № 21-1).

Згідно з п. 6.4. Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За приписами п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 6.8 Інструкції).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19 зазначив, що підставою для відшкодування підприємством органам пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Отже, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є підставою для стягнення заборгованості.

Водночас це стягнення не є безумовним, якщо органом пенсійного фонду допущено помилки в проведенні обрахунку або включено будь-які додаткові суми до стягнення.

Згідно з розрахунком Сумського об`єднаного УПФУ № 423 від 17.03.2017 щодо суми сплати ПАТ «СМНВО» на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій витрат за списком № 1 складає 817856,90 грн., у т.ч. місячний розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню з березня 2017 року - 813960,75 грн., сума фактичних витрат з дати призначення пенсії - 2539,77 грн., сума донарахувань за лютий 2017 року - 1356,38 грн.

Включені до розрахунку № 423 від 17.03.2017 за списком № 1 суми відповідають даним розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій територіальних управлінь ПФУ за списком № 1 на загальну суму 816 500,52 грн. (813960,75 + 2539,77).

Однак, підтвердження правомірності включення до розрахунку витрат за лютий 2017 року у розмірі 1356,38 грн. позивачем не надано.

Предметом позову у цій справі є відшкодування відповідачем ПАТ «СМНВО» фактично понесених органами Пенсійного фонду України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за березень 2017 року, з якими не погоджується відповідач.

З метою підтвердження факту понесення цих витрат в розмірах, заявлених до стягнення, судом апеляційної інстанції було призначено судову економічну експертизу.

Відповідно до висновку комісійної судової економічної експертизи № 902/1197-1210 від 26.07.2019, за результатами проведеного дослідження представлених документів визначено, що понесення Сумським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій фізичним особам за березень 2017 року за списком № 1 у загальному розмірі 793561,47 грн, підтверджується документально на суму 759576,35 грн. та не підтверджується документально на суму 33985,12 грн.

У зв`язку з незадоволенням клопотання експертів про надання Сумським об`єднаним УПФУ документів у повному обсязі, не видається можливим документально ні підтвердити, ні спростувати суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій фізичним особам за березень 2017 року за списком № 1 на загальну суму 24 295,43 грн.

Крім того, згідно з висновком експертизи, за результатами проведеного дослідження представлених документів визначено, що понесення Сумським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій фізичним особам за березень 2017 року за списком № 2 у загальному розмірі 1 240 257,50 грн, підтверджується документально на суму 1 205 252,00 грн та не підтверджується документально на суму 35 005,50 грн.

У зв`язку з незадоволенням клопотання експертів про надання документів в повному обсязі, не видається за можливе документально ні підтвердити, ні спростувати суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій фізичним особам за березень 2017 року за списком № 2 на загальну суму 20 691,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів (п. 2 ч. 2 ст. 72 КАС України).

Згідно з ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Наявний в матеріалах справи висновок експертів за результатами проведення судової економічної експертизи № 902/1197-1210 від 26.07.2019 містить обов`язкові реквізити, передбачені ч.ч. 6, 7 ст. 101 КАС України, зокрема, підтвердження експертами про попередження їх про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст.ст. 384 385 Кримінального кодексу України, засвідчене власноручними підписами експертів.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Водночас позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження включення до розрахунків спірних сум.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем не підтверджено факт понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, на загальну суму 58280,55 грн. та за списком № 2 на загальну суму 55697,25 грн.

Водночас підтверджено понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 на загальну суму 759576,35 грн., та за списком № 2 на загальну суму 1205252,00 грн.

Відтак стягненню з ПАТ "СМНВО" на користь Сумського об`єднаного УПФУ підлягають суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за п. «а», п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 1 964 828,35 грн.

Також підлягає спростуванню довід позивача, що орган пенсійного фонду не зобов`язаний відшкодовувати витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз, оскільки в них відсутні на це відповідні видатки, а також ці витрати несе сторона, яка заявила відповідне клопотання (в даному випадку - відповідач), Суд до уваги не приймає, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз.

За приписами ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Той факт, що експертиза у даній справі була оплачена за рахунок відповідача не позбавляє суд обов`язку вирішити питання про розподіл судових витрат за результатом розгляду справи.

На підставі рахунку № 1091 від 14.05.2018 відповідачем сплачено вартість проведення експертизи в сумі 100100,00 грн., підтвердженням чого є факт проведення експертизи.

На підставі вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Сумській області (як правонаступника Сумського об`єднаного УПФУ) частини витрат відповідача ПАТ «СМНВО» на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та на проведення експертизи пропорційно до розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено - 2564,50 грн. та 5492,17 грн. відповідно.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук