ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 818/881/16

адміністративне провадження № К/9901/26850/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду у складі судді Кунець О.М. від 16 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Лях О.П., суддів Яковенка М.М., Старосуда М.І. від 07 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦАНТ+» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦАНТ+» (далі - позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, Інспекція), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі - третя особа, ГУ ДКС) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Інспекції, яка полягає у невиконанні передбачених статтею 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) заходів та дій щодо повернення Товариству надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 839511,00 грн.; 2) зобов`язання відповідача виконати заходи щодо надання до ГУ ДКС висновку про повернення Товариству з Державного бюджету України надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 839511,00 грн.

Суди встановили, що Товариство на протязі 2013 року було платником щомісячних авансових внесків по податку на прибуток підприємства відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України.

У декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року позивач задекларував дохід в сумі 12244,4 тис. грн. Сума авансових внесків, які сплачувались в період з січня 2013 року по лютий 2013 року, дорівнювала 143624,00 грн. Згідно з декларацією з податку на прибуток за 2012 рік сума авансових внесків, які сплачені у період з березня 2013 року по грудень 2013 року, становила 577600,00 грн.

За підсумками 2013 року Товариство подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства від 03 березня 2014 року №9091098098, в якій задекларувало збитки в сумі 351540,00 грн., проведено коригування та суму нарахованих та сплачених щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період січень - грудень 2013 року зменшено в розмірі 721224,00 грн.

Також згідно з декларацією з податку на прибуток за 2014 рік від 24 лютого 2015 року №9080935486 за підсумками підприємницької діяльності за звітний рік позивачем отримано збитки в сумі 1079199,00 грн., проведено коригування та суму нарахованих та сплачених щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період січень - лютий 2014 року зменшено в розмірі 115520,00 грн. (розраховану за декларацією з податку на прибуток підприємств за 2012 року з щомісячним авансовим внеском в сумі 57760,00 грн.).

Окрім того встановлено, що підприємством були надмірно сплачені до бюджету кошти в сумі 2767,00 грн. за платіжними дорученнями від 18 лютого 2013 року №129 на суму 247,00 грн. та від 26 лютого 2014 року №48 на суму 2520,00 грн.

За наслідком проведених камеральних перевірок поданої позивачем звітності з податку на прибуток контролюючим органом порушень не встановлено.

26 лютого 2016 року позивач звернувся із заявою до Інспекції про повернення надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 839511,00 грн. на поточний рахунок Товариства, проте листом від 18 березня 2016 року за №12935/10/18-19-07-02-45 відповідач повідомив, що повернення надміру сплачених коштів з державного бюджету здійснюється за попереднім погодженням з Координаційно - моніторинговим департаментом, про що позивачу буде повідомлено додатково.

16 лютого 2016 року Товариство та Інспекція провели звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01 січня 2016 року по 16 червня 2016 року (акт №866-07), згідно яких у позивача обліковується переплата з податку на прибуток підприємства у сумі 839511,00 грн., що також підтверджується даними зворотнього боку облікової картки.

Однак, Інспекція так і не здійснила заходів щодо повернення позивачу надмірно сплачених коштів, внаслідок чого Товариство звернулося до суду із цим позовом для захисту своїх прав.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність у позивача права на повернення суми надміру сплаченого податку у розмірі 839511,00 грн., оскільки наявність переплати підтверджується документально та не заперечується контролюючим органом, позивачем виконано усі умови, необхідні для повернення надміру сплачених сум податку, однак Інспекція не діяла у спосіб, передбачений законодавством, чим порушила право позивача на отримання таких коштів.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору обставин того, що відповідно до наказу Головного управління ДФС у Сумській області від 16 січня 2016 року №31 «Про індикативні показники доходів на перший квартал 2016 року», враховуючи вагомість індикативних показників зі збору платежів до державного бюджету на 1 квартал 2016 року, повернення надміру та/або помилково сплачених сум податкових зобов`язань за податками, зарахування надміру та/або помилково сплачених сум податкових зобов`язань за іншими кодами бюджетної класифікації та повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснюється за попереднім інформуванням Координаційно-моніторингового департаменту. А оскільки відповіді від Головного управління ДФС у Сумській області щодо погодження повернення Товариству надміру сплачених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток не надійшло, відповідач не має можливості повернути позивачу зайво сплачені ним кошти з податку на прибуток.

Натомість доводів, зокрема, стосовно мотивів, які покладені в основу рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також зазначення конкретних норм матеріального та процесуального права, які на думку Інспекції неправильно застосовані чи порушені судами, касаційна скарга не містить.

Товариство у письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідача проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, просить відмовити у її задоволенні.

Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з огляду на таке.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

За приписами пунктів 43.1 - 43.3 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

За приписами пунктів 43.5, 43.6 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

З положеннями статті 43 ПК України узгоджуються норми Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15 грудня 2015 року, який був чинний на момент спірних правовідносин.

Зміст вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що між сторонами відсутній спір про право на повернення сум грошових зобов`язань з податку на прибуток. Сума надміру сплаченого позивачем грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств становить 839511,00 грн. Це право виникло у позивача на підставі сплачених до Державного бюджету України платежів у період 2013-2014 років та заяви про повернення надміру сплаченого грошового зобовязання.

Встановивши наявність у позивача переплати з податку на прибуток у відповідній сумі й дотримання Товариством строку, визначеного пунктом 43.3 ПК України для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про невиконання контролюючим органом покладених на нього законодавством обов`язків щодо надання органу державного казначейства висновку про повернення надміру сплаченого податку у розмірі 839511,00 грн.

При цьому вищенаведені норми ПК України не ставлять повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів в залежність від погодження чи непогодження відповідних сум контролюючим органом вищого рівня, адже таке повинно здійснюватися у порядку і строки, встановлені законом.

За наведеного, відсутності заперечень з боку контролюючого органу щодо обраного позивачем способу судового захисту порушеного права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права.

Враховуючи зміст встановлених фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, а також приписи статі 341 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги Інспекції та скасування судових рішень відсутні.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень.

При цьому, враховуючи, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 березня 2017 року зупинив до закінчення касаційного перегляду справи виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року в частині зобов`язання Інспекції вчинити заходи щодо надання до ГУ ДКС висновку про повернення Товариству надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 839511,00 грн., з огляду на результат касаційного провадження, а також беручи до уваги положення частини 3 статті 375 КАС України (в чинній редакції), касаційний суд вважає за необхідне поновити виконання оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 360 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року - без змін.

Поновити виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року в частині зобов`язання Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області вчинити заходи щодо надання до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦАНТ+» надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 839511,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко