ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №818/910/16

адміністративне провадження №К/9901/31325/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 (колегія у складі суддів: Я.М. Макаренко, О.М. Мінаєва, Н.В. Шевцова) у справі № 818/910/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі позивач, ТОВ «СМНВО») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (надалі по тексту відповідач), в якому просило суд: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ в м. Сумах) по нарахуванню в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» з орендної плати юридичних осіб пені у сумі 424 120,22 грн. у зв`язку з поданням платником уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах №9087807865 від 13.01.2015 р.), за 2013 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9091489860 від 13.01.2015р.) за 2014 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9077506043 від 13.01.2015 р.); зобов`язати ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області відкоригувати дані інтегрованої картки ТОВ «СМНВО» з орендної плати юридичних осіб (код податку 18010600) в частині зменшення пені у сумі 424120,22грн., нарахованої 13.01.2015року у зв`язку з поданням уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах №9087807865 від 13.01.2015 р.), за 2013 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9091489860 від 13.01.2015 р.) за 2014 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9077506043 від 13.01.2015 р.).

Позов обґрунтований тим, що відповідач безпідставно нарахував йому пеню за несвоєчасну сплату земельного податку, визначеного ним у річній декларації, так як мало місце його зменшення за допомогою подання уточнюючого розрахунку до настання граничного строку сплати такого податкового зобов`язання, що прийнятий ДПІ.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2016 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. по справі № 818/910/16 скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного ДФС у Сумській області щодо нарахування в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» з орендної плати юридичних осіб пені у сумі 424 120,22 грн.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного ДФС у Сумській області відкоригувати дані інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» з орендної плати юридичних осіб (код податку 18010600) в частині зменшення пені у сумі 424120,22грн., нарахованої 13.01.2015 року у зв`язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах №9087807865 від 13.01.2015 р.), за 2013 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9091489860 від 13.01.2015 р.) за 2014 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9077506043 від 13.01.2015 р.).

Рішення мотивовано тим, що погашення податкового боргу, можливе за рахунок грошових коштів, за рахунок надміру сплачених сум або за рахунок помилково сплачених сум платником до бюджету або за рахунок майна платника податків, а не за рахунок зменшення податкових зобов`язань попереднього періоду. Подача уточнюючих декларацій не є погашенням податкового боргу платником податків у розумінні норм підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14, статті 50, статті 87, статті 129 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинний на час виникнення спірних правовідносин), оскільки платник податків не погашав податковий борг, а корегував податкові зобов`язання (грошові зобов`язання) в сторону зменшення, тобто, фактично, усував помилку при визначенні суми податкового зобов`язання.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, у зв`язку із невірним розумінням судами попередніх інстанцій вимог ПК України в частині, що стосується визначення позивачу пені за несвоєчасну сплату самостійно визначеного податкового зобов`язання.

У письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду позивач просив про залишення її без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «СМНВО» було узгоджено податкове зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2014 р. в сумі 26279873,21 грн. в тому числі: на січень-жовтень 2014 р. в сумі 2 116 906,76 грн. на кожен місяць (податкова декларація з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2014 р. (вх. ДПІ в м. Сумах № 9004269658 від 04.02.2014 р.) та на листопад 2014 р. в сумі 2467703,76 грн., грудень 2014 р. в сумі 2643101,85 грн (уточнююча податкова декларація з плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) на 2014 рік (вх. ДПІ в м. Сумах № 9073677861 від 19.12.2014 р.).

Крім цього, на виконання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. №818/1451/15, згідно якої апеляційну скаргу ТОВ «СМНВО» залишено без задоволення, в інтегрованій картці платника 24.12.2015 р. були проведені нарахування в сумі 165026,87 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000851503/4809 від 27.01.2015 р., які не були сплачені протягом строків визначених чинним законодавством.

Станом на 12.01.2015 р. платник податків мав податкову заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності.

В подальшому, позивачем - ТОВ «СМНВО» 13.01.2015р. були подані до ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області уточнюючі податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2012 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9087807865 від 13.01.2015 р.), за 2013 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9091489860 від 13.01.2015 р.), а також за 2014 рік (вхідний ДПІ у м. Сумах № 9077506043 від 13.01.2015 р.), згідно яких ТОВ «СМНВО» було зменшено самостійно узгоджене грошове зобов`язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності 2012-2014 років.

З огляду на коригування податкового зобов`язання попереднього періоду, контролюючим органом 13.01.2015р. зменшено суми зобов`язання платника з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень - листопад 2014 року та в інтегрованій картці ТОВ СМНВО» нараховано пеню по 12.01.2015року у загальному розмірі 424 120,22грн.

Листом від 16.05.2016р. №195 ТОВ «СМНВО» звернулось до ДПІ у м. Сумах з проханням провести коригування даних інтегрованої картки орендної плати з юридичних осіб в частині зменшення нарахованої пені у розмірі 424 120,22грн. Вказаний лист залишений відповідачем без задоволення, про що зазначено у відповіді, наданій листом від 14.06.2016р. №28645/18-19-1203-12.

Так, у відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно пп. 129.3.1. п.129.3. ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Пунктом 129.4. ст. 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З аналізу наведених норм слідує, що нарахування пені здійснюється на суму податкового боргу за кожний календарний день прострочення у його сплаті із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.7 статті 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 ПК України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).

Відповідно до п. 87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Згідно п.131.2. ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що серед визначеного приписами ст.87 та ст. 131 Податкового кодексу України вичерпного переліку джерел погашення податкового боргу платника податків, можливість врахування уточнюючих податкових декларацій, у якості платіжних документів в рахунок погашення податкового боргу відсутня.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги про наявність підстав для задоволення позову, так як позивач не здійснював фактичної оплати самостійно визначеного податкового зобов`язання зі сплати за землю на суму з якої було вирахувано пеню. Матеріалами справи підтверджено і належним чином не заперечено відповідачем, що в рамках спірних правовідносин, позивач подав уточнюючу декларацію, якою зменшив суму податкового зобов`язання зі сплати за землю за 2012, 2013, 2014 роки, чим усунув помилку при визначенні такого податкового зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 у справі № 818/910/16 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду