ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №819/1397/17
адміністративне провадження №К/9901/48429/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (у складі головуючого судді Дерех Н.В.),
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Довгополова О.М., суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.)
у справі № 819/1397/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області
про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення коштів.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУ НП), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01 серпня 2017 року № 2088 «Про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , та покарання винних» в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 01 серпня 2017 року № 187о/с «По особовому складу» про звільнення його зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- поновити його на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУ НП з 02 серпня 2017 року;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 20 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, позов задовольнити повністю.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 в період з 2015 року до 01 серпня 2017 року проходив службу в ГУ НП. Останньою посадою була посада інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУ НП.
6. Наказом ГУ НП від 01 серпня 2017 року № 187 о/с «По особовому складу» позивача було звільнено з посади з 01 серпня 2017 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
7. Зазначений наказ був винесений на виконання і з метою реалізації наказу ГУ НП від 01 серпня 2017 року № 2088 «Про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , та покарання винних», відповідно до якого за грубе порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, вимог Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та Національної поліції України щодо необхідності неухильного дотримання законності та службової дисципліни, ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції за пунктом 6 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
8. Підставою для видання оскаржуваних наказів були результати службової перевірки щодо ОСОБА_1 .
9. Наказом ГУ НП №2086 від 31 липня 2017 року «Про призначення службового розслідування», у зв`язку із надходженням подання про те, що прокуратурою Тернопільської області в рамках кримінального провадження від 25 травня 2016 року № 42016210000000045 повідомлено про підозру інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Борщівського ВП Чортківського ВП ГУ НП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, призначено службове розслідування за фактами, викладеними у зазначеному поданні. За результатами проведення службового розслідування уповноваженими працівниками ГУ НП складено висновок службового розслідування за фактом повідомлення про підозру старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, затверджений начальником ГУ НП.
10. Відповідно до змісту вказаного висновку у ході проведення розслідування встановлено, що службові особи ГУ НП інспектор Борщівського ВП Чортківського ВП ГУ НП старший лейтенант поліції ОСОБА_1, інспектор Борщівського ВП Чортківського ВП ГУ НП старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та колишній співробітник поліції ОСОБА_2 організували збут громадянам незаконно виготовлених алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку на території Борщівського району Тернопільської області за ціною 25-35 грн. за одну пляшку об`ємом 0,5 л, про що свідчать зафіксовані в ході досудового розслідування факти збуту вказаними особами незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Слідчим відділу прокуратури Тернопільської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016210000000045 від 25 травня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 365, частиною першою статті 199, частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України, за фактом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, маркованих підробленими марками акцизного податку.
11. Крім цього встановлено, що в ході документування багато чисельних фактів незаконного збуту працівниками сурогатних алкогольних напоїв з`ясовано причетність до протиправної діяльності двох цивільних осіб та задокументовано 3 цехи виготовлення фальсифікованої алкогольної продукції.
12. 31 липня 2017 року до ГУ НП надійшло подання із Тернопільського управління департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про те, що прокуратурою Тернопільської області в рамках кримінального провадження від 25 травня 2016 року № 42016210000000045 повідомлено про підозру інспектору сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції відділення поліції Чортківського відділу поліції ГУ НП у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 199, частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України.
13. У висновку за результатами службового розслідування уповноважені особи, зазначили, що за грубе порушення службової дисципліни, свідоме ігнорування вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог Головного управління Національної поліції в Тернопільській області та Національної поліції України щодо необхідності неухильного дотримання законності та службової дисципліни, позивача необхідно звільнити зі служби в Національній поліції України.
14. Таким чином, на підставі висновків службового розслідування, ГУ НП прийняло накази від 01 серпня 2017 року № 2088 «Про грубі порушення законності та службової дисципліни, допущені старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , та покарання винних» та № 187 о/с «По особовому складу», згідно з якими позивача звільнено з посади з 01 серпня 2017 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
15. Вважаючи зазначені накази відповідача незаконними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
16. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості висновків службового розслідування та правомірності звільнення позивача.
17. Суди дійшли висновку про те, що позивач допустив поведінку, яка негативно вплинула на репутацію органів поліції. Врахували, що образ працівника поліції, тобто позивача, в громадському суспільстві піддався засудженню та обговоренню в засобах масової інформації, внаслідок чого репутація отримала негативну характеристику. Отже відповідач правомірно видав оскаржені накази, згідно з якими позивача звільнено зі служби в Національній поліції України за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
18. Водночас, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення накладено на позивача у межах визначених законодавством строків.
19. При цьому, враховуючи, що на працівників поліції розповсюджуються положення Дисциплінарного статуту, накладене на позивача стягнення відповідає одному з видів стягнень, передбачених зазначеним статутом.
20. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що оспорювані у справі накази прийнято незаконно та на підставі необґрунтованих висновків службового розслідування.
21. Вказує на те, що усе викладене у висновку службового розслідування та наказі ГУ НП від 01 серпня 2017 року № 2088 ґрунтується на повідомленні позивачу про підозру та домислах виконавця службового розслідування. Факти, викладені у повідомленні про підозру нічим не доведені, є особистою думкою представників сторони обвинувачення. У вчиненні злочинів, які зазначені в підозрі, у встановленому законом порядку позивач винним не визнаний. У матеріалах службового розслідування відсутні дані, які б підтверджували факти, що викладені в ньому.
22. Також ОСОБА_1 зазначає, що у наказі ГУ НП від 01 серпня 2017 року № 2088 неправомірно визначено про його звільнення зі служби в Національній поліції України, тоді як у статті 12 Дисциплінарного статуту не передбачено такого виду стягнення.
23. Вважає, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності після закінчення строків, передбачених статтею 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Застосування місячного строку з дня завершення кримінального провадження у цьому випадку вважає недоречним, оскільки вищезазначене провадження, станом на день видання оспорюваних наказів, ще не було завершеним.
24. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів позивача і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
26. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут).
27. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
28. Згідно зі статтею 19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
29. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
30. Відповідно до пункту 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
31. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
32. За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, тощо.
33. Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
34. Статтею 5 Дисциплінарного статуту встановлено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
35. Відповідно до положень статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
36. Колегія суддів зважає на те, що на час прийняття оспорюваних наказів на поліцейських поширювалась дія Дисциплінарного статуту, а також аналізує положення пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» і статті 12 Дисциплінарного статуту у їх комплексі, враховує перехідний період відповідного законодавства. З огляду на це, відображене у наказі ГУ НП від 01 серпня 2017 року № 2088 формулювання про звільнення позивача «зі служби в Національній поліції України», тоді як у статті 12 Дисциплінарного статуту визначено про можливість звільнення «з органів внутрішніх справ», не може вважатися застосуванням стягнення, яке не передбачене чинними нормативно-правовими актами, а також бути підставою для визнання незаконним та скасування наказу ГУ НП від 01 серпня 2017 року № 2088.
37. Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
38. Отже, дисциплінарне стягнення на позивача накладене у межах визначених Дисциплінарним статутом строків, оскільки відповідні накази прийнято в межах строку здійснення кримінального провадження. Своєю чергою, стаття 16 Дисциплінарного статуту містить положення щодо обмеження крайнього строку накладення дисциплінарного стягнення після закінчення кримінального провадження, проте жодним чином не перешкоджає накладенню такого стягнення під час здійснення власне кримінального провадження.
39. Як установлено, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, суть якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни.
40. Таке невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни проявилось у причетності ОСОБА_1 до незаконного виробництва та розповсюдження алкогольних напоїв. Зв`язок позивача з особами, які безпосередньо займалися вказаною діяльністю.
41. Зазначена поведінка ОСОБА_1 безумовно призвела до підриву авторитету органів внутрішніх справ, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов`язків.
42. Також, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що кваліфікація дій позивача у рамках кримінального провадження та доведення його вини у вчиненні злочинних дій не стосується встановлення вини позивача у порушенні службової дисципліни.
43. Так, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо правомірності притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції, оскільки його позаслужбові та неділові стосунки з цивільними особами, причетними до злочинної діяльності, негативно вплинули на репутацію органів поліції, а образ працівника поліції в громадському суспільстві піддався засудженню та обговоренню в засобах масової інформації, репутація працівника поліції отримала негативну характеристику.
44. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи. З огляду на викладене, висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
45. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
46. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі №819/1397/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду