№ 819/1433/14-а - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 вересня 2020 року

справа № 819/1433/14-а

адміністративне провадження № К/9901/15819/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року (судді - Хобор Р. Б., Сеника Р. П., Шевчук С. М.)

у справі № 819/1433/14-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс»

до Головного управління ДПС у Тернопільській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу.

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 9 червня 2020 року апеляційну скаргу відповідача повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд апеляційної інстанції врахував положення підпункту 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України, частини першу, четверту статті 55, підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, та визнав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржник не надав доказів належного уповноваження ОСОБА_1 на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 КАС України.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 9 червня 2020 року, відповідач подав касаційну скаргу на це рішення до Верховного Суду, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Скаржник в касаційній скарзі доводить, що апеляційний суд не врахував норми абзацу третього підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України, якими передбачено, що представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» № 1401 -VIІІ набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Як свідчать матеріали справи №819/1433/14-а, адміністративне провадження в даній справі відкрито ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року, тобто, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", тому представництво у суді в даній справі здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності.

На підтвердження повноважень щодо подання та підписання апеляційної скарги представником Головного управління ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 додано до апеляційної скарги належним чином засвідчену копію довіреності від 10 жовтня 2019 року №612/10/19-00-08-02-12/25991, якою, зокрема, надано право ОСОБА_1 представляти інтереси Головного управління ДПС у Тернопільській області в усіх без виключення судах загальної юрисдикції з усіма правами передбаченими статтями 44 47 51 КАС України, в тому числі оскарження судових рішень в апеляційному порядку.

Верховний Суд ухвалою від 2 липня 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою відповідача, справу витребував з суду апеляційної інстанції.

20 липня 2020 року від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просить суд залишити скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції від 9 червня 2020 року - без змін.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що пунктом 11 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів. За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Разом з тим, змінами внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-ІХ розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт). Позивач про не надання відповідачем документів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.

18 серпня 2020 року копії матеріалів справи №819/1433/14-а надійшли до Верховного Суду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

За положеннями пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII. Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

За положеннями абзацу третього підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідних положень Конституції України представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

На підтвердження повноважень щодо подання та підписання апеляційної скарги представник Головного управління ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 додав до апеляційної скарги копію довіреності від 10 жовтня 2019 року №612/10/19-00-08-02-12/25991, якою, зокрема, надано право ОСОБА_1 представляти інтереси Головного управління ДПС у Тернопільській області в усіх без виключення судах загальної юрисдикції з усіма правами передбаченими статтями 44 47 51 КАС України, в тому числі оскарження судових рішень в апеляційному порядку.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у справі є передчасним, не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, у зв`язку з цим його рішення підлягає скасуванню та передачею справи для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та необхідність скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2020 року у справі № 819/1433/14-а скасувати.

Справу № 819/1433/14-а направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко