ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2020 року

Київ

справа №819/3303/15

адміністративне провадження №К/9901/28036/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гусятинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 (головуючий суддя - Качмар В.Я., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі № 819/3303/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш полюс» до Гусятинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш полюс» (далі - ТОВ «Наш полюс») звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Гусятинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі - Гусятинська ОДПІ) від 16.09.2015 №0003621500 та №0003631500.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.11.2015 в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Гусятинська ОДПІ оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.11.2015.

В обґрунтування своїх вимог Гусятинська ОДПІ посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 188.1 статті 188, пункту 192.1 статті 192, пунктів 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та зазначає, що розрахунок коригування №1 від 30.06.2015 до податкової накладної від 30.04.2015 № 5 повинен був бути включений до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року №9152854949 від 20.07.2015.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Гусятинською ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року ТОВ «Наш Полюс».

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 19.08.2015 № 229/1904-1501-38601043, в якому відображено висновок про порушення ТОВ «Наш Полюс» пункту 188.1 статті 188, пункту 192.1 статті 192, пунктів 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання та відповідно завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 3956851 грн.

Перевіркою встановлено, що TOB «Наш полюс» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року №9152854949, в якій до складу податкових зобов`язань не включено суму податку на додану вартість по розрахунку коригування від 30.06.2015 №1 до податкової накладної від 30.04.2015 №5 на суму податку на додану вартість 3956851 грн. по взаємовідносинах з TOB «Дари земель». TOB «Наш полюс» розрахунок коригування від 30.06.2015 №1 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.07.2015.

На підставі названого акту перевірки Гусятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2015 № 0003621500, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3956851 грн. та податкове повідомлення-рішення від 16.09.2015 №003631500, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію у розмірі 395685,10 грн.

Приймаючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, в якій до складу податкових зобов`язань не включено суму ПДВ по розрахунку від 30.06.2015 №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.04.2015 №5 за договором від 25.04.2015 №25/04/2015 ДЗ ОЗ на суму ПДВ 3956851,00 грн по взаємовідносинах з ТОВ «Дари Земель». TOB «Наш полюс» Розрахунок зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 14.07.2015. Зменшення/збільшення суми компенсації на користь платника податку TOB «Наш полюс» відбувалося за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок та мало бути відображено в декларації за такий податковий період, в даному випадку, за червень 2015 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до підпунктів 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Наведені законодавчі норми свідчать про те, що зменшення/збільшення суми компенсації (податкових зобов`язань) на користь платника податків відбувається за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений відповідний перерахунок і таке має бути відображено в податковій декларації з ПДВ за такий період.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між TOB «Наш полюс» (постачальник) та ТОВ «Дари земель» (покупець) укладено договір на поставку останньому товару (обладнання) від 25.04.2015 №25/04.2015 ДЗ ОЗ.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що покупець має оплатити постачальнику вартість партії товару в строк не пізніше 19.05.2015, а у випадку не здійсненням оплати в обумовлений цим договором строк, покупець зобов`язаний негайно повернути товар постачальнику.

Відповідна партія товару була поставлена згідно видаткової накладної від 30.04.2015 №1 та акту прийому-передачі від цієї ж дати, на загальну суму 23741107грн, в т. ч. ПДВ 3956851,17грн.

За правилом «першої події» TOB «Наш полюс» була виписана податкова накладна на вказані суми, яка зареєстрована в ЄРПН 14.05.2015, а податкові зобов`язання за такою податковою накладною були включені до податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року.

Проте, в обумовлені строки, оплата за поставлений товар не була здійснена, у зв`язку з чим ТОВ «Дари земель» було зобов`язане повернути позивачу поставлене обладнання.

TOB «Наш полюс» 19.05.2015 було виписано та 02.06.2015 зареєстровано в ЄРПН, розрахунок №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за Договором (далі - Розрахунок-1) на суму ПДВ (на зменшення ПДВ) - 3956851,17грн. Відтак, в ЄРПН податкове зобов`язання за ПН склало 0 грн.

Фактично у відповідному періоді (травень 2015 року) повернення товару не відбулося.

Розрахунок №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (зменшення податкового зобов`язання) не було відображено та включено в податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року.

TOB «Наш полюс» 30.06.2015 складено Розрахунок на суму ПДВ (на збільшення ПДВ) 3956851,17грн.

Повернення товару двома партіями фактично відбулося 10.07.2015, що підтверджується договором про розірвання Договору від 10.07.2015 (з 14.07.2015) і накладними на повернення постачальнику товару від 10.07.2015 №№1, 2.

У зв`язку з цим, TOB «Наш полюс» 10.07.2015 було виписано та 24.07.2015 зареєстровано в ЄРПН, розрахунки №№1, 2 коригування кількісних і вартісних показників до ПН за Договором (далі - Розрахунок-2, Розрахунок-3 відповідно) на загальну суму ПДВ (на зменшення ПДВ, -3319483,23грн та - 637367,95грн відповідно) - 3956851грн.

Розрахунок було зареєстровано в ЄРПН лише 14.07.2015 і такий не було відображено (збільшення податкового зобов`язання) та включено до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, яку подано 20.07.2015.

Розрахунок-2 і Розрахунок-3 (зменшення податкового зобов`язання) було відображено та включено в податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 року, яку подано 15.08.2015.

Встановлені обставини свідчать, що TOB «Наш полюс» у звітному періоді (червень 2015 року) не здійснювало операції з постачання товарів/послуг на суму 23741104грн, в т.ч. ПДВ 3956851,17 грн, яка б була підставою для нарахування податкового зобов`язання за червень 2015 року.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про протиправність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Гусятинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду