ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року

м. Київ

справа №820/1110/17

адміністративне провадження № К/9901/42162/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області (Головне управління ДПС у Харківській області)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 року (Судді: Катунов В.В., Бартош Н.С., Ральченко І.М.),

у справі № 820/1110/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпласт»

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

14 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» (далі - позивач, ТОВ «Уніпласт») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.07.2016 року № 0000921404 та від 27.12.2016 року № 00002391404 (а.с. 3-10).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 51-55).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 року за результатами апеляційного перегляду справи, скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень: від 28.07.2016 року № 0000921404 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 12 273.91 грн та від 27.12.2016 року № 00002391404 в частині застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 2 271,03 грн та прийнято в цій частині нову постанову, якою задоволено дану частину позовних вимог. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000921404 від 28.07.2016 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІПЛАСТ" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі в сумі 12 273.91 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 00002391404 від 27.12.2016 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІПЛАСТ" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі в сумі 2 271,03 грн. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2016 року залишено без змін (а.с. 118-122).

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції в задоволеній частині позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на порушенні судом апеляційної інстанції норм матеріального справа, внаслідок не врахування, що з огляду на вимоги п. 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах від 12.11.2003 року № 492 та п. 3 розділу ІІ Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України», судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що розподільчі рахунки не є рахунками ТОВ «Уніпласт», а банк використовує розподільчі рахунки з метою здійснення валютного контролю та обов`язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання. За доводами контролюючого органу, в актах перевірки від 12.07.2016 року та від 14.12.2016 року перелічені всі рахунки, які належать позивачу, серед яких відсутні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_4. Враховуючи викладене, скаржник просив суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Тобто фактично скаржник просить суд залишити в силі постанову суду першої інстанції (а.с. 129-130).

Позивач із касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції у відмовленій частині позову не звертався, а як встановлено судом апеляційної інстанції, ним не заперечувався під час розгляду справи факт порушення валютного законодавства за період з 25.02.2016 року по 04 березня 2016 року (дата зарахування валютної виручки) та з 30.05.2016 року по 31 травня 2016 року (дата зарахування поточної виручки).

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій із матеріалів адміністративної справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 18.11.2015 № 18/11-15, який укладено з GOSDAR MFG. CO., LIMITED (Китай) за період з 18.11.2015 р. по 31.05.2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12.07.2016 року № 371/20-40-14-04-08/25178124, із висновками про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР за зовнішньоекономічним контрактом від 18.11.2015 № 18/11-15, який укладено з GOSDAR MFG. CO., LIMITED (Китай) (а.с. 13-20).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що такому висновку контролюючого органу передувало те, що на розподільчий валютний рахунок ТОВ "УНІПЛАСТ" 04.03.2016 № НОМЕР_1 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 351533 надійшло (з подальшим обов`язковим продажем та зарахування гривневого еквіваленту на поточний рахунок у гривнях 09.03.2016) 29 981,62 доларів США (екв. 794913,90 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, чим ТОВ "УНІПЛАСТ" порушено ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». В додатку 3 до акта перевірки зафіксовано 13 днів прострочення за період з 26.02.2016-09.03.2016 року, у зв`язку із чим сума пені (враховуючи ставку 0,3%) складає 31 880,91 грн (а.с. 23).

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом 28.07.2016 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000921404, яким до ТОВ «Уніпласт» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано пеню у розмірі 31 880,91грн (а.с.11).

Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактом від 26.01.2016 № 26/01-16 , який укладено з GOSDAR MFG. CO., LIMITED (Китай) за період з 26.01.2016 р. по 30.11.2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 14.12.2016 року № 795/20-40-14-04-08/25178124, із висновками про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Уніпласт» вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР за зовнішньоекономічним контрактом від 26.01.2016 № 26/01-16 , який укладено з GOSDAR MFG. CO., LIMITED (Китай) (а.с.24-32).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що такому висновку контролюючого органу передувало те, що на розподільчий валютний рахунок ТОВ «УНІПЛАСТ» № НОМЕР_2 у АТ УкрСиббанк, МФО 351005 надійшло 31.05.2016 (з подальшим обов`язковим продажем та зарахування гривневого еквіваленту на поточний рахунок у гривнях 01.06.2016) 29 981,62 доларів США (екв. 753514,90 грн.) з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків, чим ТОВ "УНІПЛАСТ" порушено ст. 2 Закону України від 23 вересня 1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». В додатку до акта перевірки зафіксовано 3 дні прострочення за період з 30.05.2016 - 01.06.2016 року), у зв`язку із чим сума пені (враховуючи ставку 0,3%) складає 6 786,73 грн (а.с. 23).

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом 27.12.2016 року винесено податкове повідомлення - рішення № 00002391404, яким до ТОВ «Уніпласт» на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності нараховано пеню у розмірі 6 786,73 грн (а.с.11).

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, що свідчить про правомірність нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у відповідності до вимог статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (а.с. 51-55).

Суд апеляційної інстанції, частково не погодився із висновком суду першої інстанції і скасував податкові повідомлення-рішення: № 0000921404 від 28.07.2016 року в частині нарахування пені у розмірі 12 273.91 грн та № 00002391404 від 27.12.2016 року в частині нарахування пені у розмірі в сумі 2 271,03 грн, дійшовши висновку, що датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок, а подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом. За висновками суду апеляційної інстанції, термін прострочення за контрактом від 18.11.2015 № 18/11-15 складає 8 днів, отже пеня за період з 25.02.2016 року по 04.03.2016 року - складає 19 607 грн, а за контрактом від 26.01.2016 № 26/01-16 термін прострочення складає 2 дні, отже пеня за період з 30.05.2016 року по 31.05.2016 року - складає 4 515,70 грн (а.с. 118-122).

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «УНІПЛАСТ», в подальшому «Покупець» та GOSDAR MFG. CO., LIMITED (Китай), в подальшому «Продавець» укладено контракт від 18.11.2015 № 18/11-15. Згідно умов контракту продавець продає, а покупець приймає та сплачує устаткування та прес-форми для виготовлення пластмасових виробів (далі «Устаткування»). ТОВ "УНІПЛАСТ", на виконання умов імпортного контракту від 18.11.2015 № 18/11-15, з валютного рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533, перераховано попередню оплату за імпортний товар на загальну суму 30 000,00 доларів США (екв. 707919,06 грн.) згідно платіжного доручення від 27.11.2015 № 1919 - граничний строк надходження імпортної продукції 25.02.2016 (а.с. 17).

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Контракту №18/11-15 від 18.11.2015 р. сторони домовились розірвати Контракт та в термін, що не перевищує 30 банківських діб повернути 30000,00 доларів США, які були передоплатою перерахованої раніше. Компанія GOSDAR MFG. CO., LIMITED (Китай) повернула суму попередньої оплати в іноземній валюті та 04.03.2016 року ТОВ «Уніпласт» отримав на рахунку суму перерахованої в іноземній валюті попередньої оплати 29981,61 доларів США, про що свідчить виписка АТ «УкрСиббанк».

Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій, 27 листопада 2015 року ТОВ «УНІПЛАСТ» перерахував переплату в сумі 300000,00 доларів США за устаткування на рахунок GOSDAR MFG. CO., LIMITED, 04 березня 2016 року GOSDAR MFG. CO., LIMITED повернув попередню переплату в сумі 29981, 62 доларів США (за винятком комісії банку). Гранічним терміном повернення попередньої переплати є 25.02.2016 року.

Крім того, як встановлено судами, ТОВ "УНІПЛАСТ", в подальшому «Покупець» та GOSDAR MFG. CO., LIMITED (Китай), в подальшому «Продавець, уклали контракт від 26.01.2016 № 26/01-16. Згідно умов даного контракту Продавець продає, а Покупець приймає та сплачує устаткування та прес-форми для виготовлення пластмасових виробів методом лиття під тиском (далі «Устаткування»). ТОВ "УНІПЛАСТ" на виконання умов імпортного контракту від 26.01.2016 № 26/01-16, з валютного рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в АТ УкрСиббанк", МФО 351005, перераховано попередню оплату за імпортний товар на загальну суму 30 000,00 доларів США (екв. 811631,67 грн.) згідно платіжного доручення від 29.02.2016 № 2 - граничний строк надходження імпортної продукції 29.05.2016 (а.с. 29).

Згідно Додаткової угоди №1 від 20.05.2016 року до Контракту, сторони домовились розірвати Контракт та термін, що не перевищує 30 банківських діб повернути 30000,00 доларів США, які були передоплатою перерахованої раніше. Компанія GOSDAR MFG. CO., LIMITED (Китай) платіжним дорученням №531122159 повернув суму попередньої оплати в іноземній валюті та 31.05.2016 року позивач отримав на рахунку суму перерахованої в іноземній валюті попередньої оплати 29941,90 долларів США, про що свідчить виписка з АТ «УкрСиббанк».

Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій, 29 лютого 2016 року ТОВ «УНІПЛАСТ» перерахував переплату в сумі 30000,00 доларів США за устаткування на рахунок GOSDAR MFG. CO., LIMITED. 31.05.2016 GOSDAR MFG. CO., LIMITED повернув переплату в сумі 29941,78 доларів США (за винятком комісії банку). Гранічним терміном повернення попередньої переплати є 29.05.2016 року.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про порушення позивачем термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами: від 18.11.2015 № 18/11-15 (враховуючи зарахування коштів на поточний рахунок 09.03.2016 року) та від 26.01.2016 № 26/01-16 (враховуючи зарахування коштів на поточний рахунок 01.06.2016 року).

Із приводу викладеного, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті Закону.

Пунктом 1 Постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 року №581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинності з 04 вересня 2015 року і діяла до 04 грудня 2015 року включно, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічні норми закріплені в п. 1 Постанови Правління Національного Банку України від 04.12.2015 року № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинності з 05 грудня 2015 року і діяла до 04 березня 2016 року включно, та Постанови Правління Національного Банку України від 03.03.2016 року № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинності з 05 березня 2016 року і діяла до 08 червня 2016 року включно.

Враховуючи вищенаведене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, та не є спірним між сторонами, що у даних правовідносинах розрахунки за операціями з імпорту товарів, передбачені, зокрема в статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Так, у відповідності до вимог частини 1 статті 4 Закону №185/94-ВР, порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до підпункту «а» пункту 5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів через розподільні рахунки.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції і підтверджено висновком, викладеним в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №808/502/17, від 20 грудня 2018 року у справі № П/811/1397/17, від 18.10.2019 у справі №810/3506/16, від 02.04.2019 у справі №815/342/16, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на розподільчий рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

До того ж, у відповідності до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 18.10.2019 у справі №810/3506/16 день зарахування валютної виручки не може вважатися днем, за який здійснено прострочення зарахування вказаної виручки, та, відповідно, за такий день не може нараховуватися пеня, передбачена статтею 4 Закону №185/94-ВР.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, про відсутність підстав для нарахування пені за період з 04.03.2016 року по 09.03.2016 за контрактом від 18.11.2015 № 18/11-15 та 01.06.2016 за контрактом від 26.01.2016 № 26/01-16. Тому колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за контрактом від 18.11.2015 № 18/11-15 (на 8 днів прострочення за період з 25.02.2016 року по 04.03.2016 року, у зв`язку із чим пеня складає 19 607 грн), а також за контрактом від 26.01.2016 № 26/01-16 (на 2 дні прострочення за період з 30.05.2016 року по 31.05.2016 року, у зв`язку із чим пеня складає 4 515,70 грн). Отже, судом апеляційної інстанції вірно скасовані податкові повідомлення-рішення: № 0000921404 від 28.07.2016 року в частині нарахування пені у розмірі 12 273.91 грн та № 00002391404 від 27.12.2016 року в частині нарахування пені у розмірі 2 271,03 грн.

Доводи касаційної скарги не містять незгоди із розрахунком судом апеляційної інстанції суми пені, а також із відліком судом апеляційної інстанції термінів прострочення розрахунків за контрактами від 18.11.2015 № 18/11-15 та від 26.01.2016 № 26/01-16, а лише зводяться до того, що в акті перевірки не були зафіксовані рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_4, які належать позивачу. Поряд із тим, колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника, оскільки вони не були покладені в предмет порушення за актами перевірки і як наслідок, не слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також, не дають підстав вважати, що при прийнятті рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права або порушив норми процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246 341 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник, Головне управління ДПС у Харківській області) залишити без задоволення. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 року у справі № 820/1110/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк

Судді Верховного Суду