ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

Київ

справа №820/1509/17

адміністративне провадження №К/9901/25277/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі № 820/1509/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального підприємства "Чугуїввода" про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з бюджету кошти з Комунального підприємства "Чугуїввода" в рахунок погашення податкового боргу з усіх відкритих розрахункових рахунків в загальному розмірі 3450981,32 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2017 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 р., адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального підприємства "Чугуїввода" про стягнення податкового боргу - задоволено у повному обсязі; стягнуто до Державного бюджету України кошти з Комунального підприємства "Чугуїввода" в рахунок погашення податкового боргу з усіх відкритих розрахункових рахунків в загальному розмірі 3450981,32 грн.

В подальшому Комунальне підприємство "Чугуїввода" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просило суд розстрочити виконання судового рішення по справі №820/1509/17 про стягнення податкового боргу з Комунального підприємства "Чугуїввода" з грудня 2017 року по жовтень 2023 року рівними частинами у сумі 47930,00 грн. за кожний місяць, а за листопад 2023 року - у сумі 47951,32 грн., що разом складає 3450981,32 грн.

В обґрунтування заяви відповідач посилався на обставини, що унеможливлюють виконання судового рішення, у зв`язку зі складним фінансово-економічним становищем підприємства, яке виникло не з вини останнього. Заявник зазначає, що низький рівень та несвоєчасна оплата населенням послуг за водопостачання та водовідведення призвело до того, що дебіторська заборгованість перед КП "Чугуїввода" станом на 01.05.2017 року склала 0,8 млн. грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017р., залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 р. заяву комунального підприємства "Чугуїввода" про розстрочення виконання судового рішення по справі № 820/1509/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Комунального підприємства "Чугуїввода" про стягнення податкового боргу задоволено: розстрочено виконання рішення суду по справі №820/1509/17 шляхом розстрочення виплати КП "Чугуїввода" боргу з ПДВ з грудня 2017 року по жовтень 2023 року рівними частинами у сумі 47930,00 грн. за кожний місяць, а за листопад 2023 року - у сумі 47951,32 грн., що разом складає 3450981,32 грн.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про доведеність відповідачем обставин, що перешкоджають належному виконанню ним судового рішення у цій справі та, як наслідок, наявність підстав для розстрочення йому виконання таких зобов`язань на певний строк.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, обґрунтовані посиланням на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання щодо розстрочення виконання рішення не застосували норми пунктів 100.4 та 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» від 27.12.2010 №1235 не звернувши увагу, що розстрочення (відстрочення) виконання судового рішення про стягнення податкового боргу регулюється зазначеними нормами в системному застосуванні.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін. Вказує, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано взято до уваги всі обставини, які ускладнюють виконання судового рішення у цій справі.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (частина перша статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Згідно з частиною першою статті 33 Законом України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до частини першої статті 263 КАС України (в редакції на час ухвалення рішень) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення; це питання також може бути розглянуто за ініціативою суду.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).

Вказані положення статті 263 КАС України (в редакції на час ухвалення рішень) не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Натомість інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється статтею 100 ПК України, є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії ПК України.

Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення (що врегульоване КАС України) за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення КАС України та ПК України).

За наведеного, Суд вважає, що інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання розстрочення/відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення КАС України.

При цьому інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суди встановили, що комунальне підприємство "Чугуїввода" має складний фінансовий стан, адже низький рівень та несвоєчасна оплата населенням послуг за водопостачанням та водовідведенням призвело до того, що дебіторська заборгованість перед КП «Чугуїввода» станом на 01.05.2017 склала 0,8 млн. грн.

Також судами з`ясовано, що за рішенням суду по справі № 820/1509/17 стягненню підлягає податковий борг 3450981,32 грн. Водночас загальний борг КП «Чугуїввода» по податках та зборах станом на 01.01.2018 р. складає 8,4 млн.грн. В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/2062/17 за позовом КП "Харківводоканал" до КП "Чугуїввода" про стягнення боргу в сумі 9132309,29 грн. Разом з тим, загальний борг КП «Чугуїввода» перед КП "Харківводоканал" на 01.01.2018 р. складає 16 млн.грн.

Крім того, судами встановлено, що 22.05.2015 р. між КП «Чугуїввода» та Чугуївською об`єднаною податкової інспекцією було укладено договір розстрочення боргу в межах судової справи №820/1814/15, що дозволило виконати зобов`язання КП «Чугуїввода» перед бюджетом і забезпечити обслуговування інженерних мереж міста.

З метою запобігання банкрутства 02.01.2018 р. та 18.01.2018 р. КП "Чугуїввода" двічі зверталось до Чугуївської міської ради з проханням сприяти наданню дозволу на проведення досудової санації підприємства, про що свідчать надані до матеріалів справи копії листів №1 від 02.01.2018 р., №24 від 18.01.2018 р.

Також задля вирішення складного фінансового становища та збитковості господарсько-фінансової діяльності КП "Чугуїввода" в жовтні 2017 року КП "Чугуїввода" уклало Угоду із Міжнародним банком реконструкції та розвитку в рамках Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суди дійшли висновку, що одночасне стягнення всієї суми боргу може призвести до негативних наслідків у господарській діяльності заявника: неплатоспроможності та початку процедури банкрутства.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановивши зазначені обставини, обґрунтовано вказали на існування об`єктивних причин, які ускладнюють виконання рішення суду у повному обсязі, у зв`язку з чим наявні правові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з правовою позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловлену в постанові від 06 березня 2019 року по справі №2а-25767/10/0570.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018 у справі № 820/1509/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду