ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2020 року

Київ

справа №820/2973/18

адміністративне провадження №К/9901/64043/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування висновку, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 - Вітер Наталії Вікторівни на додаткову постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 (колегія суддів у складі: Старостіна В. В., Рєзнікової С. С., Бегунца А. О.).

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 11.11.2011 «Про скасування рішення про надання дозволу на імміграції громадянці В`єтнаму - ОСОБА_1 ».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018, позов задоволено.

10.09.2018 на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн, а саме: за складання відзиву на апеляційну скаргу - 2500,00 грн; за представництво інтересів у судовому засіданні - 500,00 грн.

Харківський апеляційний адміністративний суд додатковою постановою від 26.09.2018 заяву представника позивача - Вітер Н. В. про прийняття додаткового судового рішення з питань сплати судових витрат задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто на користь громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 500,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.

Приймаючи додаткове судове рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки справа була розглянута у відсутності представника позивача та складання відзиву на апеляційну скаргу не потребує значного часу для надання адвокатом зазначених вище послуг, тому заява позивача про відшкодування йому судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 500 грн.

Провадження в суді касаційної інстанції

Адвокат ОСОБА_1 - Вітер Н. В. звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати додаткову постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про відшкодування судових витрат задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховані вимоги статей 132 134 139 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частини другої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не вжито заходів щодо винесення законного та обґрунтованого судового рішення, не повно і не всебічно з`ясовані обставини в адміністративний справі, не прийнято до уваги докази позивача та не надано оцінки всім аргументам. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, не надав обґрунтувань відступити від викладеної правової позиції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І. Л. (суддя-доповідач), Білоуса О. В., Данилевич Н. А. 19.10.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката ОСОБА_1 - Вітер Н. В. на додаткову постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 11.06.2019 № 690/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 820/2973/18 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 820/2973/18.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а додаткову постанову апеляційного суду - без змін. Наголошено, що складання представником позивача процесуальних документів у справі здійснюється без індивідуального підходу, а із застосуванням шаблонних матеріалів. Факт подання до суду канцелярії документів не підтверджує і не може підтверджувати участі в судовому засіданні.

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2020 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 25.02.2020.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Зазначеним вимогам процесуального закону додаткове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.Відповідно до матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача - адвокатом Вітер Н. В. надано копії договору про надання правничої допомоги від 16.03.2018 № Д-26/18, додаткової угоди від 16.03.2018 № 2 до договору від 16.03.2018 № Д-26/18, акту виконаних робіт від 10.09.2018 № 1 до договору від 16.03.2018 № Д-26/18, довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» про відкриття розрахункового рахунку на ім`я Вітер Н. В. , квитанцій про оплату послуг 31.07.2018, звіту банку ПАТ «ПриватБанк» за розрахунковим рахунком на ім`я Вітер Н. В. за липень 2018 року.

Так, відповідно до акту виконаних робіт (надання послуг) від 10.09.2018 до договору про надання правничої допомоги від 16.03.2018 № Д-26/18 адвокатом Вітер Н. В. громадянці В`єтнаму ОСОБА_1 надано юридичні послуги (правничу допомогу), зокрема, складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво інтересів у судовому засіданні. Загальна вартість вказаних послуг склала 3000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу вартості витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки справа була розглянута у відсутності представника позивача та складання відзиву на апеляційну скаргу не потребує значного часу для надання адвокатом зазначених вище послуг, тому заява позивача про відшкодування йому судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 500 грн.

Проте колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, оскільки судом у додатковій постанові не наведено обґрунтованих мотивів, з яких міркувань він виходив, присуджуючи до відшкодування позивачу витрати на послуги з правової допомоги у розмірі 500,00 грн.

Крім того, суд апеляційної інстанції не дослідив, чи підтверджено фактичне надання адвокатом вказаних в акті виконаних робіт (надання послуг) від 10.09.2018 до договору про надання правничої допомоги від 16.03.2018 № Д-26/18 послуг належними та допустимими доказами, а також не перевірив, чи є у розумінні вимог частини п`ятої статті 134 КАС України заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірним.

Встановлені частиною другою статті 341 КАС України межі касаційного перегляду справи позбавляють суд касаційної інстанції права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлене у справі додаткове судове рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Щодо заявленого адвокатом Вітер Н. В. клопотання про стягнення на користь позивача здійснених та документально підтверджених судових витрати, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частин першої статті 139 КАС України розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення та ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС України).

Оскільки касаційний суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, питання про стягнення витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 139 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - Вітер Наталії Вікторівни задовольнити частково.

Додаткову постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі № 820/2973/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Другого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду