ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №820/3193/18
адміністративне провадження № К/9901/24657/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Рисайклинг групп» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Рисайклинг групп» до Державної екологічної інспекції у Харківській області, треті особи: Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області, Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Акація», ОСОБА_1 , про скасування припису та визнання дій протиправними, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Рисайклинг групп» на рішення Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Горшкової О.О. від 30.11.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Чалого І.С., Жигилія С.П., Перцової Т.С. від 02.07.2019,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2018 року Державна екологічна інспекція у Харківській області (далі також Держекоінспекція, позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Рисайклинг групп» (далі також ТОВ «ТСК Рисайклинг групп», Товариство, відповідач), у якому просила застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» у вигляді повного зупинення роботи джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу до отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на зазначені джерела утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря шляхом опломбування (опечатування) вказаного Державною екологічною інспекцією у Харківській області.
2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, Держекоінспекція посилалась на те, що позапланову перевірку ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» проведено на підставі, у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема за скаргою фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
3. Позивач також вказував, що як встановлено за результатом перевірки викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється Товариством з таких джерел утворення викидів забруднюючих речовин, а саме: 4-ох установок термолізу; 3-ох ємностей для зберігання палива; 1 твердопаливного котлу.
4. При цьому, позивач зазначив, що представлений під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 20.10.2014 №6325455600-14961 скасований рішенням суду, а ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не надано нового/поновленого дозволу та не вчинено жодних дій з метою отримання такого дозволу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
5. У липні 2018 року ТОВ «ТСК Рисайклинг групп» (далі також позивач у зустрічному позові) подало у цій справі зустрічний позов до Державної екологічної інспекції України в Харківській області (далі також відповідач у зустрічному позові), в якому просило:
- скасувати припис Державної екологічної інспекції України в Харківській області від 16.04.2018 №82/02-09 (далі також спірний, оскаржуваний припис);
- визнати дії Державної екологічної інспекції України в Харківській області щодо проведення позапланового заходу державного нагляду ( контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеного на підставі наказу Державної екологічної інспекції України в Харківській області від 05.04.2018 №265/01-04 та складання акту №265/01-04/02-09 незаконними.
6. В обґрунтування вимог зустрічного позову наводились аргументи про те, що Державною екологічною інспекцією України в Харківській області складено акт проведення позапланової перевірки та припис з порушенням порядку проведення такої перевірки, без наявності законодавчо визначених підстав та в супереч вимог чинного законодавства.
7. Позивач у зустрічному позові також зазначав, що взагалі інспекторів Державної екологічної інспекції України в Харківській області не було допущено до перевірки, акт перевірки складений без проведення позапланового заходу, а спірний припис сформовано до моменту набрання рішення суду про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019, первісний позов задоволено повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
9. Висновок про наявність підстав для задоволення первісного позову суди попередніх інстанцій обґрунтували тим, що Держекоінспекція не допустила під час проведення позапланової перевірки Товариства процедурних порушень, які могли б зумовлювати підстави для скасування її результатів.
10. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір за первісним позовом, також взяли до уваги й те, що наявність у власності (на балансі) ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» джерел викидів забруднюючих речовин, а саме: 4-ох установок термолізу; 3-ох ємностей для зберігання палива; 1 твердопаливного котлу, вбачається з обставин, встановлених рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №820/680/17, яке набрало законної сили 02.02.2018, і такі обставини Товариством під час розгляду цієї справи не спростовані.
11. У оскаржуваних судових рішеннях також зазначено, що як установлено під час розгляду цієї справи Товариство не має у наявності чинні дозволи на викид забруднюючих речовин у атмосферне повітря з вказаних вище джерел, а дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 20.10.2014 №6325455600-1461, який надавався перевіряючим у ході проведення позапланової перевірки, анульовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017, яке на момент вирішення спірних правовідносин набрало законної сили.
12. Виходячи з цього, суди погодились із висновками, викладеними у акті проведеної Держекоінспекцією позапланової перевірки про те, що Товариством було допущено порушення вимог статті 11 Закону України від 16.10.1992 №2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», якою передбачено можливість здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання.
13. Проаналізувавши, зокрема, норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у разі встановлення порушень природоохоронного законодавства, позивач має право вказати на виявлені порушення, винести припис та надати добровільний строк на його виконання. У разі невиконання припису, до підприємства можливо застосувати примусові заходи реагування у вигляді зупинення виконання робіт.
14. Судом першої інстанції встановлено, що Держекоінспекцією винесено припис від 16.04.2018 №82/02-09, яким відповідача зобов`язано усунути виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у визначені приписом терміни, зокрема, у термін до 16.06.2018 отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива та 1 твердопаливного котла.
15. Встановивши, що позивачем (за зустрічним позовом) не було надано жодного доказу на підтвердження вчинення реальних дій з метою поновлення/отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно переліку, зокрема, шляхом звернення з відповідною заявою про отримання дозволу до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість вимог Держекоінспекції щодо застосування до Товариства заходів реагування, а також констатували безпідставність зустрічного позову ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» про скасування оскаржуваного припису.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, ТОВ «ТСК Рисайклинг групп» подало касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні первісного позову Держекоінспекції, а зустрічний позов Товариства задовольнити.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом економічної діяльності підприємства, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік є збирання безпечних відходів (38.11).
18. На адресу Державної екологічної інспекції у Харківській області 26.03.2018 від гр. ОСОБА_2 надійшло повторне колективне звернення (скарга) громадян членів садових товариства «Потенціал» та «Акація» з приводу порушення ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» законних прав громадян на чисте довкілля та безпечне навколишнє природне середовище.
19. З метою розгляду скарги гр. ОСОБА_2 від 26.03.2018, 05.04.2018 начальником Державної екологічної інспекції у Харківській області підписано наказ №265/01-04 про здійснення позапланового заходу (перевірки) ТОВ «ТСК Рисайклинг Групп» та сформовано відповідне направлення на проведення перевірки. Копію направлення отримано директором ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» 06.04.2018 під особистий підпис.
20. Держекоінспекцією на підставі статті 20-2 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 4, 6, 7 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу від 05.04.2018 №265/01-04, у термін з 06 по 13 квітня 2018 року проведено позапланову перевірку діяльності ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП».
21. За результатом проведеної позапланової перевірки ТОВ «ТСК Рисайклинг Групп» сформовано акт перевірки №265/01-04/02-09 від 13.04.2018, від підписання якого суб`єкт господарювання відмовився, що підтверджується відповідною відміткою, а тому акт перевірки було направлено на адресу підприємства засобами поштового зв`язку разом із супровідним листом від 13.04.2018 №1422/01-22/02р
22. За результатом проведеної перевірки встановлено допущення ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» таких порушень:
- статті 17 Закону України від 05.03.1998 №187/98-ВР «Про відходи» - ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не надається місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов`язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;
- пункту «й» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» - ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не призначено відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;
- пункту «м» частини першої статті 17 Закону України «Про відходи» - ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не забезпечено професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестування у сфері поводження з відходами;
- частини першої статті 29 Закону України «Про відходи» - ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» - на підприємстві утворюються наступні відходи, а саме: лампи люмінесцентні, дрантя замаслене, сміття з території, одяг зношений або зіпсований та ін. ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП» не здійснюється моніторинг місць утворення, зберігання і видалення вищезазначених відходів;
- статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та зафіксовано, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються від наступних джерел утворення викидів, а саме: від 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу. При цьому, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на момент перевірки відсутній. В ході перевірки представлено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 20.10.2014 №6325455600-1461, який анульовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017.
23. На підставі вказаного акту перевірки, Держекоінспекцією 16.04.2018 прийнято припис №82/02-09, яким зобов`язано ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП», зокрема, у відповідності до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 4-ох установок термолізу, 3-ох ємностей для зберігання палива, 1 твердопаливного котлу.
24. Вказаний припис направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 16.04.2018, що підтверджується матеріалами справи.
25. Вважаючи, що у даному випадку існують передбачені законом підстави для застосування до Товариства заходів реагування у вигляді зупинення роботи вищевказаних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Держекоінспекція звернулась до суду з цим позовом, а ТОВ «ТСК РИСАЙКЛИНГ ГРУПП», вказуючи на протиправність вчинених позивачем дій щодо проведення перевірки та складання за її результатами акту, подало зустрічний позов, у якому просила скасувати оформлений за наслідками такої перевірки припис.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
26. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги наводяться такі аргументи.
27. Товариство вважає, що Держекоінспекція не мала права розглядати звернення, яке передувало проведенню перевірки, і видавати наказ про здійснення позапланового заходу державного контролю у сфері господарської діяльності на його підставі, оскільки таке звернення було оформлено з численними недоліками і не відповідало вимогам статті 5 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян».
28. Наголошуючи на тому, що попереднє і повторне звернення подано від однієї і тієї ж самої особи з одного і того ж питання, Товариство вказує, що таке звернення, в силу вимог частини другої статті 8 Закону України «Про звернення громадян», не повинно було розглядатися.
29. У якості ще одного аргументу касаційної скарги відповідач за первісним позовом посилається на те, що звернення, яке слугувало підставою для проведення позапланової перевірки у спірних правовідносинах, є повторним, і аналогічне звернення вже було розглянуто Держекоінспекцією, зокрема, як вважає Товариство, на підставі такого ж звернення і з цього ж самого предмету цим органом вже проводилась перевірка, для чого посадові особи позивача за первісним позовом прибули на підприємство 22.03.2018.
30. Такі дії Держекоінспекції, на переконання Товариства, суперечать й приписам абзацу десятого частини першої статті 6 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою встановлено, що повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
31. Стверджуючи про наявність суттєвих процедурних порушень проведення позапланової перевірки господарської діяльності Товариства, останнє наполягає й на тому, що Держекоінспекцією, при виданні наказу про призначення такого заходу контролю, порушено вимоги статей 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статей 3, 4 Закону України від 03.11.2016 №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
32. З цього приводу скаржник наводить доводи про те, що відповідно до приписів вищевказаних правових норм, у разі, якщо підставою для проведення позапланового заходу контролю слугувало відповідне звернення фізичної особи (фізичних осіб), то такий захід здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, копія якого обов`язково пред`являється суб`єкту господарювання перед початком перевірки.
33. При цьому, у 2018 році були встановлені особливості проведення позапланових заходів державного контролю суб`єктів господарювання, зокрема передбачалось, що проведення такого заходу на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав здійснюється за погодженням Державної регуляторної служби (далі також ДРС), яка зобов`язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів.
34. Однак, за твердженнями скаржника, вищевказаних погоджень Держекоінспекцією отримано не було, такі не були оприлюднені на офіційному веб-сайті ДРС, й не були йому пред`явлені перед початком проведення позапланової перевірки. До того ж, скаржник зауважує, що у будь-якому випадку на Держекоінспекцію поширюються вимоги другого речення абзацу шостого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку отримати погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
35. Окрім цього, за доводами касаційної скарги, видане Держекоінспекцією направлення на проведення позапланової перевірки Товариства містило суттєві недоліки, неточності та помилки в частині періоду перевірки, найменування суб`єкта господарювання, діяльність якого планувалось перевірити, без зазначення коду ЄДРПОУ вказаного суб`єкта і зазначенням адреси, яка не відповідає тій, що вказана у ЄДРПОУ.
36. Товариство також стверджує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про допуск посадових осіб Держекоінспекції до перевірки, оскільки наявні у справі докази цього не підтверджують. Скаржник вважає, що підпис у направленні на перевірку директора Товариства не вказує на надання нею дозволу на проведення перевірки, а посадові особи Держекоінспекції перебували на території підприємства 06.04.2018 у якості спеціалістів, залученим до проведення процесуальної дії (відібрання проб ґрунту) в межах кримінального провадження.
37. З огляду на вищевикладені процедурні порушення, які на думку скаржника, були допущені Держекоінспекцією, останній переконаний у тому, що наказ про проведення позапланової перевірки Товариства є незаконним, а усі дії щодо її проведення, у тому числі з складання за її результатами акту перевірки - протиправними. Це, на думку скаржника, зумовлює відсутність юридичних наслідків такої перевірки і вказує на протиправний характер складеного за її результатами акту.
38. Такі обставини, на переконання скаржника, не були враховані під час розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій, які, до того ж, на його думку, не надали належної оцінки наявним у ній доказам, внаслідок чого, як вважає Товариство, норми матеріального права були застосовані неправильно, допущено порушення норм процесуального права і у сукупності це призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
39. У відзиві на касаційну скаргу Чугуївська РДА висловлює позицію про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а ухвалені судами попередніх інстанцій оскаржувані судові рішення скасуванню не підлягають, оскільки відповідають закону та фактичним обставинам справи.
40. Таку позицію третя особа обґрунтовує тим, що дію другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка вимагала відповідне погодження у разі проведення позапланового заходу контролю з підстав звернення фізичних осіб, призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання згідно із Законом України №1728-VIII від 03.11.2016, який, до того ж не поширює свою дію на Держекоінспекцію, зокрема, й в частині отримання погодження ДРС на проведення такого заходу.
41. Чугуївська РДА зауважує, що дійсно, у направленні на позапланову перевірку було допущено деякі технічні помилки, однак це не вплинуло на процедуру її проведення і не спростовує факту виявлених порушень.
42. Третя особа вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що Товариством було допущено порушення вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», оскільки станом на момент проведення перевірки шкідливі викиди в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел здійснювались за відсутності чинного дозволу, що суперечить приписам вказаного Закону, наносить шкоду навколишньому природному середовищу і порушує право громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а отже зумовлює наявність підстав для застосування до Товариства заходів реагування у вигляді зупинення діяльності джерел викидів, на які відсутні дозвільні документи.
43. Відзив містить доводи й про те, що оцінка мотивів касаційної скарги про невідповідність колективного звернення вимога статті 5 Закону України «Про звернення громадян» виходить за межі повноважень касаційного суду, встановлених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ані під час слухання справи у суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи жодним з учасників справи не ставилось під сумнів достовірність такого доказу.
44. Відзив на касаційну скаргу подано й Держекоінспекцією, яка також не вбачає підстав для її задоволення і вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими.
45. Позивач за первісним позовом не погоджується з доводами касаційної скарги про те, що отримане ним звернення не відповідало вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян», оскільки таке було власноруч підписано його автором, містило суть питання і дату складання такого звернення.
46. Держекоінспекція також зазначає, що законодавче регулювання спірних у цій справі правовідносин, станом на момент їх виникнення, не передбачало необхідності отримання погоджень від органу, вказаного у другому реченні абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», або погодження від ДРС для перевірок, які проводились Держекоінспекцією, у тому числі її територіальними органами.
47. Більше того, у відзиві наголошується, що ДРС України повідомляло Держекоінспекцією листом від 02.03.2018 №2449/0/20-18 про те, що на цей орган державного контролю та її територіальні органи не поширюються положення Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» згідно з Переліком органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104.
48. Держекоінспекція вважає, що допущені у направленні на перевірку технічні помилки жодним чином не спростовують наявності порушень, виявлених за результатами її проведення, а підприємством отримано складені за наслідками перевірки матеріали і надано відповідні документи для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
49. У відзиві підкреслюється, що наявні у справі докази не підтверджують того, що посадових осіб не було допущено до перевірки, а складені за її результатами документи, зокрема, акт і оскаржуваний Товариством припис, повністю відповідали вимогам законодавства.
50. Позицію про те, що касаційна скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, висловлено й у відзивах на касаційну скаргу, які подані третіми особами: Обслуговуючим кооперативом «Садівниче товариство «Акація»; ОСОБА_1 .
51. Вищевказані відзиви на касаційну скаргу Товариства обґрунтовані доводами, які є аналогічними тим, що викладені вище у відзивах інших учасників справи.
52. В усіх вищевказаних відзивах на касаційну скаргу наводяться вимоги про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень без змін.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
53. Згідно з частиною першою статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
54. За нормами пункту «г» частини першої статті 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка закріплює гарантії екологічних прав громадян, такі забезпечуються, зокрема, здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
55. Частинами першою, п`ятою статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, оцінки впливу на довкілля, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.
Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.
56. Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (частина перша статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
57. Частинами першою, третьою статті 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.
58. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
59. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України).
60. Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, визначає стаття 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», за правилами пункту «а» частини першої якої до компетенції цього органу належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля.
61. Екологічною безпекою, у розумінні частини першої статті 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.
62. А за приписами частин другої, третьої вищевказаної правової норми, екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.
Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
63. За змістом преамбули до Закону України «Про охорону атмосферного повітря» атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.
Цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище. Цей Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря
64. Відповідно до визначень, наданих у статті 1 вищезгаданого Закону викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, а джерелом викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
65. Частина п`ята статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» закріплює правило, за яким викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
66. Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
67. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
68. Статтею 6 цього Закону визначено перелік підстав для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
69. Зокрема, за приписами речення першого абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
70. Другим реченням цього ж абзацу визначено, що позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
71. Дію другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 6 призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання згідно із Законом України від 03.11.2016 №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
72. Частиною другою - четвертою статті 3, статтями 4, 5 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.
Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п`яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.
Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.
Державна регуляторна служба зобов`язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється.
Суб`єкт господарювання перед проведенням позапланового заходу державного нагляду (контролю) ознайомлюється з погодженням Державної регуляторної служби на проведення такого заходу з наданням йому копії відповідного документа.
Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) для проведення заходів державного нагляду (контролю), якщо їм не пред`явлено погодження, передбачене статтею 3 цього Закону.
73. Водночас, за приписами статті 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
74. Відповідно до вищевказаної правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104, яка діяла до 31.12.2018 включно, затверджено Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
75. До вказаного вище переліку включено Держекоінспекцію та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки).
76. Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
77. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
78. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
79. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
80. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
81. Аналіз вищевикладених норм Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» дає колегії суддів підстави для висновку, що Держекоінспекція та її територіальні органи належать до органів, які здійснюють управління охороною навколишнього природного середовища, зокрема, шляхом контролю за додержанням вимог екологічної безпеки, мета якого полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування.
82. Держекоінспекція за своїм статусом є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, та діє безпосередньо або через утворені відповідно до закону її територіальні органи.
83. Відповідно до визначеної законом компетенції Держекоінспекція та її територіальні органи наділені повноваженнями, зокрема, щодо звернення до суду з позовом про вжиття заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, тимчасової заборони (зупинення) господарської чи інших видів діяльності, пов`язаних з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами.
84. Такі заходи реагування застосовуються за рішенням суду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) і за наявності підстав для цього.
85. Розглядаючи у касаційному порядку справу №160/7772/18 Верховний Суд у постанові від 22.10.2021, проаналізувавши норми Закону України «Про охорону атмосферного повітря», дійшов висновку, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу.
86. У цьому ж судовому рішенні Верховного Суду міститься висновок про те що, якщо суб`єкт господарювання використовує у своїй діяльності підключене, функціонуюче і не виведене з експлуатації устаткування визначеної законом виробничої потужності, передбачене Переліком типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря й, при цьому, не виконує приписів Держекоінспекції щодо усунення порушення вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», то такі обставини свідчать про наявність підстав для застосування у найкоротші строки заходу реагування у вигляді зупинення в судовому порядку певного виду господарської діяльності, у тому числі часткового, з метою запобігання поширенню негативного впливу виробництва на навколишнє середовище та здоров`я громадян, мінімізації такого впливу і шкоди екології.
87. У справі ж, яка розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ «ТСК Рисайклинг групп» використовує у своїй господарській діяльності джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: 4 установки термолізу; 3 ємності для зберігання палива; 1 твердопаливний котел, за відсутності чинного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
88. Суди попередніх інстанцій також установили, що раніше виданий Товариству дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 20.10.2014 №6325455600-1461 анульовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 у справі №820/3552/17, яке на момент виникнення спірних правовідносин набрало законної сили, а саме - 02.02.2018 (позапланова перевірка ТОВ «ТСК Рисайклинг групп» проводилась Держекоінспекцією у період з 06.04.2018 по 13.04.2018).
89. У оскаржуваних судових рішеннях встановлено обставини й стосовно того, що як під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій, так і станом на день вирішення цього спору по суті вимог за первісним позовом Держекоінспекції (на 30.11.2018) Товариством не було надано жодного доказу на підтвердження вчинення ним реальних дій з метою поновлення/отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно переліку, зокрема, щодо звернення до органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.
90. Такі обставини у ракурсі вимог вищевикладених норм законодавства підтверджують правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ «ТСК Рисайклинг групп» в порушення вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснювало експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря за відсутності у нього чинного дозволу на такий вид діяльності.
91. Тому, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги первісного позову Держекоінспекції про застосування до Товариства заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи вищевказаних джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання ТОВ «ТСК Рисайклинг групп» відповідного дозволу на такі джерела викидів.
92. Заперечення ж відповідача як у судах попередніх інстанцій, так і в касаційній скарзі, зводяться до тверджень про порушення Держекоінспекцією процедури проведення перевірки, а отже й відсутності правових наслідків такої.
93. Надаючи оцінку вказаним у касаційній скарзі аргументам, колегія суддів наводить такі мотиви.
94. Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про те, що звернення, на підставі якого в межах спірних правовідносин територіальним органом Держекоінспекції було проведено позапланову перевірку, не відповідало вимогам Закону України «Про звернення громадян», оскільки цей Закон не врегульовує відносин щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, у яких і виник спір у справі, яка розглядається.
95. При цьому, беручи до уваги приписи статі 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який є спеціальним у спірних правовідносинах, достатньою підставою для проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання є обґрунтоване звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
96. Виходячи з закріплених у статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» основних принципів державного нагляду (контролю), не допускається проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.
97. Аналіз вищевикладених приписів законодавства дозволяє сформулювати основні вимоги до індивідуальних чи колективних звернень фізичних осіб, які можуть зумовлювати наявність підстав для проведення позапланової перевірки, а саме: звернення не може бути анонімним, повинно забезпечувати повну ідентифікацію заявника (заявників), зокрема, містити дані про них та бути підписаним; звернення повинно бути обґрунтованим і містити відомості про факти порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави; до звернення повинні бути додані документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення (за наявності).
98. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що позапланова перевірка Товариства, яка проводилась у період з 06.04.2018 по 13.04.2018, призначена на підставі наказу начальника Держекоінспекції у Харківській області від 05.04.2018 №265/01-04, якому передувало звернення (скарга) громадянина ОСОБА_2 від 26.03.2018.
99. Вищевказане звернення містило особистий підпис заявника і виклад обставин, якими воно обґрунтоване, зокрема, повідомлялось, що ТОВ «ТСК Рисайклинг групп» здійснює свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та без позитивного висновку державної екологічної експертизи, що завдає невідворотної шкоди здоров`ю заявників та навколишньому природному середовищу.
100. У вищевказаному зверненні також наводились відомості про те, що раніше виданий Товариству дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та позитивний висновок державної екологічної експертизи було анульовано у судовому порядку за рішенням суду у справі №820/3552/17.
101. Обґрунтовуючи необхідність повторного звернення, заявником зазначалось, що за попереднім зверненням перевірку Товариства провести не вдалося, оскільки посадових осіб територіального органу Держекоінспекції, які прибули на підприємство 22.03.2018, до перевірки допущено не було директором ТОВ «ТСК Рисайклинг групп».
102. Заявником також стверджувалось, що Товариство не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані джерела викидів, оскільки договір її оренди закінчився ще 08.05.2017.
103. Це звернення було особисто підписане заявником - ОСОБА_2 і датоване 26.03.2018. Доказів зворотного матеріали справи не містять і такі обставини під час судового розгляду цієї справи не спростовано.
104. У зв`язку з цим колегія суддів констатує, що вказане вище звернення (скарга) повністю відповідало вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» як таке, що зумовлювало наявність підстав для проведення Держекоінспекцією (її територіальним органом) позапланової перевірки ТОВ «ТСК Рисайклинг групп», не могло вважатись анонімним або безпідставним.
105. Помилковими колегія суддів вважає й аргументи скаржника про те, що Держекоінспекція, призначаючи і проводячи позапланову перевірку Товариства у період з 06.04.2018 по 13.06.2018, допустила порушення вимог останнього абзацу частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою заборонено повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).
106. З цього приводу колегія суддів враховує, що як підтверджують встановлені у оскаржуваних судових рішеннях обставини цієї справи позапланової перевірки за попереднім аналогічним зверненням Держекоінспекцією не проводилось, відповідний акт та інші розпорядчі документи не складались.
107. Це засвідчує й акт, складений за результатом проведеної позивачем за первісним позовом перевірки від 13.04.2018 №265/01-04/02-09, який досліджувався у судових засіданнях судами попередніх інстанцій, та за даними якого позаплановий захід щодо Товариства востаннє проводився у період з 11.10.2016 по 13.10.2016.
108. Колегія суддів також відхиляє й наведені у касаційній скарзі доводи про те, що Держекоінспекція у Харківській області, в силу вимог другого речення абзацу п`ятого статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та частини другої статті 3 Закону України від 03.11.2016 №1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зобов`язана була потримати погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) та ДРС України на проведення позапланової перевірки Товариства.
109. Оцінюючи такі аргументи, колегія суддів звертає увагу на те, що у період, коли тривали спірні у цій справі правовідносини, дія другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» була призупинена на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання згідно із Законом України від 03.11.2016 №1728-VIII (до 31.12.2018 включно), а положення Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які передбачали отримання погодження ДРС України на проведення перевірки, на Держекоінспекцію та її територіальні органи не поширювалися, оскільки ці органи були включені до Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки).
110. При цьому, колегія суддів підкреслює, що за змістом статті 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічною безпекою є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей, і така безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів.
111. Оскільки відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведення яких належить до повноважень Держекоінспекції та її територіальних органів, полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами, то такі заходи, на переконання колегії суддів, можна віднести до заходів, які можуть гарантувати громадянам екологічну безпеку і попередити погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.
112. Отже, оскільки станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин дія другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» була призупинена, а норми Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширювали свою дію на Держекоінспекцію та її територіальні органи, то відсутні й підстави стверджувати про наявність у позивача за первісним позовом обов`язку отримувати передбачені цими приписами законодавства погодження на проведення позапланової перевірки Товариства.
113. Що ж до вказаних у касаційній скарзі мотивів про окремі неточності та технічні помилки у направленні на проведення позапланової перевірки ТОВ «ТСК Рисайклинг групп», то згідно з установленими у справі обставинами такі факти дійсно мали місце й стосувались некоректного і неповного (без зазначення коду ЄДРПОУ Товариства) відображення даних про найменування і місцезнаходження суб`єкта господарювання, який перевірявся.
114. Однак, як правильно вказано у оскаржуваних судових рішеннях у цілому це не вплинуло на проведення перевірки, не унеможливило повне, належне, усебічне та об`єктивне її проведення і фіксацію результатів, не зумовило неможливості реалізації Товариством наявних у нього процедурних гарантій, та не спричинило перешкод посадовим особам у проведенні перевірки, а також для участі усіх зацікавлених осіб у такому заході контролю.
115. З цих підстав колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що вищевикладені обставини можуть свідчити лише про формальні недоліки, допущені контролюючим органом, однак не зумовлюють наявності підстав для скасування результатів перевірки.
116. Необґрунтованими колегія суддів вважає й наведені скаржником мотиви про помилку, допущену в направленні на перевірку, в частині терміну її проведення.
117. Так, у направленні вказано термін проведення перевірки, а саме: - «з 06, з 09 по 13 квітня 2018 року…».
118. Такий спосіб викладення терміну проведення позапланової перевірки Товариства узгоджується з приписами норм абзацу першого частини четвертої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якою строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
119. Дата 06.04.2018 припадає на п`ятницю, а 07 та 08.04.2018 відповідно є вихідними днями, у які перевірка згідно з законом не може бути проведена. Відповідно період з 09.04.2018 по 13.04.2018 є робочими днями, у які дозволяється здійснювати позапланові заходи контролю.
120. Тому, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів не вбачає помилок у оформленні направлення на перевірку в частині зазначення періоду її проведення. Застосований контролюючим органом технічний спосіб фіксації даних у документі дозволяє чітко ідентифікувати, що початок проведення перевірки заплановано на 06.04.2018 (п`ятницю) та у дати з 09.04.2018 по 13.04.2018 (з понеділка по п`ятницю) відповідно, тобто за виключенням вихідних днів.
121. Що ж стосується тверджень скаржника про недопуск перевіряючих осіб Держекоінспекції до проведення перевірки, то згідно з відображеними у оскаржуваних судових рішеннях мотивами, такі обставини не підтверджуються жодним доказом і не доведені позивачем за зустрічним позовом, при цьому, посадові особи Держекоінспекції фактично перебували на території підприємства і мали реальну можливість і повноваження на огляд відповідних приміщень та обладнання. Акту про недопуск до перевірки не складалось і представники Товариства на цьому не наполягали.
122. Той факт, що посадові особи відповідача (за зустрічним позовом) у день проведення перевірки брали участь у слідчій дії в межах кримінального провадження, не вказує на те, що ці ж самі особи не могли проводити в цей же день позапланового заходу державного нагляду (контролю), який призначено за наявності передбачених законом підстав, з пред`явленням перед його початком усіх необхідних документів та дотриманням інших вимог законодавства щодо процедури такого заходу.
123. Ураховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і вважає, що суди попередніх інстанцій задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, не допустили неправильного застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права та ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які скасуванню не підлягають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
124. За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
125. Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.
126. Керуючись статтями 340 341 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Рисайклинг групп» залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін