ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року

м. Київ

справа № 820/3979/17

адміністративне провадження № К/9901/52872/18

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді- Гімон М. М., Усенко Є. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (суддя-Мельников Р. В.), постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року (судді: Григоров А. М., Подобайло З. Г., Тацій Л. В.) у справі № 820/3979/17 за позовом Приватного підприємства «К`ю партс» до Сумської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та картки відмови у прийнятті митної декларації,-

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року Приватне підприємство «К`ю партс» (далі-ПП «К`ю партс») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 19 травня, 16 серпня 2017 року №805180/2017/000123/2, №805180/2017/000232/2 відповідно та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2017/00255, а також визнати протиправною бездіяльність Сумської митниці Державної фіскальної служби (далі-Сумська митниця), пов`язану з порушенням встановлених законом часових меж митного оформлення ввезеної партії товару за поданими 4 та 19 травня 2017 року митними деклараціями №UA805180/2017/006328, № UA805180/2017/007243 відповідно, та прийняттям рішення про визначення коду товару № КТ-UA805180-0101-2017 від 9 серпня 2017 року.

Позивач зазначив, що підприємством були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення ввезеної партії товару та надані документи на підтвердження їх митної вартості згідно з вимогами законодавства у сфері митної справи, проте Сумська митниця безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та митному оформленні партії товарів за визначеною відповідно до ціни договору (контракту) митною вартістю.

Водночас під час митного оформлення ввезеної партії товарів відповідач допустив порушення встановлених законом часових меж митного оформлення та прийняття рішень, що вказує на неправомірну бездіяльність зі сторони відповідача.

Сумська митниця заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на відповідність її дій вимогам закону.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, Сумська митниця у червні 2018 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що суди всупереч вимогам статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України ) не надали належної правової оцінки всім доказам у справі та доводам відповідача, що призвело до ухвалення рішень, які, на його думку, не відповідають вимогам частин першої та третьої статті 242 КАС України. Як вважає відповідач, суди, не надали оцінки доданим позивачем до митної декларації документам у їх сукупності: прайс-листу; калькуляції вартості товару від продавця; укладеному позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Алідарт» договору транспортного експедирування, звіту про оцінку майна. Разом з цим поза увагою судів залишились обґрунтування Сумською митницею правомірності дій, направлених на здійснення контролю митної вартості ввезеного позивачем в режимі імпорту товару на митну територію України, зокрема, витребування додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, проведення досліджень зразків товару для визначення коду згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі -УКТЗЕД) та прийняття відповідних рішень.

Ухвалою від 27 липня 2018 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі.

У серпні 2018 року позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на аналогічні висновкам судів попередніх інстанції у справі доводи, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення в силі.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24 листопада 2020 року матеріали справи разом з касаційною скаргою передані на розгляд колегії суддів (Гусак М.Б-головуючий суддя, Гімон М. М., Усенко Є.А.).

Згідно з пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (набрав чинності 8 лютого 2020 року) касаційна скарга розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження на підставі матеріалів справи без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі-Колегія суддів), переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій у справі встановлені наступні обставини.

Між ПП «К`ю партс» (покупець) та Changxing Baite Import and Export Co., Ltd (постачальник) 25 лютого 2017 року укладений контракт № Q2502/17 про поставку товару в асортименті (далі - Контракт).

Згідно з Контрактом сторони домовились, що поставка товару здійснюється у повній відповідності з «Інкотермс-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі (стаття 3 Контракту).

Відповідно до інвойсу № BTCN2017143 від 14 березня 2017 року та пакувального листа до нього на виконання Контракту постачальником на адресу позивача було поставлено партію товару (товарів домашнього споживання) у асортименті, загальною вартістю 23 349,08 доларів США на умовах поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) у розумінні Інкотермс- 2010.

Кількість, вартість та асортимент поставленого відповідно до зазначеного інвойсу товару підтверджувалась також і видатковою накладною від 13 березня 2017 року №0000002017143.

Товар, вказаний в інвойсі № BTCN2017143 від 14 березня 2017 року та пакувальному листі до нього, прибув у місце призначення порт (м. Одеса) контейнером CBHU7088470, що підтверджується коносаментом № SZ17030102A.

До порту призначення поставлений на умовах контракту товар прибув у квітні 2017 року.

Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) отримав перевізник, який доправив його до Сумської митниці ДФС для здійснення митного оформлення у строки, встановлені частиною першою статті 263 МК України

З метою митного оформлення поставленої на умовах контракту партії товару декларант позивача-Приватне підприємство «Національні традиції» подав 4 травня 2017 року до Сумської митниці електронну митну декларацію №UA805180/2017/006328, в якій задекларував імпорт поставленої партії товару митною вартістю у сумі 23 349,08 доларів США. Митна вартість імпортованого товару визначена декларантом за ціною контракту (основним методом визначення митної вартості).

Для підтвердження заявленої митної вартості ввезеної партії товарів, декларант позивача надав Сумській митниці документи: контракт №Q2502/17 від 25 лютого 2017 року; інвойс №ВТСN2017143 від 14 березня 2017 року; пакувальний лист до інвойсу №ВТСN2017143 від 14 березня 2017 року; видаткову накладну №0000002017143 від 13 березня 2017 року; відвантажувальну специфікацію №ВТСN2017143/140143-1 від 17 березня 2017 року; міжнародну товарно-транспортну накладну №3177 від 28 квітня 2017 року; коносамент №SZ17030102А від 17 березня 2017 року; калькуляцію №ВТСN2017143/01 від 28 березня 2017 року; звіт про оцінку майна №05-07/05/59 від 4 травня 2017 року; листи №30.03/31 від 30 березня 2017 року, №30.03/32 від 30 березня 2017 року, №30.03/33 від 30 березня 2017 року, №33 від 4 травня 2017 року, № 1 /ВТСN2017143 від 17 березня 2017 року, №ВТСN2017143/28 від 28 березня 2017 року, №ВТСN2017143/29 від 29 березня 2017 року, №ВТСN2017143/30 від 30 березня 2017 року, №QВ2017/4 від 30 березня 2017 року; прайс-лист постачальника №214548 від 1 березня 2017 року.

Після реєстрації цієї митної декларації Сумська митниця здійснила заходи, направлені на перевірку декларації.

Оскільки за результатами спрацювання автоматизованої системи управління ризиками (далі - АСАУР) було згенеровано перелік необхідних митних процедур для проведення належного митного контролю, зокрема опрацювання поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до вимог частин третьої та четвертої статті 53 МК України в межах контролю правильності визначення митної вартості, взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень та встановлення характеристик, визначальних у класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД,- Сумська митниця звернулась до декларанта позивача з вимогою надати додаткові документи.

Листом від 13 травня 2017 року Приватне підприємство «Національні традиції» (далі-ПП «Національні традиції», декларант позивача) повідомив Сумську митницю про надання витребуваних документів разом з митною декларацією №UA805180/2017/006328.

Водночас, з огляду на факт не вчинення Сумською митницею жодних дій щодо митного оформлення поставленої партії товарів, 19 травня 2017 року ПП «Національні традиції» подало митну декларацію №UA805180/2017/007243, в якій вказало відомості про товари, аналогічні відомостям, що містилися в попередній митній декларації від 4 травня 2017 року, а також додало всі документи, які подавались до митного оформлення при поданні попередньої митної декларації.

Після розгляду поданих вдруге документів для митного оформлення товарів, Сумська митниця 19 травня 2017 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від №UA805180/2017/000123/2 та видала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805180/2017/0129, в якій вказала на необхідність оформлення нової митної декларації з урахуванням вказаного рішення про коригування митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості Сумська митниця вказала на не об`єктивність використаних декларантом відомостей та недостатність їх підтвердження, у зв`язку з чим на підставі інформації, наявної у митного органу, визначення митної вартості було здійснено за резервним методом.

Проте, суди встановили, що у рішенні відсутні обґрунтування зазначених підстав, а з його змісту не можливо встановити які складові митної вартості товарів декларантом позивача не підтверджені.

ПП «К`ю партс» для випуску поставленого йому товару для вільного обігу на митній території в режимі імпорту 20 травня 2017 року у порядку, передбаченому частиною першою статті 260 МК України, подало тимчасову митну декларацію № UA805180/2017/007271, згідно з якою взяло на себе зобов`язання забезпечити сплатити різницю між сумами митних платежів, обчислених згідно заявленою декларантом митною вартістю товарів та їх митною вартістю, визначеною контролюючим органом згідно з прийнятим рішенням про коригування митної вартості.

Додаткову митну декларацію № UA805180/2017/010013 до вказаної тимчасової декларації позивач подав 4 липня 2017 року.

Також в ході судового розгляду встановлено, що 20 травня 2017 року відповідачем за участю представника позивача було здійснено відібрання проб (зразків) товарів, задекларованих за №№ 5,6 з метою направлення їх на лабораторну перевірку, що було зафіксовано у відповідному акті.

З огляду на те, що тривав процес проведення досліджень з метою визначення характеристик товарів для правильної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, відповідач за вказаною додатковою декларацією видав картку відмови від 9 серпня 2017 року за № UA805180/2017/00230.

Згідно з висновком Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби запит про проведення досліджень (аналізу, експертизи) відповідач направив після 11 днів з часу відібрання проб та зразків товарів - 31 травня 2017 року , а сам висновок експертизи № 142008800-0740 датований 21 липня 2017 року, що не відповідає строкам проведення таких досліджень, встановленим частиною четвертою статті 357 МК України.

У вказаному висновку зазначено, що відібрані проби і зразки мають характеристики, відмінні від характеристик класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, зазначених у митній декларації №UA805180/2017/007243 від 19 травня 2017 року, у зв`язку з чим Сумською митницею 9 серпня 2017 року було прийнято рішення № КТ-UA805180-0101-2017 про визначення коду товару (далі - Рішення про визначення коду товару).

ПП «Національні традиції» 9 серпня 2017 року подало додаткову декларацію до тимчасової митної декларації, яку не було прийнято до бази даних митниці у зв`язку із заповненням її граф 31, 33 без урахування Рішення про визначення коду товару.

Водночас суди встановили, що декларант був позбавлений можливості у встановленому МК України порядку подати додаткову митну декларацію до тимчасової, оскільки у передбачені частиною дев`ятнадцятою статті 356 МК України строки не був ознайомлений з висновком № 142008800-0740 від 21 липня 2017 року.

В подальшому позивач подав додаткову митну декларацію від 16 серпня 2017 року № UA8051802017012799 до тимчасової декларації, за результатами розгляду якої Сумська митниця цією ж датою прийняла рішення про коригування вартості №UA805180/2-17/000232/2 та видала картку відмови у митному оформленні № UA805180/2017/00255 із роз`ясненнями необхідності заповнення нової митної декларації з урахуванням попереднього рішення про коригування митної вартості.

ПП «Національні традиції», керуючись вимогами частини другої статті 263 МК України, подало 16 серпня 2017 року митну декларацію № UA805180/2017/012846 при заповненні якої виконало всі вимоги Сумської митниці, після чого митне оформлення поставленої позивачу згідно з Контрактом партії товарів було закінчено.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що відповідач в суді не довів обґрунтованість спірних рішень про коригування митної вартості, оскільки єдиною підставою їх прийняття зазначив необ`єктивність та недостатність документального підтвердження використаних декларантом даних в наданих до митного оформлення документах.

Разом з цим обставини невідповідності поданих позивачем документів, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не можливо визнати, митним органом в порушення вимог чинного законодавства не зазначено.

Ці дії контролюючого органу суди оцінили як незаконні з огляду на їх невідповідність вимогам частині другої статті 55 МК України, яка встановлює обов`язок зазначати в рішенні про коригування митної вартості обґрунтування причин, внаслідок яких заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

З огляду на те, що на умовах Контракту та згідно з інвойсом поставка позивачу морським транспортом імпортованого товару здійснювалась на умовах CFR порт Одеса (вартість і фрахт) відповідно до Інкотермс-2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010), суди дійшли висновку, що ціна імпортованого позивачем товару включала витрати на транспортування.

Наведені обставини у їх сукупності, а також відсутність будь-яких рішень за результатами поданої декларантом позивача митної декларації від 4 травня 2017 року № UA805180/2017/006328 з пакетом документів на підтвердження відомостей, які в декларації містились, стали підставою для висновку судів про порушення контролюючим органом вимог статті 255 МК України щодо часових строків здійснення митного оформлення.

Водночас суди дійшли висновку, що в межах здійснення відповідно до частини першої статті 69 МК України контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення згідно з УКТЗЕД, контролюючий орган допустив бездіяльність, внаслідок якої не були дотримані строки: проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб зразків товару, встановлених частиною четвертою статті 357 МК України; прийняття рішення про визначення коду товару, а також порушено встановлене частиною дев`ятнадцятою статті 356 МК України право позивача бути ознайомленим з результатами такого дослідження не пізніше наступного робочого дня після проведення такого дослідження та отримання його результатів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів у цій справі, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, яке регулює відносини у сфері митної справи.

Згідно зі встановленим МК України порядком митна вартість товару, який переміщується через митний кордон, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина перша статті 51 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа заявляють митну вартість товарів під час їх декларування у встановленому МК України порядку (частина перша статті 52 МК України).

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту, здійснюється за основним та другорядними методами, у порядку, коли кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (глава 9 МК України).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України).

Умови та порядок застосування першого методу визначення митної вартості товарів встановлені статтею 58 МК України.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається за ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари (частина перша статті 49, частина четверта статті 58 МК України).

При цьому ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у розумінні МК України, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Частина 10 статті 58 МК України визначає перелік витрат (складових митної вартості), з урахуванням яких повинна коригуватися ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари ввезені на митну територію у такому режимі, за умови, якщо вони не включались до цієї ціни.

До таких витрат, серед інших, віднесено і витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України та на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; (пункт 5,6 частини десятої статті 58 МК України).

Частина друга статті 58 МК України містить заборону застосування основного методу визначення митної вартості, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Загальними положеннями щодо митної вартості МК України передбачено перелік документів, якими декларант має підтвердити заявлену митну вартість товарів, зокрема: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У цій справі суди встановили, що на умовах Контракту та згідно з інвойсом поставка позивачу морським транспортом імпортованого товару здійснювалась на умовах CFR порт Одеса (вартість і фрахт) відповідно до Інкотермс-2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010), що означає: продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. Коли фрахт оплачується продавцем, по суті він оплачується покупцем, так як витрати по фрахту включаються продавцем в загальну ціну товару.

Таким чином ціна імпортованого позивачем товару включала витрати, пов`язані з транспортуванням і не підлягала коригуванню за правилами визначеними частиною десятою статті 58 МК України.

На виконання вимог пункту 6 частини другої статті 53 МК України позивач підтвердив витрати на транспортування оцінюваних товарів доданими до митної декларації документами.

Зазначені документи містили відомості про умови поставки імпортованого товару, а також його ціну, асортимент та кількість.

Отже, ціна, що підлягала оплаті за імпортований товар, включала витрати на його транспортування і не підлягала коригуванню за правилами, визначеними частиною десятою статті 58 МК України.

Суди встановили, що зі змісту спірних рішень про коригування митної вартості, прийнятих контролюючим органом, вбачається, що підставою їх прийняття є використання позивачем необ`єктивних та не достатньо підтверджених відомостей, у зв`язку з чим за інформацією, якою володіє митний орган, визначення митної вартості здійснено на підставі резервного методу.

Водночас ці рішення не містять обґрунтувань причин, які стали підставою для висновків контролюючого органу про недостовірність відомостей щодо митної вартості товару, та посилань на не підтверджені позивачем складові митної вартості поставленої йому партії товарів.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Згідно з частиною першою цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Колегія суддів зазначає, що МК визначає обов`язкові вимоги щодо змісту рішення контролюючого органу про коригування митної вартості.

Серед іншого, такі рішення мають містити: обґрунтування причин невизнання заявленої позивачем митної вартості та наведення в рішенні інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості (пукти 1, 2 частини другої статті 55 МК України).

Реалізація митним органом повноважень у спосіб прийняття необґрунтованого рішення про коригування митної вартості порушує принцип правової визначеності, який гарантує здійснення державної митної справи з додержанням прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини першої статті 8 МК України).

З огляду на це Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості не відповідають вимогам МК України, а тому не можуть вважатися правомірними та законними.

Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою.

Доводи касаційної скарги про недотримання судами в ході судового розгляду вимог статті 90 КАС України Колегія суддів визнає недоведеними, оскільки в силу абзацу другого частини другої статті 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ураховуючи наведене правило, посилання скаржника на суперечливість документів (коносаменту, прайс-листів, калькуляції, звіту про оцінку майна, і т.і.), Колегія суддів вважає такими, що не мають правового значення для правильного вирішення справи, оскільки відсутнє обґрунтування зазначеними підставами прийнятих спірних рішень.

З огляду на встановлені у справі обставини, Колегія суддів погоджується з висновками судів про не підтвердження відповідачем і обґрунтованості дій щодо витребування додаткових документів на підтвердження заявленої позивачем митної вартості, оскільки відповідачем не дотримано встановленого частинами третьою та четвертою статті 53 МК України порядку.

Вказівка на обов`язкове дотримання контролюючим органом зазначених вимог МК при витребуванні додаткових документів міститься і в пункті 8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, на які скаржник в обґрунтування вимог посилається в касаційній скарзі.

Необґрунтованість дій Сумської митниці при митному оформленні поставленої ПП «К`ю партс» партії товару, недотримання часових строків митного оформлення товарів за поданою 4 травня 2017 року митною декларацією та наступними митними деклараціями, призвели і до порушення строків винесення Рішення про визначення коду товару.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що встановлені у справі обставини у їх сукупності підтверджують допущену з боку контролюючого органу при митному оформленні поставленої позивачу партії товару протиправну бездіяльність, пов`язану з порушенням часових строків прийняття відповідних рішень та вчинення дій.

В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин Колегія суддів вважає, що висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 341 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі № 820/3979/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Головуючий М. Б. Гусак

Судді М. М. Гімон

Є. А. Усенко