ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Київ

справа № 820/4110/17

адміністративне провадження № К/9901/50840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року (суддя Тітов О.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року (головуючий суддя Бондар В.О., судді: Калитка О.М., Кононенко З.О.) у справі за позовом Приватного підприємства "Технобазіс" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року Приватне підприємство "Технобазіс" (далі - Підприємство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (яке ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року замінено його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; далі - Управління, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2017 року №0000581415, №0000591415, №0000601415.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Підприємство вказувало, що у відповідача не було підстав для донарахування йому за результатами перевірки ввізного мита, додаткового імпортного збору та податку на додану вартість (далі - ПДВ), адже при ввезенні спірних товарів ним подавались митному органу всі необхідні документи в підтвердження правильності задекларованої митної вартості останніх, що також підтверджено й судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, позов задоволено.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи та беручи до уваги постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі №820/28/16, визнали підтвердженою задекларовану Підприємством в митній декларації від 03 грудня 2015 року №102110000/2015/026884 за основним методом митну вартість імпортованих товарів ("замазки (герметика) для ущільнення вікон та дверей…" та "монтажного клею у вигляді пасти…"), а відтак прийшли до висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування Підприємству за наслідками проведеної перевірки сум ввізного мита, додаткового імпортного збору та ПДВ на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Управління звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на обставини, встановлені в акті перевірки, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами встановлено, що посадовими особами Управління у період з 20 по 26 липня 2017 року проведена документальна невиїзна перевірка Підприємства з питань дотримання вимог законодавства України з державної митної справи при правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, за фактами митного оформлення товарів з комерційною назвою "замазка (герметик) для ущільнення вікон та дверей…" та "монтажний клей у вигляді пасти…" по митній декларації від 03 грудня 2015 року №102110000/2015/026884, за результатами якої складено акт №9052/20-40-14-15-07/38630430 від 03 серпня 2017 року, яким, в свою чергу, встановлено порушення:

- пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу ІІІ Митного кодексу України (далі - МК України) щодо заниження бази оподаткування (митної вартості імпортованих товарів) на суму 734 141,91 грн. по митній декларації №1020000/2015/026884 від 03 грудня 2015 року, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету України;

- частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257, статті 278, пункту 1 частини 1 статті 279, частини 1 статті 293, частини 1 статті 295 МК України, у зв`язку з чим занижено податкове зобов`язання із ввізного мита на загальну суму 36 707,10 грн. по митній декларації №1020000/2015/026884 від 03 грудня 2015 року, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету України;

- частини 1, пункту 5 частини 8 статті 257, статті 278, пункту 1 частини 1 статті 279, частини 1 статті 293, частини 1 статті 295 МК України та статті 4 Закону України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року", внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з додаткового імпортного збору на загальну суму 36 707,10 грн. по митній декларації №1020000/2015/026884 від 03 грудня 2015 року, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету України;

- пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування ПДВ на суму мита, у зв`язку з чим занижено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 161 511,23 грн. по митній декларації №1020000/2015/026884 від 03 грудня 2015 року, яка підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

В результаті вищевказаних порушень Підприємством занижено податкові зобов`язання на суму 234 925,43 грн., з яких: по ввізному миту - 36 707,10 грн., додатковому імпортному збору - 36 707,10 грн., ПДВ - 161 511,23 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем 28 серпня 2017 року винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000581415 про збільшення суми грошового зобов`язання з додаткового імпортного збору на суму 45 883,88 грн., в тому числі: 36 707,10 грн. - додатковий імпортний збір, 9 176,78 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0000591415, на підставі якого збільшено суму грошового зобов`язання з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, на суму 45 883,88 грн., в тому числі: 36 707,10 грн. - ввізне мито, 9 176,78 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- №0000601415 про нарахування грошового зобов`язання з ПДВ на суму 201 889,04 грн., в тому числі: 161 511,23 грн. - основний платіж, 40 377,81 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, Підприємство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За змістом пунктів 23, 24 та 29 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень частини 1 статті 49 МК України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (частина 1 статті 51 МК України).

Як передбачено частиною 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Частинами 1 та 2 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно із частинами 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частини 1 - 3 статті 54 МК України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Виходячи з положень пункту 1 частини 1 статті 57 МК України та частини 2 цієї ж статті, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Як встановили суди, 09 вересня 2015 року між Підприємством та ZHEJIANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD було укладено контракт №Y-TB9/09/15, відповідно до умов якого ZHEJIANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD взяло на себе зобов`язання поставити Підприємству товари в асортименті, а останнє - оплатити товар згідно з умовами даного контракту; поставка товару здійснюється у повній відповідності з "ІНКОТЕРМС-2010", а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.

Партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту №Y-TB9/09/15 від 09 вересня 2015 року та за митним оформленням (випуском) якої Підприємство звернулось до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №YBL2015354 від 19 листопада 2015 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010", тобто ZHEJIANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD взяло на себе зобов`язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.

Згідно статті 2 контракту №Y-TB9/09/15 від 09 вересня 2015 року загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.

Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі №YBL2015354 від 19 листопада 2015 року та пакувальному листі до нього, партія товару, що поставляється, складається з товару у асортименті, загальною вартістю 17 242,08 доларів США.

Кількість та вартість товару, що поставлявся, підтверджувалась також видатковою накладною №0000002015354 від 19 листопада 2015 року.

При цьому, Підприємством митну вартість імпортованого товару визначено за основним методом, тобто за ціною контракту, а на її підтвердження подано копії контракту №Y-TB9/09/15 від 09 вересня 2015 року, інвойсу №YBL2015354 від 19 листопада 2015 року, пакувальних листів до інвойсу №YBL2015354 від 19 листопада 2015 року, видаткової накладної №0000002015354 від 19 листопада 2015 року, відвантажувальної специфікації №YBL17/078 від 17 листопада 2015 року.

Крім того, Підприємством надавались копії додаткових документів, зокрема: міжнародної товарно-транспортної накладної №9913 від 02 грудня 2015 року, коносаменту №15/11/300/06821-0011830 від 19 листопада 2015 року, калькуляції №YBL26/577 від 26 листопада 2015 року, звіту про оцінку майна №04-04/12/173 від 02 грудня 2015 року, листів ZHEJIANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO., LTD, прайс-листів.

Після розгляду документів, поданих для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов контракту №Y-TB9/09/15 від 09 вересня 2015 року, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000215/2 від 03 грудня 2015 року та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2015/00339.

Не погодившись із вказаними актами Чернігівської митниці ДФС, Підприємство оскаржило їх в судовому порядку й постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року (яка набрала законної сили 05 квітня 2016 року) у справі №820/28/16 позовні вимоги Підприємства задоволено: скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000215/2 від 03 грудня 2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2015/00339.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли переконання, що обставина скасування постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі №820/28/16 рішення про коригування митної вартості свідчить, що суб`єктом владних повноважень не доведено заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, а відтак остання є достатньо документально підтвердженою та визнається автоматично.

Як наслідок, оскільки достовірність та правильність визначення позивачем митної вартості імпортованих товарів встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі №820/28/16, то твердження Управління про її заниження, що спричинило зменшення податкових зобов`язань, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету України, є необґрунтованими та безпідставними.

Відтак, з огляду на наведені вище законодавчі приписи та встановлені у справі обставини, суди прийшли до висновку про наявність правових підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Управління від 28 серпня 2017 року №0000581415, №0000591415, №0000601415, а отже, як наслідок, й для задоволення позовних вимог.

Що ж до доводів касаційної скарги Управління, то вони не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, як і не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко