ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2020 року
Київ
справа №820/5260/17
адміністративне провадження №К/9901/46239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №820/5260/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Єгупенка В.В., суддів Бідонька А.В., Бабаєва А.І. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Калиновського В.А., суддів Бондара В.О., Калитки О.М.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП №44549599, у якому протягом трьох років розмір заборгованості за Рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі "Штефан та інші проти України" щодо його заяви №4862 від 03.01.2013 визначений без врахування вартості 10 видів продуктів;
- зобов`язати Міністерство юстиції України у виконавчому провадженні ВП №44549599 вжити заходи відповідно до статті 9 Конституції України, Закону №1404-VІІІ, Закону №1403-VІІІ, Закону № 3477-ІV та інших нормативно-правових актів щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України, за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі №2002 /2-а-464/11 з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів та виконати у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі "Штефан та інші проти України" щодо його заяви №4862 від 03.01.2013.
- зобов`язати Міністерство юстиції України надати звіт про виконання судового рішення.
2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що рішенням Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі "Штефан та інші проти України" задоволено заяву ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013 та визнано порушення державою відповідачем пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу, а також порушення статті 13 Конвенції щодо невиконання рішення національного суду (постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011). Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.08.2014 було відкрито провадження ВП №44549599. Строк виконання рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 закінчився 31.10.2014, проте, не зважаючи на це, постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі №2002/2-а-464/11 так і залишилася не виконаною.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, позов задоволено: визнано бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП №44549599, у якому протягом трьох років розмір заборгованості за Рішенням Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі "Штефан та інші проти України№ щодо заяви ОСОБА_1 №4862 від 03.01.2013 визначений без врахування вартості 10 видів продуктів; зобов`язано Міністерство юстиції України у виконавчому провадженні ВП №44549599 вжити заходів відповідно до ст.9 Конституції України, Закону №1404-VІІІ, Закону №1403-VІІІ, Закону №3477-ІV та інших нормативно-правових актів щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України, за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 у справі № 2002/2-а-464/11 з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів, та виконати у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі "Штефан та інші проти України» щодо заяви ОСОБА_1 №4862 від 03.01.2013; зобов`язано Міністерство юстиції України надати звіт про виконання судового рішення строком тридцять днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач у спірних відносинах щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року в частині виконання рішення національного суду - постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору порушено приписи Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Закону України «Про виконавче провадження», Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, ст. 19 Конституції України, ст. 14, п. 4 ч. 1 ст. 238, ст. 370 КАС України.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Позивача правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року.
9. 06 червня 2019 року за результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 06 червня 2019 року №644/0/78-19.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 серпня 2019 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України прийнято до провадження.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24 квітня 2020 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 27 квітня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 31.07.2014 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі "Штефан та інші проти України", зокрема, за заявою ОСОБА_1 №4862, відповідно до якого суд постановив: (a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; (d) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої може бути додано три відсоткові пункти.
13. 05 березня 2015 року Харківським апеляційним адміністративним судом було винесено постанову, якою задоволено позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії: визнано протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі "Штефан та інші проти України", зокрема, за заявою ОСОБА_1 № 4862 від 03.01.2013 в частині невиконання рішення національного суду (справа №820/18952/14). Зазначена постанова набрала законної сили.
14. В ході розгляду адміністративної справи №820/18952/14 судом було встановлено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження №44549599 з виконання на користь стягувача ОСОБА_1 рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі "Штефан та інші проти України", про що винесено відповідну постанову. У межах вказаного виконавчого провадження 26.09.2014 Міністерством юстиції України виплачено ОСОБА_1 справедливу сатисфакцію у розмірі 2000,00 Євро, що дорівнює 33220,81 грн, як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацію судових витрат.
15. У рамках розгляду адміністративної справи №820/18952/14 встановлено, що спірні відносини склалися з приводу виконання рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 на користь ОСОБА_1 в частині зобов`язання держави-відповідача виконати рішення національного суду - постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011.
16. Державним виконавцем не було вжито вичерпних заходів щодо виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 в справі №2002/2-а-464/11, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області здійснити необхідні дії відповідно до вимог п.14 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року №258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", направлених на забезпечення позивача продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України, починаючи із 1 грудня 2010 року.
17. Державним виконавцем було прийнято постанову від 19.12.2014 про закінчення виконавчого провадження ВП № 33729516 з виконання Барвінківського районного суду від 17.06.2011, без урахування вимог ч.5 ст.8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
18. У зв`язку з невиконанням в добровільному порядку судового рішення в справі №820/18952/14, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про отримання виконавчого листа.
19. За заявою ОСОБА_1 . Харківським окружним адміністративним судом 29.05.2017 видано виконавчий лист про зобов`язання Державної виконавчої служби України забезпечити виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі "Штефан та інші проти України" в частині виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 в справі №2002/2-а-464/11.
20. У зв`язку з повідомленням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 15.06.2017 про повернення ОСОБА_1 виконавчого листа в справі № 820/18952/14 від 29.05.2017, виданого Харківським окружним адміністративним судом, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та повідомлення неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: скасовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 15.06.2017 за виконавчим листом №820/18952/14 від 29.05.2017, виданим Харківським окружним адміністративним судом; зобов`язано Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2017 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 в адміністративній справі №820/18952/14 з урахуванням висновків суду в даній справі; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
21. Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 31 жовтня 2017 року №2228, станом на 01 жовтня 2017 року борг з виплати компенсації на 37 видів продуктів харчування, за виключенням 10 видів продуктів, починаючи з грудня 2010 року складає 59477,07 грн.
22. Рішенням Європейського суду з прав людини від 26 червня 2017 року, яке проголошене 12 жовтня 2017 року у справі "Бурмич та інші проти України" (заява №46852/13 та ін.) визнано порушення державою відповідачем пункту 1 статті 6 Конвенції і статті 1 Першого протоколу, а також порушення ст.13 Конвенції за заявою ОСОБА_1 №45085/13 з приводу невиконання Рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 у справі "Штефан та інші проти України" щодо заяви позивача №4862 від 03.01.2013.
23. Не погодившись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
24. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до положень статті 263 КАС України за наявності обставин та в порядку, передбачених абзацом першим цієї частини, сторона виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
26. Згідно з ч. 1 статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людині в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №17 від 21.01.2015 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" ліквідовується Державна виконавча служба, одночасно на Міністерство юстиції покладаються завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
27. Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 2 червня 2016 року, встановлено, що в разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
29. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.
30. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" не було застосовано штрафних санкцій до боржника у виконавчому провадженні №44549599.
31. Також відповідач не скористався своїм правом, відповідно до приписів статті 263 КАС України, та не звертався до суду із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.
32. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Міністерством юстиції України не вжиті вичерпні заходи щодо виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року в частині виконання рішення національного суду - постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011.
33. Не вбачається і вжиття таких заходів із наданих суду відповідачем матеріалів виконавчого провадження.
34. У касаційній скарзі відповідач посилається на необхідність закриття провадження у цій справі, оскільки постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 у справі №820/18952/14, що набрала законної сили, розглянуто адміністративний позов з того самого спору, між тими самими сторонами і з тих самих підстав.
35. Разом з тим, вказаним доводами Міністерства юстиції України була надана правова оцінка Харківський окружним адміністративним судом в ухвалі від 30.11.2017, якою у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 157 КАС України відмовлено.
36. Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 в справі №820/18952/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України визнано протиправною бездіяльність та зобов`язано вчинити певні дії Державу виконавчу службу України, якою не було вжито всіх необхідних заходів задля виконання рішення Європейського суду з прав людини та рішення національного суду, що стосуються прав позивача.
37. Постановою Кабінету Міністрів України №17 від 21.01.2015 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" ліквідовано Державну виконавчу службу України із покладенням на Міністерство юстиції України завдань та функцій з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів.
38. Предметом розгляду цієї адміністративної справи є бездіяльність Міністерства юстиції України, на яку покладені завдання та функцій з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів.
39. Інші доводи касатора не впливають на правильне вирішення по суті цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій.
40. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.
41. У зв`язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ІХ. Судові витрати
42. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року в справі №820/5260/17 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. В. Кашпур
Судді: О. Р. Радишевська
С.А. Уханенко