ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2021 року

Київ

справа №820/6592/16

адміністративне провадження №К/9901/30339/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу № 820/6592/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківській області (правонаступник Зміївське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області) про визнання протиправною відмови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року

(ухвалену у складі головуючого судді Полях Н.А.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року

(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сіренко О.І., суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Племінний завод "Червоний велетень" звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області в поверненні Приватному акціонерному товариству «Племінний завод «Червоний велетень» суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за 2015 рік в сумі 166 167 (сто шістдесят шість тисяч сто шістдесят сім) гривень 40 коп., оформлену листом від 31 травня 2016 року №4295-07/09;

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на користь Приватного акціонерного товариства «Племінний завод «Червоний велетень» суму в розмірі 166167 (сто шістдесят шість тисяч сто шістдесят сім) гривень 40 коп.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із наявною в 2015 році колізією норм законодавства, яке регулювало питання сплати збору та яке визначало систему оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. У зв`язку із невизначеністю в законодавстві, відсутністю судової практики, будь-яких роз`яснень з цього питання, та з метою уникнення накопичення боргу та застосування до позивача штрафних санкцій з боку відповідача, ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» здійснювало оплату за рахунками. Загальна сума безпідставно сплаченого позивачем збору, визначеного згідно абз. 4 п. 1 ст. 2, абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР, за 2015 рік склала 166 167,40 грн., які надійшли від позивача до УПФУ в Зміївському районі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 24 січня 2017 року Харківський окружний адміністративний суд вирішив:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківській області про визнання протиправною відмови та стягнення суми - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області в поверненні Приватному акціонерному товариству «Племінний завод «Червоний велетень» суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за 2015 рік в сумі 166 167 (сто шістдесят шість тисяч сто шістдесят сім) гривень 40 коп., оформлену листом від 31 травня 2016 року №4295-07/09.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківській області здійснити дії щодо повернення Приватному акціонерному товариству "Племінний завод "Червоний велетень" суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 1 січня 2015 року до 1 січня 2016 року, що були фактично сплачені Приватним акціонерним товариством "Племінний завод "Червоний велетень".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківській області на користь Приватного акціонерного товариства "Племінний завод "Червоний велетень" (код ЄДРПОУ 00486770) судовий збір у розмірі 3870,52 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят) грн. 52 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дані вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Суд першої інстанції зазначив, що 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року 71-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, а отже проведені позивачем розрахунки за виставленими відповідачем у спірному періоді розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій є помилковими здійсненими, оскільки колізія, яка виникла у застосуванні законодавства у період між 01 січня 2015 року та 01 січня 2016 року за принципами адміністративного судочинства та висновків з рішень ЄСПЛ, мала б трактуватися на користь платника такого збору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою дотримання справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав позивача, враховуючи неузгодженість національного законодавства щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, платниками єдиного податку 4 групи, дії відповідача щодо формування та направлення на адресу позивача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у 2015 році є протиправними.

У задоволенні іншої позовної вимоги було відмовлено через ту обставину, що на думку суду, сплачені позивачем суми на час розгляду справи не набули статусу надмірно або помилково сплачених, а отже така позовна вимога наразі є передчасною.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 14 березня 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2017р. по справі № 820/6592/16 залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 14 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 820/6592/16 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

У касаційній скарзі відповідач стверджує, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано положення частини другої Прикінцевих положень Закону України від 12 листопада 2015 № 802-VII «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки цими нормами передбачено механізм списання суми заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість така заборгованість у позивача станом на 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом не утворилася, підстав для застосування цього механізму щодо списання заборгованості у відповідача не було.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 820/6592/16.

9. 28 лютого 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.

10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко Т.Г., Тацій Л.В.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 березня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу відповідача.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» є виробником товарної сільськогосподарської продукції, знаходиться на податковому обліку в Харківській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до 01.01.2015 року оподатковувалося як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

З 01.01.2015 року оподаткування господарської діяльності ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» здійснюється за спрощеною системою, відповідно до абз. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу України як платника єдиного податку четвертої групи, а саме як сільськогосподарського товаровиробника, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» здійснювало оплату фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 1 січня 2015 року по 1 січня 2016 року відповідно до розрахунків, надісланих відповідачем у загальній сумі 166 167,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Протягом 2015 року ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» отримало від відповідача наступні розрахунки та рахунки на сплату збору, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: Лист про надання розрахунків №360-03/09 від 15.01.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до листа про надання розрахунків №360-03/09 від 15.01.2015 р.; Лист про надання розрахунків №482-03/09 від 19.01.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій до листа про надання розрахунків №482-03/09 від 19.01.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №1001-03/09 від 05.02.2015 р.; Лист про надання розрахунків №1581-03/09 від 24.02.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до листа про надання розрахунків №1581-03/09 від 24.02.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до листа про надання розрахунків №1581-03/09 від 24.02.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №18-03/3980 від 10.03.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №1894-03/09 від 11.03.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до розрахунку №1894-03/09 від 11.03.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №2627-03/09 від 07.04.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до розрахунку №2627-03/09 від 07.04.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до розрахунку №2627-03/09 від 07.04.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №3413-03/09 від 09.05.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № б/н до розрахунку №3413-03/09 від 09.05.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № 3935-03/09 від 25.05.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № 4338-036/09 від 08.06.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № б/н до розрахунку № 4338-036/09 від 08.06.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №4554-03/09 від 11.06.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №5866-03/09 від 09.07.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до розрахунку №5866-03/09 від 09.07.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №5938003/09 від 13.07.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №7004-03/09 від 10.08.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій № б-н до розрахунку №7004-03/09 від 10.08.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №7329-03/09 від 17.08.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №7698-03/09 від 27.08.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №7810-03/09 від 04.09.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до розрахунку №7810-03/09 від 04.09.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №14415/18-03 від 02.10.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до розрахунку №14415/18-03 від 02.10.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №8856-03/09 від 09.10.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №16185/18-03 від 03.11.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до розрахунку №16185/18-03 від 03.11.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №9850-03/09 від 06.11.2015 р.; Лист про надання розрахунків №9850-03/09 від 06.11.2015 р.; Лист про надання розрахунків №10188-03/09 від 19.11.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до листа про надання розрахунків №10188-03/09 від 19.11.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до листа про надання розрахунків №10188-03/09 від 19.11.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №10590-03/09 від 02.12.2015 р.; Лист про надання розрахунків №10670-03/09 від 04.12.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до листа про надання розрахунків №10670-03/09 від 04.12.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до листа про надання розрахунків №10670-03/09 від 04.12.2015 р.; Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій №б/н до листа про надання розрахунків №10670-03/09 від 04.12.2015 р. Позивачем було у повному обсязі проведено оплату за вказаними розрахунками, що підтверджується платіжними дорученнями: №5301 від 21.01.2015 р. на суму 5862,64 грн., №5314 від 23.01.2015 р. на суму 482,41 грн., №5387 від 10.02.2015 р. на суму 5255,60 грн., №5441 від 13.02.2015 р. на суму 482,41 грн., №5570 від 06.03.2015 р. на суму 4803,60 грн., №5569 від 06.03.2015 р. на суму 4803,60 грн., №5695 від 20.03.2015 р. на суму 5496,90 грн., №5696 від 20.03.2015 р. на суму 5255,60 грн., №5697 від 20.03.2015 р. на суму 482,41 грн., №5766 від 27.03.2015 р. на суму 1744,43 грн., №5921 від 22.04.2015 р. на суму 5255,60 грн., №5922 від 22.04.2015 р. на суму 556,20 грн., №5923 від 22.04.2015 р. на суму 588,05 грн., №5940 від 23.04.2015 р. на суму 5496,90 грн., №5941 від 23.04.2015 р. на суму 73,81 грн., №6037 від 15.05.2015 р. на суму 5255,60 грн., №6120 від 27.05.2015 р. на суму 5496,90 грн., №6121 від 27.05.2015 р. на суму 556,22 грн., №6290 від 19.06.2015 р. на суму 556,22 грн., №6291 від 19.06.2015 р. на суму 5496,90 грн., №6292 від 19.06.2015 р. на суму 4495,70 грн., №6642 від 23.07.2015 р. на суму 4495,70 грн., №6643 від 23.07.2015 р. на суму 556,22 грн., №6644 від 23.07.2015 р. на суму 5496,90 грн., №6840 від 19.08.2015 р. на суму 4303,26 грн., №6851 від 25.08.2015 р. на суму 5496,90 грн., №6852 від 25.08.2015 р. на суму 556,22 грн., №7039 від 10.09.2015 р. на суму 8699,88 грн., №7040 від 10.09.2015 р. на суму 5496,90 грн., №7041 від 10.09.2015 р. на суму 556,22 грн., №7410 від 27.10.2015 р. на суму 702,74 грн., №7411 від 27.10.2015 р. на суму 5744,47 грн., №7412 від 27.10.2015 р. на суму 6694,94 грн., №7664 від 26.11.2015 р. на суму 13625,43 грн., №7665 від 26.11.2015 р. на суму 8546,24 грн., №7666 від 26.11.2015 р. на суму 11871,87 грн., №7818 від 24.12.2015 р. на суму 14825,81 грн.

ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень», з метою повернення помилково сплачених сум у зв`язку із незлагодженістю законодавства, яке регулює статус позивача та порядок визначення об`єкту збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, звернулось з листом від 12.05.2016 року № 1127 до відповідача. В листі вказувалось на врегулювання спірного питання на законодавчому рівні, були надані платіжні доручення та реєстри платежів.

Відповідач листом від 31.05.2016 року № 4295-07/09 відмовив у поверненні помилково сплачених ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» сум з огляду на те, що у ПрАТ «Племінний завод «Червоний велетень» відсутня заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій".

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право громадян України на державне пенсійне забезпечення передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції, чинній на момент формування та направлення на адресу позивача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій) (далі Закон №1788-XII).

Так, статтею 1 Закону №1788-XII передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п`ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в-е" та "ж" статті 13 Закону №1788-ХІІ, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в-е" та "ж" статті 13 Закону №1058-IV, покриваються підприємствами та організаціями.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі Інструкція №21-1)

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пункту 6.7 Інструкції №21-1 Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (абз. 2 п. 6.7 Інструкції №21-1).

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи з викладеного, підприємства та організації зобов`язані щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (в редакції, чинній на момент формування та направлення на адресу позивача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій) (далі Закон №400/97-ВР), платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону №400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктом першим та пунктом другим статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року 71-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Зазначеним Законом сільськогосподарські товаровиробники віднесені до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (єдиний податок).

Цим же Законом № 71-VІІ внесено зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", однак ці зміни не торкнулись абзацу 4 п.1 ст.2 Закону, яким, зокрема, передбачалось, що платники фіксованого сільськогосподарського податку не сплачують фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" не передбачав для платників єдиного податку 4 групи виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем на підставі Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за 64/8663, сформовані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2015 рік на загальну суму 166167,40 грн., які були направлені позивачу та сплачені останнім.

Отже з урахуванням зазначених норм права та встановлених судами попередніх обставин справи, відповідач правомірно формував та надсилав позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій протягом 2015 року на загальну суму 166 167, 40 грн.

До речі варто відзначити, що ні самі розрахунки контролюючого органу, ні встановлені ними суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, позивачем не заперечуються.

На думку позивача, яку за наслідками розгляду цієї справи було підтримано судами попередніх інстанцій, сплачені ним у добровільному порядку суми коштів, за сформованими контролюючим органом розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій протягом 2015 року, підлягають поверненню з підстав передбачених положеннями Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", якими урегульовано можливість застосування механізму списання сум заборгованості, що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення об`єкта оподаткування для платників, що обрали спрощену систему оподаткування" № 802-VIII від 12 листопада 2015 року абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" викладено в новій редакції, зокрема, зазначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п.2 Прикінцевих положень цього Закону сума заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що утворилася в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом у платників єдиного податку четвертої групи, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, підлягає списанню у порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Так дійсно Законом України «Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» було внормовано правову колізію, яка існувала щодо платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Проте Прикінцевими положеннями цього Закону чітко визначено перелік підстав, з якими законодавець пов`язав можливість застосування процедури списання заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Прикінцевими положеннями було полегшено участь осіб, за якими у визначений цими положеннями період обліковувалася заборгованість фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що у свою чергу є виправданим по відношенню до таких осіб, оскільки держава в цьому випадку вирішила зменшити тягар відповідальності щодо визначених нею суб`єктів правовідносин від правових протирічь, які існували на той момент.

Натомість певних преференцій щодо добросовісних платників за оформленими контролюючим органом рахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, законодавець відповідними правовими актами не визначив і при цьому варто наголосити, що вирішення таких питань знаходиться в його виключній компетенції.

У позивача в період з 1 січня 2015 року по 1 січня 2016 року заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій перед відповідачем не було, а отже і підстав для застосування до нього механізму щодо списання заборгованості так само не виникло.

Таким чином скаржник вірно стверджує в касаційній скарзі, що «Племінний завод «Червоний велетень», як платник єдиного податку четвертої групи за 2015 рік, згідно Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» не був звільнений від зобов`язань з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а отже і підстав не застосовувати до позивача зазначених норм права у відповідача не було.

Гіпотетичне прирівняння позивача в правах до осіб, у яких у період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" обліковувалася заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, суперечить принципам процесуального законодавства, оскільки ґрунтується суто на припущеннях, що у свою чергу є неприпустимим.

При цьому за логікою законодавця певні прерогативи за нормами Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" надавалися як виключення у цій ситуацій та були спрямовані насамперед на вирішення вже існуючих порушень зобов`язань господарюючих суб`єктів перед державою, тобто це було ситуативне вирішення актуальних проблем, а тому такі дії законодавчого органу не підлягають розширеному тлумаченню в такому випадку.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з правовою позицією судів попередніх інстанцій з приводу того, що позивача було позбавлено юридичних переваг та очікуваних інтересів, які йому були надані Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" в попередній редакції, оскільки на момент сплати відповідних зборів позивачем зазначені правові відносини регулювалися відповідною редакцією цього Закону, а норми Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", якими було врегульовано спірні (колізійні) питання, на момент здійснення позивачем відповідних платежів до державного бюджету України - не існували взагалі.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

17. Відповідно до частини 1- 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

18. З огляду на наведене, зазначені рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, а тому підлягають скасуванню.

19. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

20. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято необґрунтовані рішення, ухвалені без дотримання норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

21. Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Зміївського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області задовольнити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 820/6592/16 - скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій