ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2021 року
м. Київ
справа № 820/9035/15
адміністративне провадження № К/9901/28411/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку попереднього провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного підприємства «Торговий будинок «ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ ПЛЮС» (далі - Підприємство, ПП «ТД «ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ») на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 (суддя - Самойлова В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 (головуючий суддя - Катунов В.В., судді - Бершов Г.Є., Ральченко І.М.) у справі за позовом Приватного підприємства «Торговий будинок «ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ ПЛЮС» до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Приватне підприємство "Торгівельний будинок" ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ ПЛЮС", звернувся до суду із позовом, у якому просило визнати дії Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо внесення до АІС "Податковий блок" змін його податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акту перевірки від 29.05.2015 № 666/20-11-22-02/39091949 протиправними та зобов`язати відповідача вилучити із АІС "Податковий блок" останнє, про що надати звіт про виконання рішення у цій справі у визначені законом строки.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство посилалось на те, що показники податкового кредиту та податкових зобов`язань конкретного платника податків, які відображаються в інформаційних базах податкових органів, формуються на підставі показників поданих таким платником податкових декларацій з податку на додану вартість з відповідними додатками і повинні їм відповідати, тоді як самостійна зміна (коригування) податковим органом у АІС співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів показників податкової звітності з податку на додану вартість на підставі акта від 29.05.2015 № 666/20-11-22-02/39091949 без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим платником податку шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси Підприємства, а також його контрагентів.
У запереченнях на позов Інспекція зазначила, що у даному випадку нею не було внесено жодних змін до зазначених інформаційних баз стосовно коригування податкової звітності платника та податкового кредиту позивача, а тільки результати податкового контролю, тому внесення та зміна інформації у базах вказаних підсистем не створює для платника податків будь-яких юридичних наслідків.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19.11.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016, відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обcязі.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що контролюючі органи не змінюють/не коригують даних податкової звітності платників податків. Такі дані містяться в інформаційних базах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим, в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу. Отже, дії контролюючого органу по відображенню в інформаційних базах результатів податкового контролю є лише збиранням податкової інформації, що фіксується в акті перевірки, та не порушують прав платника податків.
Підприємство подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення, у якій посилаючись на неправильність (неповноту) дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «ТБ «ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ ПЛЮС» у повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Підприємство посилається на те, що оскільки, судження суб`єкта владних повноважень не гуртуються на жодному з визначених статтею 83 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) джерел, висновки податкового органу є суперечливими та необґрунтованими, а тому рішення судів вважає незаконними та безпідставними, проте, не зазначає і у чому саме, на його думку, полягає неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.02.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу Підприємства.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.11.2019 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19.11.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи Інспекції та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Торгівельний будинок "ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ ПЛЮС" щодо документального підтвердження господарських відносин з Приватним підприємством "ТРИ С-ФЕЛІКС", їх реальності та повноти відображення в податковому обліку з податку на додану вартість за період листопад 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.05.2015 № 666/20-11-22-02/39091949, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме:
- відсутність можливості підтвердити реальність здійснення господарських відносин на загальну суму податку на додану вартість 411 667, 00 грн, а саме: між ПП "ТБ "ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ ПЛЮС" та покупцем товарно-матеріальних цінностей ПП "ТРИ С Фелікс" за операціями за листопад 2014 року у сумі податку на додану вартість 411 667, 00 грн. Проведеним аналізом встановлено, що станом на 30.11.2014 залишки товарно-матеріальних цінностей, які нібито були реалізовані ПП "Три С Фелікс" відсутні, тобто реалізація ТМЦ була здійснена невідомим покупцям;
- перевіркою встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПП "ТРИ С-ФЕЛІКС".
Здійснення податковим органом коригування показників податкових зобов`язань та податкового кредиту ПП "Торгівельний будинок" ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ ПЛЮС" в АІС «Податковий блок» «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є предметом даного спору.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про безпідставність позовних вимог у зв`язку із правомірністю дій відповідача.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Враховуючи зазначене, виключення з бази даних інформації, внесеної на підставі акта перевірки, є необґрунтованим.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у цій справі відповідають, а доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов і у апеляційній скарзі та, з урахуванням яких, суди першої та апеляційної інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 КАС України.
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тільки посиланням на недостовірність та необґрунтованість обставин, викладених в акті перевірки, а також незаконність дій відповідача щодо внесення даних до інформаційних баз податкової служби, просить суд про переоцінку доказів стосовно встановлених судами фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.
У відповідності до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, які відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 55, 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельний будинок" ФРЕШ ГРУП МАРКЕТ ПЛЮС" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова