ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року

м. Київ

справа №821/1608/16

адміністративне провадження №К/9901/31003/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі судді Романішина В.Л. від 15 березня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду з позовом до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції від 30 червня 2016 року №646/21-03-13-02/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1); 2) зобов`язати Інспекцію включити з 01 липня 2016 року ФОП до реєстру платників єдиного податку; 3) зобов`язати Інспекцію у місячний строк з дня набрання рішення законної сили надати до суду звіт про його виконання.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Інспекції від 30 червня 2016 року №646/21-03-13-02/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1); зобов`язано Інспекцію включити з 01 липня 2016 року ФОП до реєстру платників єдиного податку; в задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 18 січня 2017 року Інспекція подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення процесуальних норм, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, одночасно заявивши й клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване перебуванням працівників юридичного відділу Інспекції на лікарняному та направленням копії рішення суду до відділу погашення заборгованості.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними; запропоновано Інспекції навести інші (поважні та підтверджені документальним доказами) причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Відповідачем надіслано до суду клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги (отримано судом 09 березня 2017 року), у якому останній вказав, що подання апеляційної скарги з порушенням строків, встановлених частиною 2 статті 186 КАС України, зумовлено неможливістю сплатити судовий збір в порядку та у розмірі, передбачених Законом України «Про судовий збір», у зв`язку з арештом рахунків податкового органу.

Ухвалою від 15 березня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд, прийшовши до висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження, відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що наведені відповідачем причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою не підтверджують неможливість сплати ним судового збору з поважних причин, адже частину судового збору в сумі 3031,60 грн. за подання апеляційної скарги сплачено Інспекцією 21 грудня 2016 року, тобто на наступний день після отримання копії оскаржуваної постанови Херсонського окружного адміністративного суду, що, за висновком апеляційного суду, спростовує доводи податкового органу про арешт його рахунків. До того ж суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не був позбавлений можливості (права) подати клопотанням про звільнення від сплати залишку судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 88 КАС України, однак таким правом не скористався.

Не погоджуючись із постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, Інспекція звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила рішення судів скасувати. При цьому в касаційній скарзі відповідачем наведено мотиви його незгоди лише з рішенням суду першої інстанції по суті спору.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 березня 2017 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою Інспекції на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року з підстав, установлених пунктом 2 частини 5 статті 214 КАС України, адже така постанова суду не переглядалася в апеляційному порядку.

Водночас ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року.

Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 15 березня 2017 року норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, апеляційна скарга на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року була подана за межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані Інспекцією у заяві причини пропуску нею строку апеляційного оскарження визнані судом апеляційної інстанції такими, що не можуть вважатись достатніми для висновку щодо пропуску цього строку з поважних причин, касаційний суд вважає, що Інспекції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 4 статті 189 КАС України ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року.

У касаційній скарзі, окрім наведення відповідачем мотивів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції по суті спору, відсутні будь-які доводи та відомості про наявність обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко