ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року

м. Київ

справа №821/1880/17

касаційне провадження № К/9901/57108/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - Управління) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 (головуючий суддя - Гомельчук С.В., судді - Ковбій О.В., Варняк С.О.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 (головуючий суддя - Федусик А.Г., судді - Зуєва Л.Є., Шевчук О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління та ДФС України, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 51489-13 та від 24.11.2017 № 47433-13; рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 24.11.2017 №15024/3199-99-11-02-01-14.

На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення та рішення прийняті з порушенням положень статті 266 Податкового кодексу України, оскільки при визначені податкового зобов`язання відповідачі не врахували пільги зі сплати податку, прийняті рішенням Малокаховської сільської ради Каховського району Херсонської області від 23.01.2015 № 546, та, відповідно, сума податку з житлового будинку позивача необґрунтовано обчислена в порядку підпункту «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, з огляду на пункт 5 Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території населених пунктів сільської ради, затвердженого рішенням Малокаховської сільської ради Каховського району Херсонської області від 23.01.2015 № 546. Крім того, вказує, що при розрахунку податкового зобов`язання згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачами було застосоване рішення Малокаховської сільської ради Каховського району Херсонської області від 22.04.2018 № 108, яким затверджені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік, тоді як у даному випадку податкові зобов`язання були визначені Управлінням на 2016 рік.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 28.03.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 51489-13 та від 24.11.2017 № 47433-13; рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 24.11.2017 №15024/3199-99-11-02-01-14.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначаючи суму податкового зобов`язання та приймаючи податкове повідомлення-рішення № 51489-13 від 12.06.2017 на суму 25072,28 грн. ((644,5 кв.м. - 120 кв.м.) х 0,1378 грн.) + 25000 грн. = 25072,28 грн.) Управлінням, в порушення приписів підпункту «а» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України та пункту 5 Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території населених пунктів сільської ради, затвердженого рішенням Малокаховської сільської ради Каховського району Херсонської області від 23.01.2015 № 546, не враховано пільги з податку, які встановленні Малокаховською сільською радою Каховського району Херсонської області (240 кв.м.). При розрахунках Управлінням, як і в подальшому ДФС України, застосовано рішення сесії Малокаховської сільської ради Каховського району Херсонської області від 22.04.2016 № 108, яким затверджені ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2017 рік, хоча сума зобов`язання була визначена податковим органом за 2016 рік і при розрахунках необхідно було керуватися рішенням Малокаховської сільської ради Каховського району Херсонської області № 546 від 23.01.2015, яким встановлені пільги та ставки податку на 2016 рік. Також, суди виходили з того, що всупереч вимогам Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, Управлінням було прийняте податкове повідомлення-рішення № 47433-13 від 24.11.2017, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період - 2016 рік у сумі 25088,81 грн., тобто на суму, визначену в податковому повідомленні-рішенні № 51489-13 від 12.06.2017, та нараховану за результатами розгляду скарги позивача ДФС України (16,53 грн.), а не лише на суму 16,53 грн.

Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 03.08.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: в силу підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються, зокрема, на об`єкт/об`єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, тоді як площа об`єкта житлової нерухомості, який належить ОСОБА_1 , становить 644,5 кв.м., тобто перевищує встановлений законодавством розмір, з огляду на що позивачу також було збільшено суму податкового зобов`язання на 25000,00 грн. у відповідності до положень підпункту «г» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 267 Податкового кодексу України. Також, скаржник посилався на те, що Управлінням на підставі рішення ДФС України від 24.11.2017 № 15024/3199-99-11-02-01-14 було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 47433-13 від 24.11.2017, що відповідає вимогам законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог та додаткових поясненнях. Також, позивач зазначає, при визначення суми податку за 2016 рік Управління не взяло до уваги, що до загальної площі житлового будинку позивача було безпідставно включено площу допоміжних (нежитлових) приміщень загальною площею 176,3 кв.м.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.04.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04.04.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Малокаховської сільської ради Каховського району Херсонської області прийняла рішення № 546 від 23.01.2015 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Малокаховської сільської ради » та затвердила Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території населених пунктів сільської ради. Зазначеним Положенням було встановлено, що: об`єктом оподаткування є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка; базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток; база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 240 кв.м. (пункт «б» статті 5 Положення).

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності позивача перебуває об`єкт житлової нерухомості житловий буди6нок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 644,5 кв.м.

Управління прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 12.06.2017 № 51489-13, яким визначило ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у розмірі 25072,28 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого ДФС України від 24.11.2017 № 15024/3199-99-11-02-01-14 «Про результати розгляду скарги, яким зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки було збільшене позивачу на 16,53 грн.

З урахуванням рішення ДФС України від 24.11.2017 № 15024/3199-99-11-02-01-14 Управління прийняло податкове повідомлення-рішення № 47433-13 від 24.11.2017, яким визначило ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у розмірі 25088,81 грн.

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Згідно з абзацом 1 підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доході.

При цьому, положеннями абзаців 2, 3 підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України встановлено, що пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об`єкт/об`єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування.

За приписами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до підпункту 266.4.1. пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначає, у 2016 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у власності позивача знаходиться житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 644,5 кв.м.

При цьому, матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження виведення з площі житлового будинку з житлового призначення в нежитлове площі допоміжних приміщень, а тому Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду не приймає посилання позивача на те, що податковим органом помилково враховано площу допоміжних приміщень - 176,3 кв.м, (нежитлового приміщення) до бази оподаткування житлової нерухомості позивача, що призвело до невірного розрахунку податку.

Беручи до уваги вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з доводами Управління, що нарахована позивачу у цій справі сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, згідно податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 51489-13 становить 25072,28 грн.: ((644,5 кв.м.-120 кв.м.) * 0,1378 грн.) + 25000 (збільшення суми податку у відповідності до підпункту 266.7.1 "г" пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України), оскільки на позивача не поширюється пільга, встановлена пунктом 5 Положення про порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території населених пунктів сільської ради, затвердженого рішенням Малокаховської сільської ради Каховського району Херсонської області від 23.01.2015 № 546, з оголяду на приписи абзаців 2, 3 підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України.

За таких обставин, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 51489-13, з огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у позові в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2017 № 47433-13 та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 24.11.2017 №15024/3199-99-11-02-01-14 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для їх задоволення, оскільки згідно вказаних рішень суб`єктів владних повноважень розрахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був здійснений без урахування положень підпункту 266.4.1. пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Управління підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 51489-13 із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 підлягають залишенню без змін.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ч.1 ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 № 51489-13 і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В решті рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду