ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 821/284/16
адміністративне провадження № К/9901/27971/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 року (суддя Хом`якова В.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року (головуючий суддя Жук С.І., судді: Потапчук В.О., Семенюк Г.В.)
у справі № 821/284/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгросолід Інтернешнл»
до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгросолід Інтернешнл» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати Товариство платником єдиного податку четвертої групи, зобов`язати податковий орган внести відповідні відомості до реєстру та надати довідку про підтвердження статусу.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 25.03.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року, позов задовольнив.
Визнав протиправною відмову податкового органу у підтвердженні статусу Товариства як платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.
Зобов`язав податковий орган підтвердити Товариству статус платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік.
Зобов`язав податковий орган внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості про Товариство як платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік та надати витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку четвертої групи.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необхідність зобов`язання податкового органу підтвердити статус Товариства, як платника єдиного податку четвертої групи, оскільки єдиною підставою для не підтвердження такого статусу була відсутність загальної декларації, а дана обставина не знайшла свого підтвердження при розгляді справи.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Податковий орган зазначає, що підставою відмови у реєстрації платником податку четвертої групи стало неподання позивачем загальної декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок.
Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є платником спрощеної системи оподаткування та має статус платника єдиного податку IV групи з 01.01.2015 року.
З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку відповідно до пп. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України позивачем 18.02.2016 року подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, відомості про наявність земельних ділянок.
Рішенням № 1332/10/21-15-15-413 від 24.02.2016 податковий орган не підтвердив Товариству статус платника єдиного податку IV групи на 2016 рік, в зв`язку з відсутністю загальної декларації платника єдиного податку четвертої групи, яка подається контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку), рішення одержано позивачем 26.02.2016.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підпунктом 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
За приписами пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку позивачем 18.02.2016 року подано до податкового органу:
- податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, яка прийнята, що підтверджується квитанцією № 1 та квитанцією № 2 № 9019293803;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, який прийнятий, що підтверджується квитанцією № 1 та квитанцією № 2 № 9019292876;
- відомості про наявність земельних ділянок, які прийняті, що підтверджується квитанцією № 1 та квитанцією № 2 з реєстраційним номером документу 9019293803.
Податковий орган відмовив у реєстрації платником єдиного податку IV групи у 2016 році, в зв`язку з відсутністю загальної декларації платника єдиного податку четвертої групи, яка подається контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на поданій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік в розділі «тип виду декларації» стоїть позначка 04 «звітна», тоді як повинна стояти позначка 01 «загальна», тому дану декларацію не було прийнято як загальну декларацію.
Зі змісту даної декларації вбачається, що це загальна податкова декларація з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (арк. с. 12-13).
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в даному випадку податкова декларація з єдиного податку на поточний 2016 рік була подана, отримано електронні квитанції про її прийняття, відмови в прийнятті податкової декларації зі сторони податкового органу не було. За таких обставин вважається, що податкова декларація є прийнятою. Отже, податкова декларація прийнята податковим органом без зауважень. При цьому, від контролюючого органу не надходило повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації.
Зазначення в декларації неправильного типу не стало підставою для її неприйняття.
Крім того, положеннями підпункту 298.8.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України визначено перелік документів, які подаються для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.
З матеріалів справи вбачається, що у 2015 році податковим органом було підтверджено статус позивача як платника єдиного податку IV групи. Однак, листом від 24.02.2016 № 1332/10/21-15-15-413 податковим органом відмовлено у реєстрації платника єдиного податку IV групи у 2016 році, замість відмови у щорічному підтвердженні статусу платника єдиного податку.
Відтак доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 243 246 250 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.
ПостановуХерсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року у справі № 821/284/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко