ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 821/3712/15-а
адміністративне провадження № К/9901/16419/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 у складі колегії суддів: Василяки Д.К. (головуючий), Кузьменко Н.А., Пекного А.С. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у складі колегії суддів: Коваля М.П. (головуючий), Домусчі С.Д., Кравець О.О. у справі №821/3712/15-а за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (надалі - ДАБІ, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач), за участі третьої особи - ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 , третя особа), в якому просила постановити рішення про знесення самовільно збудованої господарської споруди (кухні), яка знаходиться по АДРЕСА_1 (надалі - Господарська споруда).
2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016, яку ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 залишено без змін, позовні вимоги задоволено повністю. Зобов`язано ОСОБА_1 знести самовільно збудовану Господарську споруду.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:
3.1. На підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 31.07.2015 за №1021-014/261 щодо порушення її прав внаслідок будівництва ОСОБА_1 . Господарської споруди, Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (надалі - УДАБІ) видано направлення на проведення позапланової перевірки від 10.08.2015 за №430.
3.2. 11.08.2015 ОСОБА_1 не допущено посадових осіб УДАБІ до проведення вказаної перевірки, в зв`язку з чим УДАБІ складено припис від 11.08.2015 №5/б про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано ОСОБА_1 привести будівництво у відповідність до будівельного паспорта та допустити посадову особу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва для проведення перевірки вимог містобудівного законодавства у строк до 25.08.2015.
3.3. 27.08.2015 посадовими особами УДАБІ проведено перевірку, під час якої встановлено, що припис від 11.08.2015 №5/б ОСОБА_1 виконано, зокрема, будівельні роботи на момент перевірки не виконуються, будівництво Господарської споруди ведеться на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 23.01.2015 №ХС061150230026, зареєстрованого УДАБІ. Відповідачем надано будівельний паспорт від 04.01.2015 №1/15, видано сектором містобудування та архітектури Бериславської районної державної адміністрації (надалі - Будівельний паспорт).
3.4. Водночас, Бериславською районною державною адміністрацією було внесено зміни до даного Будівельного паспорту в частині розміщення об`єкту будівництва та зобов`язано ОСОБА_1 привести у відповідність будівництво кухні згідно вимог ДБН 360-92* "Містобудування, планування і забудова міських та сільських поселень" щодо дотримання протипожежних відстаней між житловими та громадськими будівлями та спорудами.
3.5. Оскільки під час перевірки, проведеної 27.08.2015, встановлено, що ОСОБА_1 продовжує будівництво Господарської споруди без врахування змін, внесених до Будівельного паспорту, то УДАБІ складено припис від 27.08.2015 №7/б, яким зобов`язано відповідача привести будівництво Господарської споруди у відповідність до вимог Будівельного паспорту у строк до 27.09.2015.
3.6. Поряд з цим, УДАБІ прийнято рішення від 23.10.2015 №1, яким вирішено скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 23.01.2015 №ХС 061150230026 у зв`язку з тим, що під час проведення позапланової перевірки виконання припису ОСОБА_1 встановлено існування двох будівельних паспортів з однаковим реєстраційним номером та однаковою датою реєстрації з різним місцем розташування Господарської будівлі.
3.7. На підставі вказаного рішення УДАБІ прийнято наказ "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт" від 23.10.2015 №26-ск, відповідно до якого реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 23.01.2015 №ХС 061150230026, замовник - ОСОБА_1 слід вважати скасованою.
3.8. 09.11.2015 УДАБІ проведено документальну перевірку сектору містобудування та архітектури Бериславської районної державної адміністрації, якою було встановлено, що Будівельний паспорт на об`єкт "Будівництво господарських будівель та споруд (кухня), АДРЕСА_1 " складений з порушенням вимог Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №902/19640 (надалі - Порядок №103), оскільки Будівельний паспорт складено не за формою, визначеною додатком №2 до цього Порядку. Рішенням УДАБІ від 09.11.2015 №1/к скасовано будівельні паспорти забудови земельної ділянки "Будівництво господарських будівель та споруд (кухня), АДРЕСА_1 " від 14.01.2015 №1/15 та "Будівництво господарських будівель та споруд (кухня), смт. Козацьке, вул. Нова, 19, Бериславського району (внесення змін) (дата відсутня) 1/15".
3.9. 10.11.2015 посадовими особами УДАБІ проведено перевірку, під час якої встановлено, що будівельні роботи з будівництва Господарської споруди ведуться ОСОБА_1 не у відповідності до будівельного паспорту та без повідомлення про початок їх виконання. За результатами перевірки УДАБІ складено припис від 10.11.2015 №15/к, яким зобов`язано відповідача привести будівництво Господарської споруди у відповідність до вимог містобудівного законодавства шляхом її знесення у строк до 17.11.2015.
3.10. 23.11.2015 посадовими особами УДАБІ проведено перевірку, під час якої встановлено, що ОСОБА_1 до закінчення встановленого строку вимог припису від 10.11.2015 №15/к не виконала.
4. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що існують підстави, визначені статтею 376 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI) для знесення Господарської будівлі як об`єкта самочинного будівництва. Суд апеляційної інстанції, додатково до наведеного, наголосив на тому, що з метою перевірки доводів апеляційної скарги судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі, яку не було проведене через невиконання відповідачем вимог експерта та несплати останньою вартості експертизи.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем - ОСОБА_1 , подано касаційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник стверджує, що почала виконання будівельних робіт лише після отримання відповідних дозвільних документів та вважає, що судам попередніх інстанцій слід було перевірити обставини з приводу порушення відповідачем як замовником будівництва вимог містобудівного законодавства та з`ясувати можливість здійснення перебудови об`єкту будівництва з метою усунення порушень прав та законних інтересів інших осіб. Крім того, скаржник наголошує, що призначена у даній справі судова будівельно-технічна експертиза не була проведена не з її вини.
6. Позивачем та третьою особою подані заперечення на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6.1. На обґрунтування заперечень зазначають, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними. Зокрема, позивач посилається на наявність визначених законодавством підстав для знесення Господарської будівлі, яка вважається об`єктом самочинного будівництва, а третя особа вказує на те, що факт порушення відповідачем вимог містобудівного законодавства знаходить своє підтвердження необхідними доказами.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції, що була чинною до 08.02.2020), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Статтею 27 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
10. Пунктом1 частини 1 статті 34 Закону №3038-VI у відповідній редакції встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
11. Положення аналогічного змісту закріплені в абзацах 1-2 пункту 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
12. Пунктом 2.16 Порядку №103 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що після направлення замовником відповідно до статті 34 Закону №3038-VI повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідних органів Держархбудінспекції України будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.
13. Тобто, в межах спірних правовідносин, підставою для виконання будівельних робіт з будівництва Господарської будівлі ОСОБА_1 повинні були слугувати Будівельний паспорт і зареєстроване повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які як досліджено судами, були скасовані УДАБІ до моменту проведення перевірки відповідача від 10.11.2015.
14. За змістом частини 1 статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
15. У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 38 Закону №3038-VI, у разі виявлення акту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
16. Зважаючи на те, що під час проведеної перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виявлено виконання ОСОБА_1 будівельних робіт з будівництва Господарської будівлі не у відповідності до Будівельного паспорту та без повідомлення про початок їх виконання, УДАБІ за наявності для цього визначених абзацом 1 частиною 1 статті 38 Закону №3038-VI підстав видано відповідачу припис про усунення вказаних порушень.
17. З огляду на невиконання відповідачем даного припису до закінчення встановленого строку, враховуючи норми абзацу 2 частини 1 статті 38 Закону №3038-VI, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення заявленого позивачем - ДАБІ, позову про знесення ОСОБА_1 самочинно збудованого об`єкта - Господарської споруди.
18. Що стосується доводів касаційної скарги з приводу необхідності перевірки судами обставин щодо порушення відповідачем як замовником будівництва вимог містобудівного законодавства та з`ясування можливість здійснення перебудови об`єкту будівництва з метою усунення порушень прав та законних інтересів інших осіб, то слід зазначити наступне.
19. Статтею 138 КАС України (в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваних судових рішень) передбачено, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Для встановлення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.
20. З`ясування судами обставин правомірності винесення УДАБІ наказу "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт" від 23.10.2015 №26-ск, а також рішення від 09.11.2015 №1/к про скасування відповідачу будівельних паспортів забудови земельної ділянки, виходить за межі предмету доказування у даній адміністративній справі, позаяк за нормою частини 1 статті 38 Закону №3038-VI підставою для звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта є невиконання забудовником в установлений строк вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Натомість, правомірність винесення органом державного архітектурно-будівельного контролю як відповідного припису, так і рішень з питань скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та будівельного паспорту забудови будівельної ділянки можуть бути самостійними предметами оскарження до суду.
21. Крім того, згідно з частиною 7 статті 376 КАС України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
22. При цьому, в постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 зроблено висновок про те, що:
"У цих випадках (передбачених частиною 7 статті 376 ЦК України) з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною 1 статті 38 Закону №3038-VI … можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови".
23. Отже, обставини щодо можливість здійснення перебудови об`єкту будівництва з метою усунення порушень прав та законних інтересів інших осіб не підлягали з`ясуванню під час розгляду даної адміністративної справи.
24. Що стосується доводів касаційної скарги з приводу порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права внаслідок не проведення судової експертизи, то як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання: 1. Чи відповідають виконані будівельні роботи на об`єкті: "Будівництво господарських будівель та споруд (кухня) смт. Козацьке, вул. Нова, 19 Бериславського району, замовник - ОСОБА_1 " вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? 2. Чи відповідає цей об`єкт будівництва вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності? 3. Чи дотримані при будівництві об`єкта вимоги пункту 3.1 ДБН 360* "Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень" в частині дотримання протипожежних відстаней? Якщо не дотримані, то в чому проявилось порушення? 4. У разі якщо об`єкт будівництва не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, чи призвела така невідповідність до порушень прав суміжного землекористувача ОСОБА_2 , в чому це полягає? 5. У разі якщо об`єкт будівництва не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, чи можлива перебудова такого об`єкта з метою усунення такої невідповідності? Яким чином можлива така перебудова? У разі неможливості перебудови об`єкта будівництва з метою усунення порушень нормативно-правових актів у галузі будівництва вказати причини. Проведення експертизи доручене Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, а витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покладені на відповідача.
25. 09.11.2016 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача, в якому в зв`язку із неможливістю оплати вартості судової експертизи, остання просила доручити її проведення судовому експерту за місцем розташування об`єкту дослідження - ОСОБА_3 .
26. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 клопотання відповідача задоволено частково. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручене Херсонському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
27. 23.01.2017 до суду апеляційної інстанції надійшло повторне клопотання відповідача, в якому в зв`язку із неможливістю оплати вартості судової експертизи, просила доручити її проведення судовому експерту за місцем розташування об`єкту дослідження - ОСОБА_3 .
28. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовлено.
29. Відповідно до частини 2 статті 66 КАС України (в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваних судових рішень), як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
30. Згідно з частинами 1, 3-4 статті 81 КАС України у вказаній редакції, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості. Якщо проведення експертизи доручено експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби - замінити виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи.
31. Частинами 1, 4 статті 92 КАС України у вказаній редакції передбачено, що витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
32. Колегія суддів касаційного суду погоджується з доводами скаржника щодо допущення порушень наведених норм процесуального права судом апеляційної інстанції, адже зважаючи на те, що призначення судової експертизи у цій справі здійснювалося не за клопотанням відповідача, а за ініціативою суду, то витрати, пов`язані з її проведенням, повинні були компенсуватися за рахунок Державного бюджету України. Також, в ухвалах суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду клопотань відповідача щодо доручення проведення судової експертизи конкретному експерту відсутнє будь-яке обґрунтування щодо відмови у їх задоволенні в цій частині.
33. У той же час, частиною 2 статті 351 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020) визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
34. Враховуючи зміст питань, поставлених судом апеляційної інстанції на вирішення експертизи та наведені вище висновки колегії суддів касаційного суду щодо відсутності необхідності перевіряти під час розгляду і вирішення даної справи обставини щодо порушення відповідачем як замовником будівництва вимог містобудівного законодавства і можливості здійснення відповідачем перебудови об`єкту будівництва, результати судової будівельно-технічної експертизи не могли мати безпосереднього значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи, а допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права в частині недотримання порядку призначення судової експертизи не призвели до ухвалення незаконного судового рішення.
35. За приписами статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 52 341 349 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №821/3712/15-а за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров А.І. Рибачук