ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 821/372/17

касаційне провадження № К/9901/12877/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Бевзенка В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 (головуючий суддя: Шевчук О.А., судді: Бойко А.В., Осіпов Ю.В.) у справі №821/372/17 за позовом Міністерства оборони України до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №1, треті особи: Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі відповідач-1), Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №1 (далі відповідач-2 або Херсонська міська МСЕК №1), треті особи: Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи (третя особа-1), ОСОБА_1 (третя особа - 2) , у якому просило:

визнати незаконним та скасувати рішення Херсонської міської МСЕК № 1, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності громадянина ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9 довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА №029295 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії" та зобов`язати Херсонську МСЕК № 1 переглянути рішення про встановлення інвалідності громадянину ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9. Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА № 029295 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Херсонської міської МСЕК № 1 в частині встановлення причини інвалідності ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9. Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА №029295 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії", є незаконним та підлягає скасуванню.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.

За позицією суду першої інстанції, при вирішенні спірного питання Херсонська міська МСЕК № 1 правомірно керувалася, зокрема, висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 07.05.2015 № 808/Ж; посвідченням НОМЕР_1 , виданого Херсонським об`єднаним військовим комісаріатом 05.12.2013.

З посиланням на визначені Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 завдання медико-соціальної експертизи і повноваження органів, які її здійснюють, суд першої інстанції зазначив, що відповідач-2 при вирішенні спірного питання був обтяжений обов`язком прийняти та врахувати викладені у документах висновки та обставини.

Відтак, суд першої інстанції дійшов до висновку, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач-2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 скасовано.

Ухвалено по справі нову постанову, якою адміністративний позов Міністерства оборони України задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Херсонської міської МСЕК № 1, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності громадянина ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА №029295 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії".

Зобов`язано Херсонську МСЕК № 1 переглянути рішення про встановлення інвалідності громадянину ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9. Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА № 029295 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії".

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення в оскаржуваній частині прийняте без наявності необхідних і належних документів, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 поранення (контузії) та її причинний зв`язок з виконанням обов`язків військової служби.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 06.05.2019), у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 та залишити в силі рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2017.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що даний спір між суб`єктами владних повноважень (МОУ та МСЕК) не відноситься до спору щодо повноважень.

На переконання скаржника, оскільки позов Міністерства оборони України прямо не підпадає під випадки, визначені статтями 17 та 50 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), то позивач мав навести підстави для подання позову, які зазначені в інших законах України. Стверджує, що жодним законом України не передбачено право Міністерства оборони України на звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень МСЕК.

Також зазначає, що МСЕК обґрунтовано прийняла до роботи висновки ЦВЛК, а в частині встановлення ступеню втрати працездатності провела власні дослідження.

Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо встановлення причинно -наслідкового зв`язку поранення, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Учасники справи правом надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

За змістом частини 4 статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу визначений наступний склад суду: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Бевзенко В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем, учасником бойових дій, що підтверджується інформацією зазначеною у посвідченні серії НОМЕР_2 .

Рішенням Херсонської міської МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності та визначено її причину як "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії", про що складено акт огляду медико-соціальною експертною комісією та видано довідку до акту серії 12ААА № 029295.

Позивач вважає протиправним рішення Херсонської міської МСЕК №1 в частині встановлення ОСОБА_1 такої причини інвалідності, як "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії", посилаючись на те, що його прийнято необґрунтовано, тобто без наявності необхідних і належних документів, які б підтверджували факт отримання третьою особою поранення (контузії) та її причинний зв`язок з виконанням обов`язків військової служби, а також на порушення установленої нормативно-правовими актами процедуру проведення медико-соціальної експертизи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України (тут і далі у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).

Як свідчать матеріали справи та зміст позовних вимог, предметом перевірки в цій справі є рішення Херсонської міської МСЕК №1 щодо встановлення факту отримання третьою особою ( ОСОБА_1 ) поранення (захворювання), пов`язане з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, яке є наслідком встановлення цій особі інвалідності.

Відповідно до статті 2 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» ( далі Закон № 875-XII) інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (стаття 3 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 7 Закону України від 06.10.2005 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 2961-IV) медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Також визначається причина інвалідності та час її настання.

Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації, визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».

Згідно з пунктом 3 цього Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров`я України (далі МОЗ) і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у містах Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні (пункт 4 зазначеного Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення про медико-соціальну експертизу висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, у яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Комісія складається з представників МОЗ, Міністерства соціальної політики України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби Служби безпеки України (далі СБУ) та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки України. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і в разі потреби працівники науково-педагогічної та соціальної сфери (пункт 10 зазначеного Положення).

Згідно з пунктом 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, у якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ, яке за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер (пункт 24 зазначеного Положення).

Відповідно до пункту 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при вирішенні спору стосовно законності оскаржуваного рішення Херсонської міської МСЕК № 1, Верховний Суд зазначає таке.

За змістом статті 17 КАС України (у редакції на час розгляду справи судом першої інстанції) до адміністративного суду за зверненням суб`єкта владних повноважень може бути подано позов лише у випадку спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Статтею 1 Закону № 2961-IV визначено, що медико-соціальна експертиза визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Статтею 3 Закону № 875-XII передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до підпункту 6.13 пункту 6 та абзацу двадцять третього підпункту 8.8 пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 467 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), МОЗ відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи та затверджує порядок її проведення.

Як уже зазначалося в пунктах 29.6 29.12 цієї постанови, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при МОЗ Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Рішення медико-соціальних експертних комісій є обов`язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, реабілітаційними установами незалежно від типу і форми власності та можуть бути оскаржені до суду в установленому законодавством порядку.

Відповідно до положень КАС України обов`язковою умовою щодо віднесення конкретної справи до юрисдикції адміністративних судів є те, що однією зі сторін у такій справі виступає суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції відносно особи, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною публічно-владних управлінських функцій.

Згідно з пунктом 24 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертна комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, у якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби в наданні додаткових видів допомоги.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що рішення медико-соціальних експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров`я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності і стосуються виключно зазначених у таких рішеннях осіб.

Отже, медико-соціальна експертна комісія є суб`єктом владних повноважень лише у вертикальних відносинах з особами, стосовно яких прийнято відповідне рішення.

Також основними завданнями Міністерства оборони України є, серед іншого, здійснення заходів, спрямованих на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям, членам їх сімей та працівникам Збройних Сил, особам, звільненим у запас або відставку, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

З огляду на викладене, Міністерство оборони України не наділене правом на оскарження рішення Херсонської міської МСЕК № 1, якими встановлено, що травма, поранення та захворювання , так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велися бойові дії.

Вказане узгоджується з приписами пунктів 23 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, якими, зокрема, визначено порядок оскарження рішень районної, міжрайонної, міської комісії, як у позасудовому так і судовому порядку. Зокрема, за змістом цих пунктів право оскаржити зазначені рішення має особа з інвалідністю, якої це рішення стосується.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 821/1524/17.

Відповідно якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Враховуючи, що Велика Палата Верховного Суду викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, відсутні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої палати Верховного Суду.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо можливості вирішення позовних вимог Міністерства оброни України про визнання незаконним та скасування рішення Херсонської міської МСЕК № 1.

Водночас Верховний Суд зазначає, що дійсно, після видачі МСЕК конкретній особі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності в особи виникає право звернення до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Втім наявність вказаних документів не є беззаперечними доказами призначення та виплати відповідної допомоги.

Так, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18 щодо спорів, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги, передбаченої статтями 16 16-4 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва, захворювання) та довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності в частині віднесення до їх належних документів, що вказують на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання особи, підлягають оцінці в межах таких спорів.

Також Верховним Судом у справі № 822/220/18 підкреслено, що подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії про установлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС України (тут і далі у редакції, чинній після 15.12.2017) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд вважає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись статтями 238 243 341 345 349 355 356 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №821/372/17 - скасувати.

Провадження у справі за позовом Міністерства оборони України до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №1, треті особи: Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду:С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Бевзенко