ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 821/573/17

касаційне провадження № К/9901/29061/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року (головуючий суддя - Бездрабко О.І.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв О.В.; судді - Градовський Ю.М., Крусян А.В.)

у справі № 821/573/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Херсонський комбінат хлібопродуктів»

до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Херсонський комбінат хлібопродуктів» (далі - ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2017 року № 0000091422, від 17 січня 2017 року № 0000081422, від 17 січня 2017 року № 0000101422, від 17 січня 2017 року № 0000011302, від 17 січня 2017 року № 0000031302, від 17 січня 2017 року № 0000021302.

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 19 червня 2017 року позов задовольнив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 червня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на дотриманні ним порядку проведення перевірки, встановленого пунктами 77.4, 77.6 статті 77, пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

Верховний Суд ухвалою від 30 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 26 грудня 2016 року № 150/21-22-14-01/00380267.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 17 січня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000091422, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1605515,00 грн за основним платежем та 65078,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000081422, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 443196,00 грн за основним платежем та 110799,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000101422, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 295804,64 грн за основним платежем та 73951,15 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000011302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 275608,22 грн за основним платежем та 10779,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000031302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1073,43 грн за основним платежем, 11440,94 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та 472,89 грн за пенею; № 0000021302, згідно з яким визначено штраф у розмірі 510,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового або іншого законодавства, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту в контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податкових правопорушень. Для збільшення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України та, в подальшому, підтриманий Верховним Судом.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За правилами пункту 77.6 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно з пунктом 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У розглядуваній ситуації судами з`ясовано, що відповідно до плану роботи на третій квартал 2016 року начальником контролюючого органу прийнято наказ від 06 вересня 2016 року № 400 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2016 року, терміном 20 робочих днів.

Повідомлення від 06 вересня 2016 року № 79/21-22-14-01 про початок проведення перевірки з 21 вересня 2016 року та копію наказу від 06 вересня 2016 року № 400 вручено посадовій особі ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» 08 вересня 2016 року.

На підставі направлень від 27 вересня 2016 року № 284 та від 27 вересня 2016 року № 285 головні державні ревізори-інспектори Онищенко Катерина Олексіївна та Варега Вікторія Олексіївна приступили до проведення планової виїзної перевірки.

В подальшому, відповідно до наказів від 06 жовтня 2016 року № 449, від 11 жовтня 2016 року № 461 та на підставі направлень від 06 жовтня 2016 року № 290, від 11 жовтня 2016 року № 297 до планової виїзної перевірки також залучено головних державних ревізорів-інспекторів Дворника Артура Васильовича та Почтаренко Інну Юріївну.

Згідно з наказом від 19 жовтня 2016 року № 468 до планової виїзної перевірки залучено головного державного ревізора-інспектора Кузьмінова Сергія Валерійовича та 20 жовтня 2016 року видано направлення на перевірку № 305.

20 жовтня 2016 року та 21 жовтня 2016 року перевіряючими здійснено вихід за податковою адресою ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів»: м. Херсон, вул. Червоностуденська, 30, однак до перевірки їх не було допущено, про що складено акти від 20 жовтня 2016 року № 108, від 20 жовтня 2016 року № 109, від 21 жовтня 2016 року № 110.

У зв`язку з недопуском посадових осіб відповідача до перевірки 21 жовтня 2016 року начальником контролюючого органу прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ПрАТ «Херсонський комбінат хлібопродуктів» та скеровано до суду подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна позивача.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року у справі № 821/1613/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та постановою Верховного Суду від 27 серпня 2018 року, закрито провадження в адміністративній справі. При цьому в цій справі судами з`ясовано, що останнім днем документальної планової виїзної перевірки платника, яку призначено терміном 20 робочих днів, було 19 жовтня 2016 року.

В той же час, після отримання відмови в допуску до проведення перевірки контролюючий орган фактично продовжив невиїзну документальну перевірку позивача до грудня 2016 року лише за наявною в нього податковою інформацією.

Будь-яких наказів про продовження термінів проведення перевірки відповідачем не приймалося.

ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі при цьому не заперечується, що ним повністю не проведено спірну перевірку, акт документальної виїзної перевірки, який покладено в основу оскаржуваних актів індивідуальної дії, складено без дослідження усієї первинної документації позивача, що суперечить вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин, оскільки контролюючим органом у ситуації, яка розглядається, не дотримано процедуру проведення перевірки платника, висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками цієї перевірки, є цілком обґрунтованим.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова