ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року

м. Київ

справа №822/1175/17

адміністративне провадження №К/9901/33761/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (головуючий суддя - Курко О.П., судді - Совгира Д.І., Драчук Т.О.) у справі №822/1175/17,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати п.1 висновку з наказу №01 від 09.03.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління ГУНП в Хмельницькій області", яким за грубе порушення службової та транспортної дисципліни, вимог ст.ст. 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого ЗУ від 22.02.2006, п.1 частини 1 ст.18 ЗУ "Про національну поліцію", п. 3 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що призвело до вчинку, який викликав негативний суспільний резонанс щодо діяльності поліції, на старшого оперуповноваженого управління ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції з позбавленням премії за відповідний місяць;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНПУ в Хмельницькій області №23 о/с дск від 24.03.2017, яким на майора поліції ОСОБА_1 (0065323) старшого оперуповноваженого першого відділу управління ГУНП в Хмельницькій області, з 24 березня 2017 року накладене дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції;

- поновити майора поліції ОСОБА_1 (0065323), на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого першого відділу управління ГУНП в Хмельницькій області;

- стягнути з головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 , грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу;

- звернути до негайного виконання постанову суду у цій справі в частині поновлення на посаді та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем були порушені його права шляхом незаконного звільнення з займаної посади з позбавленням премії за відповідний місяць, у зв`язку з тим що підстав для звільнення не існувало. Крім того, притягнення його до дисциплінарної відповідальності та обрання найтяжчого виду дисциплінарного стягнення - звільнення з посади, позивач вважає грубим порушенням його прав та чинного законодавства. Позивач зазначає, що наказ про його звільнення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки підстави, з яких його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, не відповідають дійсності, він не вчиняв проступку, який не сумісний з перебуванням на службі та службове розслідування проведено без врахування усіх обставин справи, внаслідок чого прийнято передчасний висновок про притягнення його саме до такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п.1 висновку з наказу № 01 від 09.03. 2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників управління ГУНП в Хмельницькій області", яким за грубе порушення службової та транспортної дисципліни, вимог ст.ст.1,7,8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого ЗУ від 22.02.2006, п.1 частини 1 ст.18 ЗУ "Про національну поліцію", п.3 розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що призвело до вчинку, який викликав негативний суспільний резонанс щодо діяльності поліції, на старшого оперуповноваженого управління ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції з позбавленням премії за відповідний місяць.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНПУ в Хмельницькій області №23 о/с дск від 24.03.2017, яким на майора поліції ОСОБА_1 (0065323) старшого оперуповноваженого першого відділу управління ГУНП в Хмельницькій області, з 24 березня 2017 року накладене дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Поновлено майора поліції ОСОБА_1 (0065323), на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого першого відділу управління ГУНП в Хмельницькій області.

Стягнуто з ГУНПУ у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 24.03.2017 по 08.09.2017 включно.

Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення у межах суми за один місяць в розмірі 10938,28 грн звернуто до негайного виконання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції врахував, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.05.2017 закрито провадження у справі №686/5345/17 відносно ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Як встановлено судом при розгляді даної справи, за наданої на запит суду відповіді Хмельницького обласного наркологічного диспансеру в лабораторію ХОНД з Хмельницької міської лікарні були доставлені зразки біологічного матеріалу (кров) на визначення кількісного вмісту алкоголю гр. ОСОБА_1 , які відібрані 06.03.2017 року о 03 год. 45 хв. так згідно результату токсикологічного дослідження №295 алкоголю в крові ОСОБА_1 не виявлено (0,00 г/л (‰). Суд вказав, що матеріали службового розслідування не містять даної постанови суду, що свідчить про проведення даного розслідування без врахування усіх обставин справи та поспішний і передчасний висновок відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та необхідність притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також суд дійшов висновку, що відповідачі залишили поза увагою особисті та службові якості позивача, який за час проходження служби має заохочення та нагороди. Таким чином, враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що накази про звільнення позивача було видано з порушенням діючого законодавства, у зв`язку з чим визнав вказані накази такими, що підлягають скасуванню, та наявними підстави для поновлення позивача на службі зі стягненням на його користь середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задоволено повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу скасовано.

Прийняти нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що підставою для проведення службового розслідування в даному випадку був факт порушення транспортної дисципліни оперуповноваженим першого відділу управління оперативно-технічних заходів ГУНП в Хмельницькій області майором поліції ОСОБА_1 . Посилання суду першої інстанції на те, що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.05.2017 року закрито провадження у справі №686/5345/17 відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а відтак, висновок службового розслідування та наказ про звільнення не містять законних підстав для звільнення позивача, суд визнав необґрунтованими, адже ОСОБА_1 було звільнено не тільки на підставі фактів адміністративного правопорушення, а на підставі порушення службової та транспортної дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських. Колегія суддів зазначила, що працівники поліції у порівнянні з пересічними громадянами несуть підвищену дисциплінарну відповідальність, тому за порушення дисципліни до них вживаються суворі заходи дисциплінарного впливу; визначення виду стягнення здійснюється начальником відповідно до його повноважень, з урахуванням висновків службового розслідування та при наявності підстав для його накладення. За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 скоїв вчинок, що дискредитує звання Національної поліції України, встановлені у висновку службового розслідування обставини давали підстави відповідачу застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

08 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, в якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що ним не скоєно вчинку, що викликав би негативний суспільний резонанс, а відео з нагрудних камер співробітників поліції підтверджує його адекватну поведінку. Свою поведінку в частині допущення вживання ненормативної лексики позивач пояснює неправомірною поведінкою патрульних поліцейських, які безпідставно вилучили у нього оперативний талон. Посилається на безпідставне неврахування судом апеляційної інстанції обставин, встановлених при розгляді Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області справи №686/5345/17. Вважає, що до нього необґрунтовано застосовано найбільш суворе дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби.

Відповідачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в обґрунтування якого вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Відповідач вважає, що обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку доведені у повному обсязі, у зв`язку з чим підстави для визнання наказів про звільнення позивача протиправними та поновлення його на службі відсутні. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу №17 дек від 06.03.2017 комісія у складі ГУНП у Хмельницькій області та УВБ у Хмельницькій області ДВБ НП України провела службове розслідування за фактом згідно рапорту заступника начальника УКЗ - начальника ВІОС ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_2 .

Судами встановлено, що 06.03.2017 працівниками управління патрульної поліції у м. Хмельницькому ДПП України, близько 01.59 було зупинено автомобіль під керуванням позивача. Під час розмови з останнім було встановлено, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а тому йому було запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного сп`яніння, на що він в присутності двох свідків відмовився. Також, під час перевірки документів на право керування автомобілем позивач не пред`явив посвідчення водія категорії "В", чим порушив п. 2.1 "а" Правил дорожнього руху.

Також встановлено, що позивач, перебуваючи на службовому завдані допустив порушення службової дисципліни, зважаючи на наступне. 05.03.2017 року ОСОБА_1 знаходився на добовому чергуванні. 06.03.2017 року близько 01 год. 00 хв. він заїхав на автозаправку "ОККО" заправив автомобіль та розпочав рух по проспекту Миру у напрямку вул. Зарічанська. Під час руху о 01 год. 40 хв. майор поліції ОСОБА_1 помітив, що по узбіччю дороги рухається оперуповноважений управління ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції ОСОБА_3 з подругою.

У подальшому, посадивши до службового автомобілю сторонніх осіб, майор поліції ОСОБА_1 безпідставно та без дозволу керівництва відхилився від маршруту прямування до місця розташування управління ГУНП та з невстановлених мотивів скерував службовий транспортний засіб на стоянку біля нічного клубу.

09 березня 2017 року начальником Головного управління національної поліції в Хмельницькій області генералом поліції третього рангу ОСОБА_4 видано наказ № 01, яким за грубе порушення службової та транспортної дисципліни, вимог ст.ст. 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 частини 1 cт. 18 Закону України "Про національну поліцію", п.З розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що призвело до вчинку, який викликав негативний суспільний резонанс щодо діяльності поліції, на старшого оперуповноваженого управління ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України з позбавленням премії за відповідний місяць.

Наказом начальника ГУНПУ у Хмельницькій області від 24.03.2017 №23 о/с дск майора поліції ОСОБА_1 (0016958) старшого оперуповноваженого управління ГУНП в Хмельницькій області майора поліції з 24.03.2017 звільнено зі служби в поліції.

Крім того, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.05.2017 закрито провадження у справі №686/5345/17 відносно ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Як встановлено судом при розгляді даної справи, за наданої на запит суду відповіді Хмельницького обласного наркологічного диспансеру в лабораторію ХОНД з Хмельницької міської лікарні були доставлені зразки біологічного матеріалу (кров) на визначення кількісного вмісту алкоголю гр. ОСОБА_1 , які відібрані 06.03.2017 року о 03 год. 45 хв. так згідно результату токсикологічного дослідження №295 алкоголю в крові ОСОБА_1 не виявлено (0,00 г/л (‰). Надані пояснення підтверджено поясненнями свідків.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до вимог статті 1 цього Закону Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до вимог ст.3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Частиною 1 ст. 18 вказаного Закону визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції ч.3 ст.11 Закону №580-VIII).

Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Розділом XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

28.12.2015 року набрав чинності Закон України від 23.12.2015 №901-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", згідно з яким до набрання чинності Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції" дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-ІУ "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", поширюється на поліцейських.

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі ст. 7 вищевказаного Дисциплінарного статуту службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Дисциплінарного статуту начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

За порушення службової дисципліни на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про запобігання корупції", Закону України "Про Національну поліцію", з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 були затверджені Правила етичної поведінки поліцейських.

Відповідно до п. 3 Розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, керівник органу (підрозділу) поліції повинен: бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані (видані) розпорядження (доручення) і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог цих Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України; заохочувати етичну поведінку; запобігати виникненню конфлікту інтересів у діяльності підлеглих, а в разі виникнення - сприяти його оперативному вирішенню.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

З матеріалів справи слідує, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини грубого порушення ним службової та транспортної дисципліни, вимог ст.ст. 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 1 частини 1 cт. 18 Закону України "Про національну поліцію", п. З розділу 5 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що призвело до вчинку, який викликав негативний суспільний резонанс щодо діяльності поліції.

Колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на обставини закриття Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення (справи №686/5345/17), оскільки, як обґрунтовано враховано судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 було звільнено не тільки на підставі фактів адміністративного правопорушення, але й на підставі порушення службової та транспортної дисципліни, вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Закону України "Про Національну поліцію", Правил етичної поведінки поліцейських.

Зі встановлених судами попередніх інстанції обставин слідує, що позивача було зупинено працівниками патрульної поліції близько 1 години ночі 06.03.2017. З відеозаписів, створених за допомогою нагрудних патрульних поліцейських вбачається, що позивач не контролював свою поведінку, почуття та емоції, тривалий час не пред`являв своє водійське посвідчення, ухилявся від проходження перевірки на стан алкогольного сп`яніння, не дотримувався норм ділового мовлення та неодноразово допускав у розмовах з працівниками патрульної поліції ненормативну лексику. Окрім того, було встановлено, що під час розмови з патрульними поліцейськими у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: у позивача була наявна нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації руху. Під час проходження медичного огляду позивач намагався уникнути правильного діагностування свого стану: закрив язиком мундштук-трубку приладу "Драгер", вдихав повітря в себе, коли лікар та медсестра пояснювали, що потрібно видувати повітря. Після багатьох спроб пройти огляд на приладі "Драгер", лікар запропонував зробити спеціальні вправи, які визначають сп`яніння особи, однак ОСОБА_1 відмовився.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції оцінки не дав, тоді як суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував їх при прийнятті рішення у справі.

При цьому, допущення такої поведінки 06.03.2017 позивач не спростовує і у поданій ним касаційній скарзі, а лише посилається на те, що така поведінка викликана неправомірними діями патрульних поліцейських, які безпідставно вилучили у нього оперативний талон.

Суд звертає увагу на те, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

Зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Таким чином, зважаючи на встановлені судами обставини, колегія суддів підтримує висновки суду апеляційної інстанцій стосовно наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку та правомірності наказу відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Суд вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в редакції, чинній до внесення змін 15.01.2020) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі 822/1175/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська Н.В. Шевцова