№ 822/1362/18 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 822/1362/18

адміністративне провадження № К/9901/64437/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018 (колегія у складі суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М., Граб Л.С.)

у справі №822/1362/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. 02.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Летичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області), в якому просив:

- визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними;

- зобов`язати відповідача врахувати стаж роботи трактористом за періоди з 01.04.1979 по 09.11.1980, з 28.10.1982 по 31.12.1982, з 01.01.1992 по 16.12.2005, а також період строкової служби в армії з 10.11.1980 по 27.10.1982, як пільговий та призначити пенсію на пільгових умовах з 08.05.2017.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.05.2018 позов задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано відмову Летичівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №8904/02 від 27.10.2017;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувати ОСОБА_1 стаж роботи трактористом за періоди з 01.04.1979 по 09.11.1980, з 28.10.1982 по 31.12.1982, з 01.01.1992 по 16.12.2005, а також період строкової служби в армії з 10.11.1980 по 27.10.1982, як пільговий та призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 08.05.2017;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2018, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.05.2018 скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи трактористом з 01.04.1979 по 09.11.1980, з 28.10.1982 по 31.12.1982 та період строкової служби в армії з 10.11.1980 по 27.10.1982;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. 19.10.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції, у якій останній просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач після досягнення 55 років звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

7. Листом від 27.10.2017 №8904/02 Летичівське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано роботу трактористом лише за період з 01.01.1983 по 31.12.1991 в колгоспі "Прогрес", згодом спілка селян власників "Прогрес", ТОВ "Прогрес" та з 31.03.2010 по 18.04.2013 в ТОВ "Летичів Агро".

8. У зарахуванні до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 10.11.1980 по 27.10.1982 та періоди роботи на посаді тракториста з 01.04.1979 по 09.11.1980, з 28.10.1982 по 31.12.1982, з 01.01.1992 по 16.12.2005 в колгоспі "Прогрес" (правонаступник ТОВ "Прогрес") відмовлено, так як відсутні первинні документи, які підтверджували б роботу на посаді тракториста.

9. Не погоджуючись з відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позивач вважає, що є правові підстави для зарахування йому до стажу роботи трактористом-машиністом спірних періодів. З їх урахуванням стаж роботи трактористом-машиністом становить понад 20 років, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначав, що вимогу закону щодо підтвердження факту безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства не виконано, а тому комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не точно вказані спеціальність позивача "інженер тракторних робіт" замість "тракторист", не може порушувати права позивача на отримання пільгової пенсії при наявному трудовому стажі, який дає право на пільгову пенсію, враховуючи, що факт роботи позивача трактористом у спірний період підтверджується зазначенням в трудовій книжці колгоспника кількість пророблених трудоднів, що на переконання суду прямо вказує на те, що позивач безпосередньо працював трактористом та постійно був зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції.

В матеріалах справи також містяться письмові пояснення гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відповідно до наданих пояснень та відомостей в трудових книжках працювали разом із позивачем на одному підприємстві та підтвердили факт роботи позивача трактористом.

Крім цього, факт роботи позивача трактористом об`єктивно підтверджується атестатом №224 від 10.07.1979, посвідченням № 10 від 15.02.1983, свідоцтвом №10 від 30.01.1989, відомостями трудової книжки колгоспника № 318, архівними довідками № 157-с від 18.05.2017, відповідно до яких позивач дійсно працював в сільськогосподарському підприємстві с. Голенищево, а також те що йому нараховувалась заробітна плата.

13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника № 318 за періоди роботи позивача з 21.03.1991 по 16.12.2005 посада зазначена як "Інж. тр. робіт" і позивачем не надано довідок уточнюючих характер роботи, які дають право на призначення пільгової пенсії.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що із записів у трудовій книжці колгоспника № 318 слідує, що 16.12.2005 ОСОБА_1 звільнений з роботи з посади "інженера по техніці безпеки", а в архівних довідках від 13.06.2018 № 187-с взагалі не зазначено, на якій посаді працював позивач в сільськогосподарському підприємстві с. Голенищево.

В порушення вимог п. 20 Порядку № 637 судом першої інстанції зроблено висновок щодо можливості зарахування до пільгового стажу періоди роботи позивача з 21.03.1991 по 16.12.2005 на підставі письмових пояснення гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відповідно до відомостей в трудових книжках працювали разом із позивачем на одному підприємстві та підтвердили факт роботи позивача трактористом, враховуючи, що вказана норма передбачає можливість підтвердження пільгового стажу виключно уточнюючими довідками, а не показами свідків.

Також, за висновком суду апеляційної інстанції, відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу період проходження строкової військової служби з 10.11.1980 по 27.10.1982 та періоди роботи на посаді тракториста з 01.04.1979 по 09.11.1980, з 28.10.1982 по 31.12.1982, оскільки наявні у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 записи підтверджують перебування ОСОБА_1 на вказаній посаді у спірний період.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, та зазначає, що через неточності у трудовій книжці подати додаткові довідки про роботу за період з 01.01.1979 по 2005 рік не має можливості, так як підприємство, на якому він працював, припинило свою діяльність і це підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

15. Порядком № 637 від 12.08.1993 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

16. На підтвердження того, що він працював трактористом у період з 01.01.1992 по 16.12.2005, позивач посилається на письмові покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , адресовані суду та додані до позовної заяви.

17. 22.12.2018 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якій останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

19. Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. У касаційній скарзі позивач зазначає про наявність правових підстав для зарахування періоду його роботи з 01.01.1992 по 16.12.2005 трактористом до пільгового та призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки зазначене підтверджується письмовими показами свідків.

21. Відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

22. Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

23. Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

24. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

25. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

26. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

27. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

28. Із записів трудової книжки вбачається, що позивач у період роботи з 21.03.1991 по 16.12.2005 працював на посаді «інженер тракторних робіт».

29. Позивачем надано архівні довідки від 13.06.2017 № 187-с, відповідно до яких позивач дійсно працював в сільськогосподарському підприємстві с. Голенищево, а також те, що йому нараховувалася заробітна плата. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працювали разом із позивачем на одному підприємстві, письмово підтвердили факт роботи позивача трактористом, однак як свідків в судовому засідання їх не допитано.

30. Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали позивача по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу позивача.

31. Згідно із статтею 72 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

32. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

33. Суди попередніх інстанцій не дослідили питання неможливості надання позивачем уточнюючих довідок для підтвердження спеціального трудового стаж, а також судом першої інстанції помилково було прийнято до уваги, надані позивачем письмові покази свідків, та у порушення вимог ст. ст. 91 92 КАС України, відмовлено у клопотанні представника позивача про допит їх в судовому засіданні.

34. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 06.03.2019 у справі № 515/1967/16-а, від 29.11.2019 у справі № 676/1433/17, від 19.02.2020 у справі № 155/920/17, від 27.04.2020 у справі № 648/1613/17.

35. Відтак, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлені всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення.

36. До повноважень Верховного Суду при розгляді справи в касаційному порядку не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

37. Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

38. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

39. Констатовані Судом порушення процесуального закону в аспекті цієї справи можуть бути усунуті у спосіб скасування судових рішень попередніх інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції для постановлення рішення відповідно до вимог адміністративного процесуального законодавства.

40. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

41. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року у справі №822/1362/18 скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя І.В. Желєзний

Суддя О.П. Стародуб