ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 822/1863/16

касаційне провадження № К/9901/37840/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (далі у тексті - позивач, скаржник) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2017 (головуючий суддя - Ковальчук О.К., судді - Майстер П.М., Петричкович А.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 (головуючий суддя- Граб Л.С., судді - Гонтарук В.М., Біла Л.М.) у справі №822/1863/16 за позовом державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (далі у тексті - позивач, скаржник) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі у тексті - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2016: №0000791400, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 058 261, 25 грн, з них 3 246 609, 00 грн за основним платежем та 811 652, 25 грн за штрафними санкціями; №0000801400, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість за серпень 2013 року в сумі 380, 00 грн та зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2016 року у сумі 1 460 976, 00 грн; №0000991400, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 53 994, 60 грн та рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду первинної скарги №18720/6/99-99-11-02-02-25 від 30.08.2016.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2017 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 12.07.2016 №0000791400 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 37 894, 00 грн та штрафних санкцій в сумі 9 473, 50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 - постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2017 залишено без змін.

Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" подало до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2017 у справі №822/1863/16 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 та направити справу на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що не погоджується із постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2017 та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017, вважає їх прийнятими з порушеннями норм матеріального та процесуального права, також вказав, що судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу відповідач вважає доводи скаржника необґрунтованими, а судові рішення у даній справі в частині відмовлених позовних вимог правомірними.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23.10.2017 відкрив касаційне провадження в справі №822/1863/16 та витребував справу з Хмельницького окружного адміністративного суду.

Дану справу у порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі у тексті - КАС України) передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 06.02.2023 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 07.02.2023.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

Позивач - державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" - 02.10.1996 зареєстроване виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради Хмельницької області (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №549354).

Основними видами діяльності позивача є: виробництво зброї та боєприпасів; інші види оптової торгівлі; дослідження і розробки в галузі природничих та технічних наук.

Відповідно до направлень від 10.05.2016 №304, №305, №306,№307, №308, №309 згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 27.04.2016 № 213 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на ІІ квартал 2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року.

За результатами перевірки складено акт №0040/22-01-14-01/23831376 від 22.06.2016, яким встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014р. № 966 (у редакції наказу від 23.01.2015 № 13) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 № 1267/26044, у результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, всього в сумі 3 246 609, 00 грн, в тому числі занижено за жовтень 2014 року в сумі 983 764, 00 грн, за березень 2015 року в сумі 1 832, 00 грн, за квітень 2015 року в сумі 331 361, 00 грн, за вересень 2015 року в сумі 150 108, 00 грн, за жовтень 2015 року в сумі 133 865, 00 грн, за грудень 2015 року в сумі 1 780 096, 00 грн та завищено за березень 2014 року в сумі 112 086, 00 грн, за вересень 2014 року в сумі 22 331 00 грн; завищено суму від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 Декларації) всього в сумі 640, 00 грн, в тому числі за квітень 2013 року в сумі 260, 00 грн, за серпень 2013 року в сумі 380, 00 грн; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за березень 2016 року у сумі 1 460 976, 00 грн;

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.07.2016: №0000791400 (форма "Р"), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4 058 261, 25 грн, у тому числі 3 246 609 грн за основним платежем та 811 652, 25 грн за штрафними санкціями; №0000801400 (форма "В4"), яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 Декларації) за серпень 2013 року в сумі 380, 00 грн та зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за березень 2016 року в сумі 1 460 976, 00 грн; №0000991400 (форма "ПС"), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 53 994, 60 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень слугували висновки відповідача про порушення позивачем пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" завищено податковий кредит з податку на додану вартість за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року в сумі 1 893 574, 00 грн внаслідок віднесення до його складу частки податку на додану вартість з вартості придбаних товарів/послуг, необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях - операціях з постачання продукції військового призначення, які звільнено від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту на суму 499 646, 60 грн по операціях з придбання товару від TOB "МОНОЛІТ КОНСТРАКШН", на суму 27 036, 45 гри. по операціях з придбання товару від TOB "Салтіо", на суму 11 498, 00 грн по операціях з придбання послуг комісіонера від ДП ДГЗІФ "Укрінмаш" та ДК "Укрспецекспорт", на суму 334 380, 00 грн по операціях з придбання товару TOB "Оптметхім 2015" та порушення пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України у зв`язку із завищенням суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації), за березень 2016 року в сумі 1 460 976, 00 грн.

Відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про державне оборонне замовлення", що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: групи 93, крім включених до товарних позицій 9303 - 9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307.

За період з жовтня 2014 року по березень 2016 року ДП "НТК "Завод точної механіки" здійснювало операції з постачання продукції військового призначення (30 мм автоматичні гармати ЗТМ-1, ЗТМ-2 з комплектом ЗІП, ланки Л-30, ремонтні комплекти ЗІП до гармати) товарних позицій УКТ ЗЕД 9301 (зброя бойова, крім пістолетів, револьверів та зброї товарної позиції 9307) та 9305 (частини та приладдя до виробів товарних позицій 9301), які звільнені від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, сума яких склала 68 904 739, 00 грн.

Водночас у вказаний період позивач здійснював, як оподатковувані, так і неоподатковувані операції з постачання товарів.

Пунктом 199.1 статті 199 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 року, який набрав винності з 01.07.2015 року, пункт 199.1 викладено в наступній редакції: У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти і зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

З 29.07.2015 року Законом України № 643-VIII від 16.07.2015 року пункт 199.1 викладено в наступній редакції: у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Згідно з пунктом 199.2. частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Пунктом 199.3. передбачено, що платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Відповідно до пункту 199.4 платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію).

З 29.07.2015 Законом України № 643-VIII від 16.07.2015 абзац другий виключено.

Згідно з пунктом 199.5. частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Для виробництва продукції військового призначення позивач використовував придбані сировину, матеріали, роботи, послуги, необоротні активи, з вартості яких суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) під час їх придбання повністю відносились підприємством до податкового кредиту з відображенням в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

При цьому, в період з жовтня 2014 року по червень 2015 року позивач не здійснював розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях та відповідне коригування (зменшення) сум ПДВ, які підлягають віднесенню до податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, необоротних активів відповідно до частки їх використання в неоподатковуваних операціях згідно норм статті 199 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.07.2015 року).

За даними перевірки частка використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях складає:

- за фактичними даними першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані операції, звільнені від оподаткування згідно пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ (жовтень 2015р.) - 44,04%/55,96%

- за підсумками 2014 року календарного року - 55,11%/44,89%

- за підсумками 2015 року календарного року - 43,05%/56,95%.

Відповідно, сума ПДВ, що не підлягала віднесенню позивачем до податкового кредиту за період з жовтня 2014 року по червень 2015 року за операціями з придбання товарів/послуг, необоротних активів відповідно до частки їх використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях, становить 1 893 574, 00 грн, в тому числі за жовтень 2014 року - 983 764, 00 грн, за листопад 2014 року - 100 817, 00 грн, за грудень 2014 року - 115 139, 00 грн (в т.ч. 26 793, 00 грн - за результатами перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях за підсумками поточного календарного 2014 року), за січень 2015 року - 131 893, 00 грн, за лютий 2015 року - -20 938, 00 грн (від`ємне значення), за березень 2015 року - 28 806, 00 грн, за квітень 2015 року - 23 958, 00 грн, за травень 2015 року - 35 162, 00 грн., за червень 2015 року - 494 973, 00 грн.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, оскільки позивач не надав суду жодного доказу здійснення ним у вказаний період перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій та відповідного коригування (зменшення) сум ПДВ, які підлягають віднесенню до податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, необоротних активів відповідно до частки їх використання в неоподатковуваних операціях згідно норм статті 199 Податкового кодексу України.

Щодо посилань скаржника про безпідставність висновків контролюючого органу щодо порушення пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту на суму 499 646, 60 грн по операціях із TOB "МОНОЛІТ КОНСТРАКШН", Верховний Суд зазначає.

29.10.2015 між ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (покупець), ТОВ "МОНОЛІТ КОНСТРАКШН" (постачальник) та ДП "НТК "Завод точної механіки" (платник) укладений договір поставки №002.2309. Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію, визначену у п.1.2 цього договору, покупець зобов`язується прийняти продукцію, а платник зобов`язується оплатити продукцію на умовах цього договору в рахунок погашення існуючої заборгованості перед покупцем за поставлену продукцію по договору від 20.04.2010 №01-207 (п.1.1 договору); найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці, визначається специфікацією, що є невід`ємною частиною договору (п.1.2 договору); місце здійснення поставки продукції постачальником ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння", м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6 (п.п. 2.2 договору), відвантаження продукції здійснюється за рахунок постачальника (п.п. 2.3 договору); строк дії цього договору закінчується 31.12.2016 року (п.п. 7.2 договору) .

На виконання договору №002.2309 від 29.10.2015 року TOB "МОНОЛІТ КОНСТРАКШН" відповідно до видаткових накладних від 31.12.2015 поставило ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" енергетичне обладнання (кабель ЩР-01- 01-ВЯ та підстанції 2КТПГ-1000/10/0,4 У1), оплату за яке здійснив позивач.

Податкові накладні від 31.12.2015 № 1 і №2 підтверджують факт перерахування позивачем коштів за поставлене ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" енергетичне обладнання, позивач відніс податок на додану вартість в сумі 499 646, 60 грн, сплачений в ціні вказаного обладнання, до податкового кредиту в грудні 2015 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Таким чином, обов`язковою умовою включення сплаченого в ціні товару податку на додану вартість до податкового кредиту є поставка зазначеного товару платнику податку.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності завищення позивачем податкового кредиту на суму 499 646, 60 грн по операціях із ТОВ «МОНОЛІТ КОНСТРАКШН», оскільки отримувачем (покупцем) обладнання, поставленого TOB "МОНОЛІТ КОНСТРАКШН" та оплаченого позивачем, є ДП "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння", а тому у позивача відсутнє право на віднесення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого в ціні зазначеного товару у грудні 2015 року.

Щодо посилань в касаційній скарзі скаржника про безпідставність порушення позивачем пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України та віднесення до податкового кредиту суми ПДВ - 27 036, 45 грн по взаємовідносинах позивача із ТОВ «Салтіо», а також завищення податкового кредиту з ПДВ в суму 11 498, 00 грн по взаємовідносинах з ДП ДГЗІ «Укрінмаш» та ДК «Укрспецекспорт», Верховний Суд зазначає.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позов Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" прийшов до висновків, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства отриманих від ТОВ "Салтіо", ДП ДГЗІФ "Укрінмаш" та ДК "Укрспецекспорт", які засвідчують факт придбання товару та послуг, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в їх ціні ПДВ до податкового кредиту.

Зважаючи на що позивач правомірно відніс до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 27 036, 45грн по операціях з ТОВ "Салтіо" та у сумі 11 498, 00 грн. по звітам комісіонерів ДП ДГЗІФ "Укрінмаш" та ДК "Укрспецекспорт" .

Таким чином позовні вимоги задоволені судом першої інстанції ( залишені в силі судом апеляційної інстанції ) щодо суми грошового зобов`язання з ПДВ та штрафних санкцій стосовно господарських операцій позивача з комісіонерами ДП ДГЗІ «Укрінмаш» та ДК «Укрспецекспорт», а також поставки товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Салтіо», прийняті на користь Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки".

Підсумовуючи вищенаведене Верховний Суд приходить до висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені відповідачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв`язку із цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 349, статтею 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.09.2017 у справі №822/1863/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова