ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2020 року
Київ
справа №822/2115/16
адміністративне провадження №К/9901/45649/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Білак М.В., Єресько Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року (судді Петричкович А.І., Шевчук О.П., Ковальчук О.К.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року (судді Драчук Т.О., Загороднюк А.Г., Полотнянка Ю.П.) у справі № 822/2115/16 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації, треті особи: Державна казначейська служба України, Кам`янець-Подільське управління державної казначейської служби України Хмельницької області, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У жовтні 2016 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» (далі - СТОВ «Зоря»; позивач) звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики; відповідач-1), Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент агропромислового розвитку Хмельницької ОДА; відповідач-2), Управління агропромислового розвитку Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації (Управління агропромислового розвитку Кам`янець-Подільської РДА; відповідач-3), треті особи: Державна казначейська служба України, Кам`янець-Подільське управління державної казначейської служби України Хмельницької області про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невиконання дій з виплати грошових коштів за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» в сумі 1 189 900 грн;
- стягнення з Державного бюджету України заборгованості за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» в розмірі 1 189 900 грн шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за СТОВ «Зоря» в органах Казначейства зареєстрована кредиторська заборгованість Держбюджету в розмірі 1 189 900 грн, яка визнана відповідачем-1, що підтверджується наказом Мінагрополітики від 27 грудня 2013 року № 772 «Про розподіл коштів за бюджетною програмою КПКВ 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними». Однак, станом на день звернення до суду вказана заборгованість не погашена.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 07 грудня 2016 року позов задовольнив частково. Стягнув на користь СТОВ "Зоря" кредиторську заборгованість у розмірі 1 189 900 грн компенсації за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними", визначеної наказом Мінагрополітики № 772 від 27 грудня 2013 року, за рахунок коштів головного розпорядника бюджетних коштів цієї бюджетної програми. В решті позовних вимог - відмовив.
Приймаючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач частково довів позовні вимоги, адже суб`єкти владних повноважень, які заперечують проти позову довели, що не вчиняли протиправної бездіяльності щодо позивача і діяли у межах Закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом. При цьому, суд вважав, що узгоджена кредиторська заборгованість компенсації СТОВ "Зоря" за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" повинна бути погашена (сплачена) за рахунок коштів головного розпорядника бюджетних коштів цієї бюджетної програми з дотриманням вимог Бюджетного кодексу України та Порядку №587.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 01 березня 2017 року скасував постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь СТОВ «Зоря» кредиторської заборгованості у розмірі 1 189 900 грн компенсації за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними», визначеної наказом Мінагрополітики № 772 від 27 грудня 2013 року, за рахунок коштів головного розпорядника бюджетних коштів цієї бюджетної програми. В цій частині прийняв нову постанову, якою відмовив в задоволенні позову. В решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в зазначеній частині, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Мінагрополітики не є органом, який здійснює дії щодо нарахування та виплати часткового відшкодування, а лише проводить розподіл коштів та спрямовує їх у регіони в межах виділених асигнувань, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення на користь СТОВ «Зоря» компенсації кредиторської заборгованості за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» у розмірі 1 189 900 грн, оскільки відповідачем-1 зобов`язання, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 та наказом Мінагрополітики № 772 від 27 грудня 2013 року виконані в повному обсязі.
Тому суд вважав, що оскільки в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо невиконання дій з виплати СТОВ «Зоря» грошових коштів за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» в сумі 1 189 900 грн відмовлено, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року в цій частині сторонами не оскаржувалась, то відсутні підстави для стягнення заборгованості саме з Мінагрополітики на користь СТОВ «Зоря».
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На вказані судові рішення позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року скасувати в частині стягнення коштів на користь СТОВ «Зоря» за рахунок коштів головного розпорядника бюджетних коштів бюджетної програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути кошти на користь СТОВ «Зоря» за рахунок Державного бюджету України.
Аргументи скаржника полягають у тому, що протиправна бездіяльність Мінагрополітики як головного розпорядника бюджетних коштів та відповідального виконавця бюджетної програми 2801350 щодо виконання обов`язків, передбачених пунктом 14 Порядку № 587 та статтями 22 57 Бюджетного кодексу України підтверджується: 1) незабезпеченням організації та координації роботи відповідача-2 та відповідача-3 в частині вчинення ними дій, необхідних для своєчасного та в повному обсязі доведення коштів за бюджетною програмою 2801350 до позивача; 2) відсутністю контролю за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань за бюджетною програмою 2801350 відповадачем-2 та відповідачем-3. З огляду на це, висновок апеляційного суду щодо повного виконання Мінагрополітики зобов`язань, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 та наказом Мінагрополітики № 772 від 27 грудня 2013 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійним обставинам справи. Таким чином, неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 22 57 Бюджетного кодексу України призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке суперечить таким принципам адміністративного судочинства як законність та верховенство права.
Разом із тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відновлення порушеного права СТОВ «Зоря» та стягнення бюджетної заборгованості, але неправильно визначив спосіб захисту такого права, оскільки бюджетна заборгованість повинна стягуватись з Державного бюджету України.
У запереченнях на касаційну скаргу Мінагрополітики просить скаргу СТОВ «Зоря» залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року залишити без змін. Посилається на те, що відповідачем-1 як головним розпорядником бюджетних коштів було здійснено розподіл коштів для погашення кредиторської заборгованості перед позивачем та спрямовано вказані кошти до Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької ОДА. Водночас, Мінагрополітики не уповноважене контролювати відповідача-2 стосовно подачі органам Казначейства реєстрів підприємств та платіжних доручень на виплату компенсацій, а тому чи виконано відповідачем-2 пункт 14 Порядку № 587, відповідачу-1 не відомо. Крім того, Мінагрополітики неодноразово зверталося до Міністерства фінансів України з проханням передбачати в Державному бюджеті України кошти на відповідні цілі. Таким чином, Мінагрополітики виконало функції головного розпорядника бюджетних коштів у повному обсязі, в межах виділених коштів на відповідний рік. Також відповідач-1 просить звернути увагу суду на те, що стягнення на користь СТОВ «Зоря» кредиторської заборгованості шляхом списання коштів з наявних бюджетних програм Мінагрополітики призведе до невиконання останнім своїх обов`язків як головного розпорядника бюджетних коштів у відповідному році, оскільки із затверджених бюджетних програм будуть списані кошти на виконання судового рішення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ «Зоря».
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII зазначену касаційну скаргу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Васильєва І.А. головуючий суддя (суддя-доповідач), Пасічник С.С., Юрченко В.П.
20 січня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 20 січня 2020 року № 96/0/78-20, у зв`язку з внесенням змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року № 33), що унеможливлює участь судді-доповідача Васильєвої І.А. у розгляді справи, визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
У зв`язку з постановленням Верховним Судом 18 лютого 2020 року ухвали про відвід судді Загороднюка А.Г. від розгляду справи № 822/2115/16 визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Білак М.В., Єресько Л.О.
Ухвалою від 18 лютого 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
СТОВ «Зоря» зареєстроване як юридична особа та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, його видами діяльності є вирощування винограду, вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників.
Наказом Мінагрополітики від 27 грудня 2013 року № 772 «Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» затверджено, зокрема: розподіл коштів для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року у виноградарстві та садівництві, в тому числі по Хмельницькій області на загальну суму 12380,8 тис. грн; розподіл коштів для компенсації витрат у садівництві та виноградарстві, в тому числі по Хмельницькій області на загальну суму 1967,1 тис. грн.
Відповідно до зазначеного наказу, розподілено кошти для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась перед СТОВ «Зоря» на 01 січня 2013 року у виноградарстві та садівництві, за КЕКВ 2610 в сумі 811 000 грн, за КЕКВ 3210 в сумі 296 000 грн, а всього на суму 1 107 000 грн. Крім того, розподілено кошти для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві перед СТОВ «Зоря», у тому числі за КЕКВ 2610 в сумі 466 400 грн, за КЕКВ 3210 на суму 11 000 грн.
Управлінням агропромислового розвитку Кам`янець-Подільської РДА передані органу Держказначейства платіжні доручення від 30 грудня 2013 року № 192 на суму 811 000 грн, № 193 на суму 296 000 грн, № 198 на суму 466 000 грн, № 199 на суму 11 000 грн, а всього на загальну суму 1 584 400 грн.
Станом на 01 січня 2014 року сума кредиторської заборгованості перед СТОВ «Зоря» становила 1 584 400 грн, із яких: за КЕКВ 2610 - 1 277 400 грн, за КЕКВ 3210 - 307 000 грн.
Наказом Мінагрополітики від 29 липня 2014 року № 277 затверджено розподіл коштів за бюджетною програмою КПКВ 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними» для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилася на 01 січня 2014 року у виноградарстві, садівництві і хмелярстві, пропорційно сумам попередньо зареєстрованої кредиторської заборгованості, у тому числі перед СТОВ «Зоря» на суму 394 500 грн.
У 2014 році за КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансфери підприємствам (установам, організаціям)» профінансовано на 394 500 грн. У 2015 та 2016 роках фінансування за програмою не проводилось.
Згідно з довідкою зустрічної звірки Кам`янець-Подільської об`єднаної державної фінансової інспекції від 29 травня 2015 року № 1-35з/056, станом на 01 січня та 01 березня 2015 року залишись некомпенсованими бюджетом витрати СТОВ «Зоря» на загальну суму 1 189 900 грн.
Враховуючи, що заборгованість перед позивачем так і не була погашена, СТОВ «Зоря» звернулося до суду за захистом порушеного права.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - збір) в розмірах, встановлених Податковим кодексом України, та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (далі - бюджетні кошти) визначає Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 (далі - Порядок № 587).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 587 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінагрополітики.
Підпунктом 1 пункту 5 Порядку № 587 визначено, що бюджетні кошти надаються суб`єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб`єкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість), зокрема, за такими напрямами як проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення (проектні роботи, підготовка ґрунту та посадка, догляд за насадженнями, спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення) та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, - у межах затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються з урахуванням зони закладення насаджень, схеми посадок та інших технологічних особливостей, а також витрат з виконання відповідних робіт.
За приписами частини третьої статті 20 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Частиною першою статті 22 Бюджетного кодексу України встановлено, що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів визначені частиною п`ятою статті 22 Бюджетного кодексу України. Зокрема, пунктами 3 - 5 цієї норми встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством (пункт 4); розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 Кодексу (пункт 5).
Водночас, за приписами пунктів 7, 9 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
Згідно з абзацами 1- 3 пункту 14 Порядку №587 на підставі затверджених остаточних обсягів компенсації, розподілу бюджетних коштів між суб`єктами господарювання для компенсації витрат, пов`язаних з будівництвом холодильників (лабораторних комплексів, камер швидкого заморожування плодів та ягід), і розподілу коштів для компенсації витрат з придбання обладнання, техніки та механізмів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних, управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим та головні управління агропромислового розвитку обласних держадміністрацій спрямовують бюджетні кошти управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій. Управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації, управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій на підставі відповідних наказів Мінагрополітики подають управлінням Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб`єктів господарювання, відкриті в банках.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.
Системний аналіз наведених норм свідчить, що повноваження Мінагрополітики не обмежуються прийняттям відповідного рішення (наказу) про надання державної підтримки підприємствам АПК, шляхом затвердження відповідної суми компенсації, що підлягає виплаті. Мінагрополітики також зобов`язане своєчасно приймати ефективні управлінські рішення, які забезпечують реалізацію цього наказу, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм. Такі заходи спрямовані на підтримку розвитку аграрного сектору економіки, у зв`язку з чим щороку в законі про Державний бюджет України визначаються види державних цільових програм фінансової підтримки підприємств АПК та затверджуються суми витрат на них. Крім того, Мінагрополітики, як головний розпорядник таких коштів, є, одночасно, і відповідальним виконавцем за реалізацію таких програм, у тому числі програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними», та несе відповідальність за її виконання.
Отже, твердження Мінагрополітики, з якими погодився суд апеляційної інстанції, про те, що його повноваження обмежені лише розподілом бюджетних коштів та спрямуванням їх у регіони, є необґрунтованими, оскільки норми Бюджетного кодексу України та Порядку № 587 зобов`язують відповідача-1 забезпечити контроль за реалізацією прийнятих рішень, у тому числі вжити усіх заходів, спрямованих на виконання затверджених бюджетних програм.
Як установлено судами попередніх інстанцій, станом на момент подачі даного позову за СТОВ «Зоря» обліковується та зареєстрована кредиторська заборгованість у розмірі 1 189 900 грн за програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними». Ці кошти позивачу не виплачені. Вказані обставини учасниками справи не заперечуються.
Указане свідчить, що механізм бюджетного фінансування не спрацював.
Між тим, недостатність фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог щодо погашення такої заборгованості.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні від 24 червня 2003 року у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства» (заява № 44277/98) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) указав, що майном, у значенні статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, є, зокрема «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».
У рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Тож реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів відповідно до законодавства, не може ставитися у залежність від бюджетних асигнувань.
За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що Мінагрополітики, як головний розпорядник бюджетних коштів, не виконав своїх обов`язків, як відповідальний виконавець бюджетної програми 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників та нагляд за ними», за якою СТОВ «Зоря» виділено, але не перераховано кошти в сумі 1 189 900 грн.
Поряд із цим, Суд погоджується з доводами скаржника про те, що бюджетна заборгованість в розмірі 1 189 900 грн повинна стягуватись з Державного бюджету України, а тому постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року в цій частині підлягає зміні шляхом викладення абзацу другого її резолютивної частини в іншій редакції.
Одночасно з викладеним, Верховний Суд відзначає, що за правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Приписами частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи те, що СТОВ «Зоря» фактично не погоджується лише із визначеним судом першої інстанції способом захисту порушеного права та не просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, Верховний Суд, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, оскаржувані судові рішення у цій частині не переглядає.
Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Згідно з частиною четвертою статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду та враховуючи те, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 червня 2017 року відстрочив СТОВ «Зоря» сплату судового збору в розмірі 23 071,80 гривень за подання касаційної скарги у цій справі до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.
Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 341 345 349 351 352 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» задовольнити частково.
2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року скасувати.
3. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2106 року змінити, виклавши абзац другий її резолютивної частини у наступній редакції:
«Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (ідентифікаційний код 04328447) заборгованість за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» в розмірі 1 189 000 гривень шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України».
4. В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2106 року залишити без змін.
5. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (32381, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Подільське, код ЄДРПОУ 04328447) судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 822/2115/16 у розмірі 23071 (двадцять три тисячі сімдесят одна) гривня 80 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
М.В. Білак
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду