ПОСТАНОВА
Іменем України
10 березня 2020 року
Київ
справа №822/364/17
адміністративне провадження №К/9901/29467/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Білак М.В., Єресько Л.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (суддя Лабань Г.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (судді Драчук Т.О., Загороднюк А.Г., Полотнянко Ю.П.) у справі № 822/364/17 за позовом ОСОБА_1 до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - Славутська ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області; відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18 серпня 2016 року № 389 «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ», підписаного начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком;
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу начальника Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18 серпня 2016 року № 389 «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ», підписаного начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком, у частині виведення із штатного розпису завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб;
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу начальника Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18 серпня 2016 року № 389 «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ», підписаного начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком;
- визнати протиправним та скасувати попередження завідувачу сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення Шепетівської ОДПІ ОСОБА_1 від 02 вересня 2016 року про наступне вивільнення у зв`язку із зміною організації структури та скороченням штату державних службовців згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та одночасну пропозицію про переведення на посаду головного державного інспектора сектору податків та зборів з фізичних осіб Полонського відділення Славутської ОДПІ, на період відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підписаного посадовою особою суб`єкта владних повноважень - головою комісії з реорганізації Шепетівської ОДПІ В.М. Ординською та посадовою особою - начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком;
- визнати протиправним і скасувати пропозицію завідувачу сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення Шепетівської ОДПІ ОСОБА_1 від 07 вересня 2016 року про переведення на вакантну посаду головного державного інспектора Шепетівського відділення Славутської ОДПІ, на період відпустки ОСОБА_4 у зв`язку із вагітністю та пологами, підписаного начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком.
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що оскаржуваний наказ порушує її права щодо проходження публічної служби, оскільки його прийняття у подальшому спричинило необґрунтоване звільнення з публічної служби позивача. Вважає, що видання начальником Славутської ОДПІ наказу від 18 серпня 2016 року № 389 не обумовлювалося вимогами постанови КМУ від 04 листопада 2015 року № 892, а було зроблено виключно з метою незаконного створення умов для повторного звільнення позивачки з публічної служби у випадку задоволення Хмельницьким окружним адміністративним судом її позову в адміністративній справі № 681/910/16-а. Даний висновок, на думку позивачки, підтверджується й тим, що в день видання наказу про її поновлення відповідачем знову видано попередження про наступне вивільнення. Крім того, при виданні спірного наказу начальником Славутської ОДПІ було перевищено надану йому компетенцію. Позивачка стверджувала, що постанова Уряду від 04 листопада 2015 року № 892 та наказ голови ДФС від 24 лютого 2016 року № 175 не передбачали скорочення чисельності та штатів працівників Славутської ОДПІ.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, в задоволенні позову відмовив.
Приймаючи зазначені судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при винесенні наказу від 18 серпня 2016 року № 389 «Про введення в дію переліків змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ» начальник Славутської ОДПІ Яремчук В.В. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для визнання вказаного наказу протиправним з подальшим його скасуванням. Крім цього, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що спірний наказ відповідача жодним чином не впливав на права та обов`язки ОСОБА_1 , оскільки на дату його прийняття остання не перебувала на посаді завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб Полонського відділення Славутської ОДПІ, яка відповідно до переліку змін №2 до організаційної структури Славутської ОДПІ виводилась із структури Полонського відділення Славутської ОДПІ.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3 наказу начальника Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18 серпня 2016 року № 389 «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ», підписаного начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком, та ухвалити в цій частині нове рішення - про задоволення позову.
Аргументи скаржниці полягають у тому, що суди попередніх інстанцій, правильно встановивши, що згідно із наказом ДФС України від 25 квітня 2016 року № 365 штатний розпис повинен затверджувати голова ДФС України, зробили протилежні висновки про правомірність оскаржуваного наказу з огляду на Методичні рекомендації, незважаючи на те, що в цих рекомендаціях взагалі не передбачено порядку затвердження штатного розпису та наказ № 365 прийнятий у часі пізніше. На думку скаржниці, що помилкові висновки судів першої та апеляційної інстанцій зумовлені ототожненням абсолютно різних за своєю суттю понять «організаційна структура» та «штатний розпис». Однак, навіть у частині третій статті 64 Господарського кодексу України зазначені поняття розмежовані розділовими знаками. Крім того, позивачка вважає, що прийняття у серпні 2016 року рішення про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису є недоцільним, оскільки на час його прийняття було завершено процедуру реорганізації в органах фіскальної служби, в тому числі в Славутській ОДПІ.
Також у касаційній скарзі зазначено, що порушення норм процесуального права полягає у тому, що, залишивши поза увагою ряд письмових доказів, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зосередився на тому, що судове рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі стосувалося Полонського відділення Шепетівської ОДПІ, а не Полонського відділення Славутської ОДПІ. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірний наказ № 389 прийнятий тоді, коли позивачка не перебувала на посаді завідувача сектору податків і зборів юридичних осіб Полонського відділення Славутської ОДПІ є помилковими, оскільки постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 681/910/16-а ОСОБА_1 поновлено на посаді з 31 травня 2016 року. Тобто, з цього часу позивачка не втрачала права на виконання своїх трудових функцій.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII зазначену касаційну скаргу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Білоус О.В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Шарапа В.М., Стрелець Т.Г.
05 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 30 травня 2019 року № 530/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
У зв`язку з постановленням Верховним Судом 06 березня 2020 року ухвали про відвід судді Загороднюка А.Г. від розгляду справи № 822/364/17 визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Білак М.В., Єресько Л.О.
Ухвалою від 06 березня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Відповідно до постанови від 04 листопада 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» Кабінет Міністрів України постановив: перейменувати деякі територіальні органи ДФС за переліком згідно з додатком 1; реорганізувати деякі територіальні органи ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС за переліком згідно з додатком 2. Зокрема, Шепетівська ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області приєднувалася до Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
З метою реалізації пункту 2 зазначеної постанови Уряду, голова ДФС України 24 лютого 2016 року прийняв наказ № 175 «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Хмельницькій області», яким наказав, серед іншого, реорганізувати Шепетівську ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області шляхом її приєднання до Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області. Підпунктом 7.2 пункту 7 даного наказу зобов`язано голів комісії з реорганізації забезпечити вжиття комплексу заходів щодо попередження та звільнення працівників відповідно до чинного законодавства.
Крім того, з метою реалізації пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року № 892 голова ДФС України 25 квітня 2016 року видав наказ № 365 «Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС у Хмельницькій області», яким, зокрема, затверджено у новій редакції Положення про Славутську ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
18 серпня 2016 року начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком видано наказ № 389 «Про введення в дію Переліків змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ», яким з 18 серпня 2016 року введено в дію Перелік змін №2 до організаційної структури Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області (додаток 1) та Перелік змін № 3 до штатного розпису Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області (додаток 2), наказано здійснити комплекс заходів щодо попередження та звільнення працівників згідно з проведеними змінами в організаційній структурі та штатному розписі Славутської ОДПІ відповідно до Кодексу законів про працю України.
02 вересня 2016 року завідувачу сектору оподаткування юридичних осіб Полонського відділення Шепетівської ОДПІ ОСОБА_1 вручено попередження про наступне вивільнення із займаної посади, у зв`язку зі зміною організаційної структури та скороченням штату державних службовців та одночасно запропоновано посаду головного державного інспектора сектору податків і зборів з фізичних осіб Полонського відділення Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на період відпустки ОСОБА_2 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
07 вересня 2016 року начальник Славутської ОДПІ В.В.Яремчук письмово запропонував позивачці переведення на вакантну посаду головного державного інспектора Шепетівського відділення Славутської ОДПІ Головного управління ДФС України в Хмельницькій області на період відпустки ОСОБА_4 у зв`язку з вагітністю та пологами.
Від указаних пропозицій про переведення ОСОБА_1 відмовилася.
Вважаючи протиправними наказ від 18 серпня 2016 року № 389, попередження про наступне вивільнення та пропозицію про переведення, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Верховний Суд відзначає, що в силу положень частини першої статті 341 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3 наказу начальника Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18 серпня 2016 року № 389, Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
При цьому, обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож адміністративні суди мали з`ясувати, чи були дії відповідача здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням установленої процедури, а також, чи було його рішення прийнято на законних підставах.
Згідно із статтею 59 Господарського кодексу України, припинення діяльності суб`єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб`єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
У ході судового розгляду даної справи судами попередніх інстанцій установлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» визначено реорганізувати деякі територіальні органи ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДФС за переліком згідно з додатком 2.
Відповідно до наказу голови ДФС України від 25 квітня 2016 року № 365 «Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС в Хмельницькій області» затверджено у новій редакції Положення про Славутську ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області.
Пунктом 14 Положення про Славутську ОДПІ визначено, що структуру ОДПІ затверджує Голова ДФС за погодженням з Міністром фінансів України. Організаційну структуру ОДПІ затверджує керівник ГУ ДФС. Штатний розпис та кошторис ОДПІ затверджує Голова ДФС.
Відповідно до Положення про ДФС України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» та у зв`язку із погодженням 28 грудня 2015 року Міністром фінансів України затверджених Головою ДФС України Структур територіальних органів ДФС, останньою видано наказ від 11 січня 2016 року № 17 «Про введення в дію Структур територіальних органів ДФС та затвердження методичних рекомендацій щодо їх побудови».
Згідно з пунктом 4 наказу ДФС України від 11 січня 2016 року № 17, керівникам територіальних органів ДФС наказано забезпечити надання на затвердження у встановленому порядку організаційної структури та штатного розпису підпорядкованих органів з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, а пунктом 5 наказано керівникам головних управлінь ДФС в областях та м. Києві, Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків забезпечити затвердження у встановленому порядку організаційних структур та штатних розписів підпорядкованих ДПІ з урахуванням вимог Методичних рекомендацій.
За змістом пункту 2.3 Методичних рекомендацій, організаційні структури ГУ ДФС, митниць ДФС, спеціалізованих департаментів та органів ДФС надаються на затвердження Голові ДФС України за підписом керівника органу (або особи, яка тимчасово виконує його обов`язки) за формою згідно з додатком 1 щорічно до 20 грудня. Організаційні структури ДПІ (СДПІ) затверджуються начальником відповідного ГУ ДФС (або особою, яка тимчасово виконує його обов`язки) за формою згідно з додатком 2. Якщо протягом року до організаційних структур територіальних органів ДФС необхідно внести зміни, на затвердження подається перелік змін до організаційної структури (за формою згідно з додатком 3), відповідна пояснювальна записка за підписом керівника ГУ ДФС, митниці ДФС, спеціалізованого департаменту чи органу ДФС (або особи, яка тимчасово виконує його обов`язки). Переліки змін до організаційних структур ДПІ (СДПІ) затверджуються начальником відповідного ГУ ДФС (або особою, яка тимчасово виконує його обов`язки) за формою згідно з додатком 4.
Матеріалами справи підтверджено, що подані на затвердження начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком Перелік змін № 2 до організаційної структури Славутської ОДПІ (разом із пояснювальною запискою від 17 серпня 2016 року № 4546/8/22-14-01-12) та Перелік № 3 змін до штатного розпису на 2016 рік Славутської ОДПІ були затверджені 17 серпня 2016 року в.о. начальника ГУ ДФС у Хмельницькій області Марценюком А.А.
Згідно із Додатком 1 до Переліку змін № 2, із структури Полонського відділення Славутської ОДПІ виводиться сектор податків і зборів з юридичних осіб з одночасним введенням сектору податків і зборів з фізичних осіб.
18 серпня 2016 року начальником Славутської ОДПІ В.В. Яремчуком видано спірний наказ № 389 «Про введення в дію Переліків змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ», відповідно до якого починаючи з 18 серпня 2016 року введено в дію Перелік змін № 2 до організаційної структури Славутської ОДПІ (додаток 1) та Перелік змін № 3 до штатного розпису Славутської ОДПІ (додаток 2).
Аналізуючи обсяг наданих начальнику Славутської ОДПІ Яремчуку В.В. повноважень у контексті обставин даної справи, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що при винесенні наказу від 18 серпня 2016 року № 389 «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ» начальник Славутської ОДПІ В.В. Яремчук діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання скаржниці на те, що оскаржуваний наказ порушує її права щодо проходження публічної служби є необґрунтованими, так як обставин, які б свідчили про порушення прав та інтересів позивача внаслідок видання цього наказу не виявлено.
До того ж, слід зауважити про те, що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою. При цьому, правом працівника залишається оспорювати власне саме правомірність його звільнення, чим у свою чергу й скористалася ОСОБА_1 .
Більше того, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Однак, оскаржуваний наказ від 18 серпня 2016 року № 389 «Про введення в дію змін до організаційної структури та штатного розпису Славутської ОДПІ» не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача і вичерпав свою дію одночасно з повідомленням ОСОБА_1 про наступне вивільнення. При цьому, цей наказ виданий на виконання відповідних відомчих постанов Уряду та наказів ДФС України.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що під час розгляду справи позивачка не довела, а суди не встановили фактів порушення її трудових прав і гарантій, ОСОБА_1 не навела обґрунтування щодо існування реального негативного впливу на її конкретні права чи інтереси від видання спірного наказу.
За такого правового регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин, а позивач не довела обставин, які б вказували на порушення її прав, свобод або інтересів.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України`Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд констатує, що в ході судового розгляду судами повністю спростовано наведені позивачем обґрунтування позовних вимог.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм.
Беручи до уваги правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в цій справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року), суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (у зазначеній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX та статтями 341 343 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.М. Соколов
М.В. Білак
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду