ПОСТАНОВА
Іменем України
11 лютого 2020 року
Київ
справа №822/37/16
адміністративне провадження №К/9901/11733/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №822/37/16
за позовом Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб на стороні відповідача - Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області - про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства аграрної політики та продовольства України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, ухвалену в складі: головуючого судді Лабань Г.В., суддів Ковальчук О.К., Ковальчук А.М., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, постановлену в складі: головуючого судді Курка О.П., суддів Совгири Д.І., Білоуса О.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. Приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» (далі - позивач, ПП «Аграрна компанія 2004») звернулося до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач-1, Мінагрополітики України), Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - відповідач-2, Департамент агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації), за участю третіх осіб на стороні відповідача - Державної казначейської служби України (далі - третя особа-1, ДКС України), Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - третя особа-2, ГУ ДКС України), із вимогами, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог: визнати протиправною бездіяльність Мінагрополітики України щодо непогашення перед ПП «Аграрна компанія 2004» кредиторської заборгованості на суму 7710500,00 грн за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів»; визнати протиправною бездіяльність Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації щодо неподання органам Державної казначейської служби України реєстрів і платіжних доручень для виплати відшкодування на суму 7710500,00 грн за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів»; стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Аграрна компанія 2004» кредиторську заборгованість в сумі 7710500,00 грн за напрямком часткове відшкодування суб`єктам господарювання агропромислового комплексу відсоткової ставки за залученими кредитами, відповідно до наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.12.2012 №807 та від 19.10.2012 №632, шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики України.
2. На обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу Мінагрополітики України від 19.10.2012 №632 затверджено розподіл бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками, за яким ПП «Аграрна компанія 2004» визначено суму, що підлягає сплаті з належної компенсації, у розмірі 6262894,0 грн.
3. Наказом Мінагрополітики України від 24.12.2012 №807 затверджено внесення змін до розподілу бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами - позичальниками, за яким ПП «Аграрна компанія 2004» визначено суму, що підлягає сплаті з належної компенсації, у розмірі 1584002,00 грн.
4. Позивач указує, що зазначені кошти були зареєстровані ГУ ДКС України в Хмельницькій області як кредиторська заборгованість перед ПП «Аграрна компанія 2004», однак станом на момент звернення до суду така заборгованість не погашена.
5. Відповідач-1 проти позову заперечував, зазначив, що Мінагрополітики України було своєчасно спрямовано бюджетні кошти на надання державної підтримки ПП «Аграрна компанія 2004» відповідно до бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів».
6. Відповідач-1 уважає, що Мінагрополітики України зобов`язання, передбачені постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету» від 02.03.2011 №246 і «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового відшкодування суб`єктам господарювання вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів та підприємств з виробництва комбікормів» від 04.10.2010 №900, виконані в повному обсязі, а за обов`язок вчинення дій іншими органами щодо перерахування вказаних коштів Мінагрополітики України відповідальності нести не може.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
7. ПП «Аграрна компанія 2004» є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
8. Наказом Мінагрополітики від 19.10.2012 №632 затверджено розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками, згідно з яким ПП «Аграрна компанія 2004» підлягає відшкодуванню сума в розмірі 6262894 грн.
9. Зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань з рахунку 90710280000001 Мінагрополітики України від 23.10.2012 №1214 в повному обсязі були спрямовані до Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації.
10. Наказом Мінагрополітики від 24.12.2012 №807 затверджено розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками, згідно з яким ПП «Аграрна компанія 2004» підлягає відшкодуванню сума в розмірі 1584002 грн.
11. Зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань з рахунку 90710280000001 Мінагрополітики України від 06.12.2012 №1539 в повному обсязі були спрямовані до Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації.
12. Суди попередніх інстанцій установили факт наявності заборгованості перед ПП «Аграрна компанія 2004» в розмірі 7710500,00 грн за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів».
13. Так, Департаментом агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації не було своєчасно подано до ГУ ДКС України в Хмельницькій області реєстр бюджетних фінансових зобов`язань стосовно ПП «Аграрна компанія 2004» з відповідними платіжними дорученнями.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
14. Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року, позов задовольнив частково:
14.1. Визнав протиправною бездіяльність Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації щодо неподання органам Державної казначейської служби України реєстрів і платіжних доручень для виплати відшкодування на суму 7710500,00 грн за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів»;
14.2. Стягнув з Державного бюджету України на користь ПП «Аграрна компанія 2004» кредиторську заборгованість в сумі 7710500,00 грн за напрямком часткове відшкодування суб`єктам господарювання агропромислового комплексу відсоткової ставки за залученими кредитами, відповідно до наказів Міністерства аграрної політики та продовольства від 24.12.2012 №807 і від 19.10.2012 №632, шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики України;
14.3. У задоволенні решти вимог позову відмовив.
15. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив із того, що Мінагрополітики України вчинило передбачені законодавством дії на виконання своїх обов`язків і повноважень щодо вказаної бюджетної програми.
16. Мінагрополітики України також неодноразово зверталося до Міністерства фінансів України з проханням при доопрацюванні Закону України від 28.12.2014 №80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (листи від 18.07.2013 №57-21-2-10/14062, від 23.01.2015 №37-21-2-10/780, від 18.05.2015 №37-21-2-10/7584, від 31.08.2015 №37-21-2-10/14536, від 13.01.2016 №37-21-2-10/365, від 11.02.2016 №37-21-2-10/1742) передбачити видатки на фінансування бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 2801180 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів».
17. Водночас Департамент агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації не виконав свій обов`язок, передбачений частиною четвертою статті 20 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), і допустив протиправну бездіяльність.
18. Суд першої інстанції зобов`язував Департамент агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації надати докази на підтвердження того, що реєстри та платіжні доручення дійсно подавались до органів Державної казначейської служби. Однак такі докази відповідачем-2 не надавалися ні суду першої інстанції, ні в ході апеляційного розгляду справи.
19. При цьому, факт заборгованості перед ПП «Аграрна компанія 2004» в розмірі 7710500,00 грн за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» підтверджений належними та допустимими доказами.
20. Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних і чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
21. У рішеннях Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, зокрема у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005, заява №63134/00) Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Також ця позиція визначена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Півень проти України» (рішення від 29.06.2004, заява №56849/00) та «Лісовол проти України» (рішення від 25.09.2008, заява №22343/04).
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. У касаційній скарзі Мінагрополітики України, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, просить скасувати їх з підстав порушення судами норм матеріального і недотримання норм процесуального права та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
23. На обґрунтування касаційної скарги відповідач-1 зазначив, що підтвердженням права на отримання ПП «Аграрна компанія 2004» коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів між підприємствами-позичальниками є накази Мінагрополітики України від 19.10.2012 №632, згідно з яким позивачу підлягає відшкодуванню 6262894,00 грн і від 24.12.2012 №807, згідно з яким позивачу підлягає відшкодуванню 1584002,00 грн.
24. Вони були прийняті відповідно до спільного наказу Мінагрополітики України і Міністерства фінансів України від 29.12.2012 №838/1466, яким затверджено паспорт бюджетної програми на 2012 рік Мінагрополітики України за кодом програмної класифікації видатків 2801180 «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі», згідно з яким обсяг бюджетних призначень/бюджетних асигнувань за бюджетним фондом складає 822376,30 грн і медіальним фондом - 5000 грн.
25. Відповідач-1 пояснює, що Мінагрополітики України, як головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми, розподілом відкритих асигнувань було спрямовано бюджетні кошти на надання державної підтримки ПП «Аграрна компанія 2004».
26. Також Мінагрополітики України вчинялась дії щодо виділення додаткових коштів із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801180 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів».
27. Ураховуючи відсутність бездіяльності Мінагрополітики України, висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення на користь ПП «Аграрна компанія 2004» коштів із Державного бюджету України шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики України, на думку відповідача-1, є помилковим.
28. Відповідач-1 наголошує, що судами попередніх інстанцій не доведено доцільності списання отриманих позивачем коштів саме з наявних бюджетних програм Мінагрополітики України. Відповідне стягнення призведе до невиконання Мінагрополітики України своїх обов`язків у поточному році та із затверджених бюджетних програм будуть списані кошти у зв`язку з виконанням рішення суду.
29. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 січня 2017 року відкрив касаційне провадження за цією скаргою.
30. 30 січня 2018 року матеріали касаційної скарги передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
31. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Бившева Л.І., судді Шипуліна Т.М., Хохуляк В.В.
32. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 16.01.2020 №70/0/78-20, у зв`язку з внесенням змін до спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що унеможливлює участь судді-доповідача у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку із змінами, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
33. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Радишевської О.Р. (судді-доповідача), Кашпур О.В., Уханенка С.А.
34. Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
35. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
37. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
38. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
39. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб`єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №794 (далі - Порядок №794; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
40. Відповідно до пункту 1-1 Порядку №794 головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем відповідної бюджетної програми є Мінагрополітики України.
41. Згідно з пунктом 6 Порядку №794 для здійснення компенсації кредитами та лізинговими платежами Мінагрополітики України утворює комісію з питань надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів (далі - комісія Мінагрополітики) та затверджує положення про неї.
42. Пунктом 14 Порядку №794 передбачено, що Мінагрополітики України спрямовує бюджетні призначення Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних і управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій на підставі рішення комісії Мінагрополітики. Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості на підставі рішення комісії Мінагрополітики подають до головних управлінь Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсації шляхом перерахування коштів на поточні рахунки позичальників та лізингоодержувачів.
43. Відповідно до частини третьої статті 20 БК України бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п`ятої статті 22 цього Кодексу.
44. У частині п`ятій статті 22 БК України закріплено, зокрема, що головний розпорядник бюджетних коштів: отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; розробляє проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 Кодексу.
45. Відповідно до частини четвертої статті 20, частин першої та другої статті 22 БК України відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень. Для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників.
46. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 57 БК України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.
VI. Позиція Верховного Суду
47. Як установили суди першої та апеляційної інстанцій, Мінагрополітики України як головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми було здійснено розподіл бюджетних коштів і спрямування їх на відповідний рахунок Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації.
48. Проте Департаментом агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації не було своєчасно подано до ГУ ДКС України в Хмельницькій області реєстр бюджетних фінансових зобов`язань стосовно ПП «Аграрна компанія 2004» з відповідними платіжними дорученнями.
49. У зв`язку з цим, за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» наявна кредиторська заборгованість перед ПП «Аграрна компанія 2004» у розмірі 7710500,00 грн.
50. За наведених обставин Суд уважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації щодо неподання органам Державної казначейської служби України реєстрів і платіжних доручень для виплати відшкодування на суму 7710500,00 грн за бюджетною програмою за кодом програмної класифікації видатків 2801240 «Здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів» і стягнення з Державного бюджету України на користь ПП «Аграрна компанія 2004» вказаної суми шляхом списання з наявних бюджетних програм Мінагрополітики України.
51. Посилання Мінагрополітики України на відсутність бездіяльності останнього у вирішенні питання щодо погашення заборгованості перед позивачем, як на підставу для відмови у стягненні кредиторської заборгованості, є безпідставними, оскільки вчинення Мінагрополітики України активних дій з цього приводу не спростовує його обов`язку стосовно виплати компенсації за вказаною бюджетною програмою.
52. Суд наголошує на тому, що кошти до ПП «Аграрна компанія 2004» не надійшли, отже, сам механізм бюджетного фінансування не спрацював.
53. Водночас недостатність фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог щодо погашення такої заборгованості.
54. Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
55. У рішенні від 24.06.2003 у справі «Stretch v. the United Kingdom» («Стретч проти Об`єднаного Королівства», заява №44277/98) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) указав, що майном, у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції, є, зокрема «законне і обґрунтоване очікування набути майно або майнове право».
56. У рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) ЄСПЛ не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
57. Отож реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів відповідно до законодавства, не може ставитися у залежність від бюджетних асигнувань.
58. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
59. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
60. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
61. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
62. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
63. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
64. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020), касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
65. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
VІIІ. Виконання судових рішень
66. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16 січня 2017 року зупинив виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року і ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року до закінчення розгляду справи у суді касаційної інстанції.
67. За правилами частини третьої статті 375 КАС України суд касаційної інстанції в постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
68. Зважаючи на результат касаційного розгляду, виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року і ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року в справі №822/37/16 необхідно поновити.
69. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 375 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
70. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.
71. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року в справі №822/37/16 залишити без змін.
72. Поновити виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року і ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у цій справі.
73. Судові витрати не розподіляються.
74. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко