ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №823/1022/16
адміністративне провадження №К/9901/33351/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №823/1022/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, ухвалену в складі головуючого судді Гаврилюка В.О., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмишиної О.В., суддів Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУ НП у Черкаській області, відповідач) із вимогами:
1.1. визнати протиправними та скасувати накази т.в.о. начальника ГУ НП у Черкаській області від 12 травня 2016 року №828 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 » та від 10 червня 2016 року №85о/с у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
1.2. скасувати наказ ГУ НП у Черкаській області від 10 серпня 2016 року №128 о/с «Про внесення змін до наказу ГУ НП від 10 червня 2016 року №85 о/с у частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 »;
1.3. зобов`язати ГУ НП у Черкаській області поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області;
1.4. стягнути з ГУ НП у Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 11 червня 2016 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
1.5. допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з ГУ НП у Черкаській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки жодних дисциплінарних порушень ним не допущено, а службове розслідування стосовно нього призначено та проведено за відсутності на те законних підстав.
3. Також позивач указав на відсутність належних доказів знаходження його на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, оскільки взята до уваги відповідачем під час проведення службового розслідування виписка з амбулаторної картки позивача містить недостовірну інформацію, що спростовується іншими доказами.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом ГУ НП у Черкаській області від 07 листопада 2015 року №1о/с відповідно до пунктів 9, 12 Розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 . призначено старшим слідчим Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області, присвоївши йому спеціальне звання «підполковник поліції».
5. 05 травня 2016 року т.в.о. начальника ГУ НП у Черкаській області прийнято наказ №791 «Про призначення і проведення службового розслідування» за фактом перебування позивача під час несення ним служби в добовому наряді в складі слідчо-оперативної групи в нетверезому стані. У наказі зазначено, що вказаний факт було виявлено мобільною групою центрального апарату Національної поліції України 05 травня 2016 року о 10:00 год.
6. 12 травня 2016 року т.в.о. начальника ГУ НП у Черкаській області затвердив висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни старшим слідчим Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області підполковником поліції ОСОБА_1
7. Із висновку службового розслідування випливає, що 05 травня 2016 року ОСОБА_1 , згідно із затвердженим графіком чергувань у складі слідчо-оперативної групи, отримав табельну вогнепальну зброю, боєприпаси і спеціальні засоби. Цього ж дня до Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області прибула мобільна група центрального апарату Національної поліції України, співробітниками якої виявлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя).
8. За фактом виявлення у позивача ознак сп`яніння у нього було відібрано пояснення, у яких він зазначив, що в нього підвищився тиск, у зв`язку з чим ним були прийняті лікарські засоби: настойка глоду, корвалол, настоянку пустинника, які могли містити спирт.
9. У висновку службового розслідування також зазначено, що 05 травня 2016 року позивача відповідно до вимог Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року №114/38/15-36-18, було доставлено до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, де він пройшов медичний огляд за допомогою спеціального технічного засобу, показник якого після проведення тесту показав 2,4 проміле алкоголю в крові. Згідно з випискою з амбулаторної картки від 05 травня 2016 року №1140 підполковник поліції ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.
10. Наказом ГУ НП у Черкаській області від 12 травня 2016 року №828 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 179 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: перебування на роботі в нетверезому стані та грубого порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присяги працівників поліції, що виразилося в незабезпеченні законності та статутного порядку, за вчинення проступку, несумісного з подальшим проходженням служби в поліції, старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
11. Наказом ГУ НП у Черкаській області від 10 червня 2016 року року №85 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з посади старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області в запас Збройних Сил України за пунктом 6 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) Закону України «Про Національну поліцію» з 10 червня 2016 року. Підставою для винесення вказаного наказу зазначено наказ ГУ НП у Черкаській області від 12 травня 2016 року №828 і подання Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області.
12. Наказом ГУ НП у Черкаській області від 10 серпня 2016 року №128о/с до наказу ГУ НП у Черкаській області від 10 червня 2016 року №85о/с унесено зміни в частині дати звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області, а саме: зазначено, що « ОСОБА_1 уважається звільненим зі служби в Національній поліції з 04 липня 2016 року». Підставою для винесення наказу вказано довідки про тимчасову непрацездатність та листки непрацездатності.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:
13.1. визнано протиправними та скасовано накази т.в.о. начальника ГУ НП у Черкаській області від 12 травня 2016 року №828 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_1 », від 10 червня 2016 року №85о/с у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції, від 10 серпня 2016 року №128 о/с «Про внесення змін до наказу ГУ НП у Черкаській області від 10 червня 2016 року №85о/с у частині звільнення зі служби в Національній поліції ОСОБА_1 »;
13.2. поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП у Черкаській області з 05 липня 2016 року;
13.3. стягнуто з ГУ НП у Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 липня 2016 року по 10 жовтня 2016 року в розмірі 20386,94 грн.
13.4. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріали службового розслідування від 12 травня 2016 року за фактом порушення позивачем службової дисципліни, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ ГУ НП у Черкаській області від 12 травня 2016 року №82 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, не містять належних доказів, які б підтверджували об`єктивну сторону дисциплінарного проступку.
15. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що факт знаходження особи в стані алкогольного сп`яніння повинен бути підтверджений протоколом медичного огляду за встановленою формою та висновком медичного огляду. Проте, як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, у матеріалах справи такий протокол і висновок медичного огляду відсутні.
16. Також суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що факт перебування позивача 05 травня 2016 року в стані алкогольного сп`яніння спростовується наявними в матеріалах справи актами Комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради №502 і №503 хіміко-токсикологічних досліджень крові та сечі позивача, проведених 06 травня 2016 року згідно з направленням Комунального закладу «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради від 05 травня 2016 року, відповідно до яких ні в крові, ні в сечі позивача етилового спирту не виявлено.
17. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо недоведеності вчинення позивачем дисциплінарного проступку та, як наслідок, протиправності прийняття оскаржуваного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
18. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права і недотримання процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
19. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
20. Відповідач наполягає на тому, що висновки службового розслідування ґрунтувалися на належних доказах вини позивача, а саме: виписки з карти амбулаторного хворого від 05 травня 2016 року №1140, відповідно до якої рівень алкоголю в крові позивача складає 2.4 проміле.
21. Водночас відповідач доводить, що суди помилково прийняли до уваги надані позивачем акти хіміко-токсикологічних досліджень крові та сечі позивача №502 та №503, видані Комунальним закладом «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради, адже вони були складені після фіксації факту перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння. Відповідач також ставить під сумнів належність біологічних зразків, які досліджувалися, саме позивачеві, оскільки відбір біологічних рідин відбувався в іншій медичній установі.
22. Додатково скаржник зазначив, що не погоджується із розрахованою судом першої інстанції сумою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яка підлягає виплаті на користь позивача.
23. Позивач скористався своїм правом і надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на висновки та установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
24. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
25. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
26. 05 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
27. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т.Г., суддям Білоусу О.В., Желтобрюх І.Л.
28. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 31 травня 2019 року №559/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
29. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
30. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №?2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
31. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
32. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
33. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
34. Водночас пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
35. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.
36. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №?580-VIII) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
38. Частиною першою статті 18 Закону №?580-VIII установлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
39. Згідно із статтею 19 Закону №?580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
40. Частиною другою статті 19 Закону №?580-VIII передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується Законом.
41. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №?580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
42. Пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №?580-VIII передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
43. За змістом пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV .
44. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут ОВС) службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
45. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
46. За змістом статті 2 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
47. Статтею 12 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
48. Відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту ОВС, з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
49. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).
50. Відповідно до пункту 2.1. Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.
51. Відповідно до пунктів 8.1.-8.4. Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
52. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка (і) проводила (и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.
53. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати. При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких вказуються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу, який видав цей наказ.
54. Згідно з пунктами 6-8 Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженої наказом заступника Міністра охорони здоров`я СРСР 01 вересня 1988 року № 06-14/33-14 (далі - Тимчасова інструкція), лікар (фельдшер), що проводить огляд, складає протокол медичного огляду за встановленою формою у двох примірниках. У протоколі докладно викладаються відомості про зовнішній вигляд оглянутого, його поведінці, емоційному тлі, мови, вегето-судинних реакціях, стану рухової сфери. При цьому слід зазначити скарги оглянутого, його суб`єктивну оцінку свого стану. Крім того, при оцінці стану необхідно відзначити наявність або відсутність запаху алкоголю і вказати результати лабораторних досліджень.
55. Основою медичного висновку з питання станів, пов`язаних зі споживанням алкоголю, повинні бути дані всебічного медичного огляду. Після його завершення проводиться відбір повітря, що видихається або біологічних рідин організму для дослідження їх на наявність алкоголю.
56. Лабораторні дослідження (повітря, що видихається, сечі, слини) при проведенні огляду є обов`язковими. Кров для аналізів на алкоголь слід брати у виняткових випадках лише за медичними показаннями (наприклад, важкі травми, отруєння).
57. Відповідно до пункту 3.3 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 вересня 2009 року №400/666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за №931/16947 (далі - Інструкція №400/666), огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою, згідно з чинним законодавством.
58. Пунктом 3.7 Інструкції №400/666 передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.
59. Згідно з пунктом 3.12 Інструкції №400/666 предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
60. Відповідно до пункту 3.15 Інструкції №400/666 за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
61. Пунктом 3.16 Інструкції №400/666 передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.
62. Відповідно до пункту 3.22 Інструкції №400/666 висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
VI. Позиція Верховного Суду
63. Зміст положень Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
64. Водночас підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.
65. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.
66. У цій справі підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції був висновок відповідача про перебування позивача на службі в нетверезому стані, що підтверджується випискою №1140 з амбулаторної карти, виданою Комунальним закладом «Черкаський обласний наркологічний диспансер» 05 травня 2016 року.
67. Надаючи оцінку вказаній виписці, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що зазначені в ній факти спростовуються іншими доказами, що в сукупності з невідповідністю цієї виписки вимогам нормативно-правових актів, які регулюють питання проведення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, свідчать про її недопустимість як доказу вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.
68. З аналізу вказаних положень Інструкції №400/666 випливає, що огляд особи на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я супроводжується складанням акта, до якого вносяться відомості про прізвище та ім`я особи й документ, який це підтверджує, а також інформація про стан особи, її поведінку, стан свідомості, мовної здатності, вегетативно-судинних реакцій, дихання, наявність або відсутність запаху алкоголю, інші ознаки алкогольного сп`яніння.
69. Разом з вимірюванням вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі за допомогою технічних засобів, з метою уточнення наявних речовин впливу, проводиться лабораторна діагностика.
70. За результатами огляду на стан сп`яніння і лабораторних досліджень установлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, і складається висновок.
71. Таким чином, правильним є висновки судів попередніх інстанцій про те, що результати медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння вважаються достовірними за умови, що вони були отримані під час медичного обстеження, поєднаного з лабораторними дослідженнями, результати яких зафіксовані в акті та висновку.
72. Як установили суди попередніх інстанцій, у матеріалах службового розслідування акт обстеження позивача (протокол), у якому був би чітко охарактеризований стан позивача на момент обстеження, і висновок із точним діагнозом відсутні.
73. Судами першої та апеляційної інстанцій також установлено, що за результатами хіміко-токсикологічних досліджень крові та сечі позивача, проведених 06 травня 2016 року Комунальним закладом «Черкаський обласний наркологічний диспансер», у крові та сечі позивача етилового спирту не виявлено.
74. З огляду на визначені у частині другій статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) межі касаційного перегляду суд касаційної інстанції в цій справі не може оцінювати докази, які досліджували суди попередніх інстанцій, перевіряти їх та на цій підставі надавати перевагу одному доказу над іншим.
75. Водночас аргументи касаційної скарги в цій частині стосуються тільки необхідності переоцінити докази, на яких ґрунтуються доводи кожної зі сторін спору, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
76. В аспекті обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій, їхні висновки про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є правильними.
77. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
78. Суд також відхиляє аргументи скаржника, у яких він стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно визначили розмір середньоденної заробітної плати для цілей обчислення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
79. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №?988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України зі специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ України. Ця норма є бланкетною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акту для унормування порядку (механізму) нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейським.
80. Таким нормативно-правовим актом є Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України №?260 від 06 квітня 2016 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №?669/28799 (далі - Порядок №260).
81. Приписи Порядку №260 закріплюють необхідність обрахунку середньоденного грошового забезпечення поліцейських виходячи з кількості календарних днів у місяці, у якому було нараховане грошове забезпечення.
82. Як установили суди попередніх інстанцій, за квітень і травень 2016 року позивачеві було нараховано 12690,00 грн грошового забезпечення. Отже, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що розмір середньоденного грошового забезпечення позивача становить 208,03 грн [(6345+6345)/(30+31)].
83. Положеннями частини першої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
84. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
85. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
86. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
VII. Судові витрати
87. Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
88. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
89. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення.
90. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року залишити без змін.
91. Судові витрати не розподіляються.
92. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко