ПОСТАНОВА
Іменем України
26 лютого 2020 року
Київ
справа №823/1158/16
адміністративне провадження №К/9901/38406/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє через представника - ОСОБА_3, на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року (прийняту судом у складі судді Коваленка В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси і кредит» (далі - Уповноважена особа Фонду) Чернявської Олени Степанівни, Валендюка Владислава Сергійовича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити його до переліку вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов`язати Фонд включити його до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 24 жовтня 2016 року відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходили із того, що договір банківського вкладу укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». В свою чергу, ОСОБА_2 включена до переліку вкладників, та отримала 25.11.2015 кошти в сумі 200 000 гривень (гарантована державою сума відшкодування). На переконання суду, договір дарування, укладений між позивачем та ОСОБА_2 не дає підстав для визнання позивача особою, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Оскільки позивачем чи на користь позивача не укладались договори банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку, а також позивач не являється власником іменного депозитного сертифіката, то позивач не являється вкладником ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та, відповідно, не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
03 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
У скарзі посилається на те, що відповідно до частини першої статті 722 Цивільного кодексу України право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття. Таким чином, його право власності на грошові кошти виникло з 14.07.2015, тобто з моменту укладання договору дарування, яким підтверджується прийняття дарунку у вигляді грошових коштів в розмірі 4000 доларів США, які розміщені на рахунку в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Тому він протиправно не включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 березня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 19 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року № 768/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір-заяву №331832/288516/5-15 від 15.01.2015 про строковий банківський вклад (депозит) «Класік» за умовами якого банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 12 191,26 доларів США на строк 5 місяців з дати укладення з 13.01.2015 по 13.06.2015 та зобов`язався повернути вклад і виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановленому цим договором.
У подальшому між ОСОБА_2 та позивачем ( ОСОБА_1 ) укладено договір дарування грошових коштів від 14.07.2015, засвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І., за умовами якого ОСОБА_2 подарувала позивачу в особисту приватну власність грошові кошти в сумі 4000 доларів США (в еквіваленті на дату укладення договору склало 87 855 грн 01 коп.), які зберігаються на її особовому рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в іноземній валюті в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 за № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 за № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» згідно з яким 18.09.2016 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні з 18.09.2015 по 17.12.2015.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 898 від 17.12.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 230 від 18.12.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заступника начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявську Олену Степанівну строком на 2 роки з 18.12.2015 по 17.12.2017.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1703 від 01.09.2016 призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делеговано всі повноваження ліквідатора банку Валендюку Владиславу Сергійовичу з 05.09.2016.
Позивач направляв на адресу ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заяву від 16.07.2015, в якій просив укласти з ним додаткову угоду про зміну сторони договору банківського вкладу, який укладено з ОСОБА_2 , а також заяву від 12.01.2016 про включення до реєстру вимог кредиторів.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4454-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4454-VІ).
За визначенням статті 2 Закону № 4454-VІ уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4454-VІ Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Частина перша статті 4 Закону № 4454-VІ встановлює, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 4454-VІ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4454-VІ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Правовий аналіз зазначених вище норм, дає змогу дійти до висновку, що вирішальною умовою для включення особи до переліку вкладників, є наявність у такої особи вкладу в банку.
Пунктами 3, 4 частини першої статті 2 Закону № 4454-VІ визначено зміст понять «вклад» та «вкладник».
Вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.
Згідно з частиною першою статті 717 та частиною першою статті 718 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.
Системний аналіз положень Закону № 4452-VI, як вже неодноразово у своїх постановах зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 813/6394/15), дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин:
1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних;
2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;
3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;
4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування;
5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників;
6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
У справі, що розглядається, суди встановили відсутність відомостей щодо укладання позивачем або на користь позивача договорів банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку. Позивачем не вносилися кошти до банку та позивач не є власником іменного депозитного сертифіката.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивач не є вкладником банку, який отримав право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, оскільки, жодна з обставин, з якими Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існувала.
Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2019 (справа № 826/13720/15).
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє через представника - ОСОБА_3, залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко