ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 823/192/17

адміністративне провадження № К/9901/35475/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів: Чиркіна С.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 у справі №823/192/17 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення суми позову від 06.03.2017, просило стягнути з відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 447 359 грн 72 копійок.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2017 позов задоволено повністю: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з вересня 2015 року по січень 2017 року на загальну суму 447 359 (чотириста сорок сім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 72 коп.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа у справі № 823/192/17 до виконання

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2021 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відмовлено.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, яка не підлягає апеляційному оскарженню.

Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що висновок апеляційного суду про неможливість оскарження ухвали про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа на виконання, фактично позбавляє особу доступу до правосуддя. Зазначає, що відсутність можливості апеляційного оскарження ухвали про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа на виконання призводить до порушення конституційної засади судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, закріпленої в пункті 1 частини 2 статті 129 Конституції України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

Приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішувати у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Згідно з частиною 2 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Пункт 18 частини 1 статті 294 КАС України передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку тільки ухвали щодо відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При цьому у переліку, наведеному у статті 294 КАС України ухвали про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Положеннями статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За приписами статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Питання щодо можливості оскарження ухвали суду про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання вже було предметом розгляду Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 755/26987/14-а зроблено такі висновки:

« 24. Процесуальний порядок провадження в адміністративних справах визначається КАС України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій.

25. Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

26. Згідно з частиною 2 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

27. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (частина 3 статті 293 КАС України).

28. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу.

29. Конституційний Суд України, зокрема, вказував, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Однак особливість ухвали про відмову у видачі дубліката виконавчого листа полягає в тому, що вона приймається на стадії виконання судового рішення і оскаржити її одночасно з оскарженням рішення суду неможливо, тому ця ухвала може бути оскаржена лише самостійно (абзац 5 пункту 3.2. рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 у справі № 3-рп/2010).

30. Також, Конституційний Суд зазначив, що видача дубліката виконавчого листа включає в себе як видачу, так і відмову у його видачі, оскільки ці поняття взаємопов`язані і стосуються одного й того ж виконавчого документа, який є тотожним за змістом і юридичною силою з оригіналом та породжує однакові правові наслідки. Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень (абзац 6 пункту 3.2. рішення Конституційного Суду України від 27.01.2010 у справі № 3-рп/2010).

31. Пунктом 18.4 розділу VII Перехідних положень КАС України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

32. У зв`язку з наведеним висновок суду апеляційної інстанції про те, що така ухвала суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку, не відповідає як принципу верховенства права Конституції України, так і нормам процесуального права і зазначеному вище Рішенню Конституційного Суду України.

33. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, апеляційний суд порушив право заявника на доступ до правосуддя, зокрема, на гарантоване право апеляційного оскарження судового рішення.»

Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висловленого підходу.

Враховуючи обставини цієї справи, колегія суддів вважає за необхідне надати доступ до правосуддя позивачу та можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 14.07.2021, якою поновлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної про відмову у відкритті апеляційного провадження перешкоджає відповідачу у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення вона підлягає скасуванню.

За таких обставин ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 підлягає скасуванню, а справа № 823/192/17 направленню до суду апеляційного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021 у справі № 823/192/17 скасувати.

Справу № 823/192/17 направити для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Судді В. М. Шарапа

С. М. Чиркін

О. П. Стародуб