ПОСТАНОВА
Іменем України
31 березня 2020 року
Київ
справа №824/1033/17-а
адміністративне провадження №К/9901/52516/18; №К/9901/46094/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційними скаргами Малого приватного підприємства фірма «Атлас»
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року (у складі головуючого судді Боднарюка О.В.),
постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів: Ватаманюка Р.М., Мельник-Томенко Ж.М.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Сторчака В.Ю., суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.)
у справі №824/1033/17-а
за позовом Малого приватного підприємства фірма "Атлас"
до Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області
про дій визнання протиправними.
I. ПРОЦЕДУРА
1. Мале приватне підприємство фірма "Атлас" (далі - МПП «Атлас») звернулось до суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в якому просило визнати незаконними дії та бездіяльність другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 55278403 від 1 грудня 2017 року.
2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
3. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року апеляційну скаргу МПП «Атлас» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року повернуто особі, яка її подала, без розгляду.
4. У поданих касаційних скаргах МПП «Атлас» із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20 вересня 2007 року між позивачем та ВАТ «Кредобанк» в особі їх представників був укладений договір іпотеки №0001/2007, який забезпечує виконання за кредитним договором №001/2007 від 20 вересня 2007 року. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення загальною площею 1899,60 кв.м., що складаються з торговельно-офісних приміщень площею 1010,60 кв.м., підвальних приміщень з І по XXVI та XXІX; XXX, площею 889,00 кв.м., що знаходяться в м. Чернівцях, по вул. Кармелюка Устима , під номером сто шістнадцять, посвідчений Балан Р.Б. , приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 20 вересня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 10036.
6. 8 квітня 2011 року, 7 листопада 2012 року, 26 березня 2014 року та 27 травня 2016 року між позивачем та ПАТ «Кредобанк» в особі їх представників були укладені договори про внесення змін і доповнень до договору іпотеки №0001/2007 від 20 вересня 2007 року за реєстровим №10035.
7. 13 листопада 2017 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С., на підставі статей 34, 87 Закону України «Про нотаріат» вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1270, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нежилі приміщення загальною площею 1899,60 кв.м., що складаються з торговельно-офісних приміщень площею 1010,60 кв.м., підвальних приміщень з І по XXVI та XXІX; XXX, площею 889,00 кв.м., що знаходяться в місті Чернівцях, по вул. Кармелюка Устима, № 116.
8. 1 грудня 2017 року другим відділом державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області зареєстровано заяву ПАТ «Кредобанк» про відкриття виконавчого провадження за підписом представника стягувача Гончарової У.І., яка надійшла на адресу Чернівецького міського відділу ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області цінним листом з описом вкладення у цінний лист (заява про відкриття виконавчого провадження, довіреність представника стягувача, договір іпотеки та виконавчий напис).
9. Того ж дня державним виконавцем Юзефовичем Е .Е. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1270, виданого 13 листопада 2017 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального кругу Черник Н.С.
10. Позивач, вважаючи незаконним зазначене рішення, дії відповідача, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв відповідно до вимог статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, оскільки його дії повністю узгоджуються з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
12. Також суди виходили з того, що відкриваючи виконавче провадження за заявою стягувача, державний виконавець мав достовірні докази того, що представник юридичної особи (стягувача) Гончарова У.І. , мала право підписати та подати (надіслати поштою) до органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження, а саме належним чином посвідчену копію довіреності від 9 серпня 2017 року.
13. Також суд апеляційної інстанції вказав, що подання заяви на відкриття виконавчого провадження до Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби не призвело до порушення правил відкриття виконавчого провадження належним органом виконавчої служби.
14. Суд апеляційної інстанції, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу МПП «Атлас», виходив з того, що підприємством порушено порядок звернення до суду з апеляційною скаргою.
15. МПП «Атлас» у своїх касаційних скаргах вважає оскаржувані рішення суддів незаконними та необґрунтованими.
16. Зазначає, що законодавство України однозначно вказує, що повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні мають бути підтверджені довіреністю, тобто, вважає позивач, її оригіналом, а не ксерокопією (фотокопією) оригіналу довіреності, незалежно від того, чи така ксерокопія належним чином завірена.
17. З опису вкладення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи, вбачається, що до заяви про відкриття виконавчого провадження, яка надіслана поштою стягувачем, додано лише копію довіреності. Отже, вважає позивач, ні представник стягувача, ні державний виконавець, не виконали вимоги Закону (перший не надав державному виконавцю оригінал довіреності, а другий - не пересвідчився в наявності оригіналу довіреності представника стягувача).
18. На думку позивача державний виконавець мав діяти у відповідності до вимог законодавства, тобто мав пересвідчитись у наявності оригіналу довіреності у представника стягувача і лише після цього долучити копію довіреності до матеріалів справи та відкрити виконавче провадження. Суди зазначеним обставинам оцінку не надали.
19. Також позивач звертає увагу, що судом першої інстанції проігноровано, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження з додатками адресована не відповідачу у справі, а Чернівецькому міському відділу державної виконавчої служби, тобто іншій юридичній особі. Відповідач у цій справі не є правонаступником Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби. Правонаступником останнього є Перший відділ державної виконавчої служби міста Чернівці.
20. Водночас, зазначає позивач, є очевидним, що заява представника стягувача повинна була бути адресована та подана до новоствореного Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці, тобто за місцем виконання та підвідомчістю, а не Чернівецькому міському відділу державної виконавчої служби, що на той час перебував у процесу ліквідації, адже майно боржника, на яке звернуто стягнення, та сам боржник (на момент подання заяви стягувачем і до моменту подання касаційної скарги) знаходився на території, на яку поширюються функції виключно Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці, тобто відповідача у цій справі.
21. Отже, вказує позивач, відповідач у справі всупереч положенням статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» отримав заяву про примусове виконання рішення (виконавчого напису) не від стягувача, адже це прямо вбачається з тексту заяви представника стягувача, оскільки заява стягувача відповідачу не адресувалась, а поштове відправлення з заявою та доданими документами не могло бути законно отримане відповідачем безпосередньо на пошті.
22. Щодо постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали від 1 березня 2018 року про повернення без розгляду апеляційної скарги МПП «Атлас», останнє зазначає, що діяло в суворій відповідності до положень КАС України, де серед іншого вказано, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
24. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
25. Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.
26. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
27. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
28. Спірним у цій справі є питання, чи мав представник стягувача (ПАТ «Кредобанк») належним чином оформлений документ про свої повноваження, звертаючись до органу державної виконавчої служби, а отже чи не було у державного виконавця перешкод для відкриття виконавчого провадження.
29. Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.
30. Зі змісту наведеної норми вбачається, зокрема те, що повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону.
31. Верховний Суд наголошує, що Закон не містить положень, які б вказували, що це має бути саме оригінал довіреності, а не її належним чином завірена копія.
32. Як установлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, у матеріалах виконавчого провадження №ВП55287403 міститься засвідчена належним чином копія довіреності від 9 серпня 2017 року. Згідно з вказаної довіреності ПАТ «Кредобанк» в особі голови правління уповноважив Гончарову Ульяну Ігорівну на вчинення від імені банку, в тому числі - подавати, підписувати та одержувати заяви, листи…у зв`язку з відкриттям виконавчою службою провадження про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) на підставі виконавчого напису нотаріуса. Довіреність була видана строком на два роки і дійсна до дев`ятого серпня дві тисячі дев`ятнадцятого року, тобто була чинною на час звернення довіреної особи до органу державної виконавчої служби. Інших відомостей судам не надано, а судами не здобуто.
33. На підставі цього судом обґрунтовано встановлено, що відкриваючи виконавче провадження за заявою стягувача, державний виконавець мав достовірні докази того, що представник юридичної особи (стягувача) Гончарова Уляна Ігорівна , мала право підписати та подати (надіслати поштою) до органу державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження, а саме належним чином посвідчену копію довіреності від 9 серпня 2017 року.
34. Доводи позивача про те, що повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні мають бути підтверджені виключно оригіналом довіреності, а не її копією є безпідставними, з огляду на таке.
35. Відповідно до частини третьої статті 244 Цивільного кодексу України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Крім того, цим Кодексом викладено загальні вимоги до її оформлення та змісту, зокрема, довіреність юридичної особи скріплюється її печаткою.
36. Допускається надання копії, засвідченої особою, якій відповідно до Закону надано право посвідчувати довіреності. Такими особами можуть бути нотаріус, адвокат (на ім`я якого видана довіреність) або сам заявник.
37. Нормативно-правовим актом, що регулює порядок засвідчення копій документів, зокрема, є Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила).
38. Відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
39. Копія довіреності від 9 серпня 2017 року, як з неї вбачається, відповідає вказаним вимогам Правил та виписана на Гончарову У.І. , якою останню, у тому числі, уповноважено вчиняти інші правочини на виконання повноважень, наданих довіреністю, підписувати, подавати та отримувати заяви та будь-які документи для вчинення виконавчих написів нотаріусів та одержувати їх, а також подавати заяви про відкриття виконавчого провадження та представляти інтереси банку під час здійснення виконавчого провадження.
40. Отже, Гончарова У.І. була належним чином уповноваженим представником ПАТ «Кредобанк» та діяла відповідно до вимог чинного законодавства.
41. Аналогічні за свою суттю висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року (справа №160/3407/19) і підстав для відступлення від цих висновків немає.
42. Аргументи позивача, що заява стягувача про відкриття виконавчого провадження з додатками адресована не відповідачу у справі, а Чернівецькому міському відділу державної виконавчої служби, тобто іншій юридичній особі протирічать іншим його міркуванням про те, що заява представника стягувача повинна була бути адресована та подана до новоствореного Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці, тобто за місцем виконання та підвідомчістю, а не Чернівецькому міському відділу державної виконавчої служби, що на той час перебував у процесу ліквідації. Цим, власне, і пояснюється потрапляння заяви стягувача, яка скерована до Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби, що перебував на той час процесі припинення, до новоствореного Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці.
43. Водночас такі доводи позивача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, не спрямовані на захист порушеного права, а свідчать про намагання МПП «Атлас» створити перешкоди для виконання виконавчого напису нотаріуса.
44. Додатково варто зауважити, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження ВП 55278403 від 1 грудня 2017 року оскаржується позивачем тільки з процедурних підстав. Позивачем не наведено жодного аргументу, який би свідчив про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Н.С. від 13 листопада 2017 року.
45. З приводу оскаржуваної ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року про повернення без розгляду апеляційної скарги МПП «Атлас» варто зауважити наступне.
46. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 листопада 2019 року (справа №2040/8090/18) за аналогічних фактичних обставин справи сформулював такий правовий висновок.
47. Щодо застосування статті 297 КАС України та підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України Верховний Суд зазначив, що виходячи з принципу пропорційності при здійсненні судочинства, особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема статті 297 КАС України, які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.
48. Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України.
49. У зв`язку з викладеним Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.
50. З огляду на таку правову позицію Верховного Суду, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги МПП «Атлас» без розгляду є помилковим.
51. За таких обставин, оскаржувана ухвала суду апеляційної підлягає скасуванню.
52. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
53. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).
54. Водночас, як убачається з матеріалів справи, 16 травня 2018 року суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду повторно поданої МПП «Атлас» апеляційної скарги, з підстав, аналогічних наведеним в апеляційній скарзі, поданої вперше, здійснив апеляційний перегляд рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року, залишивши його без змін.
55. Таким чином, у зв`язку з відсутністю предмета апеляційного перегляду судом за апеляційною скаргою МПП «Атлас», яка була безпідставно повернута згідно з оскаржуваною у цьому провадженні ухвалою апеляційного суду, підстав для направлення справи для продовження розгляду судом апеляційної інстанції немає.
56. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень по суті спору і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
57. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
58. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 350 353 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства фірма «Атлас» на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року задовольнити.
Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2018 року у справі №824/1033/17-а скасувати.
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства фірма «Атлас» на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі №824/1033/17-а - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.В. Калашнікова
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду