ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2021 року
м. Київ
справа № 824/10/21
провадження № 61-2042ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Поливач Л. Д. від 22 січня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року у третейській справі № 1072/14 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених вимог
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року у третейській справі № 1072/14 задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 229 597,62 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» третейський збір у сумі 2 695,98 грн.
12 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції і мотиви його прийняття
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року, заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року у третейській справі № 1072/14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана з пропуском строків, встановлених частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, через 6 років після його ухвалення, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків не мав права розглядати позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки цей спір йому не підвідомчий.
Заявник зазначає, що має право на поновлення строку на оскарження, оскільки про існування рішення третейського суду дізналася лише 25 грудня 2020 року після ознайомлення її представника з матеріалами виконавчого провадження № 55051239, відкритого у листопаді 2017 року.
Пояснення на апеляційну скаргу
У лютому 2021 року Асоціація українських банків подала пояснення на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд третейської справи № 1072/14.
Крім того, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд Дніпровським районним судом міста Києва заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Провадження у суді апеляційної інстанції
Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року у третейській справі № 1072/14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Фактичні обставини справи
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року у третейській справі № 1072/14 задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 229 597,62 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» третейський збір у сумі 2 695,98 грн.
12 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року.
Позиція суду апеляційної інстанції, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів врегульовано розділом VIII ЦПК України.
Відповідно до статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті, повертається.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (частина перша статті 120 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 126 ЦПК України).
Разом з тим Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом першої інстанції враховано, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2015 року у справі № 755/220/15-ц заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1072/14 від 08 жовтня 2014 року за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 08 жовтня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі 229 597,62 грн, а також витрати пов`язані з розглядом справи в третейському суді в сумі 2 695,98 грн та 243,60 грн судового збору.
З вказаної вище ухвали суду від 31 січня 2015 року про задоволення заяви про видачу виконавчого листа вбачається, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, проте до суду не з`явилася.
Крім того, з рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №1072/14 від 08 жовтня 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, проте до суду не з`явилася.
Як стверджує сама заявник у апеляційній скарзі, виконавче провадження № 55051239 було відкрито ще у листопаді 2017 року.
Таким чином, жодних беззаперечних доказів того, що відповідач дізналась про рішення третейського суду лише 25 грудня 2020 року та має право на поновлення строку на апеляційне оскарження не надано, а тому Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення ОСОБА_1 заяви як такої, що подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги та зміст оскарженої ухвали не дають підстав для висновку про порушення Київським апеляційним судом норм процесуального права.
Верховний Суд підкреслює, що в силу принципів диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, Верховний Суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, та з урахуванням конкретних обставин справи.
При розгляді цієї справи Верховний Суд бере до уваги, що однією із основних засад справедливого судочинства вважається принцип верховенства права, невід`ємною, органічною складовою, якого є принцип правової визначеності.
Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.
Верховний Суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України»).
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Керуючись статтями 24 351 367 - 369 374 375 381 - 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 22 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко