ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2020 року
Київ
справа №824/126/17-а
адміністративне провадження №К/9901/30004/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Національної поліції України
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (головуючий суддя - Лелюк О.П.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Біла Л.М., судді: Граб Л.С. Гонтарук В.М.)
у справі №824/126/17-а
за позовом ОСОБА_1
до Національної поліції України,
третя особа: Головне управління Національної поліції у Львівській області,
про визнання протиправним та скасування наказу.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Національної поліції України (далі - НП України) від 3 лютого 2017 року №126 щодо звільнення його з посади.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що службове розслідування, за наслідками якого видано оскаржуваний наказ, проведено не об`єктивно, без дослідження наявності його вини у скоєнні порушення, а накладення стягнення у вигляді звільнення з посади відбулося без урахування тяжкості проступку, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та іншого. ОСОБА_1 вказує, зокрема, на відсутність вироків суду у кримінальному провадженні відносно працівників кримінальної поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), факти порушення службової дисципліни яких слугували підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
3. Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 24 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував пункт 1 наказу НП України від 3 лютого 2017 року №126 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції у Львівській області» щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області.
4. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, НП України звернулася з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Позивач та третя особа відзиви на касаційну скаргу до суду не подали.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з жовтня 1996 року працював в органах внутрішніх справ на різних посадах, а з 17 листопада 2015 року - займав посаду заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
7. На підставі наказу НП України від 15 грудня 2016 року №1309 «Про призначення та проведення службового розслідування»», у зв`язку з тим, що прокуратурою Чернівецької області розпочато розслідування у кримінальному провадженні №12016260020001537 за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за фактом безвісного зникнення ОСОБА_2 , для перевірки причетності до вказаного злочину окремих працівників управління кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області, а також інших фактів порушення законності окремими керівниками та працівниками управління кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області, призначено за вказаним фактом службове розслідування, та визначено склад комісії якій доручено проведення службового розслідування.
8. Наказом НП України від 13 січня 2017 року №21 строк проведення вказаного вище службового розслідування продовжено на один місяць.
9. Комісія НП України, розглянувши зібрані в ході службового розслідування матеріли, склала висновок службового розслідування за інформацією щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ НП у Львівській області. Вказаний висновок затверджений т.в.о. Голови НП України Трояном В.А. 30 січня 2017 року.
10. У вказаному висновку службового розслідування зазначено, що в ході проведенних службових розслідувань ініційованих стосовно працівників блоку кримінальної поліції ГУНП у Львівській області, встановлені систематичні порушення працівниками поліції, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , законодавчих актів, що завдають істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, які супроводжуються погрозою застосування насильства та застосуванням зброї, спеціальних засобів, що призводить до надзвичайних подій - розпочатих кримінальних проваджень і повідомлення останніх про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а також підриву авторитету та формування негативної думки про поліцію.
11. У зв`язку із чим, за грубі порушення службової дисципліни та вимог Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) їх притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
12. Так, наказом ГУ НП у Львівській області від 13 січня 2017 року №111 на ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції, а наказом ГУ НП у Львівській області від 13 січня 2017 року №110 на ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 накладені дисциплінарні стягнення - звільнення зі служби в поліції.
13. Також у висновку службового розслідування від 30 січня 2017 року зазначено про службові розслідування за фактом невиходу на роботу працівників блоку кримінальної поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які перевіряються на причетність до вчинення кримінальних правопорушень.
14. При цьому, відповідно до посадових інструкцій заступників начальника ГУНП у Львівській області, затверджених наказом ГУНП від 27 липня 2016 року №50, контролює та координує діяльність кримінальної поліції, у тому числі карного розшуку, а також несе персональну відповідальність за дотримання дисципліни і законності, виконавської дисципліни, попередження корупційних діянь серед підпорядкованих працівників заступник начальника Головного управління Національної поліції - начальник кримінальної поліції полковник поліції ОСОБА_1 .
15. Під час проведення службового розслідування було здійснено вибіркову перевірку в управлінні карного розшуку ГУНП у Львівській області в частині дотримання дисципліни та законності, ролі керівництва в організації роботи щодо дотримання дисципліни і законності підпорядкованим особовим складом, попередження та недопущення надзвичайних подій.
16. Вивчення протоколів оперативних нарад в УКР ГУНП за період з вересня по грудень 2016 року засвідчило, що керівництвом кримінальної поліції області робота у даному напрямку проводиться на неналежному рівні, незважаючи на те, що на оперативних нарадах розглядалось питання дисципліни і законності, проте така робота велась формально.
17. В процесі службового розслідування також враховувались пояснення ОСОБА_1 щодо фактів, які були підставами його проведення.
18. На підставі вказаного, комісія зробила висновок, що заступником начальника Головного управління - начальником кримінальної поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області полковником поліції ОСОБА_1 порушено вимоги статті 18 Закону №580-VIII, статей 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Присяги працівника поліції, що виразилося у самоусуненні від виконання посадових обов`язків та не приділенні належної уваги організації роботи, спрямованої на зміцнення дисципліни і законності в підпорядкованому підрозділі.
19. За наслідками проведеного службового розслідування, комісія вирішила, що за встановлені порушення службової дисципліни в діях ряду працівників управління кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області, до яких вжито заходів дисциплінарного впливу наказами ГУ НП у Львівській області від 13 січня 2017 року №110 та №111, однак не вжито заходів дисциплінарного впливу до заступника начальника Головного управління - начальника кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області полковника поліції ОСОБА_1 .
20. Також у ході службового розслідування, проведеного в межах компетенції підрозділів внутрішньої безпеки НП України, не встановлено фактичних даних, які підтверджують причетність працівників поліції до викрадення громадянина ОСОБА_2 .
21. Комісія погодилася із заходами дисциплінарного пливу вжитими наказами ГУ НП у Львівській області від 13 січня 2017 року №110 та №111 щодо звільнення зі служби в поліції працівників управління карного розшуку ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та звільнення з посади ОСОБА_12
22. У пункті 5 висновку службового розслідування від 30 січня 2017 року комісія запропонувала, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог статті 18 Закону №580-VIII, статей 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту, неналежному виконанні посадової інструкції, затвердженої наказом ГУ НП у Львівській області від 27 липня 2016 року №50 (далі - посадова інструкція), неналежному забезпеченні контролю за станом дисципліни в управлінні карного розшуку ГУ НП у Львівській області, що призвело до вчинення надзвичайних подій серед підпорядкованого особового складу та підриву авторитету і формування негативної думки про поліцію, накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
23. Т.в.о. Голови НП України Троян В.А. видав наказ від 3 лютого 2017 року №126 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Головного управління Національної поліції у Львівській області», пунктом 1 якого, на полковника поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог статті 18 Закону №580-VIII статей 1, 7, 8 Дисциплінарного статуту, неналежному виконанні посадової інструкції, неналежному забезпеченні контролю за станом дисципліни в управлінні карного розшуку ГУ НП у Львівській області, що призвело до вчинення надзвичайних подій серед підпорядкованого особового складу та підриву авторитету і формування негативної думки про поліцію.
24. Указаний наказ, ґрунтується на тому, що у ході службового розслідування виявлено грубі порушення службові дисципліни, вчинені працівниками блоку кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області, зокрема систематичні вчинення правопорушень, які завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам громадян, супроводжувалося погрозою застосування насильства та зброї, спеціальних засобів, що призвело до надзвичайних подій та розпочатих кримінальних проваджень і повідомлення ряду працівників про підозру у вчиненні кримінальних порушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 365 КК України, оголошення окремих поліцейських у розшук у зв`язку із переховуванням від слідства, а також авторитету і формування негативної думки про поліцію.
25. У зв`язку із чим, наказом ГУ НП у Львівській області від 13 січня 2017 року №110 на працівників управління карного розшуку вказаного ГУ НП лейтенанта поліції ОСОБА_5 , капітана поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_7 , капітана поліції ОСОБА_8 накладено дисциплінарні стягнення - звільнення зі служби в поліції, а на заступника начальника управління - начальника відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_12 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з посади.
26. Наказом ГУ НП у Львівській області від 13 січня 2017 року №111 на заступника начальника управління - начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУ НП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
27. У спірному наказі також зазначено, що стан дисципліни серед працівників блоку кримінальної поліції ГУ НП у Львівській області настільки знизився, що деякі працівники дозволяють собі тривалий час не виходити на службу без поважних причин, однак їх не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про відсутність контролю з боку керівництва блоку кримінальної поліції області. Вказане стало можливим унаслідок відсутності контролю з боку керівництва блоку кримінальної поліції області, оскільки начальник ГУ НП - начальник кримінальної поліції полковник поліції ОСОБА_1 самоусунуся від виконання посадових обов`язків, зокрема щодо зобов`язання контролювати та координувати діяльність кримінальної поліції, у тому числі карного розшуку.
28. Вважаючи протиправним пункт 1 наказу НП України від 3 лютого 2017 року №126 щодо звільнення його з посади, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
29. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного наказу в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, оскільки у висновку службового розслідування не встановлені беззаперечні обставини, які б давали підстави для висновку про наявність вини позивача у вчиненні протиправних дій особами, які працювали в управлінні карного розшуку ГУНП у Львівській області.
30. В обґрунтування поданої касаційної скарги НП України зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили неправильну правову оцінку обставин у справі, а тому дійшли помилкового висновку стосовно задоволення позову.
31. У касаційній скарзі НП України, з посиланням на частину першу статті 8 Дисциплінарного статуту, вказує, що відповідальність за вчинення підлеглими працівниками порушень дисципліни та законності несе персонально їх начальник, який повинен постійно їх контролювати.
32. У зв`язку з цим, скаржник наполягає на правомірності оскаржуваного наказу з огляду на встановлену службовим розслідуванням протиправну бездіяльність позивача щодо здійснення контролю за станом дисципліни і дотриманням законності його підлеглими працівниками, тобто неналежного виконання своїх службових обов`язків.
33. Також скаржник вказує, що при прийнятті спірного наказу відповідачем було враховано попередню поведінку ОСОБА_13 , тяжкість проступку і його наслідки, та застосовано співмірний з вчиненим проступком вид дисциплінарного стягнення.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
34. Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 2 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
37. Аналогічне положення закріплено в пункті 1 частини другої статті 2 КАС України (в редакції, що діяла після 15 грудня 2017 року).
38. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом №580-VIII.
39. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
40. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
41. Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 грудня 2015 року №901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
42. Дисциплінарний статут визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
43. Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України (стаття 1 Дисциплінарного статуту).
44. Згідно статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
45. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (стаття 5 Дисциплінарного статуту).
46. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові (частина друга статті 7 Дисциплінарного статуту).
47. За приписами частин першої-третьої статті 8 Дисциплінарного статуту начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
48. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості.
49. Начальник зобов`язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
50. За правилами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
51. Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлено статтею 14 Дисциплінарного статуту, у якій зазначено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
52. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
53. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
54. Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
55. Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також компетенція структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні визначені Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230).
56. Згідно пункту 2.1. вказаної Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
57. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (пункти 2.5, 2.6 Інструкції №230).
58. Відповідно до пункту 3.2. Інструкції №230 службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.
59. Згідно з пунктом 8.1 Інструкції №230 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
60. Відповідно до пункту 5.4 Інструкції №230 якщо вину особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.
61. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
62. Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
63. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
64. Предметом спору у цій справі є встановлення правомірності прийнятого відповідачем наказу про звільнення позивача з посади.
65. Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади став висновок службового розслідування за інформацією щодо порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП у Львівській області. Під час цього службового розслідування комісія встановила порушення ОСОБА_1 вимог статті 18 статті Закону №580-VIII, статей 1, 7 8 Дисциплінарного статуту, що виявилось в неналежному виконанні посадової інструкції та незабезпеченні контролю за станом дисципліни в управлінні карного розшуку ГУНП у Львівській області, що призвело до вчинення надзвичайних подій серед підпорядкованого особового складу та підриву авторитету і формування негативної думки про поліцію.
66. Як встановлено судами, з посадової інструкції заступника начальника Головного управління-начальника кримінальної поліції вбачається, що до його обов`язків та повноважень віднесено контроль та координацію за діяльністю кримінальної поліції, в тому числі карного розшуку. При цьому у межах компетенції, згідно цієї інструкції, така особа проводить перевірки за фактами порушень законності та дисципліни, надзвичайних подій серед особового складу, що сталися в підпорядкованих ГУНП підрозділах. Несе персональну відповідальність за дотриманням дисципліни і законності, виконавської дисципліни, попередження корупційних діянь серед підпорядкованих працівників.
67. Під час дослідження судами попередніх інстанцій протоколів оперативних нарад керівного складу ГУ НП у Львівській області за період з жовтня по грудень 2016 року не підтвердилися обставини, що позивач вживав неналежних або недостатніх заходів для підтримання службової дисципліни щодо працівників блоку кримінальної поліції.
68. Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем під час проведення службового розслідування та при прийнятті спірного наказу не вказано й, відповідно, не надано належних та допустимих доказів, причинно-наслідкового зв`язку вчинених дій чи допущеної бездіяльності позивача, з урахуванням його функціональних обов`язків щодо факту вчинення незаконних дій працівниками управління карного розшуку ГУ НП у Львівській області.
69. Крім того, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що відповідачем не мотивовано неможливості застосування до позивача, іншого передбаченого статтею 12 Дисциплінарного статуту, виду дисциплінарного стягнення, окрім як звільнення з посади, з урахуванням того, що позивач перебуває на службі в органах внутрішніх справ (поліції) понад 20 років і за цей час заохочувався 28 разів. Станом на час винесення оскаржуваного наказу притягувався до дисциплінарної відповідальності лише 1 раз і діючих дисциплінарних стягнень не мав.
70. Зважаючи на встановлені судами фактичні обставини цієї справи та норми права, що регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про недоведеність зазначених у спірному наказі порушень та, відповідно складу дисциплінарного проступку.
71. Верховний Суд наголошує на тому, що будь-які фактори, зокрема, суспільний резонанс навколо відповідних подій, не звільняють суб`єкта владних повноважень від обов`язку під час прийняття рішення діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та добросовісно.
72. Доводи касаційної скарги вказаного висновку не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи.
73. З огляду на наведене, Верховний Суд вважає зазначені в касаційній скарзі доводи НП України безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
74. Частиною першою статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
75. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 343 350 359 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду