ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 824/2/17-а
адміністративне провадження № К/9901/55339/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №824/2/17-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, треті особи: Приватне підприємство «Захід-Зем», Державне підприємство «Вижницький держспецлісгосп АПК», Чернівецька обласна державна адміністрація про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Левицького В.К.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року (суд у складі колегії: головуючого судді - Сапальової Т.В., суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, треті особи: Приватне підприємство «Захід-Зем», Державне підприємство «Вижницький держспецлісгосп АПК», Чернівецька обласна державна адміністрація, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:
1.1. визнати протиправними і скасувати рішення відділу Держгеокадастру у Вижницькому районі Чернівецької області, оформленого висновком, про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність №629/41-16 від 19.08.2016 року;
1.2. зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у порядку та строк, що встановлений ст. 186-1 Земельного кодексу України, здійснити погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у її власність для індивідуального садівництва, площею до 0,0561 га, розташованої на території Мигівської сільської ради, с. Мигове, Вижницького району, Чернівецької області, №892 від 24.11.2015 року із наданням відповідного висновку.
2. В обґрунтування позовних вимог вказала, що з метою отримання довідки з державної статистичної звітності (форма 6-зем) та висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність вона звернулася до відділу Держгеокадастру у Вижницькому районі Чернівецької області. Однак, висновком про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність № 629/41-16 від 19.08.2016 р. їй відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Вказану відмову позивачка вважає протиправною, посилаючись на те, що наведені у оспорюваному висновку недоліки розробленого проекту є необґрунтованими, передчасними та безпідставними, а твердження про віднесення бажаної ділянки до земель лісогосподарського призначення не відповідають дійсності. Вказує, що відповідно до листа ДП "Вижницького держспецлісгоспу АПК" від 02.05.2015 року №161 відповідна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 8 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано висновок відділу Держгеокадастру у Вижницькому районі Чернівецької області про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність № 629/41-16 від 19.08.2016 року. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, орієнтовною площею до 0,0561 га, розташованої на території Мигівської сільської ради, с. Мигове, Вижницького району, Чернівецької області № 892 від 24.11.2015 року.
4. Рішення судів мотивовані тим, що в ході судового розгляду справи встановлено протиправність оскаржуваного рішення відповідача про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а тому ефективним способом захисту порушеного права позивачки в даному випадку буде зобов`язання повторно розглянути вказаний проект.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. яким у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно оцінили докази та обставини у справі, зокрема, що земельна ділянка, зазначена в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , відноситься до категорії земель лісогосподарського призначення.
Касатор також зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивачка ще у 2015 році самостійно виготовила проект землеустрою бажаної земельної ділянки не дочекавшись надання їй дозволу на таку розробку.
Стосовно виготовленого позивачкою проекту землеустрою, то такий, на думку касатора, не відповідає чинному законодавство, що підтверджується записом судового засідання у суді першої інстанції та матеріалами справи.
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Гриціва М. І., Мороз Л. Л. ухвалою від 16 липня 2018 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року.
8. У зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т.О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 824/2/17-а.
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
10. Позивачка відзиву на касаційну скаргу не надавала.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Відповідно до довідки від 05.05.2015 року № Ш-2827/0-04/01, виданої Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин, ОСОБА_1 має право на безоплатну передачу їй земельної ділянки у власність, оскільки вона не використала своє конституційне право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки - для ведення садівництва (Т. 1 а. с. 22, Т. 2 а.с. 4).
12. Згідно змісту довідки Мигівської сільської ради від 20.07.2015 року №551 земельна ділянка із цільовим призначенням - для ведення садівництва безоплатно у власність, а також в оренду (користування) на території Мигівської сільської ради не виділялась та не передавалась (Т. 1 а.с. 20).
13. Відповідно до довідки Мигівської сільської ради від 20.07.2015 року №552 земельна ділянка загальною площею до 0,08 га, яка розташована у АДРЕСА_1 , між земельними ділянками за кадастровими номерами 7320585000:01:001:0329 і 7320585000:01:001:0967 знаходиться за межами населеного пункту с. Мигове та у власності чи користуванні інших фізичних та юридичних осіб не перебуває (Т. 1 а.с. 14).
14. Рішенням Мигівської сільської ради №46 від 20.07.2015 року надано дозвіл на надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки із цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,08 га (землі сільськогосподарського призначення), бажане місце розташування якої - Чернівецька область, Вижницький район, Мигівська сільська рада (за межами населеного пункту) (Т. 1 а.с. 18).
15. Зі змісту довідки, наданої гр. ОСОБА_1 управлінням Держземагенства у м. Чернівці Чернівецької області №131/04-2/12-15 від 23.04.2015 року встановлено, що відповідно до бази даних других примірників державних актів за період з 2003 року до 01.01.2013 року в адміністративних межах міста Чернівці за позивачкою обліковувалась земельна ділянка по АДРЕСА_2 площею 0,4389 га, право власності на яку посвідчено державним актом ЯЛ №306532, підстава - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.10.2010 року №141 для обслуговування виробничих приміщень (підприємств іншої промисловості), а також земельна ділянка по АДРЕСА_2 , площею 0,1808 га, право користування на яку підтверджено договором оренди землі №7210, підстава - рішення 8 сесії Чернівецької міської ради VI скликання №157 від 28.04.2011 року для обслуговування виробничих приміщень (Т. 1 а. с. 23).
16. 19.06.2015 року позивачка з метою реалізації свого конституційного права звернулася до Держземагентства із заявою та доданими документами щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області (Т. 1 а.с. 210).
17. Оскільки у місячний строк з дня реєстрації заяви позивачки щодо відведення земельної ділянки Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області не надало ні дозволу, ні мотивованої відмову на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивачка замовила розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомила Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області.
18. 27.07.2015 року між ОСОБА_1 та приватним підприємством "Захід-Зем" укладено договір №446 про розроблення проекту щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) для індивідуального садівництва на території Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області площа 0,08 га. На підставі абзацу 3 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (мовчазна згода) та надано необхідні документи (Т. 1 а.с. 21).
19. За наслідками виконання договірних зобов`язань за договором №466 від 27.07.2015 року землевпорядним підприємством розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,561 га, розташованої в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області №892 від 24.11.2015 року (Т. 1 а.с.13-30).
20. В подальшому Держземагентством листами № 0-24-0.31-160/16-15-СГ від 15.05.2015 року та №0-24-0.31-1114/16-15-СГ від 29.07.2015 року позивачці відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою з підстав, що земельна ділянка, яку бажає отримати ОСОБА_1 у власність, передана громадянам у приватну власність, а також із наданого викопіювання з плану землекористування Мигівської сільської ради не можливо встановити приналежність земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення державної власності.
21. Вважаючи відмову протиправною, позивачка звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області про визнання дій протиправними.
22. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 року у адміністративній справі №824/1936/15-а у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі (Т. 1 а.с. 38-40).
23. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 року, яка набрала законної сили 13.01.2016 року, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 р. у справі №824/1936/15-а скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Держземагенства у Чернівецькій області щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області, а саме прийняття відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою листами №0-24-0.31-160/16-15-СГ від 15.05.2015 р. та № 0-24-0.31-1114/16-15-СГ від 29.07.2015 року. Зобов`язано Головне управління Держземагенства у Чернівецькій області повторно у строк визначений ст. 118 Земельного кодексу України, розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове Вижницького району Чернівецької області (Т. 1 а.с. 38-40).
24. Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/800/2653/16 від 02.02.2016 року постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 року залишено без змін.
25. 01.04.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (правонаступника відділу Держгеокадастру у Вижницькому районі) із заявою про виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 року та проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0.08 га, розташованої в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області, між земельними ділянками кадастровий номер 7320585000:01:001:0329, 7320585000:01:001:0312 та 7320585000:01:001:0967.
26. Не отримавши відповіді від Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області на заяву від 01.04.2016 року, представником позивачки повторно 23.04.2017 року подано заяву про виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 року та проханням надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 1).
27. До заяви від 23.04.2016 р. додано, копію паспорта, картографічний матеріал (викопіювання), довідки та позиція Мигівської сільської ради, в яких зазначено, що земельна ділянка, орієнтовною площею до 0.08 га, розташована в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та не надана у користування іншим особам, копія постанови суду, копія довіреності.
28. 25.05.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою про виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.01.2016 року. Просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, орієнтовною площею до 0,08 га, розташованої в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області, між земельними ділянками кадастровий номер 7320585000:01:001:0329, 7320585000:01:001:0312 та 7320585000:01:001:0967.
29. Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 22.06.2016 р. №Ш-1259/0-1510/6-16 позивачці повторно відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою на вказану ділянку, оскільки до викопіювання з плану землекористування Мигівської сільської ради, вказана земельна ділянка частково розміщена на землях лісогосподарського призначення, вказані обставини підтверджуються відомостями встановленими у постанові Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року у адміністративній справі № 824/982/16-а.
30. Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивачка звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання дій протиправними.
31. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.07.2017 р., яка набрала законної сили 12.09.2017 року у адміністративній справі № 824/982/16-а позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області щодо прийняття відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою №Ш-1259/0-1510/6-16 від 22.06.2016 р. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, в межах допустимої площі земельної ділянки, яка розташована в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області, між земельними ділянками кадастровий номер 7320585000:01:001:0329, 7320585000:01:001:0312 та 7320585000:01:001:0967. В решті позовних вимог відмовлено.
32. Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з метою виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року по адміністративній справі №824/982/16-а листом № 0-24-0.72-59991/2-17 від 02.11.2017 р. повідомило ОСОБА_1 про те, що їй необхідно звернутися із клопотанням, в якому відповідно до ст. 118 ЗК України необхідно зазначити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри та додати до клопотання графічні матеріали на яких зазначити бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб (Т 1. а.с. 232).
33. У відповідь на лист № 0-24-0.72-59991/2-17 від 02.11.2017 року позивачкою 13.11.2017 року подано заяву, якою повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, що вона неодноразово зверталася із клопотаннями в порядку ст. 118 Земельного кодексу України на які отримувала відмови та які в подальшому визнані судом протиправними. Востаннє, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року у адміністративній справі №824/982/16-а зобов`язано надати дозвіл надати дозвіл їй на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, в межах допустимої площі земельної ділянки, яка розташована в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області, між земельними ділянками кадастровий номер 7320585000:01:001:0329, 7320585000:01:001:0312 та 7320585000:01:001:0967. Однак, дані клопотання не розглянуті, а тому відсутні підстави для повторного подання заяв-клопотань про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (Т. 1. а.с. 241).
34. 03.08.2016 року позивачкою направлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки через Центр надання адміністративних послуг Вижницької РДА у відділ Держземагенства у Вижницькому районі Чернівецької області для організації надання послуг з отримання довідки з державної статистичної звітності (форма 6-зем) та висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (Т. 1 а.с. 12, 13-15).
35. Заяву від 19.06.2017 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі безоплатно у власність отримано та зареєстровано Головним управлінням Держземагенства в Чернівецькій області 22.06.2015 року за №ІВ-787.
36. За результатами розгляду заяви позивачки про надання довідки з державної статистичної звітності (форма - 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, користувачами, угіддями, 19.08.2016 року відділом Держгеокадастру у Вижницькому районі Чернівецької області надано листом №34-28-0.3-26.01/2-16 відмовлено позивачці у задоволенні заяви у зв`язку невідповідністю у поданих документах згідно вимог законодавства, а саме: існуванням розбіжностей щодо категорій земель та угідь із яких надається земельна ділянка між розробленим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки та викопіюванням на якому вказано місце розташування земельної ділянки (Т.1 а.с. 31).
37. Висновком №629/41-16 від 19.08.2017 року, наданим відділом Держземагенства у Вижницькому районі Чернівецької області, відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) ОСОБА_1 для ведення садівництва в с. Мигове, Вижницького району Чернівецької області, орієнтовною площею 0,08 га з наступних підстав: акт приймання передачі межових знаків на зберігання привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 15.05.2010 року №376 (зі змінами); відсутня дата складання та підписи суміжників/власників сусідніх земельних ділянок гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 ; матеріали проекту землеустрою засвідчити підписом та печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника відповідно до ст. 25 Закону України "Про землеустрій"; відповідно до викопіювання, на якому вказано місце розташування земельної ділянки та публічної кадастрової карти земельна ділянка знаходиться на землях лісогосподарського призначення (ліс), тому надання вказаної земельної ділянки суперечить вимогам ст. 22 та ст. 122 Земельного кодексу України; відсутні відомості про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року у справі №824/1936/15-а та ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.03.2016 року № К/800/2653/16.
38. Не погодившись із відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
39. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
40. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
41. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
42. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
43. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
44. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
45. За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Положеннями ч. 3 ст. 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
Відповідно до ч.1 ст.33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
За змістом частин першої - третьої та п`ятої ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.7 ст.118 ЗК України).
Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.
Частиною 9 ст.118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
46. Згідно зі ст. 25 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року №858-IV (далі - Закон №858-IV) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Статтею 30 Закону №858-IV передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
У свою чергу, ч. 1 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч. 5 ст. 186-1 ЗК України).
Згідно з ч.6 ст.186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
47. Частиною 8 ст. 186-1 ЗК України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Таким чином, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, ст. 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.
48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до матеріалів проекту землеустрою (т.1 а.с.205-228) проект пронумеровано, на титульній сторінці проекту та на інших сторінках проекту стоїть підпис та печатка відповідального за дотримання законодавства при виконанні робіт із землеустрою сертифікованого інженера-землевпорядника - ОСОБА_4 .
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 08 червня 2018 року відповідач зазначає, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_4 анульовано відповідно до наказу Держгеокадастру від 06.10.2017 №206.
Судами встановлено, що на момент розробки проекту землеустрою сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_4 анульовано не було.
49. Стосовно доводів касатора про те, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, знаходиться на землях лісогосподарського призначення (ліс), суди встановили наступне.
Відповідно до висновку про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №629/41-16 від 19 серпня 2016 року відповідно до викопіювання, на якому вказано місце розташування земельної ділянки та публічної кадастрової карти земельна ділянка знаходиться на землях лісогосподарського призначення (ліс), тому надання вказаної земельної ділянки суперечить вимогам ст. 22 та 122 ЗК України.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.07.2017 року в адміністративній справі № 824/982/16-а встановлено, що вказана земельна ділянка частково розміщена на землях лісогосподарського призначення.
Водночас, цільове призначення земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність, не було предметом дослідження у вказаній адміністративній справі. Крім того, задовольняючи позовні вимоги у адміністративній справі № 824/982/16-а, суди вказали, що земельна ділянка, що розташована у с.Мигове Вижницького району Чернівецької області між земельними ділянками кадастрові номери яких: 7320585000:01:001:0329, 7320585000:01:001:0312 та 7320585000:01:001:0967, частково розміщена на землях лісогосподарського призначення, однак інша її частина відноситься до земель сільськогосподарського призначення та не знаходиться у користуванні інших осіб, відтак оскаржуване рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є необґрунтованим. При цьому, судами не досліджувалось питання цільового призначення земельної ділянки, яку позивачка просить надати їй у власність, та не встановлено, що вона знаходиться саме на землях лісогосподарського призначення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельна ділянка, яку позивачка бажає отримати у власність, не сформована.
Відтак, доводи касатора в цій частині є необґрунтованими.
50. Стосовно доводів касатора про те, що відсутні відомості про повторний розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 року у справі №824/1936/15-а та ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.03.2016 року № К/800/2653/16, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не можуть вважатися належними підставами для відмови у погодженні проекту землеустрою в розумінні вимог ч.6 ст.186-1 ЗК України.
51. Решта доводів касатора стосується переоцінки доказів та встановлених по справі обставин, що. в розумінні вимог статті 341 КАС України, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
52. Зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для визнання протиправними та скасування висновку відділу Держгеокадастру у Вижницькому районі Чернівецької області про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність № 629/41-16 від 19.08.2016 року і зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, орієнтовною площею до 0,0561 га, розташованої на території Мигівської сільської ради, с. Мигове, Вижницького району, Чернівецької області № 892 від 24.11.2015 року.
53. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
54. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
55. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
56. Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області - залишити без задоволення.
2. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року по справі №824/2/17-а - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді А.І. Рибачук
Л.В. Тацій