ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 824/301/20-а
адміністративне провадження № К/9901/32253/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Левицького В.К. від 03.04.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Смілянця Е.С., суддів: Білої Л.М., Капустинського М.М. від 20.08.2020
у справі № 824/301/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі також - відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо розгляду його заяви від 28.01.2020 про зарахування до стажу роботи на посаді судді п`яти років роботи стажу за юридичною спеціальністю; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати йому до стажу роботи на посаді судді п`ять років стажу роботи за юридичною спеціальністю та здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання в розмірі 76% заробітної плати.
2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.04.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020, у задоволенні позову відмовлено.
3. 27.11.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.04.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 10.03.2021 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою Верховної Ради України № 3775-ХІ від 23.12.1993 ОСОБА_1 обрано суддею Чернівецького обласного суду.
7. Постановою Верховної Ради України від 18.09.2008 № 536-VI позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Чернівецької області у зв`язку з подання заяви про відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків.
8. На час виходу у відставку стаж роботи позивача на посаді судді апеляційного суду Чернівецької області склав 14 років 9 місяців 10 днів, що підтверджується розрахунком стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
9. 10.10.2008 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Чернівців із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
10. З 11.10.2008 по теперішній час позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 56 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням підвищення дітям війни.
11. До призначення на посаду судді Чернівецького обласного суду позивач з 29.06.1979 по 28.11.1982 працював на посаді юрисконсульта Чернівецького консервного заводу, а з 28.11.1982 по 22.04.1987 - на посаді юрисконсульта Чернівецького оптово-роздрібного об`єднання фірми «Меблі».
12. 28.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до стажу роботи на посаді судді п`ять років роботи в галузі права та провести перерахунок пенсії згідно з доданою довідкою апеляційного суду.
13. За результатами розгляду поданої заяви 05.02.2020 відповідач направив на адресу позивача лист за вих. № 2400-0214-8/3382, в якому зазначив, що згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020, виданою Чернівецьким апеляційним судом від 08.01.2020 № 02-06/26, проведено перерахунок з 01.01.2020 в розмірі 56% від суми заробітку, вказаного у довідці - 52024,50 грн. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020 складає 29200,15 грн з урахуванням підвищення дітям війни.
14. Вважаючи протиправною таку відповідь, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із внесенням змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» він набув право на зарахування до стажу роботи на посаді судді роботи в галузі права.
16. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що підстави для здійснення зарахування до стажу судді позивача періоду роботи за юридичною спеціальністю на підприємствах, установах відсутні. Позивача відраховано зі штату Апеляційного суду Чернівецької області 09.10.2008, тобто до набрання чинності Законами № 1402-VІІІ та № 2509-VІІІ. Зважаючи на те, що Закон № 2509-VІІІ, яким внесені зміни до статті 137 Закону № 1402-VІІІ, не містить вказівки на особливості дії в часі, його положення підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли після набрання чинності, тобто після 05.08.2018.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
17. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після його виходу у відставку, тобто норма частини другої статті 137 Закону №1402-VIII, у зв`язку з тим, що у Законі немає прямого посилання на зворотну дію закону у часі. На час виходу у відставку стаж роботи позивача на посаді судді апеляційного суду Чернівецької області склав 14 років 9 місяців 10 днів. Виходячи з кількості повних років роботи на посаді судді (14 років), розмір щомісячного довічного грошового утримання органом пенсійного фонду обчислено позивачу в розмірі 56 % (20 років на посаді судді - 80%, а 14 років - 56%).
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що помилковим є висновок судів, що положення щодо зарахування (перерахунку) стажу, досвіду роботи (професійної діяльності) на посаді судді здійснюється з дати набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.07.2018 №2509-VIII, тобто з 05.08.2018, а оскільки позивач пішов у відставку до прийняття даного закону, тому норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку не застосовується. Згідно із Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІІ «Про статус суддів» (в редакції чинній на час призначення позивача на посаду судді вперше) при обранні суддів вперше до Верховного Суду України, обласного суду міг бути громадянин України, який досяг на день обрання 30 років, мав вищу юридичну освіту та стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше як п`ять років і володіє державною мовою. Ці вимоги закону при обранні позивача суддею обласного суду вперше були дотримані. Відповідно до статті 7 Закону №1402-VIII (в редакції, чинній з 05.08.2018) до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж (досвід) роботи (професіональної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді вперше. Зважаючи на викладене, у зв`язку з набранням чинності Закону України від 07.06.2018 № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесені зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи професійної діяльності, вимога щодо якої визначена законом та надає право на призначення на посаду судді. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 та у рішенні Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/140/19 зазначила, що внесені до статті 137 Закону №1402-VIII зміни дозволили зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності у сфері права), який вимагався законом для призначення на посаду судді, станом на дату призначення позивача на посаду судді.
19. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Згідно з приписами статей 21 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
23. Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
24. Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
25. Колегія суддів зауважує, що Конституція України у частині другій статті 19 закріплює правило, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
27. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.
28. Як вбачається із касаційної скарги, позивач не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки вважає, що з моменту набрання чинності змінами до статті 132 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIІІ, згідно з якими до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, у нього виникло право на зарахування наявного у нього на момент призначення на посаду судді стажу роботи у галузі права до стажу роботи на посаді судді.
29. У даному контексті колегія суддів зазначає наступне.
30. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIІІ, відповідно до статті 137 якого до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
31. Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (далі також - Закон № 2509-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) статтю 137 Закону № 1402-VIII доповнено частиною другою такого змісту: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді».
32. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
33. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
34. Принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
35. За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події або факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
36. З огляду на викладене, передбачені частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII положення щодо зарахування (перерахунку) стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) на посаді судді застосовуються з дати набрання чинності Законом № 2509-VIII, тобто з 05.08.2018.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 18.09.2008 № 536-VI позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Чернівецької області у зв`язку з подання заяви про відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків.
38. Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що до позивача не може бути застосована норма права щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, яка набрала чинності після виходу позивача у відставку, тобто частина друга статті 137 Закону №1402-VIII, а відтак погоджується із висновками судів попередніх інстанцій та відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, в частині незгоди із такими.
39. Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №520/11431/18, від 12.06.2020 у справі №200/779/19-а та від 28.10.2020 у справі № 200/6296/19-а.
40. Колегія суддів відхиляє посилання позивача, викладені у касаційній скарзі, на необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, сформованих у постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 та у рішенні Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/140/19, оскільки обставини, що виникли у межах спірних правовідносин, не є подібними до тих, які суди встановили під час розгляду цих справ, зокрема, позивачі у цих справах на момент виникнення спірних правовідносин перебували на посадах суддів та здійснювали правосуддя, натомість ОСОБА_1 є суддею у відставці.
41. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
42. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.04.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2020 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді: Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко