№ 824/77/22 - Судебная практика в Украине -Законодательство Украины

Постанова

Іменем України

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № 824/77/22

провадження № 61-5300ав23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Романенко О. Ю.,

учасники справи:

заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,

стягувач - кредитна спілка «Зараз»,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду

(м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за заявою кредитної спілки «Зараз» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа»

від 04 липня 2022 року у справі № 2006-22/03 за позовом кредитної спілки «Зараз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калугін Дмитро Олегович, на ухвалу Київського апеляційного суду у складі судді Махлай Л. Д. від 20 березня 2023 року.

Історія справи

1. У липні 2022 року КС «Зараз» звернулася до суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 04 липня 2022 року у справі № 2006-22/03 за позовом КС «Зараз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 14 листопада

2022 року заяву КС «Зараз» про видачу виконавчого листа задоволено. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 04 липня 2022 року у справі № 2006-22/03 за позовом КС «Зараз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Зараз» заборгованість за кредитним договором 815 052,53 грн, штраф у сумі 387 100,00 грн та витрати на отримання правової допомоги у сумі 14 625,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Зміст поданої заяви

3. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 21 листопада 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Зараз» заборгованості за кредитним договором у розмірі 815 052,53 грн, штрафу у сумі 387 100,00 грн та витрат на отримання правової допомоги у сумі 14 625,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

4. На обґрунтування поданої заяви заявниця зазначала, що сторони третейської угоди не узгоджували коло питань, які можуть вирішуватися третейським судом, а укладаючи кредитний договір та договір іпотеки, вона не погоджувалася на передачу спору за вказаними договорами на розгляд третейського суду.

5. З урахуванням наведеного вважає, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа»

від 04 липня 2022 року у справі № 2006-22/03 за позовом КС «Зараз» до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягає примусовому виконанню, а тому виконавчий лист виданий помилково.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

6. Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року у задоволеннізаяви ОСОБА_1 провизнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.

7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчі листи видані на підставі рішення, яке набрало законної сили. Доводи заявниці фактично зводяться до незгоди з судовим рішенням, яким надано дозвіл на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 04 липня 2022 року, що не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Узагальнені доводи апеляційної скарги та її рух у суді апеляційної інстанції

8. 04 квітня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калугін Д. О., звернулася до Верховного Суду через Київський апеляційний суд з апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року.

9. На обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що спір не може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка не відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».

10. Посилаючись на неналежність укладеної між сторонами третейської угоди від 28 квітня 2021 року, зокрема в частині відсутності конкретизації предмету спору, який може вирішуватися третейським судом, вважає, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 04 липня 2022 року у справі № 2006-22/03 не підлягає примусовому виконанню, а виконавчий лист є таким, що виданий помилково.

11. 13 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали справи № 824/77/22 разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калугін Д. О., на ухвалу Київського апеляційного суду

від 20 березня 2023 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калугін Д. О., на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня

2023 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

14. Сторони в судове засіданні не з'явилися, були повідомленні про дату, час та місце судового розгляду належним чином.

15. КС «Зараз» 13 червня 2023 року надіслала на адресу Верховного Суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника. Також посилалася на необґрунтованість доводів касаційної скарги та не спростування законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

16. 15 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - Калугін Д. О. подав до Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на незадовільний стан свого здоров'я, зазначивши, що відповідні докази, за необхідності, будуть надані пізніше.

17. Відповідно до положень статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

18. Ураховуючи, що ОСОБА_1 не надала жодних доказів на обґрунтування неможливості своєї участі у судовому засіданні особисто, а посилання представника ОСОБА_1 - Калугіна Д. О. на незадовільний стан його здоров'я не підтверджені достовірними доказами, при цьому адвокат мав можливість скористатись своїм правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з огляду на необхідність дотримання строків розгляду справи, а також викладення позиції заявниці (боржника) у тексті апеляційної скарги, а позиції стягувача - у тексті клопотання про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає, що наявні підстави для відхилення клопотання про відкладення розгляду справи і проведення судового розгляду без участі учасників справи.

Фактичні обставини справи

19. 28 квітня 2021 року між КС «Зараз» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КВ-00064/04-21/1712, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 117 175,00 грн, цільове призначення - створення (початок), розвиток, удосконалення приватної підприємницької діяльності.

20. Цього ж дня, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 28 квітня 2021 року № КВ-00064/04-21/1712, між

КС «Зараз» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М., реєстровий № 4650.

21. Між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, як до кредитного договору, так і до договору іпотеки. Зокрема на підставі додаткового договору до кредитного договору від 28 квітня 2021 року № КВ-00064/04-21/1712 збільшено кредитний ліміт до 387 100,00 грн.

22. Відповідно до третейської угоди від 28 квітня 2021 року, укладеної між КС «Зараз» та ОСОБА_1 , спори щодо правовідносин сторін, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно з законодавством, вирішуються Постійно діючим третейським судом при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» відповідно до Закону України «Про третейські суди», Регламенту Третейського суду та законодавства України.

23. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 04 липня 2022 року у справі № 2006-22/03 стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Зараз» заборгованість за кредитним договором 815 052,53 грн, штраф у сумі 387 100,00 грн та витрати на отримання правової допомоги у сумі 14 625,00 грн.

24. Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 14 листопада

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

26. Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

27. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

28. За змістом статей 483 та 485 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду, яка подається до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. При розгляді справи суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу.

29. Згідно зі статтею 486 ЦПК України суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

30. Відповідно до частини першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

31. Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

32. Загалом підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

33. Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

34. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

35. Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

36. Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково не є виключним.

37. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

38. У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

39. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

40. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, від 09 вересня 2021 року у справі

№ 824/67/20, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001.

41. Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, безпосередньо пов`язане із питанням набрання судовим рішення законної сили, одним із проявів якого є реалізованість й виконуваність судового рішення. Рішення третейського суду реалізоване ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року про видачу виконавчого листа на його примусове виконання. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 04 липня 2022 року у справі № 2006-22/03 не скасовано.

42. Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 посилалась на пункт 4 частини першої статті 486 ЦПК України, оскільки вважала, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

43. Колегія суддів зауважує, що згідно з укладеною між сторонами третейською угодою від 28 квітня 2021 року спори щодо правовідносин сторін, що виникають між ними на підставі укладених правочинів, окрім тих, які непідвідомчі розгляду в третейських судах згідно з законодавством, вирішуються Постійно діючим третейським судом при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» відповідно до Закону України «Про третейські суди», Регламенту Третейського суду та законодавства України.

44. Зазначена угода підписана обома сторонами та є дійсною, що не оспорювалося заявницею.

45. При цьому третейська угода, предметом якої є не лише конкретний спір, що існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому, не суперечить приписам Закону України «Про третейські суди».

46. Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 3-37гс15, а також постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 910/8961/17, від 28 січня 2021 року у справі № 01/19-2020.

47. Враховуючи дійсність укладеної між сторонами третейської угоди, відсутність виключень щодо непідвідомчості спору третейським судам, що, зокрема, підтверджено ухвалою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року, а також з огляду на те, що рішення третейського суду про стягнення боргу підлягає виконанню, правильними слід визнати висновки суду першої інстанції про необґрунтованість доводів заявниці про наявність підстав для визнання виконавчого листа, виданого на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 04 липня 2022 року у справі № 2006-22/03 за позовом КС «Зараз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, таким, що не підлягає виконанню.

48. Крім того, колегія суддів звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів припинення зобов`язання боржника у спірних правовідносинах з підстав, визначених законом.

49. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року - без змін.

Керуючись статтями 24 351 368 375 381-384 432 486 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Калугін Дмитро Олегович, залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович