ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 824/976/19-а

адміністративне провадження № К/9901/15301/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості та стягнення моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (прийняте у складі головуючого судді Кушнір В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В. М. суддів Білої Л.М., Курка О. П.),

УСТАНОВИВ

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Буковинської митниці Держмитслужби ( далі - митний орган), в якому просив суд;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА408000/2019/000013/2 від 19.08.2019р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Чернівецької митниці Державної фіскальної служби №UА408010/2019/00673 від 19.08.2019р.;

- стягнути з Чернівецької митниці Державної фіскальної служби на користь позивача кошти в сумі 52272,00грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він правильно обрав основний метод визначення митної вартості автомобіля при його декларуванні, адже, подані до Чернівецької митниці ДФС відомості повністю підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, в наявності були всі складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, розрахунки митної вартості проведені на основі об`єктивних даних, що підтверджувались документально та піддавались обчисленню. У зв`язку з цим, позивач уважає, що Чернівецька митниця ДФС при відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості автомобіля за першим методом, безпідставно та необґрунтовано застосувала резервний метод, тобто протиправно та в порушення вимог ст.ст.57 58 Митного кодексу України прийняла рішення про коригування митної вартості імпортованого автомобіля, що потягло за собою безпідставну сплату позивачем митних платежів у сумі більш ніж 54 тис.грн.

2.1. Також позивач уважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача коштів на відшкодування йому заподіяної шкоди, серед яких, зокрема, прийняття оскаржуваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості. Крім того, додатковими підставами стягнення такої шкоди позивач вважає протиправність бездіяльності посадових осіб Чернівецької митниці ДФС, які здійснювали митне оформлення з перевищенням встановленого ст.255 МК України строку, а саме інспектора управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ОСОБА_2 та головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 Чернівецької митниці ДФС Присакар П.А.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року, позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2019/000013/2 від 19.08.2019р., прийняте Чернівецькою митницею ДФС.

3.2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408010/2019/00673 від 19.08.2019р., прийняту Чернівецькою митницею ДФС.

3.3. У задоволенні адміністративного позову в частині стягнення з Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 52272 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю суб`єкта владних повноважень - відмовлено.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

4.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 52272 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, суди попередніх інстанцій висновували, що що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції в частині відмови позовних вимог на відшкодування моральної шкоди, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №824/976/19-а в частині відмови позовних вимог про стягнення з Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 52272 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями та прийняти у цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог. У іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №824/976/19-а залишити без змін.

6. ОСОБА_1 зазначає, що наявні підстави для стягнення з відповідача коштів на відшкодування йому заподіяної шкоди, серед яких, зокрема, прийняття оскаржуваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості. Крім того, додатковими підставами стягнення такої шкоди позивач вважає протиправність бездіяльності посадових осіб Чернівецької митниці ДФС, які здійснювали митне оформлення з перевищенням встановленого ст.255 МК України строку.

Тобто протиправна бездіяльність та повторна протиправна відмова у митному оформленні (картка відмови №С)А408010/2019/00674 від 19.08.2019), яка призвела до необхідності приїзду на прийом до керівника митниці з метою висловлення скарг на дії інспектора, який прийняв вказану картку, детального з`ясування причин повторної відмови в митному оформленні та повторної безпідставної подачі декларації. Указані затягування митного оформлення та повторна відмова у митному оформленні не були самостійними предметами розгляду даної справи, однак обґрунтування їх протиправності як додаткових підстав для стягнення моральної шкоди наведено мною було в заяві про збільшення позовних вимог від 27.09.2019.

По-друге: повернення сплачених на підставі скасованого судами рішення про коригування митної вартості митних платежів відбулось лише 25 травня 2020 року, тобто через 9 місяців після їх сплати.

По-третє: для того щоб повернути безпідставно сплачені митні платежі необхідно було вчинити дії , направлені на захист прав в судах двох інстанцій, що відбувалось протягом 9-ти місяців.

7. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , митний орган уважаючи її доводи безпідставними та необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Позивач 13.08.2019 подав відповідачу для здійснення митного оформлення товару - транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLK 220 CDI, дата першої реєстрації 30.06.2009р., митну декларацію №UA408010/2019/021435.

9. Разом із митною декларацією позивачем були подані в електронному вигляді сканкопії наступних документів:

- угода купівлі-продажу (рахунок фактуру або інвойс) №00460319 від 05.08.2019р. (а.с.14);

- чек від 05.08.2019р. (а.с.15);

- квитанція №0.0.1428219327.1 від 06.08.2019р. з призначенням платежу «попередня оплата за митне оформлення товарів» (а.с.23);

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/61823 від 07.08.2019р. (а.с.24);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 30.06.2009р. ;

- технічний паспорт № НОМЕР_4 від 30.06.2009р. (а.с.16);

- технічний паспорт НОМЕР_2 ) (а.с.17);

- висновок експертного дослідження №26/7341/13156 від 13.08.2019р. (а.с.26);

- копію паспорта громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні (а.с.97-98, 105);

- фотографії (а.с106).

10. Заявлена декларантом митна вартість товару згідно указаної декларації становить 5000,00 євро.

11. Митну вартість визначено декларантом згідно умов договору за ціною, зазначеною в рахунку-фактурі (інвойс) №00460319, на підставі квитанції б/н від 05.08.2019р.

12. Згідно електронного повідомлення від 13.08.2019р. посадова особа відповідача ОСОБА_3 повідомила декларанта про необхідність подання додаткових документів, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- копію митної декларації країни відправлення

- виписку з бухгалтерської документації (а.с.28).

13. 13.08.2019р. декларантом було подано додаткові документи:

- копію митної декларації країни відправлення №MRN19DE875211283565Е9 (а.с.18-19);

- копію оголошення продавця про продаж транспортного засобу (із зазначенням ціни транспортного засобу) (а.с.20-21).

14. Згідно запиту щодо проведення дослідження (аналізу, експертизи) від 13.08.2019р. №8/24-70-19-16/01 до Директора Департаменту податкових та митних експертиз ДФС митний орган просив провести необхідні дослідження та встановити вартість автомобіля з підстав «виявлення невідповідності щодо пробігу ТЗ в поданих для митного контролю документах (рахунок-фактури та акту про проведення огляду) (а.с.131).

15. У відповідь на указаний запит з Департаменту податкових та митних експертиз ДФС 16.08.2019р. направлено лист про відмову у проведенні експертизи з підстав відсутності такої технічної можливості (а.с.89-91).

16. Згідно запиту щодо проведення ідентифікації транспортного засобу з метою визначення його митної вартості від 13.08.2019р. №519/10/24-70-60-13/01 до Спільного підприємства «Західно-Український експертно-консультативний центр» митний орган просив посприяти у залучення експерта-товарознавця для проведення ідентифікації ТЗ та формування висновку експортного автотоварознавчого дослідження (а.с.88).

17. У відповідь на указаний запит 15.08.2019р. експертна установа направила висновок автотоварознавчого дослідження, виконаного спеціалістом товарознавцем ОСОБА_4 , згідно якого вартість спірного автомобіля на момент дослідження становить 11 150Є (а.с.118-121).

18. За результатами опрацювання поданих позивачем вище документів 19.08.2019р. митний орган надіслав декларанту картку відмови №UА408010/2019/00673 у митному оформленні поданої ним митної декларації №UА408010/2019/021435 від 13.08.2019р. із зазначенням причин: «відповідно до ст.55 Митного кодексу України Чернівецькою митницею ДФС рішення про коригування митної вартості автомобіля № UА408010/2019/000013/2 від 19.08.2019р.» (а.с.34-35).

19. На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості позивачем було здійснено доплату митних платежів в сумі 51708,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1440692686.1 від 19.08.2019р., у зв`язку з чим подано нову митну декларацію №UA408010/2019/021602 за митною вартістю, що указана в рішенні митного органу про коригування митної вартості (а.с.23).

20. 19.08.2019р. митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №UA408010/2019/021602, з причин того, що «згідно з п.1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмового, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення у відповідності до вимог Наказу Міністерства Фінансів України № 651 від 30.05.2012. Зокрема, в графі 44 МД під кодом 2800 у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу за № N-8-1- 217/19- 00304 зазначено дату 05.08.19, хоча у документі який підкріплений під МД зазначена дата 09.08.19» (а.с.36).

21. У зв`язку з цим, позивачем 20.09.2019р. подано нову митну декларацію №UA408010/2019/021642 (а.с.116).

22. Позивач не погоджується з прийнятими щодо нього карткою відмови в прийнятті митної декларації №UА408010/2019/00673 від 19.08.2019р. та рішенням про коригування митної вартості автомобіля № UА408010/2019/000013/2 від 19.08.2019р. та вважає їх протиправними. Крім того, вважає, що протиправні дії митного органу та його посадових осіб в ході митного оформлення його транспортного засобу є підставою для стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 52272,00грн. У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Позиція Верховного Суду

23. Згідно частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Верховний Суд звертає увагу, що касаційний розгляд здійснюється за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №824/976/19-а у частині відмови позовних вимог про стягнення з Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 52272 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями.

25. Надаючи правову оцінку в контексті зазначених аргументів, колегія суддів виходить з такого.

26. Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

27. У постанові від 06.04.2023 у справі № 200/5144/20-а, Верховний Суд сформулював загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень.

28. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

29. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.

30. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.

31. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.

32. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

33. У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі № 750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

34. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

35. З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

36. Поняття «моральна шкода» є оціночним, комплексним і таким, що потребує дослідження в кожному окремому випадку.

37. У справі, що розглядається, суд першої та апеляційної інстанції не ставили під сумнів існування у позивача певного емоційного дискомфорту під час виникнення цього спору, оскільки така реакція сторони, чиї права є порушеними, не може викликати жодного сумніву.

38. Водночас суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що позивачем не доведено факту виникнення у нього душевних страждань та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та виникненням відповідних страждань.

39. Також, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням (бездіяльністю) відповідача; крім того, позовна заява не містить обставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування шкоди, та обґрунтованого розрахунку спірної суми.

40. За таких обставин, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки позивач не довів, а суд не встановив, що його негативні емоції досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою, будь-яких доказів на підтвердження факту шкоди та обґрунтування її розміру позивачем не надано.

41. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині вимоги про стягнення моральної шкоди.

42. Доводи касаційної скарги переважно стосуються переоцінки доказів що виходить за межі касаційного перегляду встановленого статтею 341 КАС України. Щодо посилання позивача на наявність рішень Верховного Суду, відповідно до яких за подібних обставин в інших справах позови були задоволені, колегія суддів зазначає, що у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом у цій справі. Проте, це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.

43. Ураховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.

44. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

45. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. Керуючись статтями 341 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі №824/976/19-а в частині відмови позовних вимог про стягнення з Чернівецької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 52272 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними рішеннями - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко