ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2023 року
м. Київ
справа № 825/2183/18
адміністративне провадження № К/9901/64104/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 (суддя - Непочатих В.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 (судді - Кузьменко В.В., Василенко Я.М., Бабенко К.А.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні їй пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у розмірі 60% від суми заробітної плати працюючого державного службовця, відповідної посади та рангу, за останнім місцем її роботи на державній службі;
- зобов`язати відповідача призначити їй з 05.04.2018 пенсію (перевести на пенсію) на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ у розмірі 60% від суми заробітної плати працюючого державного службовця, відповідної посади та рангу, за останнім місцем її роботи на державній службі;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті індексації її пенсії на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період 2015-2017 роки;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації її пенсії на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з 01.01.2015 по 01.10.2017, з урахуванням фактично виплачених коштів, виходячи з базового місяця серпня 2010 року та індексу споживчих цін за період з серпня 2010 року, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача.
З 10.07.2001 по 30.09.2017 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90% суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
З 01.10.2017 відповідачем самостійно було здійснено переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
05.04.2018 позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення їй пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», до якої додала лист Управління охорони здоров`я Чернігівської обласної державної адміністрації від 31.01.2018 №1868/06 з зазначенням складових заробітної плати спеціаліста державного органу (а.с. 8, 11).
Листом від 03.05.2018 №551/06/Г-7 відповідач відмовив у задоволенні заяви.
Крім того, 05.04.2018 позивач звернулась до відповідача з заявою про нарахування та виплату їй індексації пенсії за період з 2015 по 2017 роки, беручи до уваги базовий місяць листопад 2014 року та індекс споживчих цін за період з грудня 2014 року.
Листом від 03.05.2018 №550/06/Г-7 відповідач повідомив позивача, що індексація пенсії проводилась у фіксованій сумі в межах чинного законодавства (а.с. 13-14).
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду.
В обгрунтування позовних вимог покликалась на те, що відповідачем в односторонньому порядку, без її згоди було прийнято рішення щодо переведення на пенсійне забезпечення за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач вважає, що має право на призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», проте відповідачем протиправно відмовлено у її призначенні на підставі заяви та нової довідки про заробітну плату працюючого спеціаліста державного органу від 27.03.2018. Також зазначає, що відповідачем у період з 01.01.2015 по 01.10.2017 у встановленому законом порядку протиправно не проводилася індексація її пенсії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством скасовано право на перерахунок призначених пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у зв`язку з підвищенням окладів з 01.01.2015, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання неправомірними дій відповідача та проведення перерахунку призначеної пенсії, суд не вбачає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу індексації пенсії; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексацію пенсії, суд першої інстанції виходив з того. що проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України. Діючі на сьогоднішній час обмеження на проведення нарахування та виплату індексації мають застосовуватися управлінням у чіткій відповідності із розмірами бюджетних асигнувань, оскільки такі норми є чинними та не скасовані в установленому законодавством порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті індексації пенсії за період 2015-2017 роки, діяв правомірно.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для визнання неправомірними дій відповідача та проведення перерахунку призначеної пенсії, оскільки чинним законодавством скасовано право на перерахунок призначених пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 у зв`язку з підвищенням окладів з 01.01.2015, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання неправомірними дій відповідача та проведення перерахунку призначеної пенсії.
Висновків в частині позовних вимог про нарахування та виплату позивачу індексації пенсії за спірний період, постанова суду апеляційної інстанції не містить.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Зокрема, покликається на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку розміру її пенсії, суди попередніх інстанцій не врахували, що вона звернулась до суду з заявою не про перерахунок її пенсії, а про призначення їй пенсії (переведення) державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, яка є діючою і відповідно до якої вона має право на призначення даного виду пенсії.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо проведення індексанції розміру її пенсії, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності у відповідача такого обов`язку.
В свою чергу, здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції та залишаючи його без змін, апеляційний суд жодних висновків щодо вказаної частини позовних вимог не навів.
Просила рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції на час виникнення спірних правовідносин (Закон №1058), особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" Митного кодексу України Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Особи, пенсію яким переведено на пенсію на умовах цього Закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" Митного кодексу України Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивач не має права на перехунок пенсіі за Законом України «Про державну службу».
Водночас, як встановлено судами під час розгляду справи, позивачу з 01.10.2017 призначено пенсію за віком за Законом №1058 і пенсію за Законом України «Про державну службу» позивач уже не отримував.
За змістом звернення до відповідача і в подальшому до суду позивач пов?язував свої вимоги не з перерахунком пенсії, а просив відповідача призначити йому пенсію за Законом України «Про державну службу».
При цьому, одним з аргументів позивача було те, що, на його думку, відповідач протиправно, в одноосібному порядку перевів його з пенсії державного службовця на пенсію по Закону №1058.
Зі змісту відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії вбачається, що свою відмову відповідач обґрунтовував, серед іншого і тим, що позивач не відповідає вимогам пунктів 10, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Судами попередніх інстанцій, в порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, в цій частині позовних вимог доводам позивача та відповідача не недано оцінку, фактичні обставини встановлено не у повному обсязі і докази на їх підтвердження або ж спростування не досліджено. Внаслідок таких недоліків судового розгляду судом не встановлено дійсний характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами.
Суд апеляційної інстанції такі недоліки судового розгляду не усунув, визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції в цій частині. В частині позовних вимог про перерахунок індексації висновки суду апеляційної інстанції не наведено.
За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно надати правову оцінку доводам сторін з врахуванням дійсних фактичних обставин справи, встановити у позивача наявність чи відсутність права на призначення пенсії державного службовця та індексації пенсії у спірний період на підставі наданих доказів та чинного на той час правового регулювання.
Керуючись статтями 341 345 353 356 359 КАС України, суд,
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук