ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

справа № 825/321/18

адміністративне провадження № К/9901/64068/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №825/321/18 за адміністративним позовом Державного підприємства Дослідного господарства "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла Національної академії аграрних наук України до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 (суддя Бородавкіна С.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 (головуючий суддя Горяйнов А.М., судді: Кузьмишина О.М., Файдюк В.В.),

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Дослідного господарства "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2017 №№00003941400, 00003951400, 00003971400, 00003961400, 00003981400, 00004691302, 00004671302 та 0004681303; рішення про застосування штрафних санкцій від 04.12.2017 №00004711302; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2017 №Ю-0004701302.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01.11.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі 825/321/18.

Ухвалою суду від 06.06.2022 попередній розгляд справи призначено на 07.06.2022.

У касаційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області вказує, що не погоджується з судовими рішеннями. В обґрунтування касаційної скарги податковий орган викладає обставини, встановлені перевіркою. Доводи касаційної скарги збігаються з доводами заперечення на позов та апеляційної скарги. Норм матеріального, процесуального права, порушення яких, є підставою скасування судових рішень, - відповідач не вказує. У касаційній скарзі контролюючий орган просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 в частині задоволення позовних вимог та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, та прийняти у справі №825/321/18 нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Крім того, податковий орган звернувся до суду з клопотанням про заміну відповідача у справі його правонаступником.

Також, відповідач просить закрити провадження у справі, посилаючись на висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №905/2030/19 щодо предметної юрисдикції спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, зокрема, про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. У правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу з 21.10.2019 підлягають застосуванню положення статті 7 КУзПБ, які визначають юрисдикцію розгляду таких спорів у межах провадження у справі про банкрутство у господарському судочинстві. Таким чином, як вказує позивач, вимога особи про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, щодо якої порушено справу про банкрутство, як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду. Як зазначає відповідач, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021 відкрито провадження у справі №927/1064/21 про банкрутство Дослідного господарства "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України. З урахуванням приписів статей 238 352 КАС України відповідач просить закрити провадження у справі №825/321/18.

У відзиві на касаційну скаргу позивач не погоджується з доводами касаційної скарги, зазначає, що відсутні підстави для її задоволення, оскільки рішення судами прийнято законно та обґрунтовано.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Розглянувши клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником та закриття провадження у справі, Суд вбачає підстави задовольнити клопотання частково.

Враховуючи положення статті 52 КАС України, якими встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, Суд дійшов висновку замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області правонаступником - Головним управління Державної податкової служби у Чернігівській області.

Разом з тим, Суд не може вважати обґрунтованими доводи податкового органу щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі, з урахуванням наступного.

Як вбачається, Велика Палата Верховного Суду у справі №905/2030/19 формуючи правовий висновок, посилалась на обставини справи, зокрема, встановлено, що спір у цій справі виник у зв`язку з оскарженням позивачем у червні 2020 року податкового повідомлення рішення від 14.02.2020. Позовні вимоги заявлено після відкриття ухвалою Господарського суду відносно позивача провадження у справі про банкрутство. Вирішення цього спору може залежати, серед іншого, від того, на підставі яких господарських операцій (до моменту порушення справи про банкрутство чи після порушення справи про банкрутство) прийнято оспорюване рішення податкового органу, оскільки відповідно до статті 41 КУзПБ на зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, поширюється зупинення виконання боржником зобов`язань, а вимоги щодо сплати таких податків і зборів (обов`язкових платежів) є конкурсними і підлягають задоволенню лише в порядку і в черговості, визначених КУзПБ, а не шляхом надіслання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, у справі, що розглядається, спірні рішення прийнято податковим органом 04.12.2017, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про їх скасування 16.01.2018, при цьому, відповідач у клопотанні зазначає, що провадження у справі про банкрутство Дослідного господарства "Івківці" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України відкрито ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2021. З вказаного слідує, що позовні вимоги заявлено за чотири роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, відтак відсутні підстави вважати, що відповідач обґрунтовуючи клопотання про закриття провадження у справі, посилається на релевантні висновки Великої Палати Верховного Суду, як вбачається обставини справи є різними.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі направлень від 20.10.2017 №2110, №2111, №2112, наказу ГУ ДФС у Чернігівській області від 20.10.2017 № 1614, посадовими особами податкового органу проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП Івківці з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.07.2014 по 30.08.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (а.с. 85-89 Т.1).

Перевірку проведено з відома директора підприємства та в присутності головного бухгалтера в період з 23.10.2017 по 10.11.2017.

За результатами перевірки складено акт від 17.11.2017 № 14/14/00729847, з додатками (а.с. 13-85 Т.2).

В ході проведення перевірки ГУДФС в Чернігівській області встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено ПДВ, що підлягає сплаті (спеціальна декларація) на загальну суму - 84472,00 грн., в тому числі за квітень 2016 року на суму 40845,00 грн., за грудень 2016 року на суму 43627,00 грн.;

п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено ПДВ, що підлягає сплаті (загальна декларація) на загальну суму - 68490,00 грн., в тому числі в квітні 2016 року на суму 56378,00 грн., за січень 2017 року на суму 12112,00 грн.;

п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв`язку з не реєстрацією податкових накладних на суму 152961,62 грн.;

пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1156 Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями , зокрема, ДП Івківці занижено розмір нарахувань частини чистого прибутку у розмірі 573607,00 грн., в тому числі за 1 півріччя 2016 року в сумі 573607,00 грн., за 3 квартали 2016 року в сумі 573607,00 грн., за 2016 рік 573607,00 грн.;

пп. 57.1-1.1, пп. 57.1-1.2 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зокрема, занижено розмір авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 103249,00 грн., в тому числі за 2016 рік в розмірі 103249,00 грн.;

пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. е пп. 164.2.17. п. 164.2., п. 164.5, п. 164.6 статті 164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168, пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169, п. 171.2. ст. 171, пп. а , п.п ґ п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, що привело до заниження нарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 114998,83 грн., в тому числі за 2014-2015 роки в сумі 73989,35 грн.; за 2016 рік в сумі 41009,48 грн.; не сплати до бюджету 67178,06 грн. утриманого податку на доходи фізичних осіб; не своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб з затримкою в термін до 30 календарних днів після місячного строку сплати в сумі 22077,22 грн., в термін більше 30 календарних днів після місячного строку сплати - 63963,47 грн.;

пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. е п.п. 164.2.17 п. 164.2., п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.2 , п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1, п.171.2 ст.171, пп. а , п.п. ґ п. 176.2 ст. 176 розділу IV, пп. 1.1-1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що привело до заниження нарахування військового збору за серпень 2016 року в сумі 3417,46 грн.; не своєчасної сплати військового збору з затримкою в термін до 30 календарних днів після місячного строку сплати в сумі 2259,70 грн., в термін більше 30 календарних днів після місячного строку сплати - в сумі 8286,51 грн.;

ч. 1 ст. 7, ч. 1-5 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , що привело до заниження нарахування єдиного внеску в сумі 82076,82 грн., в тому числі: за січень 2015 р. - 4402,78 грн.; за лютий 2015 р.- 4444,37 грн.; зa березень 2015 р.- 4588,90 грн.; за квітень 2015 р. - 4284,02 грн.; за травень 2015 р.- 4050,98 грн.; за червень 2015 р. -4319,26 грн.; за липень 2015 р. - 4845,83 грн.; за серпень 2015 року - 4983,34грн.; за вересень 2015 р. - 4962,26 грн.; за жовтень 2015 р. - 4890,86 грн.; за листопад 2015 р. - 23180,87 грн.; за грудень 2015 р. - 4988,12 грн.; за січень 2016 р. - 2960,70грн.|за лютий 2016 р. - 2504,00 грн.; за березень 2016 р. - 2670,53 грн.;

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), який затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованого в МЮУ 05.02.2014 за №228/25005, та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за №4, зареєстрованого в МЮУ 30.01.2015 за №111/26556, а саме: звітні податкові розрахунки за ф. №1ДФ за 3,4 квартали 2014 року, за 1-4 квартали 2015 року та 1,2 квартали 2017 року були подані з недостовірними відомостями. Податковий номер фізичної особи платника податку НОМЕР_3 зазначений підприємством в звітах за 3,4 квартали 2014року, за 1-4 квартали 2014 року вважається не дійсним. Податкові номера фізичних осіб НОМЕР_4 та НОМЕР_8 зазначені підприємством в звітах за 1,2 квартали 2017 року також вважаються не дійсними.

На підставі акта перевірки від 17.11.2017 № 14/14/00729847 ГУДФС у Чернігівській області прийнято:

податкові повідомлення-рішення від 04.12.2017 (а.с. 94-102 Т.2):

№00003941400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 191 203,00 грн. (152 962,00 грн. за основним платежем та 38 241 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№00003951400, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 78 480,78 грн. за не реєстрацію протягом граничного строку податкових накладних;

№00003961400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на чистий прибуток (дохід) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на загальну суму 717 900,00 грн. (573 607,00 грн. за основним платежем та 143 402,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№00003981400, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на загальну суму 129 061,00 грн. (103 249,00 грн. за основним платежем та 25 812,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

№00003971400, яким позивачу нараховано штраф в сумі 510,00 грн. за порушення пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України;

№0004671302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 229 082,04 грн. (182 176,89 грн. за основним платежем; 43 750,13 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та 3 355,02 грн. - пеня);

№0004681302, яким позивачу нараховано штраф в сумі 510,00 грн. за порушення абз. 12, п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку;

№0004691302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на загальну суму 6 607,52 грн. (3 417,46 грн. за основним платежем; 2 737,64 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та 452,42 грн. - пеня);

рішення про застосування штрафних санкцій за своєчасно не нарахований єдиний внесок від 04.12.2018 № 00004711302 на суму 41 038,41 грн. (а.с. 103 Т.2);

вимогу про сплату боргу (недоїми) від 14.02.2018 № Ю-0004701302 в сумі 82 076,82 грн. (а.с. 104 Т.2).

Вважаючи рішення відповідача неправомірними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Рішенням суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 00003941400, від 04.12.2017 № 00003951400, від 04.12.2017 № 00003961400 та від 04.12.2017 № 00003981400.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 0004691302 в частині донарахування 1 743,81 грн. (1 395,05 грн. за податковим зобов`язанням та 348,76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.12.2017 № 0004671302 в частині донарахування 88 101,82 грн. (83 917,07 грн. за податковим зобов`язанням та 4 184,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів фактичного здійснення господарських операцій з поставки позивачем товару та послуг ПТМП П.Г.Внєштранс . Також суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірне нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2013 рік, оскільки документальна позапланова виїзна перевірка ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України проводилась за період з 01 липня 2014 року по 30 серпня 2017 року.

Колегія суддів апеляційного суду погодилась із зазначеними висновками суду першої інстанції. Вказала, що такі висновки знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У справі, що розглядається, судами вказано, що ДП Івківці є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.05.1992 внесено відповідний запис, свою діяльність позивач здійснює на підставі Статуту, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України.

Основним видом діяльності підприємства є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Як з`ясовано судами, підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про те, що ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України 25-26 квітня 2016 року здійснило поставку товарів та послуг ПТМП П.Г.Внєштранс , які не були відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств), а також порушення строку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи слідує, що між ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України та ПТМП П.Г.Внєштранс був укладений договір про надання послуг № 1 від 02.01.2014. Позивач за вказаним договором виступав замовником послуг, а ПТМП П.Г.Внєштранс - виконавцем.

Під час проведення перевірки податковий орган дійшов до висновку, що ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України 25-26 квітня 2016 року в рахунок оплати вартості послуг за договором здійснило поставку товару та послуг ПТМП П.Г.Внєштранс, проте не відобразило їх облік у бухгалтерській та податковій звітності.

Обґрунтовуючи такий висновок відповідач посилався на те, що в рамках кримінального провадження були виявлені первинні документи, які вказують на фактичне здійснення господарської операції між вказаними контрагентами, а саме:

податкові накладні, виписані позивачем на ім`я ПТМП П.Г .Внєштранс від 25-26.04.2016;

видаткові накладні від 25.04.2016, накладні від 25-26.04.2016 та акт виконаних робіт від 25.04.2016;

товарно-транспортні накладні від 25.04.2016;

акт звірки взаєморозрахунків станом на 26.04.2016, відповідно до якого загальна сума розрахунків становить 2946644 грн 52 коп.;

акти приймання-передачі майна від 25-26.04.2016, рахунок від 25.04.2016, звіт про рух зерна за квітень 2016 року, книга складського обліку за травень 2016 року.

У свою чергу, позивач стверджує, що зазначені первинні документи у ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України відсутні, а відображені у них господарські операції - не здійснювалися.

Також позивач вказує на те, що з копій вказаних документів вбачається, що від імені ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України їх підписала особа, повноваження якої були припинені на день їх складання.

Судами зауважено, що оригінали первинних документів, зазначених в акті перевірки, у позивача відсутні. Копії таких документів відповідач отримав від правоохоронних органів, проте їх походження, місце виявлення та вилучення - не зазначені.

ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України заперечує здійснення поставки товару та погашення заборгованості перед ПТМП П.Г.Внєштранс за рахунок таких поставок, у позивача станом на 30.06.2017 існує поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у розмірі 60533000 грн., у тому числі заборгованість перед ПТМП П.Г.Внєштранс у розмірі 2946644 грн 52 коп.

Суди врахували, що на виконання наказу Національної академії аграрних наук України від 26.07.2016 № 130 було проведено контрольну перевірку наявних товарно-матеріальних цінностей, основних засобів, готової продукції, незавершеного виробництва, грошових коштів і майна ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, результати якої оформлені актом від 27.07.2016. У вказаному акті не зафіксовано нестачі товарів, які, на думку податкового органу, були поставлені ПТМП П.Г.Внєштранс 25-26.04.2016.

Поряд з цим, вбачається, що видаткові накладні за період 25-26.04.2016 та податкові накладні за період 25-28.04.2016 були складені та підписані від імені ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України директором ОСОБА_2 .

У свою чергу, наказом Національної аграрної академії наук України від 20.04.2016 № 65-2 ОСОБА_2 був звільнений з посади директора ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України з 20.04.2016.

Наказом Національної академії аграрних наук України від 21.04.2016 № 66-к виконуючим обов`язки директора підприємства з 21.04.2016 призначено ОСОБА_3 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 21.04.2016 керівником підприємства та підписантом вказаний ОСОБА_3 .

Суди констатували, що оскільки на час складання видаткових та податкових накладних, на які посилається податковий орган, ОСОБА_2 був звільнений з посади директора ДП Дослідне господарство Івківці Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, такі документи не є належним підтвердженням здійснення господарських операцій позивачем. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для нарахування позивачу податкових зобов`язань, частини чистого прибутку та штрафу з підстав порушення вимог податкового законодавства при здійсненні поставок товару і послуг ПТМП П.Г.Внєштранс 25-26.04.2016.

Крім того, у цій справі, як на підставу для скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2017 № 0004691302 в частині слугувало те, що такі платежі були нараховані за період, не охоплений перевіркою.

Як вбачається з матеріалів справи та відображено в акті перевірки, згідно реєстру на видачу зернових відходів в кількості 20100 кг на загальну суму 20100,00 грн. 67 робітникам підприємства в серпні 2016 року видано по 300 кг відходів озимої пшениці вартістю 300,00 грн. Згідно реєстрів на видачу зерна: 58380 кг озимої пшениці, 37530 кг ячменю та 29190 кг овса, 417 громадянам та 67 працівникам підприємства в серпні 2016 року було видано по 300 кг зерна (140 кг озима пшениця, 90 кг - ячмінь, 70 кг - овес) без зазначення вартості товару.

Згідно єдиного державного реєстру податкових накладних за 2016 рік середня ціна реалізації ячменю, жита, овса, пшениці по ДП Івківці становила 2916,67 грн. за тону. Таким чином вартість 300 кг зерна за звичайними цінами становила 875,90 грн. Отже, 67 працівників підприємства отримали оподатковуваний дохід вартістю 1175,90 грн., 417 громадян отримали оподатковуваний дохід вартістю 875,90 грн. Зерно та зернові відходи були надані працівникам та громадянам (платникам податку) ДП Івківці безкоштовно (згідно наказу № 58 від 19.08.2016) та без оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.

Статтею 168 Податкового кодексу України визначено розмір ставки податку на доходи фізичних осіб. Так, протягом 2014-2015 років ставка податку становила 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. В 2016 році - 18 відсотків бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до підпункту 165.1.39 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла у серпні 2016 року), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Законом України Про Державний бюджет на 2016 рік розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 визначено на рівні 1378,00 грн. При цьому, 50% від цієї суми дорівнює 689,00 грн.

Як слідує, зерно та зернові відходи на суму 689,00 грн., які працівники та громадяни отримали від ДП Івківці в серпні 2016 року, до їх загального місячного доходу включатися не повинні та, відповідно, позивач не несе обов`язку зі сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору в цій частині.

Крім іншого, з акту перевірки слідує, що станом на 01.01.2014 залишок на кінець періоду по податку на доходи фізичних осіб становить 67178,06 грн. Сума податку, утримана з платників у 2013 році, не була перерахована підприємством, що підтверджується наданими платіжними документами, банківськими виписками та надходженням коштів на відповідний казначейський рахунок.

Також, за період з 26.04.2016 по 31.07.2017 не находить відображення залишок не перерахованого податку за 2013 рік в сумі 67178,06 грн. у зв`язку з чим податковим органом прийнято рішення про донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб у вказаній сумі.

При цьому, судом першої інстанції вказано та судом апеляційної інстанції підтверджено, що документальна позапланова виїзна перевірка ДП Івківці проводилась за період з 01.07.2014 по 30.08.2017. У акті перевірки зазначено та відповідачем не заперечується, що вказані податкові зобов`язання були нараховані позивачу за 2013 рік, що знаходиться поза межами періоду, що перевірявся.

Одночасно, перевіривши повноту утримання ДП Івкцівці податку на доходи фізичних осіб, суди погодились з доводами податкового органу, що відповідачем в період з 01.07.2014 по 31.12.2015 вказаний податок утримувався з порушенням пункту 164.6 статті 164, пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують, а лише зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення.

Керуючись статтями 52 343 349 350 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником та закриття провадження у справі задовольнити частково.

Замінити Головне управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 440941244).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 у справі №825/321/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду